30.03.2026 Справа № 914/653/24
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії: головуючого судді Манюка П.Т., суддів Прядко О.В. та Рима Т.Я.,
секретар судового засідання Амбіцька І.О.
розглянувши заяву: ОСОБА_1
про забезпечення позову
у межах розгляду апеляційної скарги: ОСОБА_1 , м. Львів
на рішення Господарського суду Львівської області від 10.12.2025 (повний текст рішення складено 16.12.2025, суддя Козак І.Б.)
у справі № 914/653/24
за позовом: ОСОБА_1 , м. Львів,
до відповідача: Приватного підприємства «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб», м. Львів,
за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , м. Львів,
за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 , м. Львів,
про визнання недійсними рішень загальних зборів, визнання недійсним статуту та скасування реєстраційних дій/записів
за участю представників:
від позивача: Петровський Юрій Ігорович - представник,
Бочуляк Юрій Ігорович - представник,
від відповідача: не з'явився,
від третіх осіб: Наход Андрій Володимирович - представник.
встановив:
Господарський суд Львівської області рішенням від 10.12.2025 у справі № 914/653/24 у задоволенні позовних вимог відмовив повністю.
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу від 24.12.2025, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 10.12.2025 у справі № 914/653/24 та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги у повному обсязі.
Хід розгляду справи викладено у відповідних ухвалах суду, зокрема ухвалою суду від 23.03.2026 розгляд апеляційної скарги відкладено на 30.03.2026 за клопотання позивача та його представників у зв'язку з неможливістю прибути в судове засідання.
17.03.2026 через підсистему Електронний суд від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просить заборонити державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств, а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо внесення відомостей та/або змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в тому числі, Міністерству юстиції України, проводити реєстраційні дії щодо змін відносно Приватного підприємства «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб» (код ЄДРПОУ 36544827), а саме: щодо відомостей про керівника Приватного підприємства «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб», у тому числі, щодо відомостей про склад дирекції підприємства (виконавчого органу), а також щодо місцезнаходження Приватного підприємства «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб».
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2026, зважаючи на перебування судді Міліціанова Р.В. на навчанні та необхідність розгляду заяви позивача про забезпечення позову, справу № 914/653/24 передано на розгляд колегії у складі головуючого судді - Манюка П.Т., суддів: Прядко О.В. та Рима Т.Я.
Ухвалою від 18.03.2026 розгляд заяви позивача про забезпечення позову призначено на 23.03.2026.
Ухвалою від 23.03.2026, зважаючи на неявку позивача та його представників, розгляд апеляційної скарги та заяви про забезпечення позову відкладено на 30.03.2026.
В обґрунтування заяви позивач вказує, що в порушення вимог статуту товариства під час розгляду корпоративного спору в господарських судах третіми особами 13.11.2024 були проведені загальні збори учасників товариства, рішенням яких було змінено склад виконавчого органу та виключено заявника зі складу дирекції. Міністерством юстиції України було задоволено скаргу позивача та згідно з наказом від 26.12.2024 № 3758/5 скасовано реєстраційні дії щодо зміни дирекції ПП «ПСМЛ «Ескулаб» згідно з реєстраційним записом в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 14.11.2024 № 100415107005902229. Третіми особами 21.11.2024 було вчинено також дії щодо зміни місцезнаходження товариства, незаконність яких підтверджено Міністерством юстиції України згідно з наказом від 10.02.2025 № 328/5.
Без згоди позивача нелегітимна дирекція ПП «ПСМЛ «Ескулаб» вчинила дії, спрямовані на виведення активів ПП «ПСМЛ «Ескулаб» на ТзОВ «МЦ «Метрика», здійснила незаконний, на думку позивача, продаж всіх торговельних марок, належних ПП «ПСМЛ «Ескулаб». Окрім того, позивач вказує, що дирекція вчинила фактичні дії по переведенню операційної діяльності та коштів ПП «ПСМЛ «Ескулаб» на ТзОВ «МЦ «Метрика».
Заперечуючи проти задоволення заяви позивача щодо забезпечення позову, представник відповідача у поданих апеляційному господарському суду поясненнях вказує на те, що виходячи із предмету позову та тексту заяви про забезпечення позову, позивач бажає не допустити виконання рішення суду у випадку задоволення його ж позову, відтак такі його дії не є розумними та процесуально обгрунтованими, а отже фактично є зловживанням правами в процесі. Відповідач не може повноцінно операційно працювати саме через дії і бездіяльність позивача як учасника Приватного підприємства «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб», бо позивач, зловживаючи, не прибуває на загальні збори учасників та створює проблему відсутності 100 % кворуму для їх відкриття і проведення.
Представник третіх осіб вимоги заяви позивача про забезпечення позову заперечив з мотивів, що вказаною заявою позивач фактично надає пояснення та коригування підстав позову та фактичних обставин, які взагалі не стосуються предмету позову, а є його власною емоційною оцінкою перебігу корпоративного конфлікту. Ініціювавши судовий позов у справі № 914/1505/25, позивач вживає заходів для відновлення свого попереднього становища та повернення до складу дирекції, яку він сам оскаржує у справі № 914/653/24. Внесення відомостей та/або змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо відповідача неможливо здійснити через позицію позивача, його неявки на загальні збори учасників товариства та неможливістю забезпечити 100 % кворуму загальних зборів.
Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, заслухавши пояснення представників учасників справи, колегія суддів зазначає наступне.
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначено у ст. 136 ГПК України, згідно з якою господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
У разі звернення особи до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення, при задоволенні якої, не вимагатиме примусового виконання, то має застосуватися та досліджуватися не така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, позаяк позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Така правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.
Отже, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об'єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Варто зауважити, що пунктом 4 ч. 5 ст. 137 ГПК України визначено, що не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно з законодавством владні повноваження, окрім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмету спору.
Заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом заходів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (постанови Верховного Суду від 09.11.2018 у справі № 915/508/18, від 12.03.2020 у справі № 916/3479/19, від 07.09.2020 у справі № 904/1766/20, від 19.10.2020 у справі № 916/30/20 від 16.12.2020 у справі № 915/2460/19).
Під час вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору (відповідні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/19, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19, від 20.07.2020 у справі № 914/2157/19).
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків від заборони відповідачу здійснювати певні дії (відповідні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 910/17014/20, від 28.07.2021 у справі № 910/3704/21, від 12.10.2021 у справі № 908/1487/21 (908/1624/21).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 викладено правовий висновок про те, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Колегія суддів зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Обов'язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст. ст. 73, 74, 76-79 ГПК України, які передбачають обов'язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову, тому звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду необхідні докази.
Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. Обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
При цьому під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (відповідний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).
Західним апеляційним господарським судом, при аналізі запропонованих позивачем заходів забезпечення позову встановлено, що в обґрунтування заяви про забезпечення позову, ОСОБА_1 зазначає, що дирекція ПП «ПСМЛ «Ескулаб» у складі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2024 № 3758/5, є, фактично, нелегітимною, а її дії та рішення незаконними. Вказана дирекція, за відсутності його згоди систематично вчиняє дії на шкоду ПП «ПСМЛ «Ескулаб», а відтак і йому, як власнику корпоративних прав.
Суд зауважує, що незаконність дій державного реєстратора щодо внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань результатів загальних зборів товариства від 13.11.2024 встановлена Міністерством юстиції України у наказі від 26.12.2024 № 3758/5 та додаткового дослідження колегією суддів не потребує. Доказів щодо вчинення відповідачем чи третіми особами інших дій, які б унеможливлювали поновлення порушених прав позивача у разі задоволення позову, суду не надано.
Варто зауважити, що обставини, на які посилається позивач, існують більше року, проте раніше (ні в Касаційному господарському суді, ні в місцевому господарському суді при новому розгляді справи) позивач не просив забезпечити позов, якщо остерігався негативних наслідків. Позивач не обгрунтував виникнення чи зміну обставин, які викликали у нього потребу подати заяву про забезпечення позову.
Аргументи позивача та прохальна частина його заяви про вжиття заходів забезпечення суперечать один одному, оскільки вказуючи свою суб'єктивну оцінку дій дирекції, позивач такими обмеженнями щодо вчинення реєстраційних дій, пропонує позбавити можливості змінити склад такої.
Щодо аргументу позивача про переведення діяльності, яку здійснювало ПП «ПСМЛ «Ескулаб» на ТзОВ «МЦ «Метрика», а також дій відносно належних ПП «ПСМЛ «Ескулаб» торговельних марок, суд зазначає, що такі обставини є поясненням наявного корпоративного конфлікту між учасниками приватного підприємства, та такі не стосуються предмету позову, тому суд їх відхиляє.
Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову. Такі заходи не повинні блокувати господарську діяльність юридичної особи, порушувати права осіб, які не є учасниками судового процесу, застосовувати обмеження, не пов'язані з предметом спору. Відсутність у судовому рішенні вказівки на чітко окреслене вичерпне коло реєстраційних дій, що забороняється вчиняти, створює умови для потенційного обмеження прав та законних інтересів юридичної особи, ризик втручання в її господарську діяльність. Такого висновку дійшов КГС ВС у cправі від 15.01.2026 № 916/3668/25.
Колегія суддів констатує, що метою звернення позивача з цим позовом є захист його корпоративного права на управління товариством. Станом на час розгляду заяви залишається чинним рішення загальних зборів від 16.10.2024, всі учасники товариства вчинили дії на його реалізацію, створивши дирекцію та призначивши її членами відповідних осіб. Позивач прагне повернути той спосіб управління товариством (одноособовий генеральний директор), який існував до 16.10.2024. З огляду на це можлива заборона вносити зміни до складу дирекції чи місцезнаходження юридичної особи не здатна виконати функцію забезпечення позову - попередження ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту корпоративного права позивача на управління товариством.
Керуючись ст. 136 - 140, 234, 235, 281 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -
ухвалив:
1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 від 17.03.2026 про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 914/653/24 - відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287-289 ГПК України.
Повний текст ухвали складено 06.04.2026 року.
Головуючий суддя Манюк П.Т.
Суддя Прядко О.В.
Суддя Рим Т.Я.