Справа № 953/10590/24
н/п 1-кс/953/1682/26
"01" квітня 2026 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі у кримінальному провадженні № 22024220000001108 від 23.10.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 369-2, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 КК України,
за участю сторін кримінального провадження :
прокурора - ОСОБА_5 ,
підозрюваного - ОСОБА_3 ,
захисників підозрюваного - ОСОБА_4 , ОСОБА_6 ,
26 березня 2026 року до Київського районного суду м. Харкова від захисника підозрюваного ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 надійшло клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі у кримінальному провадженні № 22024220000001108 від 23.10.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 369-2, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 КК України, оскільки ОСОБА_3 тримається під вартою вже більше 7 місяців, за цей час раніше заявлені ризики втратили свою актуальність, стан здоров'я ОСОБА_3 значно погіршився та є несумісним з умовами СІЗО, ОСОБА_3 співпрацює зі слідством, надає покази, вживає заходів для усунення шкоди, встановленої у кримінальному провадженні, а також не врахування під час прийняття попереднього рішення відомостей про стан здоров'я його матері, яка потребує постійного догляду й допомоги, з урахуванням наданих медичних даних.
В судовому засіданні захисники ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , підозрюваний ОСОБА_3 підтримали подане клопотання та просили його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_5 в судовому засіданні проти клопотання заперечував та зазначив, що захистом та підозрюваним не доведено обставин того, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України ризики, які були враховані при обранні та продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру заставаи, втратили свою актуальність. Наведені обставини у клопотанні наразі не можуть бути підставою для зміни запобіжного заходу, оскільки вони були предметом розгляду у суді першої інстанції, предметом апеляційного перегляду за наслідками якого ухвалу залишено без змін, нових даних щодо особи підозрюваного стороною захисту не наведено.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши учасників процесу, суд приходить до таких висновків.
Судом встановлено, що в провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції в Харківській області за процесуального керівництва Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№ 22024220000001108 від 23.10.2024 року.
21.08.2025 ОСОБА_3 затриманий слідчим УСБУ в Харківській області в порядку ст. 208 КПК України.
22.08.2025 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
04.09.2025 ОСОБА_3 повідомлено про нову та зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 5 ст. 191 КК України.
28.10.2025 ОСОБА_3 повідомлено про нову підозру за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 369-2, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 КК України.
27.03.2026 ОСОБА_3 повідомлено про нову підозру за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 369-2, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 , ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України.
18.02.2026 слідчим суддею Київського районного суду міста Харкова за результатами розгляду клопотання слідчого погодженого з прокурором постановлено ухвалу про продовження застосування до підозрюваного ОСОБА_3 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Слідчим суддею 18.02.2026 не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_3 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, було встановлено про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 369-2, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 КК України, встановлено існування ризиків, передбачених передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваного ОСОБА_3 переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні.
За частиною 1 статті 201 КПК, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
При цьому за частиною 3 статті 201 КПК, до клопотання мають бути додані, зокрема, копії матеріалів, якими підозрюваний, обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання, а за частиною 4 статті 201 КПК, клопотання про зміну запобіжного заходу розглядається за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Тобто обґрунтованість застосування запобіжного заходу може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за наявності яких такий запобіжний захід було застосовано, та внаслідок виникнення інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу в сторону його пом'якшення, зміни чи скасування, оскільки тривала дія запобіжного заходу без врахування конкретних обставин справи може призвести до порушення прав, свобод чи інтересів учасників кримінального провадження. Зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований або замінений на інший - більш або менш суворий.
При цьому підставами звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу.
Такими підставами, наприклад, може бути суттєва зміна обставин, що їх було взято до уваги при обранні запобіжного заходу, а саме змінилася кваліфікація кримінального правопорушення, погіршився стан здоров'я обвинуваченого, змінився склад його родини чи утриманців, або майновий стан, інші обставини, які мають суттєве значення.
Однак існування таких обставин повинно бути обґрунтовано належними доказами.
Згідно зі ст.26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. На заявника покладається обов'язок довести ті обставини, на які він посилається при зверненні до суду.
Сторона захисту зазначає, що ОСОБА_3 має тяжкий перебіг хвороб із супутніми захворюваннями, потребує медикаментозного контролю, регулярного наглядупульмонолога, ендокринолога, нефролога, корекції режиму та харчування, використання спеціальних засобів що неможливо забезпечити в умовах СІЗО та підвищують ризик погіршення стану здоров'я. За цих обставин подальше застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не відповідає принципам необхідності та співмірності (ст. 132, 183 КПК). Слідчі судді неодноразово звертали увагу на стан здоров'я ОСОБА_3 , однак належного медичного огляду ОСОБА_3 проведено не було.
Станом на момент подання даного клопотання будь-які ризики, передбачені статтею 177 КПК України, у діях та поведінці ОСОБА_3 відсутні або не підтверджені належними та допустимими доказами.
Жодних нових обставин, які б свідчили про наявність реального ризику переховування від органів слідства або суду, незаконного впливу на свідків, знищення чи спотворення доказів, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином або вчинення нового кримінального правопорушення, не встановлено.
Також сторона захисту зазначає, що під час прийняття попереднього рішення не було враховано відомості про процесуальну поведінку підозрюваного, позицію про визнаня вини, надання показів, щирого каяття, повідомлення про готовність відшкодування шкоди, оплати 300000,00 грн, стан здоров'я його матері, яка потребує постійного догляду й допомоги.
Посилання сторони захисту на не врахування під час продовження застосування запобіжного заходу данних про особу підозрюваного, про стан здоровя, судом не приймається до уваги оскільки свідчить про незгоду з попередньо прийнятим рішенням про продовження міри запобіжного заходу в частині обгрунтування відповідними обставиними та наявність встановлених ризиків, які були предметом оцінки як слідчим судею під час прийняття рішення 18.02.2026 так і під час його апеляційного перегляду, та зводяться до їх переоцінки.
Щодо не проведення обстеження про яке було зазначено слідчими суддями, то сторона захисти зі скаргами на не виконання ухвал слідчих суддів в частині не проведення обстеження не зверталась.
Посилання сторони захисту на ризики знищення чи спотворення доказів, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином або вчинення нового кримінального правопорушення також не беруться до уваги, оскільки вони не встановленні в ухвалі слідчого судді від 18.02.2026.
Щодо твердження сторони захисту про не врахування під час прийняття попереднього рішення відомостей про стан здоров'я його матері, яка потребує постійного догляду й допомоги, з урахуванням наданих медичних даних, позицію про визнаня вини, надання показів, щирого каяття, повідомлення про готовність відшкодування шкоди, оплати 300000,00 грн, суд зазначає таке.
Кримінальне процесуальне законодавство не визначає переліку підстав для зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту, а ст. 201 КПК України вказує тільки на те, що до клопотання мають бути додані матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання.
Зміна запобіжного заходу може полягати у зміні виду запобіжного заходу, скасуванні, зміні або покладенні додаткових обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, чи у зміні способу виконання цих обов'язків.
Під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу слідчий суддя не перевіряє обґрунтованість підстав застосування запобіжного заходу, а заявниками не можуть ставитися під сумнів висновки, які були покладені в основу такого рішення слідчого судді.
Зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу нових обставин, які свідчать про зміну обставин підозри, зміну або зменшення встановлених ризиків та впливають на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Тому слідчий суддя не переглядає рішення про застосування запобіжного заходу, а на підставі наданих сторонами відомостей встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до підозрюваного відповідний захід або його виконання та які виникають у зв'язку з плином часу досудового розслідування.
Тому, при розгляді питання про зміну запобіжного заходу слідчий суддя має виходити з того, чи доводить особа, яка подала відповідне клопотання, наявність обставин, які безпосередньо можуть вплинути на висновок про наявність обґрунтованої підозри або свідчать про зміну, зменшення чи збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
При цьому, такі обставини мають бути новими, тобто які з'явилися після постановлення попередньої ухвали про застосування/продовження запобіжного заходу, або не були відомі суду.
Проаналізувавши вказане клопотання, додані до нього матеріали, заслухавши доводи сторін щодо наявності таких обставин, слідчий суддя приходить висновку про те, що стороною захисту не наведено таких обставин, які можуть бути підставою для зміни запобіжного заходу.
Так, виходячи зі змісту клопотання, сторона захисту зазначає у якості нових обставин які не досліджувались при постановленні ухвали 18.02.2026 обставини того, що підозрюваним було перераховано в рахунок відшкодування шкоди суму грошовий коштів у розмірі 300000,00 грн, стан здоров'я його матері, яка потребує постійного догляду й допомоги, що свідчить про те, що ОСОБА_3 не буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду, та невілюють в повному обсязі вплив на свідків. Ризики відповідно до ст. 177 КПК України щодо ОСОБА_3 в даному кримінальному провадженні відсутні, а продовження тримання під вартою є безпідставним та непропорційним втручання у права ОСОБА_3 з огляду на обставини стану його здоров»я, відсутність жодних нових обставин, які б свідчили про наявність реального ризику переховування від органів слідства або суду, незаконного впливу на свідків, надання викривальних показів та часткове відшкодування шкоди, перебування кримінального провадження на завершальній стаді, допитіучасників кримінального провадження.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Кримінальний процесуальний закон не визначає перелік підстав для зміни запобіжного заходу. Разом з тим, враховуючи, що підстави для його застосування визначені ч. 2 ст. 177 КПК України, необхідність зміни запобіжного заходу може бути обумовлена саме їх зміною.
Отже, підставою для зміни запобіжного заходу є зміна обставин, які безпосередньо можуть вплинути на висновок слідчого судді про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також підстави для зміни запобіжного заходу можуть випливати зі зміни обставин, які хоча і не належать до підстав застосування запобіжного заходу, втім мають враховуватися при його обранні. Коло таких обставин визначене ст. 176 КПК України.
Отже, розгляд клопотання про зміну запобіжного заходу не передбачає перегляд рішення про застосування запобіжного заходу. Предметом оцінки слідчого судді у межах розгляду такого клопотання є наявність факту зміни обставин, які були враховані під час застосування запобіжного заходу; відомості про обставини, які не були враховані, але врахування яких могло вплинути на висновок про застосування запобіжного заходу; а також виникнення нових обставин.
Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінальних правопорушень за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.
Висновок про обґрунтованість підозри не констатує винуватості ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому злочинів та відповідно не порушує принципу «презумпції невинуватості».
Враховуючи те, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то, з огляду на вищенаведені дані, у суду наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_3 в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.
Більш того, у пункті 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Крім того, суд враховує правову позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
Слідчий суддя наголошує, що у відповідності до змісту статті 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності події та складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, у тому числі наявності або відсутності умислу в діях особи, належності та допустимості зібраних у справі доказів, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, та достатності доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.
Надаючи оцінку продовження існування ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування або суду, колегія суддів Харківського апеляційного суду під час перегляду ухвали слідчого судді від 18.02.2026 зазначила, що ЄСПЛ в своїх рішеннях «Панченко проти Росії» та «Бекчиєв проти Молдови» неодноразово зазначав, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня. Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.
У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 р. ЄСПЛ вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Судом першої інстанції також правильно взято до уваги й самі фактичні обставини (фабули злочинів) згідно підозри, а саме те, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, особливого тяжкого кримінального правопорушення проти власності, нетяжкого та тяжкого кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг, колегія суддів вважає, що у цьому судовому провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства.
Таким чином, колегія суддів вбачає, що існує суспільний інтерес, який свідчить про те, що більш м'який запобіжний захід, ніж продовження застосування тримання під вартою не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України.
Вирішуючи клопотання про зміну запобіжного заходу, слідчий суддя крім наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, також на виконання вимог ст. 178 КПК України на підставі наданих сторонами матеріалів враховує відомості про особу підозрюваного, вік та стан його здоров'я, майновий та сімейний стан, позитивні характеристики останнього.
З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги вагомість наявних даних про причетність до вчинення підозрюваним злочину, тяжкість покарання, яке може бути застосовано, відомостей про особу підозрюваного, наявність мами, яка має захворювання, з приводу яких проходила лікування, а також часткового відшкодування шкоди приходитьдо висновку, що відповідні обставини його стану здоров'я, стану здоров'я його мами не стали тими чинниками для утримання від дій які йому інкримінуються та не спростовують встановленого висновку суду про неможливість запобігти зазначеним вище ризикам у разі застосування менш суворого запобіжного заходу, слідчий суддя вважає, що сторона захисту не довела у судовому засіданні, що нові обставини які не досліджувались, свідчать про припинення існування ризиків.
Щодо відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК та їх зменшення чи зникнення з часу останнього продовження строку дії, то слідчий суддя не може погодитися із вказаним.
Так, відсутність ризиків переховування ОСОБА_7 від органів досудового розслідування та суду, а також ризик незаконного впливу на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні, що були встановлені під час продовження строку дії запобіжного заходу захисник пов'язує, зокрема, із завершенням досудового розслідування та забезпеченням підозрюваним протягом усього строку досудового розслідування належної процесуальної поведінки.
Проте, надання показів, відшкодування шкоди, допит потерпілого, свідків, яких сторона обвинувачення вважала за необхідним допитати у вказаному кримінальному провадженні, завершальна стадія досудового розслідування не свідчать про те, що ризики, які були встановлені слідчим суддею, автоматично перестали існувати.
При констатації продовження існування ризику переховування від органів досудового розслідування суд виходив із комплексу обставин (тяжкості кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється особа, можливості переховуватись, соціальний статус, суспільну небезпечність кримінального правопорушення, відомості про особу підозрюваного).
Зазначені обставини, на переконання слідчого судді, продовжують існувати, і вказаний ризик дійсно може продовжувати існувати чи навіть посилюватися із врахуванням того, що повідомлено про нову підозру.
Існування ризику незаконного впливу на свідків, у тому числі після завершення досудового розслідування та відкриття стороні захисту матеріалів досудового розслідування пов'язане, у першу чергу, із процедурою отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, відповідно до якої суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показах, які він безпосередньо сприймав.
З огляду на це, ризик незаконного впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показів від свідків та дослідження їх судом.
Таким чином, з урахуванням обізнаності щодо їхніх показань та змісту останніх, ризик імовірного впливу чи тиску на свідків існує.
На переконання слідчого судді, наведені захисником доводи жодним чином не дають підстав для висновку про відсутність існування ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Доводи сторони захисту щодо стану здоров'я особи підозрюваного, його сімейного стану, наявність міцних соціальних звязків, не є новими обставинами, які не були відомі слідчому судді та не переглядалися судами під час попередніх засідань щодо запобіжного заходу.
Окрім цього, слідчий суддя відзначає, що сам по собі факт тривале перебування під вартою не може бути єдиною підставою для зміни запобіжного заходу. Дійсно з моменту застосування вказаного запобіжного заходу минуло 7 місяців, що є тривалим часом обмеження свободи підозрюваного, однак це викликане із наявністю відповідних ризиків.
При цьому, суд звертає увагу, що КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК.
Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки обвинуваченого та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження.
Тобто в даному випадку, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд мають зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
За таких обставин суд вважає, що оскільки на цей встановлено обгрунтованістьповідомленої підозри, враховуючи те, що на цей час продовжують існувати встановлені ризики, передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, застосування обвинуваченому тримання під вартою без визначення розміру застави в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та узгоджується з вимогами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і практикою ЄСПЛ, зокрема, правовим позиціям, викладеним в п. 79 Рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011, а також в рішеннях ЄСПЛ у справах «Летельє проти Франції», «Лабіта проти Італії».
Доводи сторони захисту про відсутність підтвердження існування ризиків суд визнає безпідставними.
Враховуючи, що стороною захисту не наведено обставин, які можуть слугувати підставою для зміни запобіжного заходу, у задоволенні клопотання слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 201, 372, 376 КПК України, суд,
У задоволенні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі у кримінальному провадженні № 22024220000001108 від 23.10.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 369-2, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 КК України - відмовити.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Повний текст ухвали оголошено 03.04.2026 о 10 годині 30 хвилин.
Слідчий суддя
Київського районного суду
м. Харкова ОСОБА_1