Справа № 632/1313/25
н/п 2-п/953/69/26
"02" квітня 2026 р. м. Харків
Київський районний суд м.Харкова у складі:
головуючого судді - Юрлагіної Т.В.,
за участю секретаря - Бірукової Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі № 632/1313/25 за позовом керівника Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова Сотника Сергія Олександровича, поданої в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення грошової компенсації вартості нерухомого майна,
за участю:
представника позивача - Добронос Д.С.,
представника відповідача - адвоката Пелешенка О.В.,
25 липня 2025 року керівник Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова Сотник Сергій Олександрович звернувся до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Харківської міської ради, в якій просив стягнути з ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості квартири АДРЕСА_1 , що мала перейти у комунальну власність як відумерла спадщина, у розмірі 1 415 216, 89 грн.
Заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 02.02.2026 у справі № 632/1313/25, н/п 2/953/512/26 позовні вимоги керівника Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова Сотника Сергія Олександровича, поданої в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення грошової компенсації вартості нерухомого майна задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Харківської міської ради грошову компенсацію вартості квартири АДРЕСА_1 у розмірі 1 415 216 (один мільйон чотириста п'ятнадцять тисяч двісті шістнадцять ) гривень 89 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Харківської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 16982 (шістнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят дві) гривні 60 копійок.
04.03.2026 до суду надійшла заява відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі № 632/1313/25 за позовом керівника Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова Сотника Сергія Олександровича, поданої в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення грошової компенсації вартості нерухомого майна, у якій заявник просить:
Скасувати заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 02.02.2026 у справі № 632/1313/25, н/п 2/953/512/26 і призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 04.03.2026 справу передано судді Юрлагіній Т.В.
Суддя Юрлагіна Т.В. з 06.03.2026 по 10.03.2026 перебувала в нарадчій кімнаті.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 10.03.2026 заяву про перегляд заочного рішення залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 23.03.2026 заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі № 6332/1313/25 за позовом керівника Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова Сотника Сергія Олександровича, поданої в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення грошової компенсації вартості нерухомого майна прийнято до розгляду. Розгляд заяви призначено у відкритому судовому засіданні на 02 квітня 2026 року о 12 годині 00 хвилин.
В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 зазначив, що він з 18.02.2023 знаходиться у лавах ЗСУ, захищає Україну на полі бою та не отримував викликів до суду. Про рішення дізнався від свого адвоката, який у свою чергу дізнався з сайту судової влади. Згідно рішення суду справа надійшла до суду 25 липня 2025 року, однак він з 25.07.2025 у АДРЕСА_2 формальна, щоб він не втратив харківську прописку. Тому вважає свою присутність при розгляді справи обов'язковою, а рішення суду незаконним.
Крім того, у поданій заяві про усунення недоліків від 19 березня 2026 року ОСОБА_1 зазначив, що:
-відсутні докази того, що квартира раніше перебувала у власності ХМР та повинна була там перебувати;
-відсутні повноваження прокуратури у цій справі;
- тривала бездіяльність ХМР та прокуратури по поверненню квартири у власність ХМР призвела до строку позовної давності;
- у справі наявні незрозумілі листи прокуратури до ХМР, які не були розглянуті на сесіях або керівництвом ХМР;
- щодо преюдиції - суд вважає заздалегідь встановленими факти, які були взяті з іншого цивільного провадження;
- строки позовної давності нічим не підтверджені.
З огляду на вищевикладене, просив скасувати заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 02.02.2026 у справі № 632/1313/25, н/п 2/953/512/26.
31 березня 2026 року через канцелярію суду надійшли письмові пояснення відповідача.
02 квітня 2026 року через систему «Електронний суд» надійшли письмові пояснення керівника Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова Миргородського Е.О., в яких він зазначив наступне. Щодо відсутності доказів, що квартира раніше перебувала у власності Харківської міської ради та повинна була там перебувати. З матеріалів справи вбачається, що 29.12.1999 ОСОБА_2 звернулась до Міського центру приватизації державного житлового фонду з заявою, в якій просила оформити передачу в приватну власність квартири, що займає з членами сім'ї на умовах найму. Харківським міським центром приватизації державного житлового фонду видано Розпорядження від 01.02.2000 № 1832, яким вирішено прохання наймача ОСОБА_2 , яка мешкає в квартирі за адресою: АДРЕСА_3 , задовольнити і передати вказану квартиру в приватну власність. Уповноваженим власником визначено ОСОБА_2 . В подальшому, на підставі Розпорядження від 01.02.2000 № 1832 Центром (відділом) приватизації державного житлового фонду Управління комунального майна та приватизації Головного управління економіки та комунального майна виконавчого комітету Харківської міської ради видано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Свідоцтво про право власності на житло від 01.02.2000 № 1832 на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 51,1 кв.м. Враховуючи вищевикладене, докази, додані до матеріалів справи, свідчать про те, що спірна квартира раніше перебувала в комунальній власності Харківської міської ради, до її приватизації ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Разом з цим, за даними інформаційних довідок зі Спадкового реєстру № 45517036, № 45517182 від 24.10.2016 та листа Дванадцятої ХДНК від 24.10.2016 № 3540/01-16 після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спадкові справи не заводились, свідоцтва про право на спадщину не видавались. Так, заочним рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 27.09.2017 у справі № 645/5655/16-ц, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Харківської області від 02 серпня 2018 року, позов керівника Харківської місцевої прокуратури № 3 (нині Немишлянська окружна прокуратура м. Харкова) задоволено. Визнано відумерлою спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та складається з квартири АДРЕСА_1 . Визнано за територіальною громадою м. Харкова в особі Харківської міської ради право власності на спірну квартиру. Витребувано квартиру від добросовісного набувача - ОСОБА_4 на користь територіальної громади м. Харкова в особі Харківської міської ради. Після неодноразового перегляду справи судами трьох інстанцій Постановою Верховного Суду від 08.04.2021 вищевказаний позов залишено без розгляду з підстав підтвердження представництва інтересів держави в суді в особі Харківської міської ради. У подальшому, з урахуванням наявних порушень інтересів територіальної громади міста Харкова, 16.12.2021 Харківською міською радою подано позовну заяву до ОСОБА_4 про визнання спадщини відумерлою та витребування майна. Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 08.01.2024 у справі № 645/8704/21 позов Харківської міської ради до ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Некрасова Н.А., Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, Немишлянська окружна прокуратура м. Харкова про визнання спадщини відумерлою, витребування майна із чужого незаконного володіння - задоволено. Визнано відумерлою спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 і складається з квартири АДРЕСА_1 та передано вказану квартиру у власність Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради. Витребувано квартиру АДРЕСА_1 від добросовісного набувача ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради. Постановою Харківського апеляційного суду від 23.04.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено, рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 08.01.2024 скасовано, ухвалено нове, яким у позові відмовлено. Обґрунтовуючи прийняте рішення судова колегія зазначила, що за встановлених фактичних обставин у цій справі при відчуженні спадкового майна на користь ОСОБА_4 територіальна громада має право лише на відшкодування вартості спадкового майна за ринковими цінами. Постановою Верховного суду від 19.12.2024 касаційну скаргу Харківської обласної прокуратури залишено без задоволення, постанову Харківського апеляційного суду від 23.04.2024 залишено без змін. Верховним Судом за результатами розгляду справи № 645/8704/21 за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_4 також підтверджено незаконність набуття ОСОБА_1 права власності на спірну квартиру АДРЕСА_1 за встановлених фактичних обставин та право Харківської міської ради на вищевказану квартиру у порядку ст. 1277 ЦК України. Разом з цим, констатовано, що при відчуженні спірного спадкового майна на користь ОСОБА_4 , яка є добросовісним набувачем у спірних правовідносинах, Харківська міська територіальна громада має право лише на відшкодування вартості спадкового майна за ринковими цінами. Таким чином, спірна квартира мала перейти у комунальну власність Харківської міської територіальної громади як відумерла спадщина, але в силу фактичних обставин справи на теперішній час Харківська міська територіальна громада має право на відшкодування компенсації вартості втраченого майна, з огляду на що доводи відповідача є необґрунтованими.
Щодо відсутні повноважень прокуратури у цій справі. Так, п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України визначено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, визначеним законом. Відповідно до положень ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Порушення інтересів держави у даному випадку полягає в тому, що квартира АДРЕСА_1 , не була передана територіальній громаді міста у встановленому законом порядку як відумерла спадщина, оскільки правом власності на неї заволоділи незаконним шляхом, без достатніх правових підстав, та в подальшому майно було відчужено на користь добросовісного набувача, що свідчить про наявність порушень інтересів держави в особі Харківської міської ради в порядку реалізації прав у зв'язку з відумерлістю спадщини та неотриманням у комунальну власність спадкового майна. Окружною прокуратурою в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» на адресу Харківської міської ради скеровано лист № 51-105-503 вих - 25 від 28.01.2025 щодо порушення інтересів держави, що полягають у невідшкодуванні ОСОБА_1 . Харківській міській територіальній громаді в особі Харківської міської ради компенсації вартості втраченого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 , що мала перейти до комунальної власності як відумерла спадщина після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Однак, відповіді на вищевказаний лист отримано не було. Більш того, факт обізнаності Харківської міської ради щодо існування вищевказаних порушень інтересів Харківської міської територіальної громади підтверджується матеріалами справ № 645/5655/16-ц та №645/8704/21 щодо визнання спадщини, що складається з квартири АДРЕСА_1 , відумерлою та витребування у добросовісного набувача ОСОБА_4 спірного майна, під час розгляду яких Харківська міська рада приймала активну участь, а позов у справі № 645/8704/21 взагалі останньою подано самостійно. Враховуючи вищевикладене, будучи обізнаною щодо порушених інтересів Харківської міської територіальної громади у спірних правовідносинах та правової позиції Верховного Суду щодо ефективного способу захисту у справі вказаної категорії, викладеної у постанові від 19.12.2024 у справі № 645/8704/21, Харківською міською радою всупереч встановленому обов'язку, не вжито належних та ефективних заходів, спрямованих на захист інтересів держави у передбаченому законом порядку, відповідна позовна заява до суду не подана. З огляду на те, що вказані обставини порушують визначені Конституцією та законодавством України права та інтереси територіальної громади, які залишались незахищеними, вбачаються виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави в особі Харківської міської ради.
Щодо пропуску строків позовної давності. Прокурором в позовній заяві належним чином обґрунтовані причини пропуску строку звернення до суду та заявлено клопотання про визнання таких причин поважними та поновлення строку на звернення до суду. Разом з цим, у рішенні Київського районного суду м. Харкова від 02.02.2026 у справі № 632/1313/25 причини пропуску строку, які наведені прокурором, суд визнав поважними. З огляду на що, дублювання обґрунтування пропуску строку позовної давності у відзиві на заяву про перегляд заочного рішення є недоцільним. Щодо відсутності в матеріалах справи документів, які підтверджують реальність направлення окружною прокуратурою листів Харківській міській раді. Окружною прокуратурою в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» на адресу Харківської міської ради скеровано лист № 51-105-503 вих - 25 від 28.01.2025 щодо порушення інтересів держави, що полягають у невідшкодуванні ОСОБА_1 . Харківській міській територіальній громаді в особі Харківської міської ради компенсації вартості втраченого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 , що мала перейти до комунальної власності як відумерла спадщина після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . До вказаного листа додано реєстр переданих документів № 17030 від 28.01.2025, на якому міститься штамп Харківської міської ради про прийняття 30.01.2025 вказаного листа окружної прокуратури. Факт прийняття документу засвідчений підписом відповідального працівника Харківської міської ради. Однак, відповідь на вищевказаний лист Харківська міська рада не надала. В подальшому, на виконання вимог, визначених абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», окружною прокуратурою попередньо, до звернення з цим позовом до суду, повідомлено Харківську міську раду щодо прийняття рішення про представництво інтересів держави в її особі, доказом чого є лист від 07.07.2025 № 51-105-3419вих- 25. Відповідь на вказаний лист Харківською міською радою також не надано. З урахуванням викладеного, заперечення відповідача спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи.
Факт незаконних дій ОСОБА_1 та право Харківської міської ради на квартиру АДРЕСА_1 фактично підтверджено рішеннями Фрунзенського районного суду м. Харкова від 27.09.2017 та постановою Апеляційного суду Харківської області від 02.08.2018 за результатами розгляду справи № 645/5655/16-ц, на підставі яких 24.09.2018 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості про реєстрацію права власності на спірну квартиру за Харківською міською територіальною громадою в особі Харківської міської ради. Поряд з цим, після неодноразового розгляду вищевказаної справи судами трьох інстанції постановою Верховного Суду від 08.04.2021 позовну заяву прокурора залишено без розгляду, що стало підставою для скасування права власності Харківської міської ради на квартиру АДРЕСА_1 . Враховуючи вищевикладене, рішення у справах № 645/5655/16-ц та № 645/8704/21 мають преюдиціальний характер у частині встановленого судами факту незаконних дій ОСОБА_1 та право Харківської міської ради на квартиру АДРЕСА_1 . Крім цього, предмет розгляду справ № 645/5655/16-ц та № 645/8704/21 повністю співпадає з предметом розгляду даної справи. Отже, відповідач дійшов помилкових висновків про неможливість використання справи відносно ОСОБА_4 як преюдиційної.
У судовому засіданні представник відповідача - адвокат Пелішенко О.В. просив скасувати заочне рішення Київського районного суду міста Харкова від 02 лютого 2026 року з підстав, викладених у заяві про скасування заочного рішення від 04.03.2026 та заяві про усунення недоліків від 19.03.2026. Зазначив, що з рішенням суду не згоден по всім параметрам, відсутні докази того, що квартира перебувала у власності ХМР, повноваження прокурора на представництво відсутні, він не бачив довіреності. Тривала бездіяльність призвела до спливу строків позовної давності. Копії матеріалів справи не завірені належним чином. Крім того, зазначив, що ОСОБА_1 не зареєстрований у системі Електронний суд, жодних викликів до суду він не отримував.
У судовому засіданні представник позивача Добронос Д.С. заперечувала проти задоволення заяви, зазначила, що заочне рішення ухвалено з дотриманням вимог ст. 280 ЦПК, відповідач неодноразово належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, і засобами поштового зв'язку, і через систему Електронний суд.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача Добронос Д.С., представника відповідача адвоката Пелішенка О.В., дослідивши матеріали справи, приходить до таких висновків.
Суд встановив, що 25 липня 2025 року керівник Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова Сотник Сергій Олександрович звернувся до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Харківської міської ради, в якій просив стягнути з ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості квартири АДРЕСА_1 , що мала перейти у комунальну власність як відумерла спадщина, у розмірі 1 415 216, 89 грн.
Відповідно до ч. 6, 7 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур'єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: 2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
З отриманої судом у порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України відповіді № 1806495 від 23.09.2025 з Єдиного демографічного реєстру, останнім відомим зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є: АДРЕСА_2 .
Ухвалою суду від 02 жовтня 2025 року відкрито провадження у даній справі, розгляд справи постановлено проводити у порядку загального позовного провадження, справа призначена до розгляду в підготовчому засіданні.
Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження та судові повістки.
З матеріалів справи вбачається, що копію ухвали про відкриття провадження від 02.10.2025 було надіслано одержувачу ОСОБА_1 в його електронний кабінет, документ доставлено до електронного кабінету: 03.10.2025 13:51:09. Крім того, судову повістку доставлено до електронного кабінету ОСОБА_1 02.10.2025 22:49:07 (а.с. 141, 160).
Судову повістку про виклик від 28.10.25 по справі № 632/1313/25 було надіслано одержувачу ОСОБА_1 в його електронний кабінет, документ доставлено до електронного кабінету: 28.10.2025 13:04:40 (а.с.154).
Крім того, судова кореспонденція була відправлена відповідачу за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання, а саме: АДРЕСА_2 , конверт повернувся до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Крім того, зі змісту заяв відповідача ОСОБА_1 , що містяться в матеріалах справи вбачається, що останній зазначав адресу відповідача: АДРЕСА_2 , повідомлень до суду про зміну місця проживання не надходило.
Ухвалою суду від 19 листопада 2025 року закрито підготовче провадження у даній справі, справу призначено до судового розгляду.
19 листопада 2025 року оголошення про виклик ОСОБА_1 розміщено на офіційному веб - порталі судової влади України (а.с.166).
Крім того, судову повістку про виклик від 19.11.25 по справі № 632/1313/25 було надіслано одержувачу ОСОБА_1 в його електронний кабінет, документ доставлено до електронного кабінету: 20.11.2025 03:12:03. Копію ухвали від 19.11.2025 було надіслано одержувачу ОСОБА_1 в його електронний кабінет, документ доставлено до електронного кабінету: 20.11.2025 03:30:01 (а.с.168 - 169).
У зв'язку з необхідністю повторного виклику відповідача, судове засідання, призначене на 18.12.2025 було відкладено до 22.01.2026.
19 грудня 2025 року оголошення про виклик ОСОБА_1 розміщено на офіційному веб - порталі судової влади України (а.с.173).
Крім того, судову повістку про виклик від 19.12.25 по справі № 632/1313/25 було надіслано одержувачу ОСОБА_1 в його електронний кабінет, документ доставлено до електронного кабінету: 19.12.2025 19:44:46 (а.с.175).
Також судова кореспонденція була відправлена відповідачу за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання, а саме: АДРЕСА_2 , конверт повернувся до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 02.02.2026 у справі № 632/1313/25, н/п 2/953/512/26 позовні вимоги керівника Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова Сотника Сергія Олександровича, поданої в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення грошової компенсації вартості нерухомого майна задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Харківської міської ради грошову компенсацію вартості квартири АДРЕСА_1 у розмірі 1 415 216 (один мільйон чотириста п'ятнадцять тисяч двісті шістнадцять ) гривень 89 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Харківської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 16982 (шістнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят дві) гривні 60 копійок.
Як вбачається з матеріалів справи копію заочного рішення від 02.02.2026 надіслано одержувачу ОСОБА_1 в його електронний кабінет, документ доставлено до електронного кабінету: 07.02.2026 21:30:20 (а.с.189).
Як вбачається з матеріалів справи, 13 лютого 2026 року представник відповідача ОСОБА_5 ознайомився з матеріалами справи в приміщенні суду.
Суд, вислухавши доводи представника відповідача, перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що заява про перегляд заочного рішення не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:
1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;
2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;
3) відповідач не подав відзив;
4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Тобто для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно двох наведених вище умов.
Водночас, з'ясування причин неявки не може бути єдиною підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, повністю протилежного ухваленому рішенню, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.
Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.
Представник відповідача, обґрунтовуючи вимоги про перегляд заочного рішення зазначає, що ОСОБА_1 був неналежним чином повідомлений про дату та час судового засідання, крім того, він перебуває на військовій службі.
В заяві про перегляд заочного рішення ОСОБА_1 зазначає адресу: АДРЕСА_2 .
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 5-7 ст. 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.
Положеннями ч.7 ст. 187 ЦПК України встановлено, що у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Положеннями п.2, 3, 4 ч.8 ст. 187 ЦПК визначено, що днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до п. 11 ч. 8 ст. 128 ЦПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Матеріалами справи підтверджено, що судова кореспонденція три рази надсилалась відповідачу за його останнім відомим зареєстрованим у встановленому порядку місцем проживання, ця ж адреса зазначена ОСОБА_1 в його заявах.
Крім того, ОСОБА_1 повідомлявся шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному веб - порталі судової влади України.
Також, ОСОБА_1 має зареєстрований електронний кабінет, куди направлялись повістки про виклик, копії ухвал та заочне рішення по справі.
Отже, доводи відповідача та його представника про те, що ОСОБА_1 не був повідомлений про розгляд справи, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, рекомендованими повідомленнями, які повернулись до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», довідками про доставку судових повісток до електронного кабінету.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заочне рішення у даній справі ухвалено з дотриманням вимог ст. 280 ЦПК України.
З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що підстави для скасування заочного рішення суду відсутні, оскільки в судовому засіданні встановлено, що відповідач у справі в порядку ст. 128 ЦПК України був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Разом із тим, відповідачем не надано суттєвих доказів, які б могли вплинути на зміст рішення по суті, як це передбачено ст. 285 ЦПК України, а що ж стосується наведених у заяві аргументів, то зважаючи на положення норм глави 1розділу V ЦПК України ці обставини можуть предметом розгляду суду апеляційної інстанції, а відтак заява про перегляд заочного рішення задоволенню не підлягає.
Згідно з ч.1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Заява ОСОБА_1 не містить посилання на поважність причин неприбуття до суду, а посилання на неотримання викликів спростовується дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи.
У відповідності до ч.3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою; 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.
Виходячи з вищевикладеного, оцінюючи в сукупності подані у справі докази, суд приходить до висновку про те, що відповідачем не надано підтвердження поважності неявки в судове засідання та не надано підтвердження того, що докази, на які посилається відповідач, мають істотне значення для правильного вирішення справи, тому заяву про перегляд заочного рішення слід залишити без задоволення.
З урахуванням наявності одночасного існування умов, наведених у п.п. 1-4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, та за відсутності одночасного існування умов, наведених у ч. 1 ст. 288 ЦПК України, суд зазначає про відсутність правових підстав для задоволення заяви відповідача та скасування заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 02.02.2026 у справі № 632/1313/25, н/п 2/953/512/26.
Інші доводи та заперечення сторони відповідача означених висновків суду не спростовують.
При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 258-261, 287 ЦПК України, суддя, -
Заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі № 6332/1313/25 за позовом керівника Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова Сотника Сергія Олександровича, поданої в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення грошової компенсації вартості нерухомого майна - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 06.04.2026.
Суддя Т.В. Юрлагіна