Суддя Баронін Д. Б.
Справа № 644/1928/26
Провадження № 2/644/2732/26
06 квітня 2026 р. м. Харків
Індустріальний районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді Бароніна Д.Б.,
за участю секретаря Нестеренко А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
1. Позиції сторін, процесуальні дії
1.1. Акціонерне товариство «Таскомбанк» звернулося до Індустріального районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на наступне.
01.07.2021 відповідач уклав з АТ «Таскомбанк» Заяву-договір № 002/10722116-CK_SB про надання кредиту та 22.06.2021 уклав Заяву-договір про приєднання до Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 002/10624557-SP.
Банк свої зобов'язання за договорами виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредит згідно з договором. Однак, відповідач належним чином не виконує взятих на себе зобов'язань щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування ним, у зв'язку з чим, утворилась заборгованість за Заявою-договором № 002/10722116-CK_SB про надання кредиту від 01.07.2021 у загальній сумі 46020,36 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) - 22000,00 грн., заборгованості по відсоткам (в т.ч. прострочені) 24020,36 грн., а також утворилась заборгованість за Заявою-договором про приєднання до Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 002/10624557-SP від 22.06.2021 у загальній сумі 66056,48 грн., в т.ч. що складається з заборгованості по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) 19940,55 грн., заборгованості по відсоткам (в т.ч. прострочені) 46115,93 грн.
Враховуючи викладене, позивач звернувся з даним позовом до суду та просить стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості у загальному розмірі 112076,84 грн.
1.2. В судове засідання представник позивача не з'явився, у позовній заяві просив розглянути справу без його участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. Заяви про розгляд справи без його участі до суду не надходило, відзиву на позов від відповідача також не надходило.
1.3. Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи за відсутності відповідача. У зв'язку з наведеним, суд вважав за можливе слухати справу за відсутністю відповідача, а матеріали, що є у справі, достатніми для цього, про що було постановлено ухвалу, яка відображена в протоколі судового засідання.
2. Обставини справи, зміст спірних правовідносин
2.1. Судом встановлено, що 01.07.2021 відповідач підписав заяву-договір на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування в АТ «Таскомбанк».
У цій заяві відповідач просив відкрити поточний рахунок у гривні, операції за якими можуть здійснюватися з використанням електронних платіжних засобів на його ім'я та виявив бажання оформити на своє ім'я платіжну картку Master Card World та встановити кредитний ліміт на суму вказаному в мобільному додатку.
Відповідно до п. 3 Заяви-договору на укледання Договору про комплексне банківське обслуговування, Позичальник акцептує Публічну пропозицію AT «ТАСКОМБАНК» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (розміщеній на сайті Банку за адресоюhttps://tascombank.ua) і беззастережно приєднується до умов останнього. Позичальник згоден, що дана Заява- договір, а також тарифи банку є невід'ємними частинами Договору.
Відповідно до п. 4 Заяви-договору на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування, Позичальник підтверджує, що ознайомлений з умовами Договору, Тарифами, Правилами користування електронним платіжним засобом, Таблицею обчислення вартості кредиту, та Паспортом споживчого кредиту (згідно з вимогами діючого законодавства) та отримав їх примірники у Мобільному додатку, вони мені зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.
За даними довідки АТ "ТАСКОМБАНК" Чуменко А.Г. (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.07.2021 є власником поточного рахунку у валюті гривня № НОМЕР_2 , який відкритий до Заяви-Анкети на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування з номером Кредитного договору № 002/10722116-CK_SB від 01.07.2021, № картки НОМЕР_3 , відкритого в АТ «ТАСКОМБАНК» (код банку 339500, ЄДРПОУ 09806443).
Згідно з розрахунком заборгованості по кредитному договору від 01.07.2021 заборгованість відповідача станом на 30.09.2025 становить 46020,36 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту 22000 грн. та заборгованості по відсоткам 24020,36 грн.
Згідно з випискою по особовому рахунку щодо кредитного договору №002/10722116-CK_SB підтверджується факт надання кредиту та користування кредитними коштами ОСОБА_1 за період з 01.07.2021 по 30.09.2025.
2.2. 19.06.2021 між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 було укладено Заяву №432078 про приєднання до частини 1 Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank».
Відповідно до п. 1 Заяви № 432078, цією Заявою ОСОБА_1 приєднується до частини 1 Публічної пропозиції та просить Банк надати електронні довірчі послуги, що включають створення мого удосконаленого електронного підпису на будь-яких правочинах та документах, що адресовані Банку або третім особам (які мають право використовувати Мобільний додаток) та доступні (формуються) з використанням мобільного додатку.
ОСОБА_1 у заяві підтвердив, що перед підписанням заяви ознайомився з Публічною пропозицією разом з додатками, в т.ч., частиною 1 Публічної пропозиції, що розміщена на сайті Банку ІНФОРМАЦІЯ_1 та лендинговій сторінці https://sportbank.com.ua посилання на примірник якої разом з додатками отримав в мобільному додатку «Sportbank», і з якою повністю згоден, зміст розуміє, положення якої зобов'язувався неухильно дотримуватися.
За даними довідки АТ "Таскомбанк" ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 22.06.2021 є власником поточного рахунку у валюті гривня № НОМЕР_4 , який відкритий до Заяви-Анкети 432078 з номером Кредитного договору № 002/10624557-SP від 22.06.2021, № картки НОМЕР_5 , відкритого в АТ «ТАСКОМБАНК» (код банку 339500, ЄДРПОУ 09806443).
Згідно з розрахунком заборгованості по кредитному договору № 002/10624557-SP від 22.06.2021 заборгованість відповідача станом на 30.09.2025 становить 66056,48 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту 19940,55 грн., заборгованості по відсоткам 46115,93 грн.
Згідно з випискою по особовому рахунку кредитного договору №002/10624557-SP підтверджується факт надання кредиту та користування кредитними коштами ОСОБА_1 за період з 22.06.2021 по 30.09.2025.
3. Релевантні джерела права
3.1. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено , що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з статями 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.
Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у статті 8 Конституції України.
Відповідно до частини четвертої статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів.
Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.
Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII«Про захист прав споживачів» (далі - Закон №1023-XII).
Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону № 1023-XII споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року № 39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.
Конституційний Суд України у рішенні у справі за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.
3.2. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 викладена правова позиція, яка зводиться до того, що відсутні підстави вважати, що при укладенні договору між сторонами банк дотримався вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII (в редакції станом на час підписання відповідачем анкети-заяви), в аспекті повідомлення споживача про зміст конкретних Умов та Правил надання банківських послуг, Тарифів та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк.
Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з'ясування змісту кредитного договору, зі складовими якого він взагалі не був ознайомлений.
Тобто, надані банком Умови та Правила надання банківських послуг не є частиною укладеного між сторонами договору.
Проте, як зазначає Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові, якщо фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку банку не повернуті, то відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
3.3. У постанові Верховного Суду від 09 червня 2021 року по справі № 414/496/20 вказано, що спростовуючи доводи позивача щодо розмірів заборгованості за кредитом та відмовляючи у задоволенні позову про стягнення непогашеного кредиту (тіло кредиту), суд з наданого розрахунку встановив, що відповідач отримувала кредитні кошти та користувалася ними, при цьому фактично сплачена сума коштів на погашення боргу склала 10657,58 грн., тоді як банк просив стягнути заборгованість за непогашеним кредитом у розмірі 5675,04 грн.
Однак, спростовуючи доводи позивача в цій частині, суди попередніх інстанцій вийшли за межі вимог частин першої, другої, п'ятої статті 12, частин першої, сьомої статті 81 ЦПК, оскільки відповідач участі у справі не брала і будь-яких заперечень щодо вимог позивача про стягнення суми боргу не подавала.
Ураховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, тому він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконання боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Таким чином, наявні правові підстави для стягнення суми непогашення тіла кредиту.
4. Оцінка доказів та аргументів сторін
4.1. Із урахуванням правової позиції, яка викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, суд доходить висновку про те, що надана позивачем Публічна пропозиція АТ «Таскомбанк», а також Умови підключення до клієнт-банку «ТАС-24», Правила обслуговування корпоративних клієнтів та Тарифи банку, які згадані у заяві-договорі №603/5766585-CK, не є частиною укладеного між сторонами договору.
Судом встановлено, що заява-договір від 01.07.2021, яка підписана відповідачем, не містить домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, строк користування кредитом, порядок повернення кредиту, штрафів за несвоєчасне погашення кредиту.
Отже, позовні вимоги АТ «Таскомбанк» в частині стягнення заборгованості за відсотками в сумі 24020,36 грн. за договором від 01.07.2021 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Разом з тим, підписавши заяву, відповідач отримав кредитний ліміт у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок. З виписки по рахунку відповідача, а також зі змісту банківського розрахунку, вбачається, що відповідач неодноразово здійснював операції як щодо зняття готівки з карткового рахунку, так й частково погашав заборгованість по кредиту.
Таким чином, наявні правові підстави для стягнення суми фактично отриманих та неповернутих відповідачем коштів за договором від 01.07.2021 в розмірі 22000 грн. У задоволенні іншої частини вимог за договором від 01.07.2021 слід відмовити.
4.2. Стосовно заяви №002/10624557-SP від 22.06.2021 суд зазначає, що обґрунтовуючи позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за вказаним правочином, представник позивача у позовній заяві посилається на укладення між банком та відповідачем договору про комплексне банківське обслуговування № 002/10624557-SP від 22.06.2021.
Разом з тим, згідно з наявною у матеріалах справи заявою № 432078, відповідач приєднався до публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» 19.06.2021 (а не 22.06.2021), що стало підставою для відкриття поточного рахунку в межах проекту "sportbank".
Суд звертає увагу на суттєву невідповідність підстав позовних вимог, заявлених позивачем за договором від 22.06.2021, та доданими до позову документами. Позивач не надав до суду копії договору, заяви або іншого документа, який би підтверджував виникнення кредитних зобов'язань відповідача саме за договором чи заявою від 22.06.2021, як це стверджується у позові. Надані до суду розрахунок та виписка стосуються заяви від 19.06.2021, проте представник позивача не заявив вимог про стягнення заборгованості за договором (заявою) від 19.06.2021.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено факт укладення відповідачем правочину від 22.06.2021, якого стосується відповідна частина позовних вимог, а також не доведено, що відповідач отримував будь-які кошти у зв'язку з укладенням правочину 22.06.2021. Суд не може вийти за межі позовних вимог та підстав позову, стягнувши з власної ініціативи з відповідача грошові кошти за правочином від 19.06.2021, стосовно якого не заявлялося позовних вимог.
На підставі цього, у задоволенні позовної вимоги про стягнення заборгованості за договором №002/10624557-SP від 22.06.2021 слід відмовити у повному обсязі. Проте, така відмова не позбавляє представника позивача права заявити в рамках іншого позову вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором від 19.06.2021 або вимоги про стягнення заборгованості за договором №002/10624557-SP від 22.06.2021, але з інших підстав (зокрема, з підстав надання копії чи оригіналу договору №002/10624557-SP від 22.06.2021, виписки по рахунку за вказаним договором та розрахунку заборгованості).
5. Розподіл судових витрат
5.1. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжною інструкцією від 17.02.2026 про сплату судового збору в сумі 2662,40 грн. Враховуючи те, що позовні вимоги задоволено частково (задоволено 19,62 % вимог), то з відповідача належить стягнути на користь позивача судовий збір в сумі 522,36 грн. (2662,40 х 0,1962).
На підставі викладено, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 289, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Таскомбанк» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» (м. Київ, вул. С. Петлюри, 30, код 09806443) заборгованість за заявою-договором на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування від 01.07.2021 у розмірі 22000 грн.
Відмовити у задоволенні іншої частини позовних вимог.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» (м. Київ, вул. С. Петлюри, 30, код 09806443) судові витрати у розмірі 522 грн. 36 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Денис БАРОНІН