Справа № 643/6201/26
Провадження № 1-кс/643/2610/26
30.03.2026 Салтівський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні погоджене прокурором клопотання слідчого подане у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.03.2026 за №12026221170000810 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, раніше судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , -
Слідчому судді Салтівського районного суду міста Харкова 30.03.2026 надійшло клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у кримінальному провадженні за №12026221170000810, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 27.03.2026 приблизно о 18 год. 30 хв., точний час у ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи біля під'їзду №1 будинку № 39-Д по вул. Гвардійців Широнінців у м. Харкові, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, відкрито заволодів майном ОСОБА_7 , а саме мобільним телефоном «VIVO Y31», після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду, розмір якої наразі встановлюється.
Стороною обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 Кримінального кодексу України, а саме у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 28 березня 2026 року о 04 годині 00 хвилин затримано у порядку ст.208 КПК України. Цього ж дня йому повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Слідчий у клопотанні, посилаючись на обґрунтованість підозри ОСОБА_5 , а також на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України, клопотав перед слідчим суддею про застосування щодо зазначеного підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання, просили задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_5 зазначив, що вини не визнає, мобільний телефон не брав та ні від кого не тікав. Також пояснив, що телефон йому не потрібен, оскільки має кошти на проживання.
Захисник, посилаючись на необґрунтованість підозри та недоведеність ризиків, просила відмовити у задоволенні клопотання або застосувати запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою.
Слідчий суддя, вислухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, встановив наступне.
Слідчим відділом Харківського районного управління поліції №2 ГУ НП в Харківській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12026221170000810 від 28.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
У даному кримінальному провадженні 28.03.2026 слідчим СВ ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області за погодженням з процесуальним керівником ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність відповідних ризиків, передбачених ч.1 даної статті.
Поняття «обґрунтована підозра», з огляду на викладені в п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» висновки означає, що існують факти й інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
На переконання слідчого судді, фактів й інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_5 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої підозри.
При цьому судом враховується, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред'явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню, судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Під час розгляду клопотання стороною обвинувачення доведено існування ризику вчинення підозрюваним дій, передбачених п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме - наявна реальна вірогідність переховування останнього від органів досудового розслідування або суду.
Зазначений ризик підтверджується тим, що ОСОБА_5 підозрюється вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років. За таких обставин підозрюваний, усвідомлюючи невідворотність покарання у разі визнання його судом винним, з метою ухилення від відбуття реального покарання, передбаченого санкцією статті, може переховуватись від органу досудового розслідування, прокуратури та суду.
Аналізуючи вказаний ризик у контексті практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя враховує дані, що характеризують ОСОБА_5 , який сім'ї та осіб на утриманні не має, офіційно не працевлаштований, у зв'язку з чим стабільні соціальні зв'язки, які могли б утримувати його від спроби втечі, відсутні.
Також, слідчий суддя переконаний, що підозрюваний, розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, може здійснити вплив на свідків та потерпілу, з метою надання останніми свідчень на його користь, оскільки суд отримує покази свідків усно, безпосередньо під час судового розгляду.
Крім того, слідчий суддя вважає доведеним ризик вчинення ОСОБА_5 інших кримінальних правопорушень. Так, підозрюваний офіційно не працевлаштований, законного джерела доходу не має, раніше неодноразово судимий, у тому числі за злочини проти власності, що свідчить про стійкий асоціальний характер підозрюваного та його схильність до вчинення кримінальних правопорушень. За таких обставин існує обґрунтована ймовірність того, що підозрюваний може продовжити вчинення нових злочинів.
Слідчій суддя вважає недоведеним стороною обвинувачення спроможність підозрюваного перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки у клопотання неконкретизовано та необґрунтовано, яким чином підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню, тобто вказаний ризик є припущення сторони обвинувачення.
Вирішуючи питання про обрання стосовно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вивчав можливість застосування щодо нього іншого, більш м'якого запобіжного заходу, однак, враховуючи обґрунтованість підозри, доведеність передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України ризиків, характер вчиненого кримінального правопорушення, а також дані про особу підозрюваного, не знайшов для цього підстав. На переконання слідчого судді, інший, більш м'який запобіжний захід, не забезпечить належне виконання процесуальних обов'язків підозрюваним. Даних про неможливість за станом здоров'я перебування підозрюваного в умовах тримання під вартою не встановлено.
Згідно з вимогами ч.2 ст.197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту або з моменту затримання.
Відповідно до вимог ст.182 КПК України, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового стану підозрюваного, наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ,5 ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя вважає, за можливе застосувати до підозрюваного заставу у розмірі, визначеному п.2 ч.5 ст.182 КПК України, яка здатна забезпечити виконання підозрюваним у вчиненні тяжкого злочину покладених на нього обов'язків, передбачених КПК України, та призначає заставу у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 166 400 грн. (30328 х 50 =166 400 грн.).
У разі внесення застави суд вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов'язки, визначені ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 193, 196 КПК України, суд, -
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» терміном на 60 діб з моменту затримання.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання - з 04:00 год. 28.03.2026.
Строк дії ухвали встановити до 04 год. 00 хв. 26.05.2026.
Зобов'язати орган досудового розслідування негайно повідомити про тримання ОСОБА_5 під вартою його близьких родичів, членів сім'ї або інших осіб за вибором підозрюваного у порядку, передбаченому ст.ст.111, 112 КПК України.
Визначити суму застави у розмірі 50 (п'ятдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 166 400 (сто шістдесят шість тисяч чотириста) гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок №UA208201720355299002000006674, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код отримувача (ЄДРПОУ) 26281249, код банку отримувача 820172, отримувач коштів Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Харківській області, призначення платежу: застава згідно ухвали Салтівського районного суду міста Харкова від 30.03.2026 у справі №643/6201/26 (провадження №1-кс/643/2610/26) відносно ОСОБА_5 .
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державної установи «Харківській слідчий ізолятор».
При внесенні визначеної суми застави підозрюваний підлягає звільненню з-під варти.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора чи до суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
4) докласти зусиль до пошуку роботи;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.
Застава, не звернена у дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним у той же строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали проголошено о 16:45 годині 31.03.2026.
Слідчий суддя ОСОБА_1