вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"12" березня 2026 р. Справа№ 920/522/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коробенка Г.П.
суддів: Михальської Ю.Б.
Тищенко А.І.
за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.
за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 12.03.2026
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
на рішення Господарського суду Сумської області
від 28.10.2025 (повний текст складено та підписано 05.11.2025)
у справі №920/522/24 (суддя Заєць С.В.)
за позовом Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі: філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Промзв'язок"
про стягнення 45 964 грн 80 коп.
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Промзв'язок"
до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі: філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція"
про стягнення 11 553 грн 20 коп.
Короткий зміст первісних та зустрічних позовних вимог
Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі: філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" звернулося до Господарського суду Сумської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Промзв'язок" про стягнення 45 964 грн 80 коп., з яких: 33 196 грн 80 коп. пені та 12 768 грн 00 коп. штрафу.
Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором поставки № 53-124-01-23-20426 від 27.06.2023 в частині своєчасної поставки товару.
В процесі розгляду справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Промзв'язок" звернулось до Господарського суду Сумської області з зустрічним позовом до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі: філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" про стягнення 182 400,00 грн.
Також Товариство просить провести зустрічне зарахування стягнутих сум грошових коштів за первісним позовом та за зустрічним позовом та стягнути різницю між ними на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Промзв'язок".
В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Промзв'язок" посилається на неналежне виконання відповідачем за зустрічним позовом зобов'язань за договором поставки № 53-124-01-23-20426 від 27.06.2023 в частині оплати за поставлений товар.
В процесі розгляду справи, позивачем за зустрічним позовом подано заяву про зміну предмету зустрічного позову, відповідно до якої просить стягнути з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі: філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" на свою користь 182 400,00 грн основного боргу, 9 086,31 грн інфляційних втрат, 2 466,89 грн - 3% річних;
Провести зустрічне зарахування стягнутих сум грошових коштів за первісним позовом та за зустрічним позовом та стягнути різницю між ними на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Промзв'язок".
Окрім цього, позивач за зустрічним позовом просить суд у порядку ч. 10 ст. 238 ГПК України зазначити в рішенні про нарахування трьох відсотків річних до моменту виконання рішення
В подальшому позивачем за зустрічним позовом було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог в частині основного боргу, згідно якої позивач за зустрічним позовом просить стягнути з відповідача за зустрічним позовом 122 400,00 грн основного боргу; в іншій частині позовні вимоги зустрічного позову залишити незмінними.
Також позивач за зустрічним позовом подав заяву про відмову від частини позовних вимог, а саме: в частині стягнення основного боргу в сумі 182 400,00 грн, та в частині нарахування 3 % річних на фактичну (не сплачену) суму основного боргу в порядку ч. 10 ст. 238 ГПК України, у зв'язку з чим закрити провадження у справі в цій частині, яку суд задовольнив.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду Сумської області від 28.10.2025 первісний позов задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Промзв'язок" на користь Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" 28 339 грн 33 коп. пені та 11 491 грн 20 коп. штрафу, а також 2 422 грн 40 коп. витрат зі сплати судового збору.
В іншому в задоволенні первісного позову відмовлено.
Зустрічний позов задоволено частково.
Стягнуто з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Промзв'язок" 246 грн 69 коп. 0,3 % річних та 9 086 грн 31 коп. інфляційних втрат, а також 5 000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу та 2 422 грн 40 коп. витрат зі сплати судового збору.
В іншому в задоволенні зустрічного позову відмовлено.
У порядку статей 238, 129 ГПК України проведено зустрічне зарахування грошових сум та судових витрат, що підлягають стягненню за первісним і зустрічним позовами.
Після проведення зустрічного зарахування грошових сум, що підлягають до стягнення за первісним і зустрічним позовами ухвалено:
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Промзв'язок" на користь Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" 28 339 грн 33 коп. пені та 2 158 грн 20 коп. штрафу.
Після проведення зустрічного зарахування сум судових витрат, що підлягають до стягнення за первісним і зустрічним позовами ухвалено:
Стягнути з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Промзв'язок" 5 000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено строки поставки товару на 196 днів, у зв'язку з чим позивачем обгрунтовано заявлено до стягнення пеню та штраф. Відповідно до здійсненого судом перерахунку пені, грошовий розмір пені по видатковій накладній №27 від 07.03.2024 за спірним договором складає 31 488 грн 15 коп. Розглянувши та перевіривши розрахунок штрафу, суд встановив, що даний розрахунок є обґрунтованим та арифметично правильним.
Разом з цим, суд вважав за можливе зменшити суму пені та штрафу на 10%.
Щодо вимог за зустрічним позовом, суд виходив з того, що у визначений спірним договором строк АТ "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "ХАЕС" не здійснив оплату за поставлений ТОВ "ВК "Промзв'язок" товар згідно з видатковою накладною №27 від 07.03.2024. Здійснивши перерахунок 0,3% річних за видатковою накладною №27 від 07.03.2024 за період з 14.05.2024 по 25.10.2024, суд дійшов висновку, що сума відсотків річних, яка підлягає стягненню з відповідача за зустрічним позовом, складає 246 грн 69 коп. Розглянувши розрахунок інфляційних втрат, суд встановив, що позовні вимоги в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню повністю.
Також суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника позивача за зустрічним позовом про стягнення втрат на професійну правничу допомогу, а саме шляхом стягнення з відповідача за зустрічним позовом на користь позивача за зустрічним позовом 5 000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Враховуючи часткове задоволення як первісного так і зустрічного позову, суд дійшов висновку про здійснення зустрічного зарахування суми заборгованості та витрат по судовому збору, що підлягають стягненню за первісним та зустрічним позовами.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись з прийнятим рішенням, Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення від 28.10.2025 у справі №920/522/24 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з ТОВ "Виробничо-комерційне підприємство "Промзв'язок" 6 134,27 грн штрафних санкцій та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити повністю вказані позовні вимоги. У разі ухвалення нового рішення, провести зустрічне зарахування сум, що підлягають стягненню із його врахуванням.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийняте місцевим судом з неправильним застосуванням норм матеріального права. При цьому скаржник стверджує, що розмір пені згідно п. 8.2 договору за порушення строку поставки товару становить 33 196 грн 80 коп. Апелянт також наголошує, що у спірних правовідносинах відсутні передбачені законом підстави для будь якого зменшення судом розміру штрафних санкцій. За доводами апелянта, співвідношення заявленого позивачем до стягнення з відповідача розміру штрафних санкцій за несвоєчасну поставку товару за договором є співмірним із вчиненим відповідачем порушенням господарського зобов'язання. Скаржник також зазначає, що відповідач не надав суду жодних доказів, зокрема щодо фінансової звітності підприємства, виписки з банків щодо наявності/відсутності грошових коштів на рахунках, інших доказів тяжкого фінансового стану, які б вказували на те, що заявлені позивачем до стягнення з нього штрафні санкції становитимуть для цього підприємства значний тягар, і у зв'язку з чим наявні виняткові обставини, з урахуванням яких суд міг би скористатися своїм правом та зменшити розмір штрафних санкцій.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.11.2025 апеляційну скаргу у справі №920/522/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Тарасенко К.В., Кравчук Г.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення Господарського суду Сумської області від 28.10.2025 у справі № 920/522/24. Апеляційний перегляд оскаржуваного рішення підлягає здійсненню без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження. Витребувано матеріали справи №920/522/24 з Господарського суду Сумської області.
15.12.2025 матеріали справи №920/522/24 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2026, у зв'язку з перебуванням суддів Тарасенко К.В. та Кравчука Г.А. у відпустках, призначено повторний автоматизований розподіл справи №920/522/24.
Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 19.01.2026, справу №920/522/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2026 розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення Господарського суду Сумської області від 28.10.2025 у справі № 920/522/24 призначено на 05.02.2026.
26.01.2026 через підсистему «Електронний суд» від позивача за первісним позовом надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Судове засідання призначене на 05.02.2026 не відбулось, у зв'язку з оголошенням повітряної тривоги в м. Києві 05.02.2026 з 13 год 49 хв до 14 год 10 хв.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2026 розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення Господарського суду Сумської області від 28.10.2025 у справі № 920/522/24 призначено на 26.02.2026.
13.02.2026 через підсистему «Електронний суд» від позивача за первісним позовом надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2026, у зв'язку з перебуванням судді Тищенко А.І. у відпустці, судове засідання призначене на 12.03.2026.
10.03.2026 через підсистему «Електронний суд» від позивача за первісним позовом надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яку суд задовольнив ухвалою від 12.03.2026.
У судовому засіданні 12.03.2026 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.
Явка представників сторін
У судове засідання 12.03.2026 з'явився представник позивача за первісним позовом, який надав свої пояснення. Представник відповідача за первісним позовом у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідмолений шляхом доставки процесуальних документів до Електронного кабінету, що підтверджується довідкою від 10.03.2026.
Відповідно до частини п'ятої статті 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Оскільки явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення відповідача за первісним позовом про місце, дату і час судового розгляду, враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" за відсутності представника відповідача за первісним позовом.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції
27.06.2023 між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" (правонаступником якого є Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція") (далі - АТ "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "ХАЕС", Покупець, Позивач за первісним позовом, Відповідач за зустрічним позовом) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Промзв'язок" (далі - ТОВ "ВКП "Промзв'язок", Постачальник, Відповідач за первісним позовом, Позивач за зустрічним позовом) укладено Договір поставки № 53-124-01-23-20426 (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Покупцю в передбачені цим Договором строки Товар, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити даний Товар згідно з найменуванням, асортиментом, виробником, кількістю, ціною, та з кодом згідно УКТ ЗЕД Товару, які зазначаються в Специфікації № 1 (Додаток №1 до Договору), та є невід'ємною частиною Договору.
Предметом поставки по даному договору є Товар: 42520000-7 (Вентиляційне обладнання) (п. 1.2. Договору).
Згідно з п. 3.1. Договору строк поставки Товару становить протягом 60 календарних днів з дати укладення сторонами цього Договору.
Пунктом 3.2. Договору встановлено, що поставка Товару згідно Специфікації здійснюється транспортом і за рахунок Постачальника на умовах DDP згідно з ШКОТЕРМС 2020 на склад Вантажоодержувача за адресою: Хмельницьке відділення ВП "Складське господарство"/ склад №10, вул. Енергетиків, 36, м. Нетішин, Хмельницька область, 30100.
Відповідно до п. 3.5. Договору датою поставки Товару є дата підписання видаткової накладної / товарно-транспортної накладної Вантажоодержувачем. Ризик випадкового пошкодження або випадкового знищення Товару переходить до Покупця з моменту поставки Товару.
Ціна Товару по Договору становить 152 000,00 грн (сто п'ятдесят дві тисячі гривень 00 копійок), крім того ПДВ 20% 30 400,00 грн (тридцять тисяч чотириста гривень 00 копійок), всього ціна Договору: 182 400,00 грн (сто вісімдесят дві тисячі чотириста гривень 00 копійок) (п. 4.1. Договору).
Згідно з п. 5.1. Договору оплату за поставлений Товар Покупець здійснює шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 60 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатний Товар згідно СОУ НАЕК 038:2021 "Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для ВП Компанії".
Датою проведення розрахунку вважається дата списання коштів з розрахункового рахунку Покупця (п. 5.3. Договору).
Відповідно до п. 6.1. Договору Покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати вартість постановленого Товару.
Тоді як, згідно з п. 6.3. Договору Постачальник зобов'язаний забезпечити поставку Товару у строки, встановлені Договором.
Пунктом 8.1. Договору встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством України.
Так, за порушення строку поставки Товару Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі 0,1% від вартості непоставленого (недопоставленого) в строк Товару за кожен день прострочення, а за прострочення поставки понад 30 днів Постачальник додатково сплачує Покупцю штраф в розмірі 7 % від вказаної вартості (п. 8.2. Договору).
У випадку порушення строків оплати Товару Покупець на вимогу Постачальника, відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, сплачує суму боргу з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 0,3 % річних від простроченої суми. Пеня за порушення строку оплати товару не нараховується (п. 8.4. Договору).
11.03.2024 Покупцем було прийнято Товар поставлений Постачальником у повному обсязі згідно з видатковою накладною №27 від 07.03.2024 на суму 182 400 грн 00 коп.
В обґрунтування первісних позовних вимог позивач вказує на те, що відповідачем поставлено Товар з простроченням строку, обумовленого Договором, у зв'язку з чим позивачем нараховано відповідачу пеню в розмірі 33 196 грн 80 коп. та штраф у розмірі 12 768 грн 00 коп. за неналежне виконання зобов'язань за Договором поставки № 53-124-01-23-20426 від 27.06.2023.
Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів сторін
У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та надані позивачем за первісним позовом пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з такого.
Рішення суду першої інстанції від 28.10.2025 оскаржується позивачем за первісним позовом в частині незадоволених позовних вимог про стягнення з ТОВ "Виробничо-комерційне підприємство "Промзв'язок" на користь Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" 6 134,27 грн штрафних санкцій.
В решті рішення суду відповідачем не оскаржується, а тому, з огляду на положення статті 269 Господарського процесуального кодексу України, судом апеляційної інстанції в цій частині не переглядається.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною першою статті 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
В силу приписів статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Судом встановлено, що матеріалами справи підтверджено та відповідачем не спростовано, що ТОВ "Виробничо-комерційне підприємство "Промзв'язок" свої зобов'язання по поставці Товару за Специфікацією № 1 у визначений в Договорі поставки № 53-124-01-23-20426 від 27.06.2023 строк не виконало, з огляду на що АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі: філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" пред'явлено до стягнення 33 196,80 грн пені та 12 768,00 грн штрафу за порушення строків постачання товару.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафних санкцій надано сторонам частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України.
Так, розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п. 8.2 договору за порушення строку поставки Товару Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі 0,1% від вартості непоставленого (недопоставленого) в строк Товару за кожен день прострочення, а за прострочення поставки понад 30 днів Постачальник додатково сплачує Покупцю штраф в розмірі 7 % від вказаної вартості.
Здійснивши перерахунок заявленого до стягнення розміру пені, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про часткове задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, що за розрахунком суду становить 31 488,15 грн.
Як погоджено сторонами у пункті 8.2 договору за прострочення понад 30 днів з покупця стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що вимоги АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі: філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" про стягнення з ТОВ "Виробничо-комерційне підприємство "Промзв'язок" штрафу в розмірі 12 768,00 грн є обґрунтованими.
При цьому за результатами розгляду справи, суд першої інстанції, реалізувавши свої дискреційні повноваження, передбачені статтями 551 Цивільного кодексу України та ст. 233 Господарського кодексу України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, зменшив заявлений до стягнення з відповідача розмір штрафних санкцій, на 10%.
Так, за приписами ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов'язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов'язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов'язання.
Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб'єкта господарської діяльності.
Тобто, неустойка - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності.
Водночас, неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер.
Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за неналежне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов'язань.
Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.
Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених ст. 3 Цивільного кодексу України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин. Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
При цьому, довести наявність обставин, які можуть бути підставою для відповідного зменшення, має заінтересована особа, яка заявила пов'язане з цим клопотання (відповідач).
Неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
Господарський суд повинен надати оцінку як поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і запереченням інших учасників щодо такого зменшення.
Обов'язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
Закон не визначає ані максимального розміру, на який суди можуть зменшити нараховані відповідно до договору штрафні санкції, ані будь-який алгоритм такого зменшення.
Чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно ст. 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При вирішенні питання про зменшення розміру штрафних санкцій (пені) суди також беруть до уваги як обставини, прямо визначені у ст. 551 ЦК, так і інші обставини, на які посилаються сторони і які мають бути доведені ними. Найчастіше судами враховуються такі обставини (постанови Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 916/3211/16, від 26.01.2021 у справі № 922/4294/19, від 24.02.2021 у справі № 924/633/20, від 16.03.2021 у справі № 922/266/20): ступінь виконання зобов'язання боржником (співвідношення між сумою простроченого зобов'язання та загальною сумою зобов'язання); причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання; тривалість прострочення виконання; наслідки порушення зобов'язання для кредитора; поведінку боржника (системність порушення, чи навпаки - порушення з боку боржника мало винятковий характер; намагання/зусилля боржника погасити борг або погашення основної заборгованості на момент звернення до суду, намагання врегулювати спір в досудовому порядку, звернення з пропозиціями про реструктуризацію боргу до кредитора); поведінку кредитора; майновий стан кредитора та боржника (наявність збитків, заборгованості по виплаті заробітної плати); негативні наслідки стягнення неустойки з боржника, які можуть настати для нього та третіх осіб (трудового колективу, населення); ризики настання неплатоспроможності боржника; статус боржника, предмет діяльності боржника (забезпечення оборонних потреб, безпеки та здоров'я населення); майнові, а також інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.
Втім, закон не містить вичерпного переліку обставин, які можуть бути враховані судом при зменшенні розміру неустойки, тому боржник і кредитор мають право посилатися й на інші обставини, які мають довести, а суд оцінити при ухваленні рішення.
При цьому, суд не зобов'язаний встановлювати всі можливі обставини, які можуть вплинути на зменшення штрафних санкцій; це не входить в предмет доказування у справах про стягнення неустойки. Відповідно до принципу змагальності суд оцінює лише надані сторонами докази і наведені ними аргументи. Суд повинен належним чином мотивувати своє рішення про зменшення неустойки, із зазначенням того, які обставини ним враховані, якими доказами вони підтверджені, які аргументи сторін враховано, а які відхилено (статті 86, 236 - 238 ГПК України).
Так, стаття 86 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина п'ята статті 236 ГПК України).
Таким чином, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
У постанові від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22 об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду виснувала, що чинники, якими обґрунтовані конкретні умови про неустойку: обставини (їх сукупність), що є підставою для застосування неустойки за порушення зобов'язань, її розмір; і обставини (їх сукупність), що є підставою для зменшення судом неустойки, у кожних конкретних правовідносинах (справах) мають індивідуальний характер. Розмір неустойки, до якого суд її зменшує (на 90%, 70% чи 50% тощо), у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень частин 1, 2 статей 233 Господарського кодексу України та частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України, тобто у межах судового розсуду.
Наведені висновки узгоджуються з нормами закону, які регулюють можливість зменшення розміру штрафних санкцій та є засобом недопущення їх використання ані як засобу для отримання необґрунтованих доходів, ані як способу уникнути відповідальності. У питанні про зменшення розміру неустойки, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, суд щоразу виходить з конкретних обставин. Такий підхід є усталеним в судовій практиці, зокрема практиці Верховного Суду (постанови від 11.07.2023 у справі № 914/3231/16, від 10.08.2023 у справі № 910/8725/22, від 26.09.2023 у справі № 910/22026/21, від 02.11.2023 у справі № 910/13000/22, від 07.11.2023 у справі № 924/215/23, від 09.11.2023 у справі № 902/919/22).
Оцінивши наявні у матеріалах справи докази та зважаючи на відсутність доказів завдання позивачу збитків, внаслідок порушення відповідачем строку поставки товару, компенсаційний характер неустойки, виходячи із засад справедливості, добросовісності, розумності, пропорційності та співмірності, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про наявність підстав для реалізації свого права щодо зменшення розміру штрафних санкцій, що підлягає стягненню з відповідача, на 10%, що становлять 28 339,33 грн пені та 11 491,20 грн штрафу.
При цьому, колегія суддів зазначає, що наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання, право кредитора щодо стягнення заявлених сум перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Апеляційний господарський суд відхиляє посилання позивача на відсутність обставин для звільнення або зменшення відповідальності відповідача за неналежне виконання договірних зобов'язань, оскільки в даному випадку судом першої інстанції реалізовано свої дискреційні повноваження, передбачені статтями 551 Цивільного кодексу України та ст. 233 Господарського кодексу України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Здійснивши зменшення штрафних санкцій місцевим господарським судом також забезпечено баланс інтересів сторін з урахуванням встановлених обстави справи та не допущено фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.
Стосовно доцільності посилання скаржника на правові висновки Верховного Суду викладені в постановах від 21.02.2024 у справі №922/3438/23, від 20.10.2021 у справі №910/8396/20 щодо вирішення питання про зменшення розміру неустойки, колегія суддів зазначає, що такі висновки не є релевантними до спірних правовідносин, оскільки зроблені за інших, ніж у цій справі, обставин та доказів. Натомість, наявність судових рішень, в яких суди дійшли висновку про відсутність обгрунтованих підстав для зменшенні розміру неустойки, не є підставою для такої відмови в межах даної справи, правовідносини у якій є відмінними.
Інші доводи, на які посилається скаржник під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду щодо часткового задоволення позову.
Відповідно до ст.ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі рішення від 28.10.2025 відсутні.
Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає.
Колегія суддів також погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат, а витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладаються судом на апелянта, оскільки апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 129, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Сумської області від 28.10.2025 у справі №920/522/24 залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".
Матеріали справи №920/522/24 повернути Господарському суду Сумської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 01.04.2026 після виходу суддів Тищенко А.І. та Михальської Ю.Б. з відряджень
Головуючий суддя Г.П. Коробенко
Судді Ю.Б. Михальська
А.І. Тищенко