Постанова від 05.03.2026 по справі 904/3199/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.2026 року м.Дніпро Справа № 904/3199/24 (904/3156/24)

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.,

при секретарі судового засідання: Логвиненко І.Г.

представники учасників провадження:

від позивача: Осадчук В.І. (в залі суду);

від відповідача-2: Осипов О.О. (в залі суду);

інші учасники: не з'явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО КОМПЛЕКТ" та ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2025 (суддя Соловйова А.Є., повний текст підписаний 28.02.2025) у справі № 904/3199/24 (904/3156/24)

за позовом Наскіна інвестментс ЛТД (NASKINA INVESMENTS LTD)

до відповідача-1 ОСОБА_1

відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО КОМПЛЕКТ"

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2

про стягнення (витребування) частки у статутному капіталі

та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_2

до відповідача-1 ОСОБА_1

відповідача-2 Наскіна інвестментс ЛТД (NASKINA INVESMENTS LTD)

про визнання договору недійсним та застосування наслідків недійсності правочину

ВСТАНОВИВ:

НАСКІНА ІНВЕСТМЕНТC ЛТД (NASKINA INVESMENTS LTD) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою, в якій просить стягнути (витребувати) з володіння ОСОБА_1 на користь Наскіна інвестментс ЛТД (NASKINA INVESMENTS LTD) 100 % частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО КОМПЛЕКТ" номінальною вартістю 97 978,54 грн.

Позовні вимоги Наскіна інвестментс ЛТД обґрунтовані тим, що на довіреності, на підставі якої відповідач протиправно заволодів часткою у розмірі 100% статутного капіталу ТОВ "АГРО КОМПЛЕКТ", був підроблений апостиль та вона була, нібито, завірена мертвим нотаріусом, що є достатньою підставою для нікчемності правочину, укладеного на підставі такої довіреності, яка не могла бути використана для вчинення будь-яких дій на території України, оскільки не відповідає вимогам, встановленим чинним законодавством України, незалежно від додаткових обставин.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2024 залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО КОМПЛЕКТ".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2024 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 .

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2024 прийнято позовну заяву третьої особи ОСОБА_2 про визнання договору недійсним та застосування наслідків недійсності правочину для спільного розгляду з первісним позовом.

Ухвалою суду від 13.12.2024 залучено до участі у справі у якості співвідповідача у справі №904/3156/24 Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Комплект" (49100, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, код ЄДРПОУ392005544). Справу №904/3156/24 постановлено передати до Господарського суду Дніпропетровської області до розгляду в межах провадження у справі №904/3199/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Комплект".

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2025 у справі № 904/3199/24 (904/3156/24) позовну заяву задоволено частково.

Стягнуто (витребувано) з володіння ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Наскіна інвестментс ЛТД (NASKINA INVESMENTS LTD, створена та зареєстрована згідно з законодавством Республіки Кіпр, реєстраційний номер 287261, адреса: 155 Архієпіскопу Макаріу ІІІ, ПРОТЕАС ХАУС, 5 поверх, 3026, Лімассол, Кіпр) 100 % частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО КОМПЛЕКТ" (місце реєстрації: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Ольги княгині, будинок, 22, код ЄДРПОУ 39205544) номінальною вартістю 97 978,54 грн.

У задоволенні позову Наскіна інвестментс ЛТД (NASKINA INVESMENTS LTD, створена та зареєстрована згідно з законодавством Республіки Кіпр, реєстраційний номер 287261, адреса: 155 Архієпіскопу Макаріу ІІІ, ПРОТЕАС ХАУС, 5 поверх, 3026, Лімассол, Кіпр)) до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО КОМПЛЕКТ" (місце реєстрації: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Ольги княгині, будинок, 22, код ЄДРПОУ 39205544) - відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Наскіна інвестментс ЛТД (NASKINA INVESMENTS LTD, створена та зареєстрована згідно з законодавством Республіки Кіпр, реєстраційний номер 287261, адреса: 155 Архієпіскопу Макаріу ІІІ, ПРОТЕАС ХАУС, 5 поверх, 3026, Лімассол, Кіпр) 3 028,00 грн судового збору.

У задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до відповідача-1: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), відповідача-2: Наскіна інвестментс ЛТД (NASKINA INVESMENTS LTD, створена та зареєстрована згідно з законодавством Республіки Кіпр, реєстраційний номер 287261, адреса: 155 Архієпіскопу Макаріу ІІІ, ПРОТЕАС ХАУС, 5 поверх, 3026, Лімассол, Кіпр) про визнання договору недійсним та застосування наслідків недійсності правочину - відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/3199/24 (904/3156/24) повністю.

Ухвалити нове рішення яким відмовити у задоволенні позовної заяви Наскіна інвестментс ЛТД (NASKINA INVESMENTS LTD, створена та зареєстрована згідно з законодавством Республіки Кіпр, реєстраційний номер 287261, адреса: 155 Архієпіскопу Макаріу ІІІ, ПРОТЕАС ХАУС, 5 поверх, 3026, Лімассол, Кіпр) до відповідача-1: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО КОМПЛЕКТ" (місце реєстрації: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Ольги княгині, будинок, 22, код ЄДРПОУ 39205544), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення (витребування) частки у статутному капіталі ТОВ «АГРО КОМПЛЕКТ».

Також не погодившись з вказаним рішенням у задоволеній частині, Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО КОМПЛЕКТ" подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/3199/24 (904/3156/24) повністю. Ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовної заяви Наскіна інвестментс ЛТД про стягнення (витребування) частки у статутному капіталі ТОВ “АГРО КОМПЛЕКТ».

Колегія суддів зауважує, що апеляційні скарги ОСОБА_1 та ТОВ «Агро Комплект» є схожими, тому наводяться узагальнені доводи цих апеляційних скарг.

Єдиним доказом у справі, який на думку суду доводить факт підроблення довіреності, є Афідевіт, який складений юристом юридичної фірми ТОВ «Георгіадіс енд Пелідіс» від 27.03.2024, до якого прикладено копію Листа Міністерства юстиції та громадського порядку від 05.03.2024, а також копію з «Офіційної газети Кіпрської республіки Додаток третій частина ІІ Індивідуальні адміністративні акти.» номер газети 4876, від 09 листопада 2018 року.

Звертає увагу суду на те, що у відповіді Міністерства юстиції і громадського порядку Кіпрської Республіки не зазначено, що ця відповідь надана на запит, направлений відповідно до ч. 2 ст. Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів від 05.10.1961, ратифікованої в Україні від 10.01.2002, як про це зазначено в оскаржуваному рішенні. У відповіді зазначено «Для пред'явлення за місцем вимоги. Даним ми засвідчуємо наступне: апостиль №43411/19, який, як стверджується, був прикріплений до Довіреності 15 січня 2019 року, підписаної ОСОБА_3 , який діяв в якості Голови адміністрації округу, не автентифікований.».

Жодної згадки про який-небудь запит направлений відповідно до ч. 2 ст. Конвенції нема. Тобто, суд першої інстанції без жодного обґрунтування зазначив у судовому рішенні, що було зроблено запит в порядку ч. 2 ст. Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів від 05.10.1961, якого насправді ніхто не робив. Більше того, на листі Міністерства юстиції не зазначено жодного адресату, посилання на запит, а також не зазначено на чий запит або у зв'язку з чим видавався цей лист.

Таким чином, не зрозуміло, хто робив запит до Міністерства юстиції Кіпру, або у зв'язку з чим Міністерство юстиції Кіпру надало такий лист, хто і яким чином отримав цей лист. Проте, можна стверджувати про те, що жодного запиту в порядку ст.2 Конвенції не робилося.

Таким чином, зважаючи на відсутність запиту, який робився до Міністерства юстиції і громадського порядку Кіпрської Республіки неможливо зрозуміти, що мається на увазі під твердженням апостиль №43411/19 … не автентифікований.

Наскіна Інвестментс Лтд у позовній заяві стверджує, що 10.02.2022 між Наскіна Інвестментс Лтд та ОСОБА_1 було укладено Договір купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Комплект».

Проте, до позовної заяви не прикладено жодного договору купівлі-продажу, який би свідчив про те, що такий договір укладався і що такий договір був підписаний саме між ОСОБА_2 , яка б діяла в якості представника Наскіна Інвестментс Лтд та ОСОБА_1 . У матеріалах міститься виключно копія Акту прийому-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Агро Комплект» від 10.02.2022, проте те, що акт прийому-передачі підписаний ОСОБА_2 не свідчить, що і Договір купівлі-продажу долі у статутному капіталі ТОВ «АГРО КОМПЛЕКТ» був підписаний ОСОБА_2 .

В матеріалах справи не міститься жодного доказу, який би свідчив про те, що ОСОБА_4 підтвердила факт того, що вона як директор та власник Наскіна Інвестментс Лтд не видавала довіреність на ім'я ОСОБА_2 та/або не уповноважувала на укладення договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «АГРО КОМПЛЕКТ».

Звертають увагу на те, що навіть в Афідевіті не стверджується прямо про те, що ОСОБА_4 не видавала довіреність, а лише зазначається про те, що ТОВ «Георгіадіс енд Пелідіс» не можуть підтвердити, що така довіреність видавалася. При цьому, з Афідевіту не вбачається, що ОСОБА_5 взагалі запитували про те, чи видавала вона довіреність і чи її підпис стоїть на довіреності. Крім того, переписка між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не прикладена до Афідевіту. Іншими словами, ОСОБА_6 повідомила про те, що зі слів ОСОБА_8 він не може підтвердити, що довіреність від ОСОБА_9 інвестментс Лтд на ім'я ОСОБА_2 видавалася.

Щодо встановлення факту смерті нотаріуса, чия печатка стоїть на довіреності, зазначає, що на копії довіреності, яка видана на ім'я ОСОБА_2 15.01.2019, міститься підпис Засвідчуючого офіцера (Certifying Officer) ОСОБА_10 . Проте, окрім прізвища та ім'я офіцера жодних інших ознак, таких як ідентифікаційний номер, номер ліцензії або дата народження чи нотаріальний округ, не зазначено. Тобто, суддя провела ідентифікацію особи на підставі прізвища та ім'я, при чому перекладених з грецької на англійську, а з англійської на українську мову. Більше того, на підставі виписки з газети суддя встановила, що помер саме той ОСОБА_11 , який засвідчив довіреність Наскіна Інвестментс Лтд, а не якийсь його тезка.

На запит по імені і прізвищу в пошуковій системі ОСОБА_12 , результатом видає одразу кількох людей, які мають прізвище та ім'я ОСОБА_11 , що проживають на Кіпрі. Тобто, на Кіпрі проживають декілька людей, які мають ім'я ОСОБА_11 , тому не виключено, що у газеті йдеться зовсім про іншу людину.

На ОСОБА_13 , так само як і в Україні, факт смерті реєструється державою, а також видається свідоцтво про смерть особи. Отже, на ОСОБА_13 , так само як і в Україні, факт смерті особи підтверджується свідоцтвом про смерть та/або інформацією з реєстру актів цивільного стану.

Смерть особи не може підтверджуватися некрологом у газеті, фотографією надгробку, показами свідків тощо. Таким чином, виписка з газети, в якій міститься некролог є недопустимим доказом смерті особи.

ОСОБА_1 правомірно розраховував на те, що нотаріус перевірив обсяг повноважень представника Наскіна інвестментс Лтд. У зв'язку з чим, ОСОБА_1 є добросовісним набувачем частки у статутному капіталі ТОВ «Агро Комплект». Проте, судом першої інстанції було проігноровано даний довід і він навіть не знайшов свого відображення у судовому рішенні.

Щодо зустрічного позову ОСОБА_2 суд сам зазначив, що на початок 2022 року статутний капітал ТОВ «АГРО КОМПЛЕКТ» відповідно до звітності складав 0 грн. І лише на кінець 2022 року становив 98,0 тис. грн. Тобто, у якийсь проміжок часу протягом 2022 року зареєстрований статутний капітал був збільшений з 0 до 98 тис грн. Втім, таке неможливе, так як ТОВ «АГРО КОМПЛЕКТ» було зареєстровано ще у 2014 році і статутний капітал з 1-го дня становив 97 978.54 грн. Статутний капітал не збільшувався протягом діяльності ТОВ «АГРО КОМПЛЕКТ». Відповідно, зареєстрований статутний капітал у 2022 році не міг становити 0 грн.

Вважає, що фінансова звітність ТОВ «Агро Комплект» є належним та допустимим доказом. На підставі даної фінансової звітності експертами Київського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» проведено економічну експертизу, яка оформлена Висновком експертів №105/123 за результатами проведення комплексної судової економічної експертизи із залученням фахівця в галузі оцінки.

Прийняття судом першої інстанції до свого провадження справи №904/3156/24 для розгляду в межах справи про банкрутство ТОВ «АГРО КОМПЛЕКТ» №904/3199/24, за умови відсутності позовних вимог до боржника, є явно протиправним, що призвело до неправильного вирішення справи неуповноваженим складом суду зв'язку з чим рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2025 повинно бути скасовано.

Позивач у відзиві на апеляційні скарги ОСОБА_1 і ТОВ «Агро Комплект» вважає доводи апеляційних скарг безпідставними, просить залишити апеляційні скарги без задоволення, оскаржуване рішення - без змін. Зазначив, що посилання апелянтів на, нібито, пошук через мережу Інтернет ОСОБА_14 , віднайдення кількох осіб з подібним іменем не може бути взято до уваги, оскільки, по-перше, відповідно до витягу з офіційної газети Кіпрської Республіки в оголошенні про смерть ОСОБА_14 зазначено про його статус нотаріуса. По-друге, відповідач не надає ані докази існування двох і більше нотаріусів із таким самим ім'ям, ані результати своєї перевірки.

Посилання на можливість отримання позивачем свідоцтва про смерть нотаріуса на території Кіпру спростовується самими відповідачами, оскільки, з їх же слів, для цього потрібно пред'явити оригінал медичного свідоцтва про смерть, що є заздалегідь неможливим. Крім того, впродовж судового розгляду апелянтами не вчинено аналогічних дій.

Відповідачами не спростовано жодним чином надані позивачем докази на підтвердження обставин, зазначених у позові НАСКІНА ІНВЕСТМЕНТС ЛТД. Відтак, суд правомірно дійшов до висновку про задоволення позовних вимог із вірогідності доказів, поданих сторонами, у сукупності.

Судом встановлено, що НАСКІНА ІНВЕСТМЕНТС ЛТД не отримувала грошових коштів за частку у статутному капіталі ТОВ «АГРО КОМПЛЕКТ», а відповідачами не спростовано це твердження. Тому первісний позивач у будь-якому разі має право на витребування частки.

Крім того, не погодившись з вказаним рішенням, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/3199/24 (904/3156/24) повністю. Відмовити у задоволенні позовної заяви Наскіна інвестментс ЛТД до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО КОМПЛЕКТ" про стягнення (витребування) частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО КОМПЛЕКТ". Ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Наскіна інвестментс ЛТД про визнання недійсним Договору купівлі-продажу частки у розмірі 100% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО КОМПЛЕКТ" та застосування наслідків недійсності правочину до спільного розгляду з первісним позовом Наскіна інвестментс ЛТД у справі № 904/3199/24 (904/3156/24).

При цьому, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що для передачі справи до суду, у провадженні якого розглядається справа про банкрутство, потрібно щоб стороною (позивачем або відповідачем) був Боржник, і щоб були вимоги саме до боржника.

Проаналізувавши позовну заяву Наскіна Інвестментс Лтд слід дійти висновку про те, що жодної позовної вимоги до ТОВ «Агро Комплект» Наскіна Інвестментс Лтд не заявляє. Єдиною позовною вимогою, яка зазначена у позовній заяві Наскіна Інвестментс Лтд є стягнення (витребування) з володіння ОСОБА_1 на користь Наскіна Інвестмент Лтд 100% частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО КОМПЛЕКТ» номінальною вартістю 97 978,54грн. Жодної іншої позовної вимоги у позові немає.

Незважаючи на відсутність вимог до ТОВ «АГРО КОМПЛЕКТ», 13.12.2024 заяву Наскіна Інвестментс Лтд було задоволено: залучено ТОВ «АГРО КОМПЛЕКТ» співвідповідачем у справі №904/3156/24 та передано справу за підсудністю в провадження №904/3199/24 про банкрутство ТОВ «АГРО КОМПЛЕКТ».

На думку апелянта, ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 24.12.2024 є незаконною.

Таким чином, прийняття судом першої інстанції до свого провадження справи №904/3156/24 для розгляду в межах справи про банкрутство ТОВ «АГРО КОМПЛЕКТ» №904/3199/24, за умови відсутності позовних вимог до боржника, є явно протиправним, що призвело до неправильного вирішення справи неуповноваженим складом суду, у зв'язку з чим рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2025 повинно бути скасовано.

Щодо порушення оскаржуваним договором прав інтересів ОСОБА_2 зазначає, що в даному випадку інтерес ОСОБА_2 полягає в тому, що саме ОСОБА_2 підписала Договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «АГРО КОМПЛЕКТ» від імені компанії НАСКІНА ІНВЕСТМЕНТС ЛТД. Цей договір є предметом дослідження у кримінальному провадженні №12024000000001047 за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 190 Кримінального кодексу України. Будь-які встановлені судом факти стосовно укладення договору, повноважень, недійсності впливають на інтереси ОСОБА_2 .

Таким чином, оспорюваний договір зачіпає права та законні інтереси ОСОБА_2 , у зв'язку з чим, відповідно до вищенаведеної практики Верховного Суду, ОСОБА_2 має право подати позов про визнання недійсним Договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «АГРО КОМПЛЕКТ».

Подана разом з запереченнями на відповідь НАСКІНА ІНВЕСТМЕТС ЛТД на відзив ОСОБА_1 на позовну заяву ОСОБА_2 фінансова звітність ТОВ «Агро Комплект» є належним і допустимим доказом.

Твердження про те, що фінансова звітність ТОВ «Агро Комплект» є належним та допустимим доказом підтверджується тим, що на підставі даної фінансової звітності експертами Київського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» проведено економічну експертизу, яка оформлена Висновком експертів №105/123 за результатами проведення комплексної судової економічної експертизи із залученням фахівця в галузі оцінки.

Таким чином, суд першої інстанції неправильно оцінив докази у справі, неправильно застосував норми ч. 6 ст. 14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ч.3 ст. 21 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», ст. 77-79 ГПК України.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення - без змін. Зазначив, що враховуючи, що судом відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 , оскільки остання не є стороною оспорюваного правочину та нею не доведено порушення її прав та законних інтересів, що є самостійною та достатньої підставою для відмови у позові, господарський суд мав право не надавати оцінку іншим доводам позовної заяви ОСОБА_2 .

Згідно з протоколом передачі справи раніше визначеному складу суддів справу №908/3199/24(904/3156/24) передано колегії у складі головуючого судді Мороз В.Ф., суддів Іванова О.Г., Чередка А.Є.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.04.2025 у складі головуючого судді Мороз В.Ф., суддів Іванова О.Г., Чередка А.Є. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО КОМПЛЕКТ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2025 у справі № 904/3199/24(904/3156/24); приєднано апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО КОМПЛЕКТ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2025 у справі № 904/3199/24 (904/3156/24) до апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2025 у справі № 904/3199/24 (904/3156/24) в одне апеляційне провадження для спільного розгляду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.04.2025 (суддя - доповідач Іванов О.Г.) апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без руху через подання доказів сплати судового збору не у відповідному розмірі.

На підставі розпоряджень керівника апарату №№223/25, 224/25, 225/25 від 14.04.2025 проведено повторний автоматизований розподіл справи, з урахуванням невірно визначеної колегії суддів при отриманні скарг.

Відповідно до протоколів передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 14.04.2025 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.

Ухвалою від 17.04.2025 зазначеною колегією суддів справу №904/3199/24(904/3156/24) прийнято до свого провадження, розгляд справи у судовому засіданні призначено на 15.09.2025.

Також, ухвалою від 17.04.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2025 у справі № 904/3199/24(904/3156/24); розгляд справи призначено у судовому засіданні на 15.09.2025.; приєднано апеляційну скаргу ОСОБА_2 (вх.43840) на рішення суду від 19.02.2025 до апеляційних скарг ОСОБА_1 (вх.43821) та ТОВ “Агро Комплект» (вх.43824) на цей же процесуальний документ для розгляду в одному апеляційному провадженні; сторонам встановлений строк для подачі процесуальних документів.

Розгляд справи, призначений у судовому засіданні на 15.09.2025 не відбувся у зв'язку з відпусткою судді-члена колегії Верхогляд Т.А.

Ухвалою суду від 16.09.2025 визначена нова дата судового засідання - 07.10.2025.

В судовому засіданні 07.10.2025 представники позивача і відповідача-2 надали свої пояснення. Представник відповідача-1 та третьої особи в судове засідання не з'явились, будь-яких клопотань з цього приводу суду не заявили.

В судовому засіданні 07.10.2025 оголошено перерву до 25.11.2025 та в подальшому до 19.01.2026.

В судове засідання 19.01.2026 з'явились представники позивача і відповідача-2, які надали свої пояснення.

В судовому засіданні 19.01.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та оголошено перерву до 12.02.2026.

11.02.2026 до суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про невзяття до уваги процесуальних документів, які подані ОСОБА_15 , у зв'язку з відсутністю у неї повноважень на представництво інтересів компанії Наскіна Інвестментс Лтд.

Зазначене клопотання судом залишено без розгляду з підстав порушення строків його подання, визначених в ухвалах від 07.04.2025 та від 17.04.2025, та з урахуванням того, що стадія ухвалення судового рішення не передбачає розгляду будь-яких клопотань.

Розгляд справи, призначений у судовому засіданні на 12.02.2026 не відбувся у зв'язку з відрядженням судді-члена колегії Паруснікова Ю.Б.

Ухвалою суду від 17.02.2026 розгляд справи призначено на 05.03.2026.

В судовому засіданні 05.03.2026 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг та заперечень проти них, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

Засновником ТОВ “АГРО КОМПЛЕКТ» у розмірі 100% статутного капіталу до 11.02.2022 була компанія нерезидент - НАСКІНА ІНВЕСТМЕНТC ЛТД (NASKINA INVESMENTS LTD).

11.02.2022 відбулись зміни в складі учасників ТОВ "АГРО КОМПЛЕКТ" (реєстраційна дія 1000711070009038765), а саме: виключено Наскіна Інвестментс Лтд із складу засновників Товариства та додано засновником ОСОБА_1 . Станом на дату звернення з вказаною позовною заявою 100% корпоративних права ТОВ “АГРО КОМПЛЕКТ» належить ОСОБА_1 , який також являється директором Товариства.

При цьому, Компанія Наскіна Інвестментс Лтд стверджує, що не укладала жодних правочинів та не надавала повноважень іншим особам, які були б спрямовані на відчуження частки у статутному капіталі ТОВ “АГРО КОМПЛЕКТ».

Наскіна Інвестментс Лтд було вжито заходів для з'ясування причин та підстав втрати права власності на корпоративні права ТОВ “АГРО КОМПЛЕКТ».

У результаті з'ясування обставин Позивачем було встановлено наступне.

Невстановлені особи, підробили довіреність від 15.01.2019, відповідно до якої Наскіна Інвестментс Лтд уповноважує ОСОБА_2 , у тому числі, розпоряджатися корпоративними правами ТОВ “АГРО КОМПЛЕКТ», які належали Наскіна Інвестментс Лтд.

10.02.2022, на підставі підробленої довіреності, ОСОБА_2 від імені Наскіна Інвестментс Лтд уклала Договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ “АГРО КОМПЛЕКТ» та підписала акт прийому-передачі частки в статутному капіталі, відповідно до яких 100 % частки статутного капіталу ТОВ “АГРО КОМПЛЕКТ» передано ОСОБА_1 .

З метою підтвердження незаконності довіреності від 15.01.2019, представники Наскіна Інвестментс Лтд звернулися до юридичної компанії в Респібліці Кіпр ТОВ "Георгіадіс енд Пелідс (Georgiades & Рelides LLC) для встановлення дійсності апостилю на довіреність та обставин нотаріального засвідчення вказаної довіреності.

Відповідно до інформації, наданої Міністерством юстиції та громадського порядку Республіки Кіпр, апостиль на довіреності від 15.01.2019, на підставі якої діяла ОСОБА_2 , не верифіковано, тобто апостиль не є справжнім.

Також, перевіряючи справжність підписів попереднього керівника та нотаріуса на вказаній довіреності, виявлено, що у журналах та реєстрах ТОВ “Симеу енд Коннаріс» (Symeou & Коnnaris LLC) (у 2019 вказана компанія здійснювала управління активами Наскіна Інвестментс Лтд, а її співробітниця ОСОБА_4 одночасно була керівником Наскіна Інвестментс Лтд) відсутні будь-які відомості про видачу зазначеної довіреності, а попередній керівник ОСОБА_4 хоч і визнає, що підпис на довіреності схожий на її, але вона не пам'ятає і не може підтвердити його дійсність, а також не пам'ятає про факт видачі вказаної довіреності.

Крім того, ТОВ “Симеу енд Коннаріс» (Symeou & Коnnaris LLC) повідомило Позивачу про те, що нотаріус Маріус Крістофі (нотаріус чий підпис нібито стоїть на довіреності) помер у жовтні 2018 року, тобто до дати видачі довіреності.

У подальшому, ТОВ "Георгіадіс енд Пелідс (Georgiades & Рelides LLC) отримало підтвердження, що повноваження ОСОБА_16 припинено 19.10.2018 у зв'язку з його смертю.

Таким чином Позивач вважає встановленим факт того, що довіреність, на підставі якої діяла ОСОБА_2 , є підробленою, оскільки містить підроблений апостиль, “завірена» мертвим на час вчинення нотаріальної дії нотаріусом, та найвірогідніше має підроблений підпис попереднього керівника Наскіна Інвестмент Лтд.

31.05.2024 представник Наскіна Інвестментс Лтд звернувся до Головного слідчого управління Національної поліції України про вчинення злочину передбаченого ч. 5 ст. 190 Кримінального кодексу України, а саме про те, що не встановлена група осіб, підробивши довіреність Наскіна Інвестментс Лтд, шахрайським шляхом заволоділи 100 % частки у статутному капіталі ТОВ “АГРО КОМПЛЕКТ» вартість активів якого становить 1 мільярд 233 мільйони 806 тисяч (відповідно до фінансової звітності станом на грудень 2023 року) чим завдало Наскіна Інвестментс Лтд матеріальні збитки в особливо великих розмірах.

На підставі викладеного Головним слідчим управлінням Національної поліції України розпочато та проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024000000001047 за фактом вчинення злочину передбаченого ч. 5 ст. 190 Кримінального кодексу України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону країни “Про режим іноземного інвестування», іноземні інвестори - суб'єкти, які провадять інвестиційну діяльність на території України, а саме: підприємство з іноземними інвестиціями - підприємство (організація) будь-якої організаційно-правової форми, створене відповідно до законодавства України, іноземна інвестиція в статутному капіталі якого, за його наявності, становить не менше 10 відсотків.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України “Про режим іноземного інвестування», для іноземних інвесторів на території України встановлюється національний режим Інвестиційної та іншої господарської діяльності, за винятками, передбаченими законодавством України та міжнародними договорами України.

Виходячи із викладеного Наскіна Інвестментс Лтд в розумінні Закону України “Про режим іноземного інвестування» є іноземним інвестором, на якого розповсюджуються норми законодавства України та гарантії визначені вищевказаним законом.

Позивач зазначив, що укладення договору про відчуження частки у статутному капіталі та підписання акту прийому-передачі прав на вказану частку від імені сторони власника цієї частки на підставі підробленої довіреності робить вказаний правочин нікчемним, оскільки вчинений з метою порушення конституційних прав Наскіна Інвестментс Лтд, та порушують публічний порядок і спрямовані на порушення конституційних прав і свобод, а тому у розумінні ст. 228 Цивільного кодексу України є нікчемним правочином.

Враховуючи викладене, Позивач просить суд стягнути (витребувати) з володіння ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Наскіна Інвестментс Лтд (NASKINA INVESMENT LTD, створена та зареєстрована згідно з законодавством Республіки Кіпр, реєстраційний номер 287261, адреса: 155 Архієпіскопу Макаріу ІІІ, ПРОТЕАС ХАУС, 5 поверх, 3026, Лімассол, Кіпр) 100 % частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО КОМПЛЕКТ" (місце реєстрації: 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Ольги княгині, будинок 22, код ЄДРПОУ 39205544) номінальною вартістю 97 978,54 грн (дев'яносто сім тисяч дев'ятсот сімдесят вісім гривень 54 коп.).

В матеріалах справи міститься відзив Відповідача-1 на позовну заяву Наскіна інвестментс ЛТД, в якому ОСОБА_1 вважає її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

В обґрунтування заперечення проти позовних вимог Відповідач-1 посилається на те, що Позивач не приклав до позовної заяви жодного договору купівлі-продажу, який був підписаний між Наскіна Інвестментс Лтд та ОСОБА_1 .

Натомість, до позову прикладено Акт прийому-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРО КОМПЛЕКТ» (ЄДРПОУ 39205544), який підписано представником Наскіна Інвестментс Лтд - ОСОБА_2 .

Проте, той факт, що Акт прийому-передачі частки підписано ОСОБА_2 зовсім не означає, що й Договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ “АГРО КОМПЛЕКТ» підписано тією самою особою.

Отже, поданими Позивачем доказами не підтверджується, що Договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ “АГРО КОМПЛЕКТ» підписано не уповноваженою на це особою.

Крім того, Відповідач-1 зазначив, що у позовній заяві Позивач не піднімає питання недійсності (нікчемності) Договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі.

В матеріалах справи міститься відзив Відповідача-2 на позовну заяву Наскіна інвестментс ЛТД, в якому ТОВ “АГРО КОМПЛЕКТ» вважає її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

В обґрунтування заперечення проти позовних вимог Відповідач-2 посилається на те, що у позовній заяві Позивач не піднімає питання недійсності (нікчемності) Договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі.

Також, Відповідач-2 зазначив, що Позивач не приклав до позовної заяви жодного договору купівлі-продажу, який би свідчив про те, що такий договір укладався і що такий договір був підписаний між Наскіна Інвестментс Лтд та ОСОБА_1 .

На думку ТОВ “Агро Комплект» належним, допустимим і достовірним доказом того, що між ОСОБА_1 і Наскіна Інвестментс Лтд був укладений Договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ “Агро Комплект» є власне Договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ “Агро Комплект».

Проте, до позовної заяви Наскіна Інвестментс Лтд прикладено Акт прийому-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРО КОМПЛЕКТ» (ЄДРПОУ 39205544), який підписано представником Наскіна інвестментс Лтд ОСОБА_2 .

Окрім цього Відповідач-2 зазначив, що в Акті прийому-передачі частки у статутному капіталі ТОВ “Агро Комплект» зазначено “правоздатність та дієздатність осіб встановлено», “дієздатність ОСОБА_2 та ОСОБА_17 перевірено». Зважаючи на що, ОСОБА_1 правомірно розраховував на те, що нотаріус, у відповідності до вищезазначених норм перевірив обсяг повноважень представника Наскіна Інвестментс лтд. У зв'язку з чим ОСОБА_1 є добросовісним набувачем долі у статутному капіталі ТОВ “Агро Комплект».

Крім того, Відповідач-2 вважає, що твердження Наскіна Інвестментсс Лтд про те, що представник Наскіна Інвестментс Лтд звернувся із заявою до Головного слідчого управління Національної поліції України про вчинення злочину, а також лист прокурора ОСОБА_18 не є доказами у справі і розглядається ТОВ “Агро Комплект» виключно як спроба тиску на суд. Адже на сьогоднішній день триває розслідування у кримінальному провадженні №12024000000001047 від 31.05.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 190 КК, жодної особи не притягнуто до кримінальної відповідальності, немає жодного рішення суду, яким би було встановлено, що ОСОБА_1 придбав частку у статутному фонді ТОВ “Агро Комплект» незаконно.

Також, в матеріалах справи міститься позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_2 .

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 посилається на те, що 10.02.2022 між Наскіна Інвестментс Лтд та ОСОБА_1 було укладено Договір купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро Комплект» (ЄДРПОУ 39205544), що підтверджується Актом прийому-передачі частки у статутному капіталі ТОВ “Агро Комплект» від 10.02.2022.

Відповідно до Акту прийому-передачі частки у статутному капіталі ТОВ “Агро Комплект» від 10.02.2022 Наскіна Інвестментс Лтд передала у власність ОСОБА_1 частку у статутному капіталі ТОВ “Агро Комплект» у розмірі 97 978,54 грн, що складає 100% статутного фонду (капіталу) Товариства. Право власності на частку в статутному капіталі ТОВ “Агро Комплект» перейшло в момент підписання акту прийому-передачі частки.

ТОВ “Агро Комплект» є товариством з обмеженою відповідальністю, створене 06.05.2014. Взято на облік у Державній службі статистики України, Головному управлінні ДПС у дніпропетровській області, правобережна ДПІ 07.05.2014.

Відповідно до Звіту про фінансові результати форма 3 за 2015 рік розмір зареєстрованого (пайового) капіталу на початок звітного періоду (2015 рік) становив 0 грн, На кінець періоду 98 000,00грн. При цьому Неоплачений капітал на кінець року становив 98 000,00грн.

У Звіті про фінансові результати за 2016 рік на початку періоду розмір зареєстрованого (пайового) капіталу на початок звітного періоду (2016 рік) становив 98000 грн. На кінець періоду 98 000,00грн. При цьому Неоплачений капітал на кінець року становив так само 98 000,00грн.

Звітність за 2017-2022 роки не подавалася, наступна звітність була подана лише 2022 року. Відповідно до звітності за 2022 рік Форма 1 розмір зареєстрованого (пайового) капіталу на початок звітного періоду (2022 рік) становив 0 грн, На кінець періоду 98 000,00 грн. При цьому Неоплачений капітал на кінець року становив 0,00 грн.

ОСОБА_2 зазначила, що зверталася до директора ТОВ “Агро Комплект» із запитом про надання підтвердження формування статутного капіталу ТОВ “Агро Комплект», проте ОСОБА_1 не зміг надати підтверджуючих документів, які б свідчили про формування статутного капіталу ТОВ “Агро Комплект».

Таким чином, Позивач зазначив, що документами підтверджується, що станом на день укладення правочину з продажу частки у статутному капіталі ТОВ “Агро Комплект» частка, яка належала Наскіна Інвестментс Лтд у розмірі 97 978,54 грн, що складає 100% статутного фонду (капіталу) Товариства у статутному капіталі не була оплачена, а тому відповідно до приписів ст. 53 Закону України “Про господарські товариства» не могла бути відчужена Наскіна Інвестментс Лтд ОСОБА_1 .

Таким чином, ОСОБА_2 вважає, що законодавством України на день укладення Договору купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро Комплект» (ЄДРПОУ 39205544) було передбачено, що частка у статутному капіталі може бути відчужена лише в тій частині, в якій її уже сплачено. Статутний капітал ТОВ “Агро Комплект» станом на 10.02.2022, як і на дату звернення з позовної заявою третьої особи, не був сформований (сплачений), а тому Наскіна Інвестментс Лтд на мала права відчужувати частку у статутному капіталі ТОВ “Агро Комплект» на користь ОСОБА_1 , а тому відповідно до приписів ст. 203 Цивільного кодексу України такий правочин є недійсним.

Враховуючи викладене, ОСОБА_2 просить суд визнати недійсним Договір купівлі-продажу частки у розмірі 100% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Комплект" (39205544) від 10.02.2022, який укладений між ОСОБА_19 та ОСОБА_1 ; застосувати наслідки недійсності правочину у вигляді стягнення з ОСОБА_1 на користь Наскіна Інвестментс Лтд частки у розмірі 100% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Комплект" (39205544) номінальною вартістю 97 978,54 грн, що складає 100% статутного капіталу ТОВ "Агро Комплект" (ЄДРПОУ 39205544).

В матеріалах справи міститься відзив Відповідача-2 за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету позову, в якому Наскіна Інвестментс ЛТД заперечує проти задоволення позовних вимог ОСОБА_2 , оскільки викладення певних обставин у справі ОСОБА_2 жодними доказами не підтверджується.

Так, ані оригіналу, ані копії договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ “АГРО КОМПЛЕКТ» від 10.02.2022 позивачем не надано, як і доказів про передання такого документу НАСКІНА ІНВЕСТМЕНТС ЛТД. Тобто, взагалі не встановлено фізичне існування такого договору.

Як і не надано доказів звернення ОСОБА_2 до ОСОБА_1 із запитами про надання підтвердження формування статутного капіталу.

Крім того, Відповідач-2 зазначив, що виходячи з аналізу позовних вимог встановлено, що ОСОБА_2 фактично намагається діяти в інтересах НАСКІНА ІНВЕСТМЕНТС ЛТД, при цьому не наводить жодних підстав для представництва.

Майнових прав на частку у статутному капіталі ТОВ “АГРО КОМПЛЕКТ» у ОСОБА_2 ніколи не було і відсутні підстави для їх виникнення.

Відтак, Наскіна Інвестментс Лтд вважає, що, враховуючи відсутність порушеного права позивача, не є можливою оцінка спірного правочину на предмет його відповідності положенням законодавства і виключає можливість задоволення позову ОСОБА_2 взагалі.

В матеріалах справи міститься відзив Відповідача-1, в якому ОСОБА_1 зазначив, що станом на день укладення правочину з продажу частки у статутному капіталі ТОВ “Агро Комплект» частка, яка належала Наскіна Інвестментс Лтд у розмірі 97 978,54 грн, що складає 100% статутного фонду (капіталу) Товариства, у статутному капіталі не була оплачена.

ОСОБА_1 визнає, що станом на 10.02.2022, так само і як і станом на день подання відзиву статутний капітал ТОВ “Агро Комплект» був неоплачений.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Відповідач-2, заперечуючи проти доводів Позивача, не надав жодних доказів для їх спростування.

Врахувавши наведені обставини, з огляду на порядок розподілу між сторонами обов'язків щодо доказування у межах здійснення судочинства та враховуючи встановлені у цій справі обставини, господарський суд дійшов висновку, що укладення нікчемних правочинів (довіреність, договір купівлі-продажу, акт прийому-передачі) призвело до незаконного позбавлення права власності Наскіна Інвестментс Лтд на частку у статутному капіталі ТОВ “АГРО КОМПЛЕКТ».

В той же час, оскільки Відповідач-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО КОМПЛЕКТ" був залучений ухвалою суду від 13.12.2024 та позовна заява Наскіна Інвестментс ЛТД (NASKINA INVESMENTS LTD) не містить позовної вимоги до ТОВ "АГРО КОМПЛЕКТ", суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Наскіна інвестментс ЛТД (NASKINA INVESMENTS LTD).

Відмовляючи в задоволенні позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи, що ОСОБА_1 з 19.05.2017 займає посаду керівника Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРО КОМПЛЕКТ» та щорічно подавав фінансову звітність, Відповідач-1 не міг не знати, що Наскіна Інвестментс Лтд не було сплачено частку у статутному капіталі ТОВ “АГРО КОМПЛЕКТ», а якщо це так, то Наскіна Інвестментс Лтд не мала права відчужувати ОСОБА_20 свою частку у статутному капіталі товариства.

В той же час, враховуючи встановлені судом обставини, а саме той факт, що ОСОБА_2 не є стороною оспорюваного правочину, оспорюваний правочин не порушує її прав і законних інтересів, господарський суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_2 , через відсутність порушення прав та законних інтересів позивача, що є самостійною та достатньою підставою для відмови у позові.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.

Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин, необхідних для стягнення (витребування) частки у розмірі 100% статутного капіталу ТОВ “АГРО КОМПЛЕКТ», яка вибула з власності позивача поза його волею на підставі підробленої довіреності, а також встановлення оплати частки у статутному капіталі.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають з договорів та інших правочинів.

За змістом статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Разом з тим, однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

У постанові від 28.10.2020 по справі № 910/10963/19 (п. 57.2.2.-57.2.3) Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зробив правовий висновок про те, що добросовісність є однією із основоположних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті З ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків, що зокрема підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу.

Отже, законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 5 ст. 17 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю подаються такі документи:

1) заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі;

2) документ про сплату адміністративного збору;

3) один із таких відповідних документів, зокрема, судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.

У постанові від 02.09.2020 у справі № 904/1409/19 Верховний Суд послався на те, що аналіз ч. 5 ст. 17 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" свідчить про те, що учасник товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю може звернутися до суду з позовом про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві або жз позовом про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю, які відповідно до зазначеної норми є належними способами захисту. При цьому за змістом згаданої норми Закону зазначені способи захисту (визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві та стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю) є альтернативними, що також підтверджується висновком Великої Палати Верховного Суду про застосування ст. 17 цього Закону, викладеним у п. 48 постанови від 17.12.2019 у справі № 927/97/19 та п. 31 постанови від 18.03.2020 у справі № 466/6221/16-а.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі права чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2018 у справі №338/180/17 (провадження №14-144цс18), від 11.09.2018 у справі №905/1926/16 (провадження №12-187гс18), від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц (провадження №14-338цс18), від 02.07.2019 у справі №48/340 (провадження №12-14звг19).

Отже, належним способом захисту у вказаній категорії справ є саме стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки у статутному капіталі (наведене узгоджується правовою позицією викладеною у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 466/3221/16-а, від 01.04.2020 у справі № 813/1056/18, від 17.12.2019 у справі №927/97/19, від 08.09.2020 у справі №916/667/19).

Відповідно до абзацу 5 ч. 7 ст. 6 ЗУ “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» для цілей проведення реєстраційних дій документом, що підтверджує повноваження діяти від імені іншої особи, є документ, що підтверджує повноваження законного представника особи, нотаріально посвідчена довіреність або відомості з Єдиного державного реєстру про особу, яка уповноважена діяти від імені особи.

Відповідно до п. 3 абз. 4 ч. 2 ст. 14 ЗУ “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» для цілей проведення реєстраційних дій документом, що засвідчує повноваження представника, може бути: довіреність, видана відповідно до законодавства іноземної держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів від 05.10.1961, ратифікованої в Україні від 10.01.2002 єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ, є проставлення передбаченого статтею 4 апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів від 05.10.1961, ратифікованої в Україні від 10.01.2002, передбачений в частині першій статті 3 апостиль проставляється на самому документі або на окремому аркуші, що скріпляється з документом; він повинен відповідати зразку, що додається до цієї Конвенції.

Таким чином, належність довіреності виданої юридичною особою створеною відповідно до законодавства іноземної держави виданої за кордоном, для визнання нею в Україні відповідно до національного законодавства та міжнародних договорів,має бути апостильована та завірена нотаріально у державі де видавалася довіреність. За не дотримання цих умов така довіреність не має жодної юридичної сили та не надає вказаній у довіреності особі жодних повноважень на території України.

Відповідно до ст. 7 Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів від 05.10.1961, ратифікованої в Україні від 10.01.2002, кожний з органів, призначених відповідно до статті 6, повинен вести книгу реєстрації або картотеку, в яких він реєструє проставлені апостилі, вказуючи при цьому:

a) порядковий номер і дату проставлення апостиля;

b) прізвище особи, яка підписала офіційний документ, і якість, в якій вона виступала, а стосовно документів, які не підписані, - назву органу, що проставив печатку або штамп.

На запит будь-якої заінтересованої особи орган, що проставив апостиль, зобов'язаний перевірити, чи відповідають зроблені в ньому записи відомостям, внесеним в книгу реєстрації або картотеку.

Колегією суддів встановлено, що до афідевіту, доданого до позовної заяви, долучено відповідь Міністерства юстиції і громадського порядку Кіпрської Республіки, наданої на запит направлений відповідно до ч. 2 ст. Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів від 05.10.1961, ратифікованої в Україні від 10.01.2002, з якої вбачається, що апостиль №43411/19, який, як стверджується, був прикріплений до Довіреності 15 січня 2019 року, підписаний ОСОБА_3 , який діяв в якості Голови адміністрації округу,не автентифікований (том - 1, а.с.34).

Також до афідевіту долучено відомості з офіційної газети Кіпрської республіки, в якій зазначено, зокрема, що послуги пана ОСОБА_14 були припинені з 19.10.2018 у зв'язку з його смертю.

Відтак вбачається, що факт смерті нотаріуса Маріус Крістофі, чия печатка стоїть на довіреності, настала до дати вказаної довіреності (15.01.2019).

Вищевказані документи апостильовано у Кипрській республіці відповідно до вимог ч. 1 ст. 3 Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів від 05.10.1961, ратифікованої в Україні від 10.01.2002, та відповідно до ст. 1 цієї ж конвенції є офіційними документами, які являються легітимними на території України.

Заявники апеляційних скарг посилаються на те, що їм незрозуміло значення терміну «автентифікація» апостилю, відповідно до зазначеної вище відповіді Міністерства юстиції ї громадського порядку у Кіпрської Республіки від 05.03.2024. Апелянти цитують словники, із яких випливає тлумачення слова «автентифікація» суто з точки зору застосування у процесі перевірки доступу до інформаційних систем.

Разом з тим колегія суддів зазначає, що автентифікація - це процес підтвердження, перевірка будь-чого на відповідність вимогам. Це слово є розповсюдженим та не має обмежень у використанні у сфері документообігу.

У будь-якому випадку є неможливим трактування словосполучення «не автентифікований» інакшим чином, ніж - апостиль на довіреності, виданої НАСКІНА ІНВЕСТМЕНТС ЛТД на Майну Г.В. від 15.01.2019, не є справжнім.

Зазначення апелянтами про нібито недостатність вказаних реквізитів ОСОБА_10 - особи, чий підпис нібито наявний на довіреності від 15.01.2019, через що неможливо однозначно ідентифікувати особу, є необґрунтованими, оскільки жодним нормативним актом не встановлено вимог про необхідний обсяг таких реквізитів.

Крім того, апелянти посилаються на неналежне, на їх думку, обґрунтування смерті нотаріуса ОСОБА_14 , який нібито посвідчив довіреність від 15.01.2019, хоча насправді помер ще у жовтні 2018 року.

Однак, посилання апелянтів на, нібито, пошук через мережу Інтернет ОСОБА_14 і віднайдення кількох осіб з подібним іменем не може бути взято до уваги, оскільки, по-перше, відповідно до витягу з офіційної газети Кіпрської Республіки в оголошенні про смерть ОСОБА_14 зазначено про його статус нотаріуса, по-друге, відповідачі не надають ані доказів існування двох і більше нотаріусів із таким самим ім'ям, ані результатів власної перевірки.

Посилання на можливість отримання позивачем свідоцтва про смерть нотаріуса на території Кіпру спростовується самими відповідачами, оскільки для цього потрібно пред'явити оригінал медичного свідоцтва про смерть, що є заздалегідь неможливим. Крім того, впродовж судового розгляду апелянтами не вчинено аналогічних дій.

Колегія суддів зазначає, що обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішенні справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Отже, із внесенням 17.10.2019 змін до ГПК України його статтю 79 викладено у новій редакції, чим фактично впроваджено у господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Зазначений стандарт підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач і відповідач. Тобто, з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї їх кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Іншими словами, тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 25.10.2023 у справі № 902/567/21).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Відповідно до частини четвертої статті 11 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі викладеного, оцінюючи вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи стандарт “вірогідності доказів» та наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів вважає надані Позивачем докази на підтвердження того, що на довіреності від 15.01.2019, відповідно до якої Наскіна Інвестментс Лтд уповноважила ОСОБА_2 , у тому числі, розпоряджатися корпоративними правами ТОВ “АГРО КОМПЛЕКТ», які належали Наскіна Інвестментс Лтд, та на підставі якої Відповідач-1 протиправно заволодів часткою у розмірі 100% статутного капіталу ТОВ "АГРО КОМПЛЕКТ", був підроблений апостиль, вона завірена від імені померлого нотаріуса, внаслідок чого не могла бути використана для вчинення будь-яких дій на території України, а саме:

- відповідь Міністерства юстиції і громадського порядку Кіпрської Республіки, з якої вбачається, що апостиль №43411/19, який, як стверджується, був прикріплений до Довіреності 15 січня 2019 року, підписаний ОСОБА_3 , який діяв в якості Голови адміністрації округу, не автентифікований (том - 1, а.с.34);

- відомості з офіційної газети Кіпрської республіки, в якій зазначено, зокрема, що послуги пана ОСОБА_14 були припинені з 19.10.2018 у зв'язку з його смертю, тобто смерть нотаріуса Маріус Крістофі, чия печатка стоїть на довіреності, настала до дати вказаної довіреності (15.01.2019);

- вищевказані документи апостильовано у Кипрській республіці відповідно до вимог ч. 1 ст. 3 Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів від 05.10.1961, ратифікованої в Україні від 10.01.2002, та відповідно до ст. 1 цієї ж конвенції є офіційними документами, які являються легітимними на території України;

- та обставина, що відповідачами не доведено та матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 сплатив на користь НАСКІНА ІНВЕСТМЕНТС ЛТД грошові кошти за частку у статутному капіталі ТОВ «АГРО КОМПЛЕКТ»,

є більш вірогідними, ніж докази, надані Відповідачами-1, 2 на спростування таких обставин.

Колегія суддів констатує, що Відповідачі-1, 2, заперечуючи проти доводів Позивача та стверджуючи, що нотаріус Маріус Крістофі на момент проставляння печатки був живий; що апостиль на довіреності від 15.01.2019 був належний, на підтвердження своїх заперечень не надали жодних доказів.

На думку апелянтів належним, допустимим і достовірним доказом того, що між ОСОБА_1 і Наскіна Інвестментс Лтд був укладений Договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Агро Комплект» є власне Договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Агро Комплект», а не акт прийому-передачі частки. Однак, до позовної заяви не прикладено жодного договору купівлі-продажу, який би свідчив про те, що такий договір укладався і що такий договір був підписаний саме між ОСОБА_2 , яка б діяла в якості представника Наскіна Інвестментс Лтд та ОСОБА_1 .

Колегія суддів констатує, що Акт прийому-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Агро Комплект» від 10.02.2022 укладено на виконання саме Договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Агро Комплект» від 10 лютого 2022 року (т. 1 а.с. 43).

Акт у присутності нотаріуса безпосередньо підписано ОСОБА_1 .

З огляду на що, саме ОСОБА_1 , як Покупець - сторона Договору та підписант Акту прийому-передачі частки, діючи добросовісно, мав надати до суду Договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Агро Комплект» від 10.02.2022, а не заперечувати проти доводів позовної заяви та мотивувати апеляційну скаргу фактом відсутності цього Договору.

У відповідності до ст. ст. 2, 3 Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів від 05.10.1961, до якої Україна приєдналася 10.01.2002, кожна з Договірних держав звільняє від легалізації документи, на які поширюється ця Конвенція і які мають бути представлені на її території. Для цілей цієї Конвенції під легалізацією розуміється тільки формальна процедура, що застосовується дипломатичними або консульськими агентами країни, на території якої документ має бути представлений, для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплено документ.

Єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ, є проставлення передбаченого статтею 4 апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений.

Таким чином, сам афідевіт та додані до нього додатки, в розумінні українського законодавства, є належними документами, що можуть використовуватись у документообігу України. Натомість, довіреність від 15.01.2019, як вже було зазначено вище, таким вимогам не відповідає.

З огляду на що, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про те, що доводи позивача повністю обґрунтовані належними та допустимими доказами у тому обсязі, які він вважав достатніми, та не спростовані відповідачами під час судового провадження.

Відповідачі в апеляційних скаргах зазначають про те, що вважають ОСОБА_1 добросовісним набувачем частки у статутному капіталі ТОВ «АГРО КОМПЛЕКТ», оскільки ОСОБА_1 повністю покладався на нотаріуса Вдовіну Л.Л., яка мала перевірити повноваження представника продавця ОСОБА_2 .

Хоча апелянти і наводять в апеляційних скаргах посилання на ст.ст. 43-44 ЗУ «Про нотаріат», про обов'язки нотаріуса перевіряти правозданість та дієздатність юридичної особи, обсяг повноважень представників, в той же час нотаріус не має повноважень та можливостей для перевірки довіреності, виданої поза межами України на предмет її дійсності.

Відповідно до ч. 1 ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

При цьому, за змістом ч.4 статті 388 ЦК України (в редакції Закону № 4292-ІХ від 12.03.2025) якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник мас право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Чинне законодавство України не пов'язує можливість або неможливість витребування у добросовісного набувача з обставинами щодо наявності або відсутності волі у відчужувача за останнім у ланцюгу угод договором. Витребування майна від добросовісного набувача у такому випадку залежить від наявності або відсутності волі на передачу цього майна у власника майна - відчужувача за першим договором у ланцюгу угод, за якими здійснювалося відчуження майна.

Таким чином, для вирішення питання про витребування майна у останнього набувача обов'язковому з'ясуванню підлягають наступні питання:

- добросовісність набувача;

- вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння (відчужувача за першим договором у ланцюгу угод), не з їхньої волі, зокрема загублене, викрадене;

- відплатність договору (першого договору у ланцюгу угод).

Можливість власника реалізувати його право витребувати майно з володіння добросовісного набувача (тобто того, який не знав і не міг знати про те, що набуває майно, яке особа не мала права йому відчужувати) згідно зі статтею 388 ЦК України залежить від того, на якій підставі (оплатно, безвідплатно) добросовісний набувач набув це майно у власність, а у разі набуття його за оплатним договором - також від того, як саме майно вибуло з володіння власника чи особи, якій власник це майно передав у володіння.

Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках (частина третя статті 388 ЦК України).

Коло підстав, за яких власник може витребувати майно з володіння добросовісного набувача, який придбав його за відплатним договором в особи, яка не мала права його відчужувати, є вичерпним (пункти 1-3 частини першої статті 388 ЦК України). Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом (пункт 3 частини першої статті 388 ЦК України) (Постанова ВП ВС від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17).

З огляду на те, що на довіреності від 15.01.2019, відповідно до якої Наскіна Інвестментс Лтд уповноважила ОСОБА_2 , у тому числі, розпоряджатися корпоративними правами ТОВ “АГРО КОМПЛЕКТ», які належали Наскіна Інвестментс Лтд, та на підставі якої Відповідач-1 набув право власності на частку у розмірі 100% статутного капіталу ТОВ "АГРО КОМПЛЕКТ", був підроблений апостиль, вона завірена від імені померлого нотаріуса, внаслідок чого не могла бути використана для вчинення будь-яких дій на території України, колегія суддів вважає, що частка у розмірі 100% статутного капіталу ТОВ "АГРО КОМПЛЕКТ" вибула із володіння Позивача не з його волі.

Як вже зазначалося вище, відповідачами не доведено та матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 сплатив на користь НАСКІНА ІНВЕСТМЕНТС ЛТД грошові кошти за частку у статутному капіталі ТОВ «АГРО КОМПЛЕКТ». З огляду на що, відповідачами не спростовано доводи позивача про те, що частка у статутному капіталі ТОВ «АГРО КОМПЛЕКТ» набута Відповідачем -1 за безвідплатним правочином.

На підставі викладеного, врахувавши наведені обставини, з огляду на порядок розподілу між сторонами обов'язків щодо доказування у межах здійснення судочинства, господарський суд дійшов правильного висновку про незаконне позбавлення Позивача права власності на частку у статутному капіталі ТОВ “АГРО КОМПЛЕКТ».

Звідси, підставно стягнуто (витребувано) з володіння ОСОБА_1 на користь Наскіна інвестментс ЛТД (NASKINA INVESMENTS LTD 100 % частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО КОМПЛЕКТ номінальною вартістю 97 978,54 грн.

Щодо позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_2 , колегія суддів зазначає наступне.

ОСОБА_2 подала позов, у якому просила визнати недійсним Договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «АГРО КОМПЛЕКТ» від 10.02.2022.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги ОСОБА_2 посилалась, зокрема, на те, що станом на день укладення правочину з продажу частки у статутному капіталі ТОВ “Агро Комплект» частка, яка Належала Наскіна Інвестментс Лтд у розмірі 97 978,54 грн, що складає 100% статутного фонду (капіталу) Товариства у статутному капіталі, не була оплачена, а тому відповідно до приписів ст. 53 Закону України “Про господарські товариства» не могла бути відчужена Наскіна Інвестментс Лтд Шапкіну Д.О.

На підтвердження викладеного, Позивачем було додано до позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору фінансову звітність ТОВ “АГРО КОМПЛЕКТ» за 2015, 2015, 2022 роки.

Колегією суддів встановлено, що в матеріалах справи міститься фінансова звітність ТОВ “АГРО КОМПЛЕКТ» за формою №1-мс станом на 31.12.2021 та на 31.03.2022.

Вищезазначена звітність за 2021 рік (станом на 31.12.2021) та за 1 квартал 2022 року (станом на 31.03.2022) була подана ОСОБА_1 11.12.2024. Отже, вказана звітність є уточненою.

Відповідно до ч. 6 ст. 14 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підприємства можуть подавати уточнену фінансову звітність та уточнену консолідовану фінансову звітність на заміну раніше поданої фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності за результатами проведення аудиторської перевірки, з метою виправлення самостійно виявлених помилок або з інших причин. Подання та оприлюднення уточненої фінансової звітності та уточненої консолідованої фінансової звітності здійснюються у такому самому порядку, як і фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності, що уточнюються.

Аналогічна за змістом норма міститься у Порядку подання фінансової звітності , який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419.

Так, відповідно до абз. 19 пункту 2 Порядку Підприємства можуть подавати уточнену фінансову звітність та уточнену консолідовану фінансову звітність на заміну раніше поданої фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності за результатами проведення аудиторської перевірки, самостійно виявлених помилок або з інших причин. Подання та оприлюднення уточненої фінансової звітності та уточненої консолідованої фінансової звітності здійснюються у такому самому порядку, як і фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності, що уточнюються.

Так, як вбачається з поданої Позивачем, Відповідачем-1 фінансової звітності, в тому числі уточненої та не заперечується Відповідачем-2 - Товариством з обмеженою відповідальністю “АГРО КОМПЛЕКТ» було проведено перевірку розрахункових рахунків товариства та встановлено, що у підприємства відсутні будь-які докази, як-то банківські платіжні документи, виписки з рахунків тощо, які б підтверджували оплату Наскіна Інвестментс Лтд статутного капіталу. Таким чином, ТОВ “Агро Комплект» виявило помилку у раніше поданій фінансовій звітності та виправила її шляхом подання уточненої фінансової звітності.

Заперечуючи проти викладених вище обставин, Наскіна Інвестментс Лтд зазначає, що у фінансовій звітності ТОВ “АГРО КОМПЛЕКТ», яка опублікована у відкритих джерелах в мережі інтернет, а також в тій, що була додана до позову самої ОСОБА_2 наявні відмінності.

Так, у фінансовій звітності, яка додана НАСКІНА ІНВЕСТМЕНТС ЛТД до відзиву на позов ОСОБА_2 за 2022 рік, що розміщена на інтернет-ресурсі YouControl, на початок звітного періоду рядок з кодом 1200 “Зареєстрований (пайовий) капітал» є пустим; на кінець звітного періоду - 98,0 тис. грн, рядок з кодом 1425 “Неоплачений капітал» на початок року і на кінець року є пустим.

Фінансова звітність за 2022 рік, що була додана самою ОСОБА_2 до позову, містить інформацію про те, що неоплачений капітал і на початок звітного року, і на кінець звітного періоду у рядку з кодом 1425 не зазначений.

В той час, відповідно до фінансової звітності ТОВ “АГРО КОМПЛЕКТ» поданої ОСОБА_1 11.12.2024, станом на 31.12.2021 неоплачений капітал становить 98,0 тис. грн, як і на 31.03.2022 (код рядка 1425).

Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 займає посаду керівника Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРО КОМПЛЕКТ» з 19.05.2017.

Отже, враховуючи, що ОСОБА_1 з 19.05.2017 займає посаду керівника Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРО КОМПЛЕКТ» та щорічно подавав фінансову звітність, Відповідач-1 не міг не знати, що Наскіна Інвестментс Лтд не було сплачено частку у статутному капіталі ТОВ “АГРО КОМПЛЕКТ», а якщо це так, то Наскіна Інвестментс Лтд не мала права відчужувати ОСОБА_1 свою частку у статутному капіталі товариства.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. За статтею 16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (аналогічна норма права закріплена у статті 20 Господарського кодексу України).

За змістом положень указаних норм права суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права й охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала, що, установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та (або) необґрунтованість заявлених вимог.

Як неодноразово наголошував Верховний Суд України (постанови від 01.06.2016 у справі № 920/1771/14, від 30.11.2016 у справі № 910/31110/15), під час вирішення спору про визнання недійсним оспорюваного правочину необхідно застосовувати загальні положення статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочинуі має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду викладена у постанові від 14.05.2024 по справі №911/2275/22.

У розумінні наведених положень законодавства оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття "заінтересована особа" такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі.

Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.

Реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, позивач зобов'язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Викладене узгоджується з позицією Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 16.10.2024 у справі №910/12787/17.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Законодавець встановлює, що наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатися судом на момент його вчинення. Для такого визнання з огляду на приписи статті 5 ЦК України суд має застосувати акт цивільного законодавства, чинний на момент укладення договору (такі висновки сформульовано в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17 і від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17).

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено. При цьому відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові (така правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №910/15262/18, від 03.03.2020 у справі № 910/6091/19).

У цій справі розглядаються позовні вимоги третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_2 про визнання недійсним Договору купівлі-продажу частки у розмірі 100% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО КОМПЛЕКТ" від 10.02.2022 та застосування наслідків недійсності правочину.

Так, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги ОСОБА_2 посилається, зокрема, на те, що станом на день укладення правочину з продажу частки у статутному капіталі ТОВ “Агро Комплект» частка, яка належала Наскіна Інвестментс Лтд у розмірі 97 978,54 грн, що складає 100% статутного фонду (капіталу) Товариства у статутному капіталі, не була оплачена, а тому відповідно до приписів ст. 53 Закону України “Про господарські товариства» не могла бути відчужена ОСОБА_19 .

Щодо порушення оскаржуваним договором прав та інтересів ОСОБА_2 остання у апеляційній скарзі зазначила, що в даному випадку інтерес ОСОБА_2 полягає в тому, що саме ОСОБА_2 підписала Договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «АГРО КОМПЛЕКТ» від імені компанії НАСКІНА ІНВЕСТМЕНТС ЛТД. Цей договір є предметом дослідження у кримінальному провадженні №12024000000001047 за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 190 Кримінального кодексу України. Будь-які встановлені судом факти стосовно укладення договору, повноважень, недійсності впливають на інтереси ОСОБА_2 .

В той же час, як було встановлено судом, ОСОБА_2 не є стороною оспорюваного правочину; вона не є ані кредитором, ані боржником сторін правочину; не є учасником справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО КОМПЛЕКТ".

Отже, безпосередньо Договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО КОМПЛЕКТ" від 10.02.2022 жодним чином не порушує права та інтереси ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Колегія суддів зауважує, що обставини, встановлені рішенням у даній справі, а саме:

- хто саме підписав Договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «АГРО КОМПЛЕКТ» від імені компанії НАСКІНА ІНВЕСТМЕНТС ЛТД;

- будь-які інші встановлені судом факти стосовно укладення договору, повноважень підписантів, підстав недійсності правочину;

- те, що цей договір є предметом дослідження у кримінальному провадженні №12024000000001047 за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 190 Кримінального кодексу України,

дійсно можуть вплинути на права та обов'язки ОСОБА_2 щодо сторін даної справи.

В той же час, ці обставини є підставою для залучення ОСОБА_2 до участі у даній справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, що і зроблено судом, однак, не надають право останній на оскарження самого правочину.

З огляду на викладене, враховуючи наведені положення законодавства, встановлені у цій справі фактичні обставини не надають підстав для висновку про наявність у ОСОБА_2 порушеного права або охоронюваного законом інтересу, які підлягають захисту та поновленню у межах заявлених нею у цій справі позовних вимог про:

- визнання недійсним Договору купівлі-продажу частки у розмірі 100% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО КОМПЛЕКТ" від 10.02.2022 та застосування наслідків недійсності правочину.

Підсумовуючи викладене, враховуючи предмет та визначені ОСОБА_2 підстави позову, з огляду на принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, колегія суддів вважає, що у даній справі позивачем не доведено належними засобами доказування у розумінні положень статей 76-79, 91 Господарського процесуального кодексу України факт порушення такими відповідачами, як:

- ОСОБА_1 ;

- Наскіна інвестментс ЛТД (NASKINA INVESMENTS LTD)

прав і законних інтересів ОСОБА_2 , які підлягали би захисту у судовому порядку.

Відтак, позивач (третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_2 ) не має права на оскарження Договору купівлі-продажу частки у розмірі 100% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро Комплект» (39205544) від 10.02.2022.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини, той факт, що оспорюваний правочин не порушує прав і законних інтересів позивачки, господарський суд прийшов до правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_2 .

Враховуючи, що судом відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 , оскільки остання не є стороною оспорюваного правочину та нею не доведено порушення її прав та законних інтересів, що є самостійною та достатньої підставою для відмови у позові, колегія суддів з огляду на сталу та послідовну позицію Верховного Суду не надає оцінку іншим доводам апеляційної скарги ОСОБА_2 (постанови від 29.08.2023 у справі 910/5958/20, від 16.10.2020 у справі №910/12787/17, від 04.12.2019 у справі №910/15262/18, від 03.03.2020 у справі №910/6091/19).

Щодо доводів заявників апеляційних скарг про неповноважність складу суду.

Апелянти вважають ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 24.12.2024, якою прийнято матеріали справи № 904/3156/24 до розгляду в межах справи № 904/3199/24 про банкрутство ТОВ «АГРО КОМПЛЕКТ» незаконною, так як, на думку останніх позивачем не заявлено позовних вимог до ТОВ «АГРО КОМПЛЕКТ», що відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України мало стати підставою для залишення позову без руху, у подальшому - повернення позову.

Колегія суддів зауважує, що дійсно постановою Центрального апеляційного господарського суду від 24.04.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО КОМПЛЕКТ" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2024 у справі №904/3199/24(904/3156/24) задоволено.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2024 у справі №904/3199/24(904/3156/24), якою залучено до участі у справі у якості співвідповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Комплект" і передачу справи №904/3156/24 до Господарського суду Дніпропетровської області для розгляду в межах провадження у справі №904/3199/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Комплект" - скасовано. Справу передано для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В той же час, на момент винесення оскаржуваного рішення від 19.02.2025 ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2024 у справі №904/3199/24(904/3156/24) була чинною та обов'язковою для виконання. Постанова Центрального апеляційного господарського суду від 24.04.2025 прийнята вже після ухвалення оскаржуваного рішення.

Приймаючи матеріали справи № 904/3156/24 до розгляду в межах справи № 904/3199/24 про банкрутство ТОВ «АГРО КОМПЛЕКТ», господарським судом враховано імперативні норми ч.ч. 6-7 ст. 31 ГПК України про недопустимість спорів щодо підсудності. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст. 31 ГПК України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

З огляду на що, доводи заявників апеляційних скарг про розгляд справи неповноважним складом суду є безпідставними.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції при вирішенні даної справи правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини сторін, прийняв законне та обґрунтоване рішення, доводи апеляційних скарг не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення в апеляційному порядку, тому у відповідності до ст. 276 ГПК України в задоволенні скарг слід відмовити, а оскаржуване судове рішення слід залишити без змін.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційних скарг, судові витрати, понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявників у скаргах і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2025 у справі №904/3199/24 (904/3156/24) - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО КОМПЛЕКТ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2025 у справі №904/3199/24 (904/3156/24) - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2025 у справі №904/3199/24 (904/3156/24) - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2025 у справі №904/3199/24 (904/3156/24) - залишити без змін.

Судові витрати ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО КОМПЛЕКТ" та ОСОБА_2 за подання апеляційних скарг на рішення суду покласти на заявників апеляційних скарг.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена та підписана 06.04.2026.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя Т.А. Верхогляд

Суддя Ю.Б. Парусніков

Попередній документ

135441656

Наступний документ

135441658

Інформація про рішення:

№ рішення:	135441657
№ справи:	904/3199/24
Дата рішення:	05.03.2026
Дата публікації:	07.04.2026
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Центральний апеляційний господарський суд
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи про банкрутство, з них:

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (13.02.2025)
Дата надходження:	16.12.2024
Предмет позову:	визнання недійсним договору про відступлення права вимоги

Розклад засідань:

Минулі засідання (63)

31.07.2024 12:00	Господарський суд Дніпропетровської області
20.09.2024 12:00	Господарський суд Дніпропетровської області
24.09.2024 10:40	Господарський суд Дніпропетровської області
25.09.2024 12:30	Господарський суд Дніпропетровської області
22.10.2024 10:20	Господарський суд Дніпропетровської області
29.10.2024 10:50	Господарський суд Дніпропетровської області
29.10.2024 12:00	Господарський суд Дніпропетровської області
30.10.2024 11:40	Господарський суд Дніпропетровської області
12.11.2024 12:00	Господарський суд Дніпропетровської області
13.11.2024 12:00	Господарський суд Дніпропетровської області
19.11.2024 12:10	Господарський суд Дніпропетровської області
03.12.2024 11:20	Господарський суд Дніпропетровської області
10.12.2024 10:00	Господарський суд Дніпропетровської області
17.12.2024 11:50	Господарський суд Дніпропетровської області
19.12.2024 10:00	Господарський суд Дніпропетровської області
24.12.2024 09:40	Господарський суд Дніпропетровської області
14.01.2025 11:50	Господарський суд Дніпропетровської області
15.01.2025 11:00	Господарський суд Дніпропетровської області
15.01.2025 11:20	Господарський суд Дніпропетровської області
15.01.2025 11:40	Господарський суд Дніпропетровської області
23.01.2025 10:30	Господарський суд Дніпропетровської області
13.02.2025 10:30	Господарський суд Дніпропетровської області
13.02.2025 10:50	Господарський суд Дніпропетровської області
17.02.2025 17:15	Центральний апеляційний господарський суд
19.02.2025 11:00	Центральний апеляційний господарський суд
26.02.2025 10:20	Господарський суд Дніпропетровської області
17.03.2025 16:45	Центральний апеляційний господарський суд
25.03.2025 10:40	Господарський суд Дніпропетровської області
01.04.2025 13:45	Господарський суд Дніпропетровської області
03.04.2025 09:15	Центральний апеляційний господарський суд
17.04.2025 09:05	Центральний апеляційний господарський суд
23.04.2025 14:15	Центральний апеляційний господарський суд
23.04.2025 14:30	Центральний апеляційний господарський суд
24.04.2025 09:05	Центральний апеляційний господарський суд
30.04.2025 10:30	Центральний апеляційний господарський суд
14.05.2025 14:15	Центральний апеляційний господарський суд
11.06.2025 14:15	Центральний апеляційний господарський суд
02.07.2025 14:15	Центральний апеляційний господарський суд
09.07.2025 14:10	Центральний апеляційний господарський суд
29.07.2025 10:30	Касаційний господарський суд
10.09.2025 11:30	Центральний апеляційний господарський суд
15.09.2025 15:00	Центральний апеляційний господарський суд
17.09.2025 10:00	Центральний апеляційний господарський суд
17.09.2025 10:30	Центральний апеляційний господарський суд
01.10.2025 10:00	Центральний апеляційний господарський суд
07.10.2025 16:45	Центральний апеляційний господарський суд
05.11.2025 12:00	Центральний апеляційний господарський суд
05.11.2025 12:20	Центральний апеляційний господарський суд
12.11.2025 12:00	Центральний апеляційний господарський суд
12.11.2025 12:10	Центральний апеляційний господарський суд
25.11.2025 16:00	Центральний апеляційний господарський суд
26.11.2025 12:00	Центральний апеляційний господарський суд
17.12.2025 11:30	Центральний апеляційний господарський суд
17.12.2025 11:40	Центральний апеляційний господарський суд
19.01.2026 16:00	Центральний апеляційний господарський суд
21.01.2026 09:15	Центральний апеляційний господарський суд
21.01.2026 09:20	Центральний апеляційний господарський суд
11.02.2026 09:10	Центральний апеляційний господарський суд
11.02.2026 09:15	Центральний апеляційний господарський суд
12.02.2026 09:10	Центральний апеляційний господарський суд
25.02.2026 11:00	Касаційний господарський суд
05.03.2026 09:10	Центральний апеляційний господарський суд
31.03.2026 10:45	Касаційний господарський суд