вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"10" лютого 2026 р. Справа№ 910/3134/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Михальської Ю.Б.
суддів: Тищенко А.І.
Мальченко А.О.
секретар судового засідання: Ніконенко Ю.А.
за участю представників: згідно з протоколом судового засідання від 10.02.2026,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Герман Агро» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Еконива»
на рішення Господарського суду міста Києва від 20.08.2024 (повний текст судового рішення складено 28.08.2024)
у справі №910/3134/22 (суддя Ігор Курдельчук)
за позовом 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Герман Агро»;
2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Еконива»
до 1) Міністерства юстиції України;
2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Лан»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державний реєстратор Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області Шкітак Володимир Михайлович
про визнання протиправним та скасування наказу, -
Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю «Герман Агро» (далі, позивач-1) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Еконива» (далі, позивач-2) звернулись до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (далі, відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Лан» (далі, відповідач-2, залучений за клопотанням ТОВ «Герман Агро» як співвідповідач у справі ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.05.2024) про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України №4498/5 від 15.12.2021 «Про задоволення скарги» та зобов'язання відповідача поновити право оренди та суборенди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Позов мотивований тим, що наказ Міністерства юстиції України №4498/5 від 15.12.2021 прийнятий з чисельними та грубими порушеннями Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної адміністрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1128 від 25.12.2015, у зв'язку з чим підлягає визнанню незаконним та скасуванню.
Позивачі зазначають, що оспорюваним наказом порушено права ТОВ «Герман-Агро» та ТОВ «Еконива», пов'язані з орендою та суборендою земельних ділянок. Оскаржувані рішення державного реєстратора жодним чином не порушують права ТОВ «Агро-Лан», з огляду на що скарга від 19.10.2021 не підлягала задоволенню. Також позов мотивовано відсутністю порушеного права скаржника (ТОВ «Агро-Лан») та наявністю порушень зі сторони відповідача-1 при розгляді скарги, які полягають у неповідомленні заінтересованих осіб, упередженості відповідача-1 при розгляді скарги та врахуванні доповнень до скарги, тоді як вони мали бути зареєстровані як окрема скарга.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2022 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - державного реєстратора Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області Шкітака Володимира Михайловича (далі, третя особа або державний реєстратор).
Історія справи, короткий зміст оскаржуваного рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.12.2022 у справі №910/3134/22 у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.
Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив із недоведеності обставин допущення порушень вимог закону Міністерством юстиції України під час розгляду скарги ТОВ «Агро-Лан» на рішення державного реєстратора.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 27.12.2022 заяву ТОВ «Агро-Лан» задоволено частково. Присуджено до стягнення з ТОВ «Герман-Агро» і ТОВ «Еконива» на користь ТОВ «Агро-Лан» по 15 000,00 грн витрат на правову допомогу.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2023 рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2022 і додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 27.12.2022 залишені без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з мотивами суду першої інстанції про відмову у позові та наявність правових підстав для часткового задоволення заяви ТОВ «Агро-Лан» про стягнення витрат на правову допомогу.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.10.2023 у справі №910/3134/22 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Герман-Агро» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Еконива» задоволено частково.
Постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2023, рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2022 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 27.12.2022 у справі №910/3134/22 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Передаючи справу на новий розгляд, суд касаційної інстанції вказав таке:
- достеменному та першочерговому встановленню судом підлягають обставини наявності/відсутності порушення прав особи, яка подала скаргу (у наведеному випадку ТОВ «Агро-Лан»), внаслідок прийняття державним реєстратором відповідного рішення (пункт 4.6. постанови);
- вдавшись до аналізу та оцінки доказів на підтвердження виникнення у позивачів права оренди/суборенди стосовно спірних земельних ділянок, попередні судові інстанції викладеного не врахували; не надали належної оцінки правомірності дій державного реєстратора та підставам звернення заявника зі скаргою на його дії (пункт 4.7. постанови);
- суди достеменно не встановили та не з'ясували, яке право ТОВ «Агро-Лан» було порушене рішеннями державного реєстратора і чим підтверджується факт порушення прав саме вказаної особи у наведеному випадку, та, відповідно, чи подано відповідачеві документи, які би підтверджували у встановленому законом порядку факт порушення прав скаржника в результаті прийняття рішення реєстратором, зважаючи, зокрема на те, що право суборенди має похідний і залежний від права оренди характер, а за доводами позивачів, право оренди СТОВ «Нива» та право суборенди ТОВ «Агро-Лан» на земельні ділянки були припинені за відповідними рішеннями державних реєстраторів і на час проведення спірних реєстраційних дій не були поновлені у встановленому порядку (пункт 4.7. постанови);
- реєстрація за позивачами прав оренди/суборенди спірних земельних ділянок проведена за наслідками відповідного волевиявлення сторін згідно з укладеними договорами оренди з власниками земельних ділянок та договорами суборенди; водночас у матеріалах справи наявні угоди про дострокове розірвання договорів суборенди земельних ділянок, укладених між СТОВ «Нива» і ТОВ «Агро-Лан» у 2019 році, щодо частини земельних ділянок, речові права на які вважає порушеними ТОВ «Агро-Лан» (пункт 4.7. постанови);
- разом із тим, беручи до уваги те, що доводи позивачів щодо непорушення у спірних правовідносинах прав ТОВ «Агро-Лан» як суборендаря земельних ділянок у тому числі у зв'язку з розірванням ним договорів суборенди земельних ділянок, укладених з СТОВ «Нива», як і надані позивачами суду докази на підтвердження наведених обставин, не були оцінені та досліджені судами попередніх інстанцій, висновок господарських судів у цій справі про чинність на час вчинення спірних реєстраційних дій договорів оренди та суборенди, на підставі яких було проведено державну реєстрацію відповідних речових прав СТОВ «Нива» і ТОВ «Агро-Лан» стосовно спірних земельних ділянок, визнається передчасним (пункт 4.7. постанови).
За результатами нового розгляду справи №910/3134/22 рішенням Господарського суду міста Києва від 20.08.2024 (суддя Курдельчук І.Д.) у позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Герман Агро» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Еконива» відмовлено повністю.
Приймаючи вказане рішення, місцевий господарський суд установив, що на момент прийняття державним реєстратором оскаржуваних у скарзі рішень, датованих 06.09.2021 та 30.09.2021, речове право оренди СГТОВ «Нива» та відповідно - похідне право суборенди ТОВ «Агро-Лан» щодо спірних земельних ділянок - не припинилося (було дійсним) за укладеними у 2018-2019 роках договорами суборенди, оскільки 21.10.2020 апеляційним судом було скасовано ухвалу Господарського суду Волинської області від 05.08.2020 у справі №903/975/19, якою було припинено право оренди СГТОВ «Нива» та право суборенди ТОВ «Агро-Лан».
Однак, усупереч вимог статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор під час проведення державної реєстрації права оренди та суборенди за позивачами, не встановив відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також не встановив відсутність суперечностей між заявленими та вже наявними на момент прийняття оскаржуваних рішень речовими правами оренди та суборенди за СТОВ «Нива» та ТОВ «Агро Лан».
Суд зазначив про доведеність порушеного права скаржника (ТОВ «Агро-Лан»), адже наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди та суборенди ТОВ «Еконива» та ТОВ «Герман-Агро» на земельні ділянки на підставі оскаржуваних рішень від 06.09.2021 та від 30.09.2021, свідчить про порушення права ТОВ «Агро-Лан» на поновлення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів про право суборенди на земельні ділянки шляхом подання заяв про скасування державної реєстрації припинення права оренди СТОВ «Нива» та права суборенди ТОВ «Агро-Лан» у порядку, визначеному частиною 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Також, з огляду на відсутність державної реєстрації припинення права суборенди на підставі угод про дострокове розірвання договорів суборенди, укладених між СТОВ «Нива» і ТОВ «Агро-Лан» у 2019 році, суд дійшов висновку про нечинність таких угод про дострокове розірвання договорів суборенди земельних ділянок.
Водночас суд відхилив як безпідставні та недоведені посилання позивачів на порушення відповідачем-1 процедури розгляду скарги відповідача-2.
За наведених обставин, за висновками суду, дії державного реєстратора Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області Шкітак В.М. з прийняття рішень щодо державної реєстрації речових прав оренди та суборенди щодо спірних земельних ділянок за позивачами - є неправомірними, а наказ Міністерства юстиції України №4498/5 від 15.12.2021 «Про задоволення скарги» прийнятий на підставі вимог закону.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача поновити записи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, то така вимога задоволенню не підлягає, як похідна вимога, оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні первісної вимоги.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, 18.09.2024 (про що свідчить штемпель «Укрпошти» на конверті) Товариство з обмеженою відповідальністю «Герман Агро» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Еконива» звернулись до Північного апеляційного господарського суду зі спільною апеляційною скаргою, відповідно до якої просять рішення Господарського суду міста Києва від 20.08.2024 скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов, визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №4498/5 від 15.12.2021 «Про задоволення скарги».
Узагальнені доводи апеляційної скарги позивачів зводяться до такого:
- позивачем-1 договори оренди спірних земельних ділянок укладено з їх власниками на підставі вільного волевиявлення й на момент державної реєстрації речових прав згідно з оскарженими відповідачем-1 рішеннями державного реєстратора не існувало жодних обмежень (заборон) щодо реалізації сторонами волевиявлення на укладення правочинів, зокрема, укладення договорів суборенди. При цьому позивач-1 не має жодного відношення до взаємовідносин ТОВ «Агро-Лан» з іншими учасниками, а укладення договорів оренди позивачем-1 з власниками земельних ділянок не є безпосереднім юридичним наслідком проведення державної реєстрації припинення права оренди та суборенди за участі СГ ТОВ «Нива»;
- ТОВ «Агро-Лан» не доведено факту порушення його прав оскарженими відповідачу-1 рішеннями державного реєстратора. Матеріали справи містять докази того, що до моменту подання відповідачу-1 Скарги ТОВ «Агро-Лан» підписало угоди про дострокове розірвання договорів суборенди. Однак відомості про наявні угоди не були надані відповідачу-1 та не могли бути враховані ним під час розгляду Скарги. Посилання ТОВ «Агро-Лан» на те, що не відбулася державна реєстрація достроково розірвання договорів суборенди за його участю, є безпідставним в аспекті з'ясування відсутності факту порушеного права скаржника;
- у межах подання скаржником та розгляду відповідачем-1 Скарги порушені вимоги щодо оформлення матеріалів скарги у сфері державної реєстрації. Так, при поданні Скарги ТОВ «Агро-Лан» не було надано відповідачу-1 доказів існування та порушенням прав товариства як скаржника (копій документів, що підтверджують факт порушення прав). Не може вважатися доказом дотримання відповідних вимог посилання ТОВ «Агро-Лан» на постанову суду апеляційної інстанції від 21.10.2020 у справі №903/975/19;
- відповідачем-1 порушено порядок розгляду Скарги та доповнень до Скарги, оскільки неналежно повідомлено усіх заінтересованих осіб про її розгляд (розміщені на офіційному веб-сайті відповідача-1 оголошення про засідання Колегії містять лише згадку про розгляд Скарги, при цьому в оголошеннях відсутні відомості щодо усіх заінтересованих осіб, відомості щодо усіх земельних ділянок та рішень державних реєстраторів, відносно яких відповідачем-1 прийнято рішення), а також про саме місце розгляду Скарги. Також відповідачем-1 взагалі не забезпечено інформування шляхом розміщення оголошення на веб-сайті Мін'юсту щодо здійснення розгляду Скарги по відношенню до такої земельної ділянки як 4622188000:02:000:0367;
- наказ відповідача-1 не відповідає критеріям «мотивованого», оскільки містить посилання на неконкретизовані порушення, містить нечіткі формулювання;
- крім звернення до відповідача-1 зі Скаргою ТОВ «Агро-Лан» були подані доповнення до Скарги від 10.11.2021, в яких скаржник звернувся з додатковою вимогою про скасування додаткових рішень державного реєстратора. Тобто, доповнення не становили додаткову мотивацію до вимог самої Скарги, а стосувалися абсолютно нових рішень державного реєстратора, відповідно були самостійною скаргою у сфері державної реєстрації. Діючим законодавством, у свою чергу, не передбачено можливості подання доповнень до Скарги. Отже, відповідач-1 мав зареєструвати відповідні доповнення як нову скаргу;
- судом першої інстанції проігноровано, що ТОВ «Агро-Лан» подано Скаргу 19.10.2021, в тому числі щодо рішення реєстратора 59864526 від 16.08.2021. ТОВ «Агро-Лан» подано доповнення до Скарги від 11.11.2021, в тому числі щодо 27 рішень державного реєстратора від 16.08.2021, 06.09.2021. Тобто, в цій частині Скаргу і доповнення до неї подано з порушенням строку, визначеного частиною 3 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Також в апеляційній скарзі позивачами заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Узагальнені доводи та заперечення учасників справи
20.11.2024 від Міністерства юстиції України через канцелярію суду до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу позивачів з проханням залишити її без задоволення, а оскаржене рішення суду без змін.
У відзиві відповідач-1 наголосив на такому:
- право скаржника було порушене у зв'язку з прийняттям державним реєстратором оскаржуваних рішень, адже на момент їх прийняття речове право оренди СГТОВ «Нива» та відповідно - похідне право суборенди ТОВ «Агро-Лан» щодо спірних земельних ділянок не припинилося (було дійсним) за укладеними у 2018-2019 роках договором суборенди. Факт порушення прав ТОВ «Агро-Лан» підтверджувався долученою до Скарги постановою апеляційного суду, якою скасовано ухвалу суду першої інстанції про припинення права оренди та суборенди. Вказане рішення є достатнім, прямим та беззаперечним доказом порушення прав скаржника, позаяк підтверджує вже наявне право суборенди ТОВ «Агро-Лан», набуте у 2018-2019 роках;
- про час і місце засідання колегії заінтересовані особи повідомлялися шляхом розміщення оголошення на веб-сайті Мін'юсту 08.11.2021 і 19.11.2021 та додатково ТОВ «Герман-Агро» телефонограмою на номер телефону, зазначений у ЄДРПОУ (складено акт про неможливість виклику, адже у відповідь на телефонний дзвінок повідомлено, що відповідний номер не належить ТОВ «Герман-Агро», інші контрактні дані відсутні), ТОВ «Еконива» - телефонограмою від 08.11.2021 та листом Мін'юсту від 08.11.2021 №105057/33.2.1/33-21;
- державним реєстратором Шкітаком В.М. під час проведення державної реєстрації іншого речового права (права суборенди) було неналежним чином перевірені документи, подані для проведення таких реєстраційних дій.
21.11.2024 від ТОВ «Агро-Лан» через канцелярію суду до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу позивачів з проханням залишити її без задоволення, а оскаржене рішення суду без змін.
ТОВ «Агро-Лан» у відзиві наголосило на такому:
- при зверненні зі Скаргою до Мін'юсту відповідач-2 належним чином підтвердив порушення оскаржуваними рішеннями державного реєстратора своїх прав як особи, право користування спірними земельними ділянками в якої виникло раніше, ніж у позивачів, адже договори суборенди землі були укладені відповідачем-2 з СТОВ «Нива» у 2018-2019 роках, а договори оренди землі і договори суборенди землі - позивачами у 2021 році. Внесення до ДРРПНМ записів про право оренди та суборенди позивачів зробило технічно неможливим відновлення у ДРРПНМ записів про право суборенди відповідача-2 щодо спірних земельних ділянок та унеможливило поновлення у повному обсязі його прав, порушених унаслідок постановлення Господарським судом Волинської області ухвали від 05.08.2020 у справі №903/975/19. Право суборенди ТОВ «Агро-Лан» щодо спірних земельних ділянок було дійсним в силу скасування судом апеляційної інстанції зазначеної ухвали від 05.08.2020. Дані обставини були підтверджені у Скарзі та доповненнях до неї шляхом надання разом із ними засвідчених копій ухвали Господарського суду Волинської області від 05.08.2020, постанови Північно-Західного апеляційного господарського суду від 21.10.2020 та ухвали Верховного Суду від 17.03.2021 у справі №903/975/19;
- відповідач-2 не повинен був додавати до Скарги засвідчені копії договорів оренди, суборенди на підтвердження наявності у нього права суборенди земельних ділянок, з приводу яких виник спір, оскільки копії таких договорів були наявні у матеріалах реєстраційних справ, до яких Мін'юст має доступ під час розгляду скарг, крім того, у постанові Північно-Західного апеляційного господарського суду від 21.10.2020 у справі №903/975/19 встановлено, що відповідач-2 є суборендарем спірних земельних ділянок;
- факт укладення у березні 2019 року між ТОВ «Агро-Лан» та СТОВ «Нива» угод про дострокове розірвання договорів суборенди землі щодо 34 із 49 спірних земельних ділянок з подальшим укладення у серпні 2019 року щодо цих ділянок договорів оренди ТОВ «Агро-Лан» жодним чином не означає, що державна реєстрація права оренди і суборенди ТОВ «Еконива» на ці ділянки не порушувала право відповідача-2 на користування ними;
- укладення ТОВ «Агро-Лан» та СТОВ «Нива» угод про дострокове розірвання договорів суборенди саме по собі не припинило право суборенди відповідача-2 щодо частини спірних земельних ділянок, адже у ДРРПНМ не було проведено державну реєстрацію припинення цього права на підставі вказаних угод;
- заявляючи про невмотивованість оскарженого наказу відповідача-1, позивачі не надали жодного доказу на підтвердження того, що оскаржувані рішення державного реєстратора були прийняті відповідно до законодавства;
- відповідач-1 дотримався встановленої приписами пункту 11 Порядку №1128 процедури оповіщення заінтересованих осіб та суб'єктів оскарження про дату, час та місце засідань Колегії щодо розгляду Скарги, які мали місце 11.11.2021 та 24.11.2021, а саме розмістив на своєму офіційному веб-сайті оголошення за 2 та 3,5 дні до засідань, а також застосував додаткові способи повідомлення про розгляд Скарги, докази чого долучені до відзиву на позовну заяву. Посилання скаржника на незазначення в оголошеннях місця розгляду Скарги є безглуздими, адже у відповідних оголошеннях було вказано, що розгляд Скарги буде відбуватися в Офісі протидії рейдерству за адресою: м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 15;
- Скарга, як і доповнення до неї від 10.11.2021, були зареєстровані за вхідним номером з літерами «СК», що може слугувати припущенням того, що доповнення від 10.11.2021 до Скарги були зареєстровані як окрема скарга та в подальшому були об'єднані зі Скаргою для їх спільного розгляду. Водночас, якщо навіть припустити, що доповнення від 10.11.2021 не були зареєстровані як окрема скарга, то вони є похідними від первісної скарги та фактично по суті є однією скаргою. Більш того, приписами законодавства не встановлено жодних обмежень щодо подання скаржником відповідних доповнень до скарги. У будь-якому випадку, на переконання відповідача-2, таке порушення, якщо воно мало місце, є формальним, а скасування рішення суб'єкта владних повноважень через встановлення факту дрібного процедурного порушення під час його прийняття є так званим «правовим пуризмом»;
- ТОВ «Агро-Лан» звернулося до Мін'юсту зі Скаргою та доповненнями до неї у межах встановленого частиною 3 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» строку, оскільки рішення державного реєстратора від 30.09.2021 та від 06.09.2021 (зазначені у Скарзі) були оскаржені у межах встановленого 60-ти денного строку з дня їх прийняття, рішення від 16.08.2021 та від 06.09.2021 (перелічені у доповненнях до Скарги) - у межах 60-ти днів з дня, коли відповідач-2 дізнався про їх прийняття та, відповідно, про порушення своїх прав цими рішеннями, а саме під час перевірки адвокатом у ДРРПНМ виконання наказів Мін'юсту №3707/5 від 15.10.2021 і №3707/5 від 03.11.2021, що підтверджується доданими інформаційними довідками з ДРРПНМ від 10.11.2021.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач-2 також навів попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які відповідач-2 очікує понести у зв'язку з апеляційним розглядом справи - 53 477,04 грн витрат на професійну правничу допомогу. Докази понесення витрат додані до відзиву, крім того за необхідності суду додатково буде наданий акт наданих послуг та детальний опис наданих послуг відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України протягом п'яти днів після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення в даній справі.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги
Згідно з витягом із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.09.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Герман Агро» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Еконива» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.08.2024 у справі №910/3134/22 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Станік С.Р., Тищенко А.І.
Судом встановлено, що апеляційна скарга була подана скаржниками безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/3134/22; відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.
10.10.2024 матеріали справи №910/3134/22 надійшли до суду апеляційної інстанції та були передані судді-доповідачу.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Герман Агро» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Еконива» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.08.2024 у справі №910/3134/22 залишено без руху; роз'яснено Товариству з обмеженою відповідальністю «Герман Агро» та Товариству з обмеженою відповідальністю «Еконива», що протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржник має право усунути вказані недоліки, надавши суду апеляційної інстанції докази сплати судового збору у розмірі 7 443,00 грн; належні докази на підтвердження надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів учасникам справи - Міністерству юстиції України, Товариству з обмеженою відповідальністю «Агро-Лан», Державному реєстратору Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області Шкітак Володимиру Михайловичу.
25.10.2024 (про що свідчить штемпель «Укрпошти» на конверті) до Північного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Герман Агро» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Еконива» надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено: Платіжну інструкцію №06Н7-1359-НХМ6-10АА від 25.10.2024 про сплату судового збору у розмірі 3 721,50 грн; Платіжну інструкцію №С10Р-СКХК-МЕК2-С868 від 25.10.2024 про сплату судового збору у розмірі 3 721,50 грн; докази на підтвердження надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів учасникам справи - Міністерству юстиції України, Товариству з обмеженою відповідальністю «Агро-Лан», Державному реєстратору Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області Шкітак Володимиру Михайловичу.
У зв'язку з перебуванням судді Станіка С.Р., який входить до складу колегії суддів, у відрядженні, розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду №09.1-08/4140/24 від 04.11.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи.
Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.11.2024 справу №910/3134/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., ОСОБА_1.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2024 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Герман Агро» та Товариству з обмеженою відповідальністю «Еконива» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 20.08.2024 у справі №910/3134/22, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Герман Агро» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Еконива» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.08.2024 у справі №910/3134/22, призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Герман Агро» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Еконива» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.08.2024 у справі №910/3134/22 на 10.12.2024.
03.12.2024 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Герман Агро» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Еконива» Василюка Ігора Миколайовича надійшла заява про його участь у судових засіданнях у справі №910/3134/22 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2024 клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Герман Агро» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Еконива» Василюка Ігора Миколайовича про його участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.
У судове засідання, призначене на 10.12.2024, з'явились представники відповідачів.
Представники позивачів та третьої особи у судове засідання не з'явилися.
Представник позивачів адвокат Василюк І.М. 10.12.2024 подав через підсистему «Електронний суд» заяву про відкладення розгляду справи, мотивовану тим, що він позбавлений можливості з'явитися у судове засідання, причиною чого є необхідність виконання обов'язку, визначеного положеннями Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Третя особа про причини неявки її представника суд не повідомила, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, наявним у матеріалах справи.
Суд, розглянувши у судовому засіданні клопотання представника позивачів про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про відмову в його задоволенні з огляду на те, що до клопотання не надано будь-яких доказів на підтвердження викладених у ньому обставин, зокрема доказів на підтвердження виклику Василюка І.М. згідно з Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про можливість розпочати розгляд справи за відсутності представників позивачів та третьої особи.
У судовому засіданні 10.12.2024 судом досліджувалось питання щодо наявності підстав для зупинення провадження в даній справі з огляду на те, що на розгляді Великої Палати Верховного Суду перебуває справа №910/2546/22.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2024 зупинено провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Герман Агро» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Еконива» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.08.2024 у справі №910/3134/22 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №910/2546/22. Зобов'язано сторони повідомити Північний апеляційний господарський суд про результати розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №910/2546/22, надати відповідні процесуальні документи.
27.10.2025 через підсистему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Лан» надійшло клопотання про поновлення провадження у справі №910/3134/22, яке мотивоване тим, що Великою Палатою Верховного Суду у справі №910/2546/22 ухвалено постанову від 03.09.2025, якою касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Герман-Агро» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Еконива» залишено без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2024 у справі № 910/2546/22 залишено без змін.
У поданому клопотанні відповідач-2 також виклав свої пояснення щодо обраного позивачами у даній справі способу захисту порушеного права, із урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, наведених у постанові від 03.09.2025 у справі №910/2546/22. Відповідач-2 вказав, що йому з відомостей із ДРРПНМ стало відомо, що як станом на моменту ухвалення судом першої інстанції рішення в даній справі, так і станом на сьогоднішній день у позивачів відсутні права щодо 7 із 49 спірних земельних ділянок, адже частина договорів оренди була розірвана, а право оренди щодо частини цих ділянок було передане іншим особам - ТОВ «Надія Агро «Нова» та ТОВ «Жовківський племптахорепродуктор», що підтверджується довідками з ДРРПНМ, долученими до цього клопотання. Відповідач-2 стверджує, що про такі обставини йому стало відомо після спливу строку, встановленого статтею 80 Господарського процесуального кодексу України, крім того, це питання не досліджувалось судом першої інстанції у силу відсутності на той момент постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.09.2025 у справі №910/2546/22.
У зв'язку із звільненням судді ОСОБА_1 , яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відставку, розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду №09.1-08/2436/25 від 03.11.2025 призначено повторний автоматизований розподіл справи.
Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.11.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Герман Агро» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Еконива» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.08.2024 у справі №910/3134/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Мальченко А.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2025 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Герман Агро» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Еконива» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.08.2024 у справі №910/3134/22 до провадження у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Мальченко А.О.; поновлено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Герман Агро» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Еконива» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.08.2024 у справі №910/3134/22, розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Герман Агро» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Еконива» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.08.2024 у справі №910/3134/22 призначено на 20.01.2026.
01.12.2025 відповідач-1 подав через підсистему «Електронний суд» додаткові пояснення у справі, в яких наголосив на однозначності позиції Верховного Суду стосовно того, що у спорах про скасування наказу, прийнятого за результатами розгляду скарг у сфері державної реєстрації та яким було скасовано чи анульовано спірні реєстраційні дії, Мін'юст не може бути єдиним відповідачем незалежно від доводів та підстав позову.
У зв'язку з повітряною тривогою у місті Києві, судове засідання за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Герман Агро» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Еконива» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.08.2024 у справі №910/3134/22, призначене на 20.01.2026 о 12 год. 20 хв., не відбулося.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2026 призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Герман Агро» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Еконива» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.08.2024 у справі №910/3134/22 на 10.02.2026 о 15 год. 20 хв.
У судовому засіданні 10.02.2026 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.
Явка представників учасників справи
У судове засідання, призначене на 10.02.2026, з'явилися представники відповідача-1 та відповідача-2.
Представники позивачів та третьої особи у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується довідками про доставку електронного документа (ухвал суду від 06.11.2025 та від 20.01.2026) до електронних кабінетів позивачів, адвоката позивачів Василюка І.М., а також повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення третій особі.
Відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представників позивачів та третьої особи.
Представники відповідачів у судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги позивачів, просили залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції в даній справі без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції
Як вбачається з матеріалів справи, у 2018- 2019 роках між СТОВ «Нива» і ТОВ «Агро-Лан» були укладені договори суборенди земельних ділянок, зокрема, з кадастровими номерами: 4622188000:02:000:0251, 4622188000:04:000:0196, 4622188000:03:000:0033, 4622188000:02:000:0257, 4622188000:04:000:0174, 4622188000:04:000:0131, 4622188000:02:000:0264, 4622188000:04:000:0113, 4622188000:04:000:0172, 4622188000:04:000:0094, 4622188000:04:000:0080, 4622188000:04:000:0042, 4622188000:04:000:0202, 4622188000:03:000:0078, 4622188000:04:000:0105, 4622188000:04:000:0051, 4622188000:04:000:0068, 4622188000:04:000:0145, 4622188000:04:000:0050, 4622188000:04:000:0164, 4622188000:04:000:0173, 4622188000:03:000:0068, 4622188000:04:000:0075, 4622188000:04:000:0142, 4622188000:04:000:0093, 4622188000:04:000:0109, 4622188000:04:000:0021, 4622188000:03:000:0075, 4622188000:02:000:0256, 4622188000:03:000:0137, 4622188000:04:000:0127, 4622188000:04:000:0101, 4622188000:04:000:0123, 4622188000:04:000:0310, 4622188000:03:000:0067, 4622188000:04:000:0053, 4622188000:04:000:0141, 4622188000:04:000:0091, 4622188000:04:000:0054, 4622188000:04:000:0049, 4622188000:01:005:0031, 4622188000:02:000:0280, 4622188000:02:000:0283, 4622188000:02:000:0282, 4622188000:02:000:0367, 4622188000:02:000:0351, 4622188000:02:000:0357, 4622188000:02:000:0356, 4622188000:01:005:0025.
Право суборенди ТОВ «Агро-Лан» вказаними земельними ділянками зареєстровано у Державному реєстрі речових прав нерухомого майна у 2018-2019 роках, що підтверджується витягами із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.
Ухвалою Господарського суду Волинської області від 02.01.2020 у справі №903/975/19 відкрито провадження у справі про банкрутство боржника - СТОВ «Нива», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, введено процедуру розпорядження майном боржника до 21.06.2020, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Абрамова В.В.
Постановою Господарського суду Волинської області від 09.07.2020 у справі №903/975/19 процедуру розпорядження майном у справі про банкрутство СТОВ «Нива» та повноваження арбітражного керуючого (розпорядника майна) Абрамова В.В. припинено, СТОВ «Нива» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором товариства призначено арбітражного керуючого Пасічника О.О.
23.07.2020 до Господарського суду Волинської області надійшло клопотання ліквідатора Пасічника О.О. від 22.07.2020 про припинення права оренди земельних ділянок банкрута, яке обґрунтовано тим, що з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта вбачається реєстрація за СТОВ «Нива» речових прав на нерухоме майно.
Ухвалою Господарського суду Волинської області від 05.08.2020 у справі №903/975/19 за наслідками розгляду клопотання ліквідатора СТОВ «Нива» про припинення прав оренди та суборенди земельних ділянок банкрута припинено права оренди земельних ділянок СТОВ «Нива» з кадастровими номерами згідно з переліком, вказаним у резолютивній частині ухвали Господарського суду Волинської області від 05.08.2020; припинено права суборенди земельних ділянок СТОВ «Нива» з кадастровими номерами згідно з переліком, вказаним у резолютивній частині ухвали Господарського суду Волинської області від 05.08.2020; зобов'язано державного реєстратора вчинити дії з реєстрації припинення прав оренди та суборенди земельних ділянок.
На підставі ухвали від 05.08.2020 у справі №903/975/19 було проведено відповідні реєстраційні дії щодо припинення права оренди СТОВ «Нива» та права суборенди ТОВ «Агро-Лан» на земельні ділянки.
Постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 21.10.2020 справі №903/975/19 про банкрутство за заявою СТОВ «Нива» на ухвалу Господарського суду Волинської області (припинення права оренди земельних ділянок банкрута) від 05.08.2020 у справі №903/975/19 скасовано та ухвалено нове рішення, яким у клопотанні ліквідатора СТОВ «Нива» про припинення права оренди та суборенди земельних ділянок банкрута відмовлено.
На підставі прийнятих державним реєстратором Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області Шкітаком В.М. (державний реєстратор) рішень від 06.09.2021 №№ 60200986, 60200802, 60194474, 60201122, 60199564, 60202532, 60201236, 60202295, 60199350, 60202020, 60201290, 60201393, 60196537, 60202221, 60201558, 60202600, 60196993, 60202475, 60195693, 60201920, 60201719, 60199155, 60195843, 60201967, 60196411, 60202180, 60201603, 60201665, 60201339, 60199457, 60201762, 60202259, 60201056, 60202332, 60202560, 60201470, 60201520, вiд 16.08.2021 №№ 59864526, 59866129, 59860320 та вiд 30.09.2021 №№ 60686401, 60688315, 60687482, 60687856, 60691578, 60687104, 60692023, 60693446, 60686733 було здійснено державну реєстрацію прав оренди і суборенди ТОВ «Еконива» і ТОВ «Герман-Агро» на земельні ділянки на підставі укладених упродовж 2021 року договорів оренди з власниками земельних ділянок та договорів суборенди.
19.10.2021 за №СК-2590-21 у Міністерстві юстиції України було зареєстровано скаргу відповідача-2 від 19.10.2021 на рішення про державну реєстрацію іншого речового права - права суборенди, прийняті державним реєстратором Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області Шкітаком В.М., а саме: від 06.09.2021 №№ 60200986, 60200802, 60194474, 60201122, 60199564, 60202532, 60201236, 60202295, 60199350, 60202020, 60201290, 60201393, від 16.08.2021 №59864526 (далі, Скарга).
11.11.2021 за №СК-2985-21 у Міністерстві юстиції України було зареєстровано доповнення від 10.11.2021 до Скарги від 19.10.2021, в яких відповідач-2 просив скасувати рішення про державну реєстрацію іншого речового права - права суборенди, прийняті державним реєстратором Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області Шкітаком В.М., а саме: від 06.09.2021 №№ 60196537, 60202221, 60201558, 60202600, 60196993, 60202475, 60195693, 60201920, 60201719, 60199155, 60195843, 60201967, 60196411, 60202180, 60201603, 60201665, 60201339, 60199457, 60201762, 60202259, 60201056, 60202332, 60202560, 60201470, 60201520, вiд 16.08.2021 №№ 59866129, 59860320 та вiд 30.09.2021 №№ 60686401, 60688315, 60687482, 60687856, 60691578, 60687104, 60692023, 60693446, 60686733.
На обґрунтування своєї Скарги ТОВ «Агро-Лан» посилалось на прийняту Північно-Західним апеляційним господарським судом постанову від 21.10.2020 у справі №903/975/19, якою було скасовано ухвалу Господарського суду Волинської області від 05.08.2020 та прийнято нове рішення, яким у задоволенні клопотання ліквідатора СТОВ «Нива» Пасічника Олександра Олексійовича про припинення права оренди та суборенди земельних ділянок банкрута відмовлено.
ТОВ «Агро-Лан» у Скарзі та доповненнях до неї зазначало, що протягом серпня-жовтня 2020 року державним реєстратором виконавчого комітету Бібрської міської ради Перемишлянського району Львівської області Поломаним Володимиром Дмитровичем, державним реєстратором Завадівської сільської ради Турківського району Львівської області Шкітаком Володимиром Михайловичем, державним реєстратором Виконавчого комітету Бібрської міської ради Перемишлянського району Львівської області Портухай Маряною Михайлівною, державним реєстратором Верхньолужоцької сільської ради Старосамбірського району Львівської області Шкітаком Михайлом Миколайовичем було проведено державну реєстрацію припинення права оренди СТОВ «Нива» і права суборенди ТОВ «Агро-Лан» на земельні ділянки на підставі ухвали Господарського суду Волинської області від 05.08.2020 у справі №903/975/19. Водночас, одразу після того, як право оренди СТОВ «Нива» і право суборенди ТОВ «Агро-Лан» були припинені в ДРРПНМ, у цей же період ці ж державні реєстратори прийняли рішення про державну реєстрацію права оренди на земельні ділянки за ТОВ «Герман-Агро». Наказом Міністерства юстиції України №2247/5 від 22.06.2021 «Про задоволення скарги» скаргу ТОВ «Агро-Лан» від 12.11.2020 (Скарга-1) задоволено в повному обсязі, скасовано рішення державних реєстраторів Поломаного В.Д., Шкітака В.М., Шкітака М.М. та Портухай М.М. про державну реєстрацію права оренди на земельні ділянки за ТОВ «Герман-Агро». 23.06.2021 наказ №2247/5 від 22.06.2021 було частково виконано уповноваженими особами Міністерства юстиції України, прийняті державними реєстраторами рішення про державну реєстрацію права оренди за ТОВ «Герман-Агро» щодо 26-ти земельних ділянок скасовані. Про наявність наказу №2247/5 від 22.06.2021 та його виконання відповідач-2 дізнався 12.07.2021, отримавши лист відповідача-1 за вих.№4469/33.1.1/33-21 від 30.06.2021. Після отримання даного листа, перевіривши відомості ДРРПНМ щодо земельних ділянок, представник ТОВ «Агро-Лан» виявила, що у період з 01.07.2021 по 07.07.2021 державний реєстратор Пустомитівської міської ради Львівського району Львівської області Федорич А.М. прийняв повторно рішення про державну реєстрацію права оренди на 26 земельних ділянок за ТОВ «Герман-Агро», з тими ж порушеннями, що мали місце під час державної реєстрації цього права у серпні-жовтні 2020 року. У зв'язку з цим ТОВ «Агро-Лан» звернулося зі скаргою від 14.07.2021 (Скарга-2) до Міністерства юстиції України (до якої були подані відповідні доповнення від 08.09.2021). Наказом Міністерства юстиції України №3707/5 від 15.10.2021 «Про задоволення скарги» скаргу ТОВ «Агро-Лан» від 14.07.2021, з доповненнями до скарги від 08.09.2021, задоволено в повному обсязі, скасовано перелічені в ній рішення державних реєстраторів про державну реєстрацію права оренди на земельні ділянки за ТОВ «Герман-Агро» та прав суборенди на 26 земельних ділянок за ТОВ «Еконива». Однак, перевіряючи у ДРРПНМ виконання наказу Міністерства юстиції України №3707/5 від 15.10.2021, представник ТОВ «Агро-Лан» дізналася про те, що 16.08.2021, 06.09.2021 та 30.09.2021 державним реєстратором Шкітаком В.М. були прийняті рішення про державну реєстрацію права суборенди ТОВ «Еконива» на 49 земельних ділянок, які належать відповідачу-2 на праві суборенди.
Відповідач-2 у Скарзі та доповненнях до неї наголошував на тому, що державному реєстратору Шкітаку В.М. було достеменно відомо про розгляд Міністерством Скарги-2, оскільки остання містила і прохання про скасування прийнятих ним рішень про державну реєстрацію права оренди ТОВ «Герман-Агро» на земельні ділянки, що належать ТОВ «Агро-Лан» на праві суборенди.
Таким чином, ТОВ «Агро-Лан» вказувало, що наявність зареєстрованого іншого речового права (права суборенди) земельних ділянок за ТОВ «Еконива» перешкоджає поновленню порушених прав ТОВ «Агро-Лан», як суборендаря 49-ти спірних земельних ділянок, на підставі судового рішення.
24.11.2021 Центральна колегія Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, розглянувши скаргу ТОВ «Агро-Лан» від 19.10.2021, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 19.10.2021 за №CK-2590-21, з доповненнями до неї від 10.11.2021, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 11.11.2021 за №СК-2985-21 на рішення від 06.09.2021 №№ 60200986, 60200802, 60194474, 60201122, 60199564, 60202532, 60201236, 60202295, 60199350, 60202020, 60201290, 60201393, 60196537, 60202221, 60201558, 60202600, 60196993, 60202475, 60195693, 60201920, 60201719, 60199155, 60195843, 60201967, 60196411, 60202180, 60201603, 60201665, 60201339, 60199457, 60201762, 60202259, 60201056, 60202332, 60202560, 60201470, 60201520, рішення від 16.08.2021 №№ 59864526, 59866129, 59860320, рішення від 30.09.2021 №№ 60686401, 60688315, 60687482, 60687856, 60691578 60687104, 60692023, 60693446, 60686733, прийняті державним реєстратором щодо земельних ділянок, кадастрові номери 4622188000:02:000:0251, 4622188000:04:000:0196, 4622188000:03:000:0033, 4622188000:02:000:0257, 4622188000:04:000:0174, 4622188000:04:000:0131, 4622188000:02:000:0264, 4622188000:04:000:0113, 4622188000:04:000:0172, 4622188000:04:000:0094, 4622188000:04:000:0080, 4622188000:04:000:0042, 4622188000:04:000:0202, 4622188000:03:000:0078, 4622188000:04:000:0105, 4622188000:04:000:0051, 4622188000:04:000:0068, 4622188000:04:000:0145, 4622188000:04:000:0050, 4622188000:04:000:0164, 4622188000:04:000:0173, 4622188000:03:000:0068, 4622188000:04:000:0075, 4622188000:04:000:0142, 4622188000:04:000:0093, 4622188000:04:000:0109, 4622188000:04:000:0021, 4622188000:03:000:0075, 4622188000:02:000:0256, 4622188000:03:000:0137, 4622188000:04:000:0127, 4622188000:04:000:0101, 4622188000:04:000:0123, 4622188000:04:000:0310, 4622188000:03:000:0067, 4622188000:04:000:0053, 4622188000:04:000:0141, 4622188000:04:000:0091, 4622188000:04:000:0054, 4622188000:04:000:0049, 4622188000:01:005:0031, 4622188000:02:000:0280, 4622188000:02:000:0283, 4622188000:02:000:0282, 4622188000:02:000:0367, 4622188000:02:000:0351, 4622188000:02:000:0357, 4622188000:02:000:0356, 4622188000:01:005:0025, рекомендувала скаргу ТОВ «Агро-Лан» від 19.10.2021, з доповненням до неї від 10.11.2021 задовольнити частково. Скасувати рішення від 06.09.2021 №№ 60200986, 60200802, 60194474, 60201122, 60199564, 60202532, 60201236, 60202295, 60199350, 60202020, 60201290, 60201393, 60196537, 60202221, 60201558, 60202600, 60196993, 60202475, 60195693, 60201920, 60201719, 60199155, 60195843, 60201967, 60196411, 60202180, 60201603, 60201665, 60201339, 60199457, 60201762, 60202259, 60201056, 60202332, 60202560, 60201470, 60201520, рішення вiд 16.08.2021 № 59864526, 59866129, 59860320, рішення вiд 30.09.2021 №№ 60686401, 60688315, 60687482, 60687856, 60691578, 60687104, 60692023, 60693446, 60686733, прийняті державним реєстратором.
На підставі висновку колегії від 24.11.2021 Міністерство юстиції України прийняло наказ «Про задоволення скарги» від 15.12.2021 № 4498/5, згідно з яким скаргу ТОВ «Агро-Лан» від 19.10.2021, з доповненням до неї від 10.11.2021, задоволено частково. Скасовано рішення від 06.09.2021 №№ 60200986, 60200802, 60194474, 60201122, 60199564, 60202532, 60201236, 60202295, 60199350, 60202020, 60201290, 60201393, 60196537, 60202221, 60201558, 60202600, 60196993, 60202475, 60195693, 60201920, 60201719, 60199155, 60195843, 60201967, 60196411, 60202180, 60201603, 60201665, 60201339, 60199457, 60201762, 60202259, 60201056, 60202332, 60202560, 60201470, 60201520, рішення вiд 16.08.2021 № 59864526, 59866129, 59860320, рішення вiд 30.09.2021 №№ 60686401, 60688315, 60687482, 60687856, 60691578, 60687104, 60692023, 60693446, 60686733, прийняті державним реєстратором.
Вважаючи незаконним наказ Міністерства юстиції України від 15.12.2021, ТОВ «Герман-Агро» і ТОВ «Еконива» звернулися до суду з позовом у цій справі про визнання його протиправним і скасування та зобов'язання відповідача поновити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно шляхом внесення до нього відповідних відомостей щодо права оренди та права суборенди позивачів, припинених на підставі такого наказу.
Зокрема, за твердженнями позивачів, державним реєстратором на підставі оскаржуваних у Скарзі ТОВ «Агро-Лан» від 19.10.2021 рішень було здійснено державну реєстрацію прав оренди та суборенди ТОВ «Еконива» і ТОВ «Герман-Агро» на земельні ділянки на підставі відповідних договорів оренди, укладених з власниками землі, та договорів суборенди, укладених між цими товариствами, після припинення прав оренди та суборенди за участі СТОВ «Нива» у встановленому законодавством порядку, тобто державним реєстратором було здійснено державну реєстрацію права оренди та суборенди за позивачами за відсутності обмежень на здійснення вказаних реєстраційних дій, а отже такими реєстраційними діями права скаржника (ТОВ «Агро-Лан») порушені не були.
Відповідачі, у свою чергу, заперечували проти пред'явлених позивачами вимог у повному обсязі.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи
У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Згідно з частиною 1 статті 316 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, враховуючи вказівки, що містяться у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.10.2023 у даній справі, а також правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.09.2025 у справі №910/2546/22, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що спільна апеляційна скарга позивачів не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін із огляду на таке.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (тут і надалі у редакції, чинній станом на час оскарження рішення реєстратора та прийняття спірного Наказу).
Відповідно до частини 3 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації, виникають з моменту такої реєстрації.
Державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав (частина 1 статті 11 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Згідно з частиною 1 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
Постановою Кабінету Міністрів України №1128 від 25.12.2015 затверджено Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі, Порядок №1128), який визначає процедуру здійснення Мін'юстом та його територіальними органами розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту (далі - скарги у сфері державної реєстрації).
Пунктом 2 Порядку №1128 (тут і надалі у редакції, чинній станом на дату прийняття спірного Наказу) встановлено, що для забезпечення розгляду скарг суб'єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, положення та склад яких затверджуються Мін'юстом або відповідним територіальним органом.
За змістом частини 5 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено. До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.
Скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення.
Отже, підставою для звернення до Міністерства юстиції України є наявність порушеного права скаржника, і таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували би порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, недотримання особою, яка подає скаргу, передбачених законом вимог щодо її оформлення, неподання доказів порушення внаслідок прийняття реєстратором рішення її прав, виключає можливість розгляду скарги та є підставою для відмови у задоволенні поданої нею скарги (такі висновки викладено у постанові Верховного Суду від 14.06.2023 у справі №910/5635/22 у подібних правовідносинах; близькі за змістом висновки, наведено у постанові 07.12.2022 у справі №910/21303/21, від 17.05.2023 у справі №910/12859/20).
Пунктом 9 Порядку №1128 передбачено, що під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін'юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об'єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує:
1) чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту;
2) чи було оскаржуване рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту прийнято, вчинено на законних підставах;
3) чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні;
4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації;
5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.
Відповідно до пункту 14 Порядку №1128 за результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації, у тому числі колегіально, Мін'юст чи відповідний територіальний орган приймає рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених законом.
Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо, зокрема, скаргу подано з порушенням вимог, визначених частиною п'ятою цієї статті. Тобто, якщо особа-скаржник не підтвердила факт порушення її прав у результаті прийняття державним реєстратором рішення.
Зважаючи на викладене, на чому зокрема і наголосив Верховний Суд у постанові від 31.10.2023 у даній справі, достеменному та першочерговому встановленню судом під час вирішення даного спору підлягають обставини наявності/відсутності порушення прав ТОВ «Агро-Лан» внаслідок прийняття державним реєстратором спірних рішень, визначення того, яке саме право ТОВ «Агро-Лан» було порушене рішеннями державного реєстратора і чим підтверджується факт порушення прав скаржника, та, відповідно, чи подано відповідачеві документи, які би підтверджували у встановленому законом порядку факт порушення прав скаржника в результаті прийняття рішень реєстратором.
Надаючи оцінку тому, яке право ТОВ «Агро-Лан» було порушеним у зв'язку з прийняттям державним реєстратором оскаржуваних рішень, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до частини 4 статті 8 України «Про оренду землі» у редакції, чинній станом на 05.08.2020, у разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється.
Як зазначалося вище, ухвалою Господарського суду Волинської області від 05.08.2020 у справі №903/975/19 було припинено право оренди СТОВ «НИВА» на спірні земельні ділянки, що згідно з приписами частини 4 статті 8 Закону України «Про оренду землі» мало наслідком припинення права суборенди ТОВ «Агро-Лан» на ці ж ділянки.
Однак, постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.10.2020 у справі №903/975/19 задоволено апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Лан» на ухвалу Господарського суду Волинської області (припинення права оренди земельних ділянок банкрута) від 05.08.2020 у справі №903/975/19, ухвалу Господарського суду Волинської області (припинення права оренди земельних ділянок банкрута) від 05.08.2020 у справі №903/975/19 скасовано та ухвалено нове рішення, яким у клопотанні ліквідатора Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Нива» Пасічника Олександра Олексійовича про припинення права оренди та суборенди земельних ділянок банкрута - відмовлено.
Дана постанова набрала законної сили та є чинною.
Таким чином, скасована ухвала Господарського суду Волинської області від 05.08.2020 у справі №903/975/19 не створює жодних правових наслідків у вигляді як припинення права оренди СТОВ «Нива», так і похідного від нього права суборенди.
Крім того, оцінюючи часові межі набрання законною силою постанови апеляційного суду 21.10.2020 та прийняття рішень державним реєстратором 16.08.2021, 06.09.2021 та 30.09.2021, суд наголошує, що станом на момент прийняття оскаржуваних рішень постанова суду апеляційної інстанції діяла, була чинною та не скасованою у встановленому законом порядку і таку постанову було долучено скаржником до матеріалів Скарги.
Також суд враховує, що право суборенди відповідача-2 виникло у 2018-2019 роках унаслідок укладення договорів суборенди з СТОВ «Нива», яке, в свою чергу, уклало договори оренди з власниками спірних земельних ділянок також протягом 2012-2018 років, а договори оренди землі між позивачем та власниками земельних ділянок укладені у 2020 році, тобто пізніше.
У свою чергу, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.10.2019 у справі №587/2331/16-ц, від 15.01.2020 у справі №587/2326/16-ц, від 19.02.2020 у справі №387/515/18 висловила правові позиції про те, що одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну і ту ж земельну ділянку суперечить вимогам закону, який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою речових та інших прав, які підлягають державній реєстрації, та призводить до порушення права позивача як орендаря, якому земельна ділянка була передана раніше.
Тобто, відповідач-2 набув право суборенди спірних земельних ділянок раніше ТОВ «Еконива».
Позивачі в апеляційній скарзі посилаються на те, що у матеріалах справи наявні угоди про дострокове розірвання договорів суборенди земельних ділянок, укладених між СТОВ «Нива» і ТОВ «Агро-Лан» у 2019 році, щодо частини земельних ділянок, речові права, на які вважає порушеними ТОВ «Агро-Лан».
Суд касаційної інстанції, направляючи дану справу на новий розгляд, наголосив на необхідності дослідження судами доводів позивачів щодо непорушення у спірних правовідносинах прав ТОВ «Агро-Лан» як суборендаря земельних ділянок у зв'язку з розірванням ним договорів суборенди земельних ділянок, укладених з СТОВ «Нива».
Оцінюючи вказані доводи скаржників, колегія суддів зазначає таке.
Згідно з поясненнями відповідача-2 за попередньою домовленістю між СТОВ «Нива» і відповідачем-2 у березні 2019 року щодо 34 із 49 спірних земельних ділянок було укладено угоди про дострокове розірвання договорів суборенди землі (копії містяться у матеріалах справи), після чого 21.08.2019 між відповідачем-2 і власниками вказаних ділянок було укладено договори оренди 31 земельної ділянки. Відповідач-2 зазначає, що на виконання домовленості між СТОВ «Нива» і відповідачем-2 мало бути проведено за заявами СТОВ «Нива» державну реєстрацію припинення права оренди СТОВ «Нива» і права суборенди відповідача-2 на вказані ділянки, а потім за заявою відповідача-2 проведено державну реєстрацію права оренди на них.
Статтею 126 Земельного кодексу України визначено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Пунктом 1 частини 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Як зазначено у частині 2 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації підлягають: право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.
У свою чергу, як правильно встановлено судом першої інстанції при новому розгляді справи, доказів державної реєстрації розірвання договорів оренди та суборенди, на підставі яких було проведено державну реєстрацію права оренди та суборенди ТОВ «Агро-Лан» та СТОВ «Нива», матеріали справи не містять.
Суд зазначає, що оскільки державна реєстрація - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, то відсутність державної реєстрації припинення права суборенди на підставі угод про дострокове розірвання договорів суборенди укладених у 2019 році, є підставою для висновку, що такі угоди не набрали чинності. Таким чином, у ТОВ «Агро-Лан» право суборенди земельних ділянок, щодо яких укладено угоди про дострокове припинення договорів суборенди, не припинялось, адже угоди не набули чинності.
З огляду на вказане договори оренди та суборенди, на підставі яких було проведено державну реєстрацію права оренди та суборенди ТОВ «Агро-Лан» та СТОВ «Нива», були чинні на час здійснення державної реєстрації права оренди та суборенди ТОВ «Еконива» та ТОВ «Герман-Агро» на земельні ділянки.
У будь-якому випадку факт укладення у березні 2019 року відповідних угод про дострокове розірвання договорів суборенди землі щодо 34 із 49 спірних земельних ділянок із подальшим укладенням у серпні 2019 року щодо цих ділянок договорів оренди землі відповідачем-2 жодним чином не означає, що державна реєстрація права оренди та права суборенди позивачами на ці ділянки не порушувала право відповідача-2 на користування ними з огляду на скасування ухвали Господарського суду Волинської області від 05.08.2020 у справі №903/975/19.
Згідно з частиною 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.
У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому п. 1 ч. 7 статті 38 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.
Таким чином, наявність у Державному реєстрі речових прав нерухомого майна державної реєстрації права оренди та суборенди ТОВ «Еконива» та ТОВ «Герман-Агро» на земельні ділянки на підставі оскаржуваних рішень від 16.08.2021, 06.09.2021 та від 30.09.2021, свідчить про порушення права ТОВ «Агро-Лан» на поновлення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів про право суборенди на земельні ділянки шляхом подання заяв про скасування державної реєстрації припинення права оренди СТОВ «Нива» та права суборенди ТОВ «Агро-Лан» у порядку, визначеному частиною 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Доводи позивачів щодо відсутності порушених прав відповідача-2 спростовуються тим, що внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про право оренди та право суборенди позивачів на земельні ділянки унеможливило поновлення у повному обсязі прав відповідача-2 щодо цих земельних ділянок, які були порушені внаслідок постановлення незаконної ухвали Господарського суду Волинської області від 05.08.2020 у справі №903/975/19. Таким чином, після скасування вказаної ухвали постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.10.2020, відповідач-2 мав право оспорити державну реєстрацію права оренди та суборенди позивачів на спірні земельні ділянки, і, відповідно, звернутися зі скаргою до відповідача-1 у встановленому порядку.
Отже, підсумовуючи викладене, спірними оскаржуваними рішеннями порушується речове право суборенди ТОВ «Агро-Лан», набуте на підставі договорів, укладених у 2018, 2019 роках між ТОВ «Агро-Лан» та СТОВ «Нива», висновки суду першої інстанції з приводу чого є правильними та скаржниками не спростовані.
Стосовно доводів позивачів про те, що у межах подання скаржником та розгляду відповідачем-1 Скарги порушені вимоги щодо оформлення матеріалів скарги у сфері державної реєстрації, оскільки ТОВ «Агро-Лан» не було надано відповідачу-1 доказів існування та порушенням прав товариства як скаржника (копій документів, що підтверджують факт порушення прав), колегія суддів зазначає таке.
За змістом частини 5 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» до скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем-2 до Скарги було долучено, зокрема, засвідчені копії ухвали Господарського суду Волинської області від 05.08.2020 та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.10.2020 у справі №903/975/19.
Колегія суддів зазначає, що постанова суду апеляційної інстанції у справі №903/975/19, якою скасовано ухвалу суду першої інстанції про припинення права оренди та суборенди СТОВ «Нива», є достатнім, прямим та беззаперечним доказом порушення прав скаржника, позаяк підтверджує вже наявне право суборенди ТОВ «Агро Лан», набуте у 2018-2019 роках.
При цьому, як обґрунтовано наголошує відповідач-2 у відзиві на апеляційну скаргу, він не повинен був додавати до Скарги засвідчені копії договорів оренди, суборенди на підтвердження наявності у нього права суборенди земельних ділянок, з приводу яких виник спір, оскільки копії таких договорів були наявні у матеріалах реєстраційних справ, до яких Мін'юст має доступ під час розгляду скарг.
Так, відповідно до приписів статей 2, 16, 17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» на кожен об'єкт нерухомого майна заводиться окрема реєстраційна справа, яка складається із документів, на підставі яких проведено реєстраційні дії, та документів, сформованих у процесі проведення таких реєстраційних дій. Реєстраційна справа зберігається у паперовій та електронній формах після відкриття розділу на об'єкт нерухомого майна у ДРРПНМ та внесення до нього відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження. Реєстраційна справа в електронній формі зберігається у ДРРПНМ постійно, а в паперовій формі - протягом 10 років з дати її закриття, після чого або передається до Національного архівного фонду, або знищується в установленому законом порядку.
Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» при прийнятті заяв у сфері державної реєстрації у паперовій формі обов'язково виготовляються електронні копії документів, поданих заявником для проведення реєстраційних дій. Електронні копії документів виготовляються шляхом сканування з подальшим їх розміщенням у Державному реєстрі прав.
У свою чергу Мін'юст згідно з пунктом 3 частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» забезпечує створення та функціонування Державного реєстру прав, є його держателем.
Отже, відповідач-1 на момент розгляду Скарги мав можливість доступу до матеріалів реєстраційних справ, відкритих щодо спірних земельних ділянок, в електронній формі, й не був позбавлений можливості ознайомитися із наявними в них документами.
Зазначене кореспондується з положеннями пункту 9 Порядку №1128, відповідно до яких під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін'юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об'єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
За таких обставин надання до Скарги копій судових рішень у справі №903/975/19 було у спірному випадку достатнім для виконання вимог частини 5 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Отже, зазначеним спростовуються доводи апеляційних скарг позивачів про невиконання ТОВ «Агро-Лан» вимог частини 5 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в частині підтвердження порушення його прав унаслідок прийняття державним реєстратором оскаржуваних рішень і свідчить про відсутність у Міністерства юстиції України підстав для відмови у задоволенні Скарги відповідно до пункту 1 частини 8 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
За змістом частини 1 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» загальними засадами державної реєстрації прав є: 1) гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; 2) обов'язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; 2-1) одночасність вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва та державної реєстрації прав; 3) публічність державної реєстрації прав; 4) внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом; 5) відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав.
Відповідно до частини 3 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, зокрема встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; під час проведення реєстраційних дій обов'язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи.
Відповідно до пунктів 9, 10, 17 розділу І Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя 19.04.2018 №1200/0/15-18, Єдиний державний реєстр судових рішень - державна інформаційна система, що входить до складу Єдиної судової інформаційної системи і забезпечує збирання, облік (реєстрацію), накопичення, зберігання, захист, пошук та перегляд інформаційних ресурсів Реєстру та їх образів. З дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи Реєстр переходить до її складу; загальний доступ до судових рішень - доступ до образів інформаційних ресурсів Реєстру; судове рішення - процесуальний документ, ухвалений судом (у тому числі слідчим суддею під час досудового розслідування) під час розгляду справи (матеріалів кримінального провадження) на будь-якій стадії судового провадження (ухвала, окрема ухвала, рішення, вирок, постанова, судовий наказ).
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 27.04.2021 у справі №127/12200/20, перед проведенням державної реєстрації державний реєстратор повинен пересвідчитися в достатності, належності та правильності оформлення документів, поданих заявниками для вчинення реєстраційних дій, а також встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують. У разі ж встановлення невідповідності документів вимогам Конституції та законів України, держаний реєстратор приймає рішення про відмову у державній реєстрації.
Відповідно до частини 1 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» підставами для відмови в державній реєстрації є: 1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; 3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; 4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; 5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; 6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно; 7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; 9) документи подано до неналежного суб'єкта державної реєстрації прав, нотаріуса; 10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі; 11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав; 12) заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, у тому числі за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці; 13) відсутність згоди заставодержателя (іпотекодержателя) на дострокове припинення дії договору емфітевзису, суперфіцію щодо державної реєстрації припинення таких прав, що перебувають у заставі (іпотеці).
У постанові Верховного Суду від 21.02.2024 у справі №520/7983/21 суд дійшов до таких висновків: «З огляду на зазначене та враховуючи, що у касаційній скарзі міститься клопотання про формулювання правового висновку щодо порядку застосування положень статей 37 та 38 Закону України «Про іпотеку» та пункту 4 частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в аспекті спірних правовідносин, колегія суддів зазначає, що вказані норми права у взаємозв'язку з положеннями статті 129-1 Конституції України, статті 370 КАС України та статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» необхідно розуміти так: - державний реєстратор перед проведенням реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна зобов'язаний перевірити усю доступну інформацію стосовно вказаного об'єкта в офіційних реєстрах, включаючи наявність судових рішень щодо цього об'єкта в Єдиному державному реєстрі судових рішень; - існування судового рішення, яке набрало законної сили, резолютивна частина якого не встановлює набуття заявником права власності на відповідний об'єкт нерухомого майна, свідчить про існування суперечності між заявленими вимогами та документами, що їх посвідчують, і це відповідно до пункту 4 частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є підставою для прийняття державним реєстратором рішення про відмову у державній реєстрації на такий об'єкт».
З огляду на викладене слід дійти висновку, що здійснюючи державну реєстрацію речового права оренди та похідного від нього права суборенди державний реєстратор зобов'язаний перевірити усю доступну інформацію стосовно такого речового права в офіційних реєстрах, включаючи наявність судових рішень щодо цього права в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Проте, суду не надано доказів того, що приймаючи оскаржувані рішення державний реєстратор перевіряв у загальнодоступному реєстрі судових рішень відомості про наявність судових рішень, ухвалених щодо речових прав на земельні ділянки (зокрема, здійснював запит до ЄДРСР).
Таким чином, державний реєстратор Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області Шкітак Володимир Михайлович, здійснюючи державну реєстрацію права оренди та суборенди за позивачами, не пересвідчився у тому, що такі права, зокрема право суборенди, на момент проведення оскаржуваних реєстраційних дій, належало ТОВ «Агро Лан».
Усупереч вимог статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор під час проведення державної реєстрації права оренди та суборенди за позивачами, не встановив відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також не встановив відсутність суперечностей між заявленими та вже наявними на момент прийняття оскаржуваних рішень речовими правами оренди та суборенди за СТОВ «Нива» та ТОВ «Агро Лан»; не використав під час проведення реєстраційних дій відкриті та загальнодоступні відомості ЄДРСР, зважаючи на те, що постанова суду апеляційної інстанції від 21.10.2020 у справі №903/975/19 була оприлюднена 29.10.2020 за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/92469567).
За наведених обставин, дії державного реєстратора Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області Шкітака В.М. з прийняття рішень щодо державної реєстрації речових прав оренди та суборенди щодо спірних земельних ділянок за позивачами є неправомірними, висновки суду першої інстанції з приводу чого є обґрунтованими.
Стосовно посилань позивачів в апеляційній скарзі на наявність процедурних порушень під час розгляду скарги Міністерством юстиції України, суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Доводи позивачів, що законодавством не передбачено можливості подання доповнень до скарги на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора є безпідставними, оскільки ані Порядок №1128, ані Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не містять заборон на подання таких доповнень до скарги.
Водночас, посилання скаржників на те, що оскільки у поданих доповненнях до Скарги від 10.11.2021 відповідач-2 заявив вимоги про скасування додаткових рішень державного реєстратора, тому відповідач-1 мав зареєструвати відповідні доповнення як нову скаргу, а не як доповнення до неї, не є у спірному випадку тим процедурним порушенням, що вплинуло або могло вплинути на правильність прийнятого Наказу.
Так, у постанові Верховного Суду від 29.04.2020 у справі №826/15358/17 сказано, що: «так, певні дефекти адміністративного акта можуть не пов'язуватись з його змістом, а стосуватися, наприклад, процедури ухвалення. Саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків прямо передбачених законом. Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб'єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків. Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним».
Ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».
Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 квітня 2020 року у справі № 813/1790/18.
У спірному випадку, як вбачається з матеріалів справи, доводи Скарги та доповнень до неї фактично ґрунтуються на одних і тих самих обставинах, що передували її поданню.
На переконання колегії суддів, незалежно від того, яким чином Міністерство юстиції України зареєструвало подані ТОВ «Агро-Лан» доповнення від 10.11.2021 до Скарги (як доповнення, чи як окрему скаргу), це в кінцевому результаті жодним чином не вплинуло на законність прийнятого оскаржуваного Наказу з огляду на встановлені допущені державним реєстратором порушення при проведенні державної реєстрації права оренди та права суборенди позивачів на спірні земельні ділянки, що позивачами не спростовано.
При цьому суд наголошує, що доповнення від 10.11.2021 до Скарги розглядалися разом зі Скаргою, про їх спільний розгляд були належним чином повідомлені і заінтересовані особи, і суб'єкти оскарження (про що детальніше буде зазначено судом далі у тексті даної постанови).
Позивачі, у свою чергу, не зазначили та не надали доказів на підтвердження тому, яким чином факт відсутності реєстрації доповнень від 10.11.2021 до Скарги як окремої скарги порушив їх права та інтереси й вплинув на законність оскаржуваного ними Наказу.
Щодо доводів позивачів про неналежне повідомлення усіх заінтересованих осіб про розгляд Скарги та доповнень до неї, то колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до пунктів 10-12 Порядку розгляду скарг №1128 для розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально Мін'юст чи відповідний територіальний орган запрошує скаржника, державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіальний орган Мін'юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів. Відсутність осіб, визначених абзацом першим цього пункту, під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально не є перешкодою для її розгляду.
Мін'юст чи відповідний територіальний орган своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально повідомляє особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку, про час і місце засідання колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту та додатково одним з таких способів: 1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел); 2) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).
Отже, основним обов'язковим способом повідомлення про розгляд скарги по суті є розміщення Мін'юстом чи його територіальним органом відповідного оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту. Натомість надіслання повідомлення про розгляд скарги телефонограмою або засобами електронної пошти є додатковими способами повідомлення, які в силу зазначених вище норм Порядку є обов'язковими для Мін'юсту чи його територіальних органів лише у разі, якщо номер телефону, адреса електронної пошти осіб, зазначених у пункті 10 Порядку, вказані у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлені заінтересованою особою або встановлені з інших офіційних джерел.
Додатковий спосіб повідомлення про розгляд скарги у сфері державної реєстрації здійснюється Мін'юстом чи відповідним територіальним органом особи виключно за наявності у них відомостей про номер телефона / адресу електронної пошти, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлених заінтересованою особою або встановлених з інших офіційних джерел.
Аналогічні висновки наведені Верховним Судом у постанові від 16.03.2023 у справі №910/574/22.
Судом установлено, що на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України було розміщено оголошення, що 11.11.2021 за адресою: м. Київ, вул. Євгена Сверстюка 15, в офісі протидії рейдерству відбудеться засідання центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції.
У вказаному оголошенні було зазначено кадастрові номери земельних ділянок, реєстраційні дії щодо яких оскаржувалися ТОВ «Агро-Лан» у Скарзі.
Як вбачається з листа ДП «Національні інформаційні системи» від 11.11.2021 №5593/14.2-11, оголошення про засідання Колегії 11.11.2021 було розміщено 08.11.2021.
Також Міністерством юстиції України вживалися заходи щодо повідомлення про засідання телефонограмою ТОВ «Герман-Агро» на номер телефону, зазначений у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань. Проте, на телефонний дзвінок відповіла особа, яка зазначила, що даний номер телефону не належить ТОВ «Герман-Агро», і тому відповідно було складено акт від 08.11.2021 про неможливість виклику телефонограмою на засідання Колегії. Інші контактні дані ТОВ «Герман-Агро» були відсутні, а тому не було можливості повідомити позивача-1 додатковим способом.
ТOB «Еконива» було повідомлено двома додатковими способами телефонограмою від 08.11.2021 та листом Міністерства юстиції України від 08.11.2021 №105057/33.2.1/33-21, направленим на електронну пошту.
Засідання Колегії від 11.11.2021 було відкладено на 24 листопада 2021 року з метою належного з'ясування усіх обставин та належного інформування сторін.
У подальшому на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України було розміщено оголошення, що 24 листопада 2021 року за адресою: м. Київ, вул. Євгена Сверстюка 15, в Офісі протидії рейдерству відбудеться засідання центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції.
Як вбачається з листа ДП «Національні інформаційні системи» від 24.11.2021 №5907/14.2-11, оголошення про засідання Колегії було розміщено 19.11.2021.
Додатково Міністерством юстиції України вживалися заходи щодо повідомлення телефонограмою ТОВ «Герман-Агро» про засідання 24.11.2021. Проте, на телефонний дзвінок ніхто не відповів, про що складено акт від 22.11.2021 про неможливість виклику телефонограмою на засідання Колегії.
ТOB «Еконива» було додатково повідомлено про засідання шляхом надіслання листа-оголошення за вих.№111815/33.2.1/33-21 від 19.11.2021 на його електронну пошту.
Також Міністерством юстиції України вживалися заходи щодо повідомлення телефонограмою ТОВ «Еконива» про засідання 24.11.2021. Проте, на телефонний дзвінок ніхто не відповів, про що складено акт від 22.11.2021 про неможливість виклику телефонограмою на засідання Колегії.
Перелічені вище докази долучені відповідачем-2 до відзиву на позовну заяву.
Тобто, відповідачем-1 були вчинені всі залежні від нього та необхідні дії задля повідомлення позивачів про розгляд Скарги відповідача-2.
При цьому обидва оголошення про проведення засідання містили інформацію про скаржника, суб'єкта оскарження, заінтересованих осіб, суть Скарги, дату, час та місце її розгляду, та не обов'язково мали містити відомості про перелік усіх спірних земельних ділянок, рішення про державну реєстрацію речових прав на які є предметом оскарження.
Крім того, як доцільно відзначив суд першої інстанції, у матеріалах справи наявний ордер (том 1 зворот а.с. 282), виданий АО «Фоксі» адвокату Кушнірук Юлії Петрівні на представництво інтересів ОСОБА_2 в Міністерстві юстиції України. Ордер містить підпис адвоката Василюка І.М., як керівника АО «Фоксі». Водночас, із долучених до матеріалів позову ордерів (том 1, а.с. 25 та 26) слідує, що такі ордери видано тим же АО «Фоксі» адвокату Василюку І.М. на представництво інтересів ТОВ «Еконива» та ТОВ «Герман Агро» в Господарському суді міста Києва. Всі ордери підписані безпосередньо адвокатом Василюком І.М., як керівником Адвокатського об'єднання. Наведені вище обставини свідчать про взаємопов'язаність адвокатів Василюка І.М. та адвоката Кушнірук Ю.П. місцем роботи. У свою чергу в матеріалах справи міститься клопотання адвоката Кушнірук Юлії Петрівні від 24.11.2021, як представника ОСОБА_2., про ознайомлення з матеріалами скарги від 19.10.2021 за №СК-2590-21. Із цього вбачається, що зазначені представники очевидно не могли не знати та не обмінюватись інформацією щодо розгляду спірної скарги. Отже, твердження про неповідомлення про розгляд скарги позивачів є надуманим та не відповідає дійсності.
Натомість посилання позивачів щодо неналежного повідомлення інших учасників щодо розгляду скарги судом не досліджуються, оскільки це не впливає на права та обов'язки позивачів щодо розгляду Скарги, а інші заінтересовані особи мали право самостійно оскаржувати такі дії, якщо на їх думку це порушило їх права.
Щодо посилань позивачів на відсутність в оголошеннях відомостей про місце розгляду Скарги, то такі оцінюються судом критично, адже в обох оголошеннях вказано, що розгляд Скарги буде відбуватися за адресою: м. Київ, вул. Євгена Сверстюка 15, в офісі протидії рейдерству. Зазначеної інформації цілком достатньо для того, аби знайти місце розгляду Скарги, тим більше, що на офіційному сайті Мін'юсту наявна інформація про те, де саме знаходиться офіс протидії рейдерству та зазначені контактні номери телефонів, за якими можна дізнатися усю необхідну інформацію.
Однією з підстав для скасування оскаржуваного Наказу, на думку позивачів, є також те, що відповідач-2 пропустив визначений частиною 3 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» строк на звернення зі Скаргою від 19.10.2021 на рішення державного реєстратора від 16.08.2021 та строк на звернення з відповідними доповненнями від 10.11.2021 до Скарги на рішення державного реєстратора від 16.08.2021 та 06.09.2021, у зв'язку з чим відповідач-1 мав би відмовити у задоволенні скарги на підставі пункту 8 частини 8 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Колегія суддів зазначає, що у частині 3 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у редакції, чинній на момент звернення ТОВ «Агро-Лан» зі скаргою, було передбачено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.
Надаючи висновок, з якого моменту починається відлік строку на адміністративне оскарження рішення державного реєстратора, у постанові від 08.12.2021 у справі №420/3933/20 Верховний Суд вказав, що аналіз вказаної норми дозволяє дійти висновку, що для цілей обчислення строку оскарження рішень, дій чи бездіяльності поряд з об'єктивним критерієм (дата прийняття рішення) ураховується також суб'єктивний критерій (коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав рішеннями, діями чи бездіяльністю). При цьому, під можливістю довідатися про порушення права в цьому випадку необхідно розуміти передбачувану неминучість інформування особи про такі обставини або існування в особи певних зобов'язань, як міри належної поведінки, в результаті виконання яких вона мала б змогу дізнатись про відповідні протиправні рішення, дії, чи бездіяльність.
Отже, виходячи з викладеного, відповідач-2 мав право оскаржити спірні рішення Державних реєстраторів або протягом 60 календарних днів з дня їх прийняття, або протягом 60 календарних днів з дня, коли він дізнався про порушення своїх прав прийняттям цих рішень.
Скарга була подана до відповідача-1 19.10.2021, доповнення до неї 10.11.2021 (зареєстровані 11.11.2021), а оскаржувані відповідачем-2 рішення були прийняті державним реєстратором 16.08.2021, 06.09.2021 та 30.09.2021.
Отже, рішення, які були прийняті державним реєстратором 30.09.2021, були оскаржені ТОВ «Агро-Лан» до Міністерства у межах 60 календарних днів з дня їх прийняття.
Рішення державного реєстратора від 06.09.2021, які відповідач-2 просив скасувати у Скарзі, також оскаржені у межах 60 календарних днів з дня їх прийняття.
Щодо рішень державного реєстратора від 16.08.2021, а також рішень державного реєстратора від 06.09.2021 (про скасування яких заявлено у доповненнях до Скарги від 10.11.2021), то судом установлено, що вони були оскаржені відповідачем-2 у межах 60 календарних днів з дня, коли він дізнався про порушення своїх прав прийняттям цих рішень, а саме під час перевірки представником позивача у ДРРПНМ виконання Наказу №3707/5 від 15.10.2021, що підтверджується доданими до відзиву на позовну заяву інформаційними довідками з ДРРПНМ від 10.11.2021.
Враховуючи наведене у сукупності, суд відхиляє доводи апеляційних скарг позивачів про порушення відповідачем-1 процедури розгляду Скарги відповідача-2, що могли б бути підставою для скасування оскаржуваного Наказу.
Таким чином, з огляду на встановлення судом порушеного права скаржника, нечинність угод про дострокове розірвання договорів суборенди, наявність достатніх документів, що підтверджують порушення прав скаржника, неправомірність дій державного реєстратора з прийняття спірних рішень, відсутність процедурних порушень при розгляді Скарги, оскаржувані рішення державного реєстратора підлягали скасуванню, а тому Наказ Міністерства юстиції України №4498/5 від 15.12.2021 «Про задоволення скарги» прийнятий на підставі вимог закону й скасуванню не підлягає.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача поновити записи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, така вимога, як похідна, задоволенню не підлягає, оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні первісної вимоги.
Крім того, колегія суддів також звертає увагу на належність обраного позивачами способу захисту в спірних правовідносинах.
Так, оскаржуючи Наказ, позивачі вважають, що таким чином вони відновлять своє порушене право на користування земельними ділянками як належні орендар та суборендар.
Тобто фактично цей спір про те, хто є належним користувачем земельних ділянок й позовні вимоги у справі заявлено з метою поновлення порушених цивільного (майнового) права позивачів.
Згідно з частиною 4 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Із установлених обставин справи вбачається, що у 2018-2019 відповідач-2 отримав право оренди на земельні ділянки на підставі укладених договорів оренди та суборенди з СТОВ «Нива» (суборендар) та фізичними особами (орендарями). Відповідні договори не були розірвані, їх неправомірність відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України не встановлена законом, а також вони не визнані недійсними судом.
Як уже наголошувалось, належним користувачем є той, хто вперше правомірно набув право користування на нерухоме майно. У даному випадку належним користувачем залишається відповідач-2, оскільки договори, укладені з ним, не розірвані.
Отже, для передачі спірних земельних ділянок в оренду позивачу-1 та суборенду відповідачу-2 необхідно нівелювати первинну їх передачу в оренду СТОВ «Нива» та суборенду відповідачу-2 шляхом визнання недійсними укладених договорів або їх розірвання.
Крім того, колегія суддів враховує надані 27.10.2025 відповідачем-2 суду апеляційної інстанції пояснення про те, що у позивачів наразі відсутні права на 7 з 49 спірних земельних ділянок, адже частина договорів оренди була розірвана, а право оренди щодо цих ділянок було передане іншим особам - ТОВ «Надія Агро «Нова» та ТОВ «Жовківський племптахорепродуктор», що підтверджується довідками з ДРРПНМ, долученими до клопотання відповідача-2 від 27.10.2025.
З огляду на вказане, заявлені вимоги, які стосуються оскарження рішення у сфері реєстрації речових прав, не відновлять прав позивачів на користування земельними ділянками, оскільки попередньо укладені у 2018-2019 роках договори оренди земельних ділянок з фізичними особами та суборенди зі СТОВ «Нива» не розірвані, а отже відповідними договорами підтверджується первинне право користування відповідача-2 земельними ділянками.
Велика Палата Верховного Суду у пункті 9.39. своєї постанови від 03.09.2025 у справі №910/2546/22, до розгляду якої зупинялося провадження в даній справі, зазначила таке:
«У підпунктах 6.9-6.12 постанови від 17.04.2024 у справі №640/14353/19 за позовом ДП «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» до Мін'юсту про визнання наказу протиправним та його скасування КГС ВС навів вказані вище висновки, однак зауважив, що вони сформульовані для випадку, коли наказом Мін'юсту скасована державна реєстрація права власності позивача, причому до такої реєстрації право власності було зареєстроване за особою, яка звернулась до Мін'юсту зі скаргою; внаслідок виконання наказу Мін'юсту за цією особою знову було зареєстроване право власності, у зв'язку із чим така особа є відповідачем за позовом про витребування нерухомого майна. Натомість справа №640/14353/19 відрізнялась тим, що внаслідок виконання наказу Мін'юсту мала бути скасована реєстрація права постійного землекористування за позивачем, внаслідок чого право власності держави не буде обтяжене зареєстрованим правом позивача, тобто він не володітиме правом постійного землекористування.
У зв'язку із цим КГС ВС у підпунктах 6.13, 6.14, 6.25, 6.38 та 6.39 згаданої вище постанови з посиланням на висновки Великої Палати Верховного Суду, сформульовані у постанові від 18.04.2023 у справі №357/8277/19 (щодо особливостей володіння орендарем нерухомим майном), та висновки КГС ВС, зроблені у постановах від 02.08.2023 у справі №911/665/22 і від 20.09.2023 у справі №910/3453/22 (щодо специфіки книжкового володіння, яка полягає, зокрема, в тому, що нерухомістю можуть володіти одночасно кілька осіб, але щодо різних речових прав), виснував, що якщо наказом Мін'юсту скасоване рішення про державну реєстрацію речового права (відмінного від права власності) за особою, а внаслідок виконання такого наказу зазначене право на нерухомість більше за позивачем не зареєстроване, то це має наслідком позбавлення позивача книжкового володіння таким правом. Тому належному способу захисту прав та інтересів такої особи відповідає позовна вимога про введення позивача у володіння нерухомістю щодо відповідного речового права, а не вимога про визнання протиправним та скасування наказу Мін'юсту. Водночас судове рішення про задоволення позовної вимоги про введення позивача у володіння речовим правом само собою є підставою для державної реєстрації такого права позивача на нерухоме майно, але за умови, що на час такої державної реєстрації відсутні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями».
У пункті 9.53. вказаної вище постанови Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків КГС ВС, викладених у постановах від 09.08.2023 у справі №910/18929/21 та від 17.04.2024 у справі №640/14353/19, про те, що позовна вимога про оскарження наказу Мін'юсту в разі її задоволення не приводить до повного захисту прав позивача, а судове рішення про визнання незаконним чи про скасування такого наказу само собою не може бути підставою для державної реєстрації речових прав, оскільки з урахуванням конкретних обставин справи таку вимогу можна інтерпретувати як спрямовану на введення позивача у володіння шляхом державної реєстрації відповідного речового права на підставі судового рішення згідно з положеннями частини третьої статті 26 Закону. Відтак зазначена вимога не має щоразу розцінюватись судами як неналежний спосіб захисту з відмовою в її задоволенні виключно з формальних міркувань.
Водночас, в абз. 4 пункту 9.48. постанови Велика Палата Верховного Суду наголосила, що судове рішення про задоволення вказаних вище позовних вимог є підставою для державної реєстрації відповідного речового права за позивачем тільки за умови, що на час вчинення реєстраційної дії право власності зареєстроване за відповідачем, а не за іншою особою. У подібних спорах вжиття заходів забезпечення позову (глава 10 розділу І ГПК України) може не допустити подальший перехід речових прав, тим самим забезпечивши позивачу ефективну можливість захистити свої права без необхідності повторного звернення до суду [див. mutatis mutandis висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в пунктах 116, 120, 127-132 постанови від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18 (914/608/20)].
За висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в пункті 58 постанови від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц, пункті 23 постанови від 08.02.2022 у справі №209/3085/20 та підпункті 8.49. постанови від 16.11.2022 у справі №911/3135/20, спосіб захисту права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду.
Зважаючи на характер спірних відносин у даній справі, колегія суддів вважає, що належному способу захисту інтересів позивачів відповідає вимога про визнання за ними права користування спірними земельними ділянками щодо відповідного речового права та спростування правомірності укладених у 2018-2019 роках правочинів про передачу в оренду та суборенду СТОВ «Нива» та відповідачу-2 спірних земельних ділянок, які укладені за участі фізичних осіб, а не вимога про визнання протиправним та скасування наказу Мін'юсту.
Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (пункт 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі №925/642/19).
З огляду на викладене, суд на підставі власної оцінки матеріалів справи та представлених сторонами доказів також дійшов висновку, що позивачами обрано неналежний спосіб захисту своїх прав та законних інтересів, які позивачі вважали порушеними.
Отже, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.
Усі інші доводи учасників справи, окрім викладених у мотивувальній частині постанови, суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову.
При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі «Серявін проти України» від 10 лютого 2010 року, пункт 58).
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, чого скаржниками зроблено не було.
Доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Герман Агро» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Еконива» не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції. Скаржниками не надано суду доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для зміни чи скасування рішення місцевого господарського суду.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає рішення суду у даній справі обґрунтованим, прийнятим з додержанням норм матеріального та процесуального права та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Герман Агро» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Еконива» є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Порушень норм процесуального права, які могли бути підставою для скасування або зміни оскарженого рішення у відповідності до норм статті 277 Господарського процесуального кодексу України, судом апеляційної інстанції не виявлено.
Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за її подання згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на скаржників в частині витрат, понесених кожним із них.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Герман Агро» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Еконива» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.08.2024 у справі №910/3134/22 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 20.08.2024 у справі №910/3134/22 залишити без змін.
Матеріали справи №910/3134/22 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 03.04.2026 після повернення суддів Михальської Ю.Б. та Тищенко А.І. з відрядження.
Головуючий суддя Ю.Б. Михальська
Судді А.І. Тищенко
А.О. Мальченко