про залишення апеляційної скарги без руху
06 квітня 2026 року м. Харків Справа № 922/3239/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Стойка О.В., суддя Істоміна О.А., суддя Попков Д.О.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Айтіняковка", м. Харків на рішення Господарського суду Харківської області від 11.12.2025 у справі №922/3239/25
за позовною заявою Харківської міської ради
до відповідача 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Нетворк-2021", м. Харків,
2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Айтіняковка", м. Харків
про стягнення 5 697 790,72грн
Рішенням Господарського суду Харківської області від 11.12.2025 у справі №922/3239/25 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нетворк-2021" на користь Харківської міської ради - 1 654 895,55грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки, 24 823,43грн судового збору. Також зазначеним рішенням стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Айтіняковка" на користь Харківської міської ради - 4 042 895,17грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки, 60 643,43грн судового збору.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Айтіняковка", м. Харків з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 11.12.2025 року та прийняти нове рішення, яким у повному обсязі відмовити в задоволенні позову.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку про залишення її без руху з таких підстав.
Приписами статті 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Згідно із частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із підпунктом 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п.п. 9 п. 2 ч. 2 ст. 4 вказаного Закону, за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Також правова позиція щодо необхідності застосування ч. 3 ст. 4 Закону при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч. 2 цієї статті в електронній формі, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду 16.11.2022 у справі № 916/228/22.
Оскільки предметом позову в межах даної справи є вимоги майнового характеру, з ціною позову 5 697 790,72 грн., тому, судовий збір за подання апеляційної скарги на оскарження рішення суду першої інстанції складатиме 102 560,23 грн. (5 697 790,72 грн * 1,5% * 150% * 0,8).
Перевіркою матеріалів апеляційної скарги встановлено, що апеляційну скаргу подано з порушенням вимог статті 258 Господарського процесуального кодексу України, оскільки до скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору.
З метою усунення недоліків апеляційної скарги скаржнику необхідно надати суду докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 11.12.2025 у справі №922/3239/25 у розмірі 102 560,23 грн.
Крім того, відповідно до частини першої статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
За умовами пункту 1 частини другої статті 256 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно з частиною третьою статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Оскільки повне рішення Господарського суду Харківської області суду від 11.12.2025, підписано 18.12.2025 року, тому кінцевим строком для подання апеляційної скарги є 07.01.2026.
Встановлено, що з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Харківської області від 11.12.2025 у справі №922/3239/25 скаржник звернувся з суттєвим пропуском встановленого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження, а саме: 31.03.2026.
Скаржником заявлено клопотання про поновлення вищенаведеного процесуального строку за мотивами того, що директор ТОВ "Айтіняковка" ОСОБА_1 з 2022 року через воєнний стан, загрозу життю та здоров'ю, виїхав закордон за межі України та не повертався, що підтверджується посвідкою на проживання та паспортом громадянина України для виїзду за кордон; з 24.02.2022 року ТОВ "Айтіняковка" фактично припинило займатися господарською діяльністю; 02.03.2026 директор ТОВ "Айтіняковка" Удовіченко Максим Володимирович дізнався про винесення оскаржуваного рішення у зв'язку з арештом коштів на банківському рахунку відділом державної виконавчої служби на підставі виконавчого провадження №80278809. Заявник звертає увагу на те, що йому не було відомо про те, що судом розглядалася дана справа та те, що винесене оскаржуване рішення; він не був присутній при винесенні оскаржуваного рішення, у зв'язку з чим їй не було відомо його зміст; апелянту рішення від 11.12.25 не було вручено у день його складення, що позбавило можливості своєчасно ознайомитися з його змістом.
Викладені обставини, на думку представника ТОВ "Айтіняковка", є поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження. Згідно з частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Суд може поновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Сам по собі факт подання стороною клопотання про поновлення строку не зобов'язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки вказане клопотання з огляду на приписи процесуального закону повинно містити обґрунтування поважності пропуску такого строку, а за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються до господарського суду на загальних підставах.
Отже, поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку учасником справи і лише сам факт звернення з відповідним клопотанням про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов'язком суду поновити цей строк.
Колегія суддів зауважує, що з 05.10.2021 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв'язку.
Відповідно до частини шостої статті 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
За умовами частини сьомої статті 6 Господарського процесуального кодексу України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
В силу пункту 17 глави 1 розділу ІІІ Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (далі Положення) особам, які зареєстрували "Електронний кабінет", суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до "Електронного кабінету" таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Згідно з пунктом 37 глави 2 наведеного розділу підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя.
Таким чином, з 05.10.2021, тобто з дати початку функціонування таких підсистем ЄСІТС як "Електронний кабінет" та "Електронний Суд", зазнав змін існувавший до цього порядок вчинення процесуальних (або інших) дій, передбачений, зокрема, підпунктами 17.1, 17.5, 17.14 підпункту 17 пункту 1 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, у тому числі порядок вручення судових рішень. Відтак з 05.10.2021 вручення судом судових рішень особам, які зареєстрували Електронний кабінет, здійснюється в електронній формі шляхом надсилання судових рішень до електронного кабінету таких осіб.
У випадку, якщо особа (учасник справи) зареєструвала свій Електронний кабінет, електронна форма вручення їй судових рішень є обов'язковою та пріоритетною щодо письмової форми вручення, яка, на відміну від електронної форми, може бути реалізована судом у зазначеному випадку лише за окремою заявою учасника справи.
Саме така правова позиція суду касаційної інстанції викладена в ухвалах Верховного Суду від 06.03.2023 у справі №916/3104/21 та від 17.05.2023 у справі №910/15120/20.
Господарський процесуальний кодекс України не покладає на суд обов'язку направляти учаснику справи копію судового рішення у паперовій формі, у випадку, якщо особа зареєструвала свій Електронний кабінет, має доступ до функціонуючих підсистем та документів у межах відповідної справи.
Відповідно до інформації з Комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" Товариство з обмеженою відповідальністю "Айтіняковка", м. Харків зареєстрував свою офіційну електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, а відтак скаржник станом на час ухвалення оскаржуваного рішення мав свій зареєстрований електронний кабінет, через який отримав доступ до справи №922/3239/25 (зокрема, до документів та судових рішень у цій справі).
Як вбачається з довідки про доставку документа в кабінет електронного суду, яка сформована за допомогою Комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", рішення господарського суду Харківської області від 11.12.2025 у справі №922/3239/25 було надіслане скаржнику до його електронного кабінету та доставлено останньому 18.12.2025 о 16:08.
З огляду на викладене, датою вручення Товариству з обмеженою відповідальністю "Айтіняковка", м. Харків рішення господарського суду Харківської області від 11.12.2025 у справі №922/3239/25 є саме 18.12.2025. Також як вбачається з довідки про доставку документа в кабінет електронного суду, яка сформована за допомогою Комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", ухвала-повідомлення господарського суду Харківської області від 13.11.2025 у справі №922/3239/25 та ухвала-повідомлення господарського суду Харківської області від 27.11.2025 у справі №922/3239/25 були надіслані скаржнику до його електронного кабінету та доставлено останньому 14.11.2025 о 03:39 та 27.11.2025 о 14:50.
Отже наведені обставини отримання апелянтом відповідних процесуальних документів в електронному форматі не залежать від місцезнаходження уповноважених осіб апелянта, зокрема, його керівника, а також не пов'язується від здійснення заявником господарської діяльності.
Відтак апелянт безпідставно наголошує на тому, що йому не було відомо про розгляд даної справи судом та ухвалення оскаржуваного рішення суду.
Враховуючи викладене, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що несвоєчасне оскарження апелянтом рішення Господарського суду Харківської області від 11.12.2025 у справі №922/3239/25, наведеними ним в клопотанні обставинами та ці обставини не є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення заявника та не є пов'язаними з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для подання апеляційної скарги.
Оскільки скаржником було суттєво пропущено процесуальний строк оскарження, а наведені ним причини не свідчать про об'єктивну неможливість своєчасно вчинити відповідну процесуальну дію, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про неповажність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду, що зазначені апелянтом в обґрунтування відповідного клопотання, отже - відповідно до вимог ст.260 ч.3 ГПК України наявні підстави для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для зазначення інших підстав для поновлення пропущеного строку.
Враховуючи відсутність доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі, неповажність зазначених скаржником причин пропуску строку на апеляційне оскарження, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду залишає вказану апеляційну скаргу без руху з метою надання скаржнику можливості усунути вищезазначені недоліки, а саме:
-надати суду докази сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі;
-вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Харківської області від 11.12.2025 у справі №922/3239/25 з наданням доказів, що їх підтверджують.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Визнати неповажними підстави пропуску Товариством з обмеженою відповідальністю "Айтіняковка", м. Харків строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Харківської області від 11.12.2025 у справі №922/3239/25.
2.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Айтіняковка", м. Харків на рішення Господарського суду Харківської області від 11.12.2025 у справі №922/3239/25 залишити без руху.
3.Товариству з обмеженою відповідальністю "Айтіняковка", м. Харків встановити строк для усунення вказаних у даній ухвалі недоліків - десять днів з дня вручення заявникові копії даної ухвали.
4.Роз'яснити апелянтові, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянтові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя О.В. Стойка
Суддя О.А. Істоміна
Суддя Д.О. Попков