Справа № 953/3630/26
н/п 2/953/2810/26
"03" квітня 2026 р. Суддя Київського районного суду міста Харкова Шаренко С.Л., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, -
установив:
Позивач звернувся до суду, через електронний суд, з позовом до ОСОБА_2 , третя особа ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою.
Дослідивши зміст поданої позовної заяви та доданих до неї документів, суддя приходить до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статті 177 ЦПК України та має недоліки, що перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Із позову вбачається, що позивачем заявлено дві позовні вимоги майнового характеру, а саме: стягнення матеріальної шкоди в сумі 104 132 гр. та моральної шкоди в сумі 200 000 гр.
Згідно п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подачу до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір в розмір 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, суд звертає увагу на те, що у зв'язку з початком функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), а саме: «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв'язку, статтю 4 Закону України «Про судовий збір» було доповнено частиною третьою, згідно з якою при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Як свідчать матеріали справи, позовну заяву подано до суду в електронному вигляді через систему «Електронний суд».
З огляду на викладене, оскільки ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, а з урахуванням ч.3 ст.4 ЗУ «Про судовий збір», у зв'язку з поданням позову в електронній формі сума судового збору становить 1064, 80 грн. (1331 гр.х0,8).
Крім того, суд зазначає наступне.
Згідно ч.3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб.
Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою. Таким чином, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима або майном є майновою, а вимога про відшкодування моральної шкоди в інший (немайновий) спосіб є немайновою вимогою.
Вимога про відшкодування моральної шкоди, визначена у грошовому вимірі, є майновою вимогою, а отже, судовий збір підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру, що узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 28.11.2018 року по справі №761/11472/15-ц, якій є обов'язковим для врахування загальними судами в силу вимог ч.4 ст. 263 ЦПК України.
Таким чином, за позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди має справлятися судовий збір в розмірі, встановленому Законом.
Згідно позовної заяви, позивачем пред'явлено вимогу про відшкодування моральної шкоди у розмірі 200 000 гр. за яку судовий збір також не сплачено.
Отже, позивач має сплатити судовий збір за дві вимоги майнового характеру в розмірі 2129,60 гр., додавши до позовної заяви відповідний підтверджуючий платіжний документ.
Враховуючи вище зазначене позивачу необхідно сплатити судовий збір за заявлені вимоги майнового характеру у розмірі 2129,60 гр. та надати до суду підтверджуючу квитанцію про сплату судового збору.
Крім того,відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України, у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Позовна заява ОСОБА_1 подана до суду через систему «Електронний суд», при цьому, до позовної заяви не додані докази надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
З огляду на викладене, позивачу слід надати до суду докази надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч.1,2 ст.185 ЦПК України).
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.177, 185, 259-261 ЦПК України, суддя
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що якщо відповідно до ухвали у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.175 ЦПК України, заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду.
Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С.Л. Шаренко