Справа № 642/2378/26
Провадження № 2-н/642/1010/26
Іменем України
06 квітня 2026 року суддя Холодногірського районного суду м. Харкова Грінчук О.П., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Харківської міської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» про видачу судового наказу про стягнення зі ОСОБА_1 заборгованості зі сплати комунальних послуг,
встановив:
27.03.2026 представник ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Харківської міської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення зі ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги, а саме за розподіл природного газу, за адресою АДРЕСА_1 , за період з 01.08.2023 по 31.03.2026 в розмірі 432.06 грн.
Розглянувши надані матеріали, приходжу до висновку про необхідність відмовити у видачі судового наказу з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст.160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» № 14 від 23 грудня 2012 року, наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Виходячи з того, що наказне провадження є безспірним, в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер.
Як вбачається із заяви, заборгованість за послугу розподілу природного газу становить 432,06 грн., яка утворилась за період з 01.08.2023 по 31.03.2026, тоді як наказ надійшов до суду 27.03.2026, тобто заявник вказує період заборгованості, який ще не настав.
Відповідно п.4 ч.3 ст. 163 ЦПК України, до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Згідно з п.1 ч.1 ст.165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
Відповідно п.8 ч.1 ст. 165 ЦПК України, суд відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Таким чином, враховуючи безспірність наказного провадження, у видачі судового наказу необхідно відмовити.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1,2,8,9 частини першої статті 165 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому розділом ІІ ЦПК України після усунення її недоліків.
Згідно ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 163, 165-166, 259, 260 ЦПК України, суддя, -
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Харківської міської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» у видачі судового наказу про стягнення зі ОСОБА_1 заборгованості зі сплати комунальних послуг.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя