Справа № 953/14055/25
н/п 2/953/1331/26
30 березня 2026 року Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Шаренко С.Л.,
за участю секретаря Реуцькій Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за позовом за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
установив:
Представник позивача АТ «ТАСКОМБАНК» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 600/4510533-СК від 16.03.2018 р. в сумі 84333,39 гр. та судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що 16.03.2018 між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 укладено Заяву-договір № 600/4510533-СК про приєднання до Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, за умовами якої позивач надав позичальнику грошові кошти на таких умовах: встановлена сума кредитного ліміту 50400 грн, тип кредиту кредитна лінія, строк користування 12 місяців з автоматичною пролонгацією на той самий строк; цільове призначення на споживчі потреби.
Позивач свої обов'язки за кредитним договором виконав у повному обсязі, відповідач перестав виконувати умови кредитних договорів, внаслідок чого станом на 02.09.2025 заборгованість за кредитним договором № 600/4510533-СК від 16.03.2018 становить у розмірі 84333,39 грн., у тому числі: заборгованість по тілу кредиту 44599,34 грн, заборгованість по відсоткам 39734,05 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в прохальній частині позовної заяви просив проводити розгляд справи без участі представника позивача.
Відповідач по справі в судове засідання не з'явився, про день, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, причина неявки суду не відома. Клопотання про відкладення справи до суду не надходили. Відзив на позовну заяву до суду також не надходив. У зв'язку з цим, суд вважає можливим провести заочний розгляд справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши надані позивачем і долучені до матеріалів справи письмові докази, суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
Судом було встановлено, що 16.03.2018 між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 укладено Заяву-договір № 600/4510533-СК про приєднання до Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, за умовами якої позивач надав позичальнику грошові кошти на таких умовах: встановлена сума кредитного ліміту 50400 грн, тип кредиту кредитна лінія, строк користування 12 місяців з автоматичною пролонгацією на той самий строк.
У Заяві-договорі зазначено, що ця Заява-договір на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб разом з Публічною пропозицією (офертою) АТ «Таскомбанк» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в межах проєкту «Sportbank» (далі ДКБО) та Тарифами Банку, що розміщені на сайті АТ «Таскомбанк» https://tascombank.ua, складають Договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в мобільному застосунку «Sportbank»
Позивачем додано виписку по рахунку ОСОБА_1 за кредитним договором № 600/4510533-СК за період з 16.03.2018 по 01.09.2025.
Згідно з розрахунком заборгованості по кредитному договору 600/4510533-СК від 16..03.2018, сформованої АТ «Таскомбанк», заборгованість відповідача станом на 02.09.2025 становить 84333,39 грн., у тому числі: заборгованість по тілу кредиту 44599,34 грн, заборгованість по відсоткам 39734,05 грн.
Позивачем було направлено повідомлення-вимогу відповідачу ОСОБА_1 , в якій АТ «Таскомбанк» вимагав дострокового повернення кредиту за договором 600/4510533-СК від 16.03.2018.
Наявність заборгованості за кредитним договором зумовила звернення АТ "Таскомбанк" до суду за захистом своїх прав.
Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У частині першій статті 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Така дія повинна бути правомірною, а її неправомірність є підставою для визнання правочину недійсним.
Статтею 204 ЦК України встановлена презумпція дійсності правочину, згідно якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Суд звертає увагу на те, що кредитний договір має консенсуальний характер, оскільки на відміну від договору позики він є укладеним з моменту, коли сторони в належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов (частина перша статті 638 ЦК України).
Зокрема, в постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 червня 2019 року в справі № 2-6315/11 (провадження № 61-23326св18) зроблено висновок, що «невід'ємною складовою правильної правової кваліфікації судами спірних договірних відносин є визначення правової природи договору, який є основою їх виникнення. Виходячи зі змісту статті 640 ЦК України, залежно від моменту виникнення цивільних прав і обов'язків у сторін договору, законодавець розрізняє договори консенсуальні і реальні. Консенсуальний договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Щодо реальних договорів, для укладення яких, крім згоди сторін, вимагається передання майна або вчинення іншої дії, частина друга статті 640 ЦК України передбачає правило, за яким договір вважається укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України кредитний договір - це договір, за яким банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір за своєю юридичною природою є консенсуальним.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, якщо при цьому були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір 600/4510533-СК від 16.03.2018. АТ «Таскомбанк» умови кредитного договору виконав належним чином, надавши відповідачу строковий кредит зі сплатою процентів за користування ним. Проте, відповідач ОСОБА_1 належним чином свої зобов'язання не виконала у визначені договором строки погашення заборгованості за кредитним договором, внаслідок чого у відповідача станом на 02.09.2025 склалась заборгованість у розмірі 84 333,39 гривень, з яких: 44 599, 34 гр. заборгованість по тілу кредиту; 39 734, 05 гр. заборгованість по відсоткам.
Враховуючи, що заборгованість за кредитним договором ОСОБА_1 у добровільному порядку не сплачена, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь Акціонерного товариства "Таскомбанк" заборгованості за кредитними договором №600/4510533-СК від 16.03.2018.
У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. .
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 223, 265, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 1, 3, 509, 525, 526, 530, 546-552, 610-612, 625, 627, 633, 634, 638, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, суд-
ухвалив:
Позовну заяву Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» ( 01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 30, ЄДРПОУ: 09806443) заборгованості за кредитним договором № 600/4510533-СК від 16.03.2018 в сумі 84 333 гр. (вісімдесят чотири тисячі триста тридцять три) гривні 95 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» ( 01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 30, ЄДРПОУ: 09806443) судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст. 284-285 ЦПК України.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд-якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя С.Л. Шаренко