03 квітня 2026 року
Справа № 642/1477/26
Провадження № 3/642/418/26
Іменем України
03 квітня 2026 року суддя Холодногірського районного суду м.Харкова Пашнєв В.Г., розглянувши матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1
за ст. 124 КУпАП,
17.01.2026 о 08 годині 15 хвилин водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Mercedes-Benz Vito д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Залютинській, 14А в м. Харкові, не був уважним перед разворотом, завчасно не зайняв відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, змінюючи напрямок руху не впевнився в безпечності, не надав дорогу автомобілю Mitsubishi Pajero д.н.з. НОМЕР_2 , в результаті чого допустив зіткнення з вказаним автомобілем. Транспортні засоби механічно пошкоджено, завдано матеріальну шкоду.
Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п.п. 10.1, 10.4, 2.3б Правил дорожнього руху, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
В судове засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності та його представник не з'явилися, причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином, заяви про розгляд справи суду не надавали, судом тричі відкладалося судове засідання за клопотанням адвоката.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що учасник справи зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Суд зазначає, що захисником майже у всі призначені судові засідання подавалися клопотання про відкладення розгляду справи з різних причин, при цьому строк притягнення особи до адміністративної відповідальності закінчується 17 квітня 2024 року. Такі дії розцінюються судом як спроба затягування розгляду справи, з метою уникнення адміністративної відповідальності. Крім того, суд звертає увагу ОСОБА_1 на те, що неможливість прибуття в судове засідання його представника, не звільняє його як особу, що притягається до адміністративної відповідальності прибути в суд для розгляду справи відносно нього.
Згідно положень ст.268 КУпАП інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП не відноситься до правопорушення, по якому присутність у судовому засіданні особи є обов'язковою.
Відповідно до положень ч.2 ст. 268 КУпАП, до особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП не передбачена можливість застосування примусового приводу.
Враховуючи викладене, з метою забезпечення розумного строку розгляду судом справи, уникнення зловживання процесуальними правами особою, яка притягується до адміністративної відповідальності задля ухилення від відповідальності, суд вважає за необхідне справу розглянути за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних доказів.
Суддя, повно та всебічно дослідивши адміністративний матеріал, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов висновку про те, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, повністю доведена.
Винність правопорушника у вчиненні даного адміністративного правопорушення повністю доведена та підтверджується сукупністю достатніх та незаперечних доказів, досліджених під час судового розгляду, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 593233, протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, ілюстрованою таблицею до протоколу огляду місця ДТП, консультативним висновком про тілесні ушкодження та висновком спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи про наявність у ОСОБА_1 легких тілесних ушкоджень, рапортами працівників поліції, висновком щодо результатів медичного огляду на стан сп'яніння, поясненнями учасників ДТП.
ОСОБА_2 Правил дорожнього руху України визначено, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
П. 10.4 Правил передбачено, що перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в'їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою.
П. 2.3. б) правил визначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Відповідно до частини 2 статті 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно достатті 34 КУпАП, судом встановлено щире розкаяння винного.
Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно достатті 35 КУпАП, судом не виявлено.
У відповідності до статті 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
З урахуванням вищенаведеного, враховуючи дані про особу правопорушника, тяжкість вчиненого правопорушення та обставини його вчинення, виходячи з форми вини вчинення правопорушення, вважає за можливим застосувати адміністративне стягнення у межах санкції статті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу, тобто грошове стягнення.
Відповідно достатті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст.33,40-1,124,221,283,284 КУпАП, суддя
постановив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП та накласти адміністративне стягнення на користь держави у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 850 (вісімсот п*ятдесят) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і.н.п. не відомий, на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п*ять) грн. 60коп.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена прокурором, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим протягом десяти днів з дня винесення постанови до Харківського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги через Холодногірський районний суд м. Харкова.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
У разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Суддя В.Г. Пашнєв