вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"26" березня 2026 р. Справа№ 911/3439/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ходаківської І.П.
суддів: Демидової А.М.
Євсікова О.О.
за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.
за участю представників:
від позивача: не з'явились
від відповідача: Мневець О. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВА ПОШТА"
на ухвалу господарського суду Київської області від 30.12.2025 (про закриття провадження)
у справі № 911/3439/25 (суддя Антонова В. М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВА ПОШТА"
до ОСОБА_1
про стягнення 117 231, 17 грн
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення
Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення 117 231,17 грн заборгованості за період з 30.11.2020 по 10.11.2021.
Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором про надання послуг з організації перевезення відправлень від 20.05.2020 № 670371 в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг.
Ухвалою господарського суду Київської області від 12.11.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/3439/25 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
Ухвалою господарського суду Київської області від 30.12.2025 провадження у справі № 911/3439/25 закрито на підставі п.1 ч.1 ст. 231 ГПК України. Роз'яснено позивачу, що розгляд цієї справи віднесено до юрисдикції загальних судів за правилами цивільного судочинства.
Ухвала суду мотивована тим, що відповідачем у даній справі є фізична особа, яка 26.11.2020 припинила свою підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця, тоді як предметом спору в даній справі є стягнення заборгованості за договором укладеним з відповідачем як фізичною особою-підприємцем за надані йому послуги в період з 30.11.2020 по 10.11.2021, тобто у період, в який Іваненко Артур Леонідович не був суб'єктом підприємницької діяльності. Відтак послуги за вказаний період за договором надавались останньому як фізичній особі, тому з огляду на зміст статей 4, 20 Господарського процесуального кодексу України, даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись із постановленою ухвалою, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 30.12.2025 у справі № 911/3439/25 та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилався на те, що суд першої інстанції не застосував правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, який викладено у пункті 73 постанови від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, згідно з яким у разі припинення підприємницької діяльності фізичною особою її права й обов'язки за укладеними під час здійснення підприємницької діяльності договорами не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги позивача, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
У запереченні на відзив відповідача, позивач просить відхилити доводи відзиву відповідача, як необґрунтовані.
Розгляд справи Північним апеляційним господарським судом
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2026 (колегія суддів: головуюча Ходаківська І. П., судді Демидова А. М., Євсіков О. О.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Нова Пошта" на ухвалу господарського суду Київської області від 30.12.2025 у справі № 911/3439/25 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 26.03.2026.
Присутній у судовому засіданні 26.03.2026 представник відповідача просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
Позивач явку свого представника у судове засідання 26.03.2026 не забезпечив. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Клопотання позивача про розгляд справи без участі його представника судом задоволено, оскільки участь у судовому засіданні є правом, а не обов'язком учасника справи, яке використовується ним на власний розсуд.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду скасуванню, виходячи з наступних підстав.
Суд першої інстанції встановив, що згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 11.03.2020 проведено державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Іваненка Артура Леонідовича (номер запису 23390000000029582).
При цьому встановлено, що відповідачем у даній справі є фізична особа, яка 26.11.2020 припинила свою підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця, в той час як предметом спору є стягнення з відповідача заборгованості за договором укладеним з відповідачем як фізичною особою-підприємцем за надані йому послуги в період з 30.11.2020 по 10.11.2021, тобто у період в який він вже не був суб'єктом підприємницької діяльності.
Відтак, за висновками суду першої інстанції, послуги відповідачу за вказаний період за договором надавались як фізичній особі, тому даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України згідно з вимогами статей 4, 20 Господарського процесуального кодексу України.
Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції з огляду на їх передчасність.
Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
За змістом статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно зі статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною першою статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
За змістом указаних норм права господарським судам підвідомчі спори, що виникають між суб'єктами господарювання у зв'язку з здійсненням ними господарської діяльності, зокрема при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів.
У випадку припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов'язання (господарські зобов'язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за її зобов'язаннями, пов'язаними із підприємницькою діяльністю, усім своїм майном (пункт 4.22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 910/8729/18).
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, на яку посилається заявник апеляційної скарги в обґрунтування своїх доводів.
Згідно з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 04.12.2013 у справі № 6-125цс13, у разі припинення суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи (виключення з відповідного реєстру) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки остання не перестає існувати; фізична особа відповідає за її зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відповідач 26.11.2020 припинив підприємницьку діяльність і втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності.
Із матеріалів справи слідує, що під час здійснення відповідачем підприємницької діяльності 20.05.2020 він уклав з позивачем договір про надання послуг з організації перевезень відправлень № 670371. За своєю правовою природою цей договір є господарським, а між сторонами виник спір з приводу його виконання.
Колегія суддів зауважує, що в пункті 73 постанови Велика Палата Верховного Суду у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144 цс 18) виснувала, що з 15 грудня 2017 року господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України у вказаній редакції спорів, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем (близький за змістом висновок див. у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №127/23144/18).
Зважаючи на викладене та враховуючи наведену практику Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів зазначає, що оскільки спірні правовідносини виникли щодо виконання фізичною особою-підприємцем умов господарського договору, зобов'язання за яким у відповідача з втратою статусу фізичної особи-підприємця не припинилися, тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про належність спору до юрисдикції загальних судів за правилами цивільного судочинства.
За вказаних обставин, колегія суддів дійшла висновку допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції про закриття провадження у справі та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Пунктом 6 статті 275 Господарського процесуального кодексу України встановлено що, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
У цій справі місцевим господарським судом порушено норми процесуального права, що призвело до прийняття незаконного судового рішення.
Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування ухвали місцевого суду на підставі ст. 280 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням наведеного, доводи апеляційної скарги при перевірці в апеляційному порядку знайшли своє підтвердження, внаслідок чого апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала місцевого господарського суду - скасуванню. Матеріали справи слід направити до Господарського суду Київської області для продовження розгляду.
Судові витрати
Оскільки судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами статті 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 129, 255, 269, 271, 275, 277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВА ПОШТА" задовольнити.
Ухвалу господарського суду Київської області від 30.12.2025 у справі №911/3439/25 скасувати.
Справу № 911/3439/25 передати до господарського суду Київської області для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.
Повна постанова складена 06.04.2026.
Головуючий суддя І.П. Ходаківська
Судді А.М. Демидова
О.О. Євсіков