Справа № 953/10800/24
н/п 2/953/131/26
31 березня 2026 року Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Шаренко С.Л.,
з участю секретаря Реуцької Н.В.,
розглянувши в судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
установив:
26.11.2024 ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" через підсистему "Електронний суд" звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №555942203 від 02.02.2021 у розмірі 34835,13 гр. та судові витрати
Позовні вимоги ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" обґрунтовані тим, що 02.02.2021 ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №555942203 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, відтвореним шляхом використання ним одноразового ідентифікатора MNV29YR6, за умовами якого ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" перерахувало відповідачу грошові кошти у сумі 16250 гр. на банківську картку № НОМЕР_1 хх-хххх-2459.
28.11.2018 було укладено договір факторингу № 28/1118-01, до якого укладеного ряд додаткових угод про продовження його строку дії, за умовами якого ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Таліон Плюс" (ТОВ "Таліон Плюс") права вимоги до боржників, зазначених у відповідних реєстрах.
06.07.2021 ТОВ "Таліон плюс" та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" підписали реєстр права вимоги № 141 відповідно до якого до ТОВ "Таліон плюс" перейшло право вимоги за договором №555942203 від 02.02.2021.
05.08.2020 було укладено договір факторингу № 05/0820-01, за умовами якого ТОВ "Таліон Плюс", відповідно до реєстру прав вимоги № 11 від 31.08.2023 відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Онлайн Фінанс" (ТОВ "Онлайн Фінанс") права вимоги за договором №555942203 від 02.02.2021.
30.09.2024 було укладено договір факторингу № 3009/24, за умовами якого ТОВ "Онлайн Фінанс" відступило на користь ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" права вимоги за договором № 555942203 від 02.02.2021.
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 3009/24 від 30.09.2024 ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 555942203 від 02.02.2021.
Відповідач умови договору не виконує та сума боргу складає 34835,13 гр. з яких: 16247,77 гр. заборгованість за основною сумою та 18587,36 гр. - заборгованість за відсотками.
Вказану суму боргу позивач просить стягнути із відповідача.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про день та час судового засідання повідомлявся судом належним чином, у позовній заяві просив проводити розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, надав згоду на ухвалення рішення при заочному розгляді.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час судового засідання повідомлявся судом належним чином.
У зв'язку із неявкою в судове засідання учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального пристрою не здійснювалося.
Суд, відповідно до статті 280 ЦПК України, ухвалив проводити заочний розгляд справи.
Судом встановлено, що 02.02.2021 ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 уклали договір № 555942203, за умовами якого кредитодавець зобов'язується надати позичальнику кредит у розмірі 16250 гр. строком на 126 днів зі сплатою процентів за користування кредитом. Договір підписаний ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором MNV29YR6.
З довідки щодо дій позичальника в інформаційно- телекомунікаційній системі ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" вбачається, що, відповідач ОСОБА_1 ідентифікований як позичальник за укладеним договором, оскільки акцептував, підписавши 02.02.2021 аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора направленого на номер телефону відповідний договір (№ 555942203).
На виконання кредитного договору № 555942203 від 02.02.2021, на банківську картку № НОМЕР_1 хх-хххх-2459 02.02.2021 відповідачу були перераховані грошові кошти у сумі 16250 гр., що доводиться платіжною інструкцією № 91971f86-5bbc-4199-be17-82dea3653292 від 02.02.2021.
28.11.2018 між ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" було укладено Договір факторингу № 28/1118-01, за умовами якого, ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" передає ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" за плату належні йому права вимоги, в тому числі і права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
28.11.2019 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" укладено додаткову угоду № 19 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2019, відповідно до якої строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 продовжено до 31.12.2020.
31.12.2020 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" укладено додаткову угоду № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, відповідно до якої строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 продовжено до 31.12.2021.
31.12.2021 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" укладено додаткову угоду № 27 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, відповідно до якої строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 продовжено до 31.12.2022.
31.12.2022 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" укладено додаткову угоду № 31 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, відповідно до якої строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 продовжено до 31.12.2023.
31.12.2023 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" укладено додаткову угоду № 32 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, відповідно до якої строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 продовжено до 31.12.2024.
06.07.2021 ТОВ "Таліон плюс" та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" підписали реєстр права вимоги № 141, відповідно до якого до ТОВ "Таліон плюс" перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 555942203 від 02.02.2021, загальна сума боргу 32511,71 гр.
05.08.2020 між ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" та ТОВ "Таліон Плюс" було укладено Договір факторингу № 05/0820-01, за умовами якого, ТОВ "Таліон Плюс" передає ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" за плату належні йому права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах, а ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" приймає належні ТОВ "Таліон Плюс" права вимоги до боржників.
31.08.2023 ТОВ "Таліон плюс" та ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" підписали реєстр права вимоги № 11 відповідно до якого до ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 555942203 від 02.02.2021.
30.09.2024 між ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" та ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" було укладено Договір факторингу № 3009/24, за умовами якого, ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" передає ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" за плату належні йому права вимоги до боржників.
З витягу з реєстру боржників від 30.09.2024 до договору факторингу № 3009/24 від 30.09.2024 вбачається, що ОСОБА_1 вказаний у списку боржників за кредитним договором № 555942203 від 02.02.2021, загальна сума боргу 34835,13 гр.
Згідно із випискою з особового рахунку за кредитним № 201196548 від 04.10.2021, складеного ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ", заборгованість ОСОБА_1 становить 34835,13 гр. з яких: 16247,77 гр. заборгованість за основною сумою та 18587,36 гр. - заборгованість за відсотками.
Дослідивши докази, з'ясувавши обставини справи, суд доходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1, 2 правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Положеннями ст. 526 ЦК визначено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За змістом ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Такі дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами, якими є документи, що містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (частина перша статті 95 ЦПК України).
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина 2 статті 77 ЦПК України).
Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Суд не бере до уваги докази, отримані з порушенням порядку, встановленого законом (стаття 78 ЦПК України).
Статтею 81 ЦПК України встановлено, що обов'язок доведення обставин, на які зроблено посилання як на підставу заявлених вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, покладається на учасників справи, у тому числі і на позивача.
Обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами (статті 77 - 80 ЦПК України).
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях і суд не вправі збирати докази, що стосуються предмета спору, за своєю ініціативою, крім конкретних випадків, встановлених цим Кодексом (частини 5, 7 статті 81 ЦПК України).
Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним) (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 липня 2021 року в справі № 759/24061/19 (провадження № 61-8593св21), постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24 лютого 2025 року в справі № 183/4256/21 (провадження № 61-15813сво23)).
Позивач довів, що було укладено договір № 555942203 від 02.02.2021, за яким ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" перерахувало відповідачу грошові кошти в розмірі 16250 гр. строком на 126 днів.
Згідно з наданими розрахунками боргу, відповідач допустив невиконання умов договору, оскільки заборгованість за кредитом не сплатив.
Статтею 512 ЦК України передбачено можливість зміни кредитора у зобов'язанні, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).
Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ст. 1077 ЦК України).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ст. 1078).
Суд встановив, що внаслідок послідовного укладення договорів факторингу права вимоги за договором, укладеним між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 № 555942203 від 02.02.2021 перейшло від ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" до ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ".
Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" на підтвердження розміру невиконаного відповідним зобов'язання за договором кредиту № 555942203 від 02.02.2021, надано розрахунок заборгованості та виписку по рахунку, за якими невиконане зобов'язання з повернення становить 34835,13 гр. з яких: 16247,77 гр. заборгованість за основною сумою та 18587,36 гр. - заборгованість за відсотками.
Отже, доведеним є зобов'язання відповідача з повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" кредиту за договором № 555942203 від 02.02.2021 в сумі 34835,13 гр. з яких: 16247,77 гр. заборгованість за основною сумою та 18587,36 гр. - заборгованість за відсотками.
За змістом ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із задоволенням позову, із відповідача слід стягнути на користь позивача сплачений за подання позову судовий збір в розмірі 2422, 40 гр.
Вирішуючи питання про стягнення із відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 гр. суд виходить із наступного.
За змістом п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За правилами ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Allia№ce Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зроблено висновок про те, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником позивача надано: копію Договору № 0110/24 про надання правничої допомоги від 01.10.2024, що укладений між ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" та Адвокатським бюро "Тараненко та партнери"; протокол погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги №0110/24 від 01.10.2024 року; копію Додаткової Угоди №5 до Договору про надання правничої допомоги №0110/24 від 01.10.2024; копію довіреності від 02.10.2024; копію свідоцтва на заняття адвокатською діяльністю № 4956.
За наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених відповідачем на правничу допомогу у зв'язку з розглядом справи в суді, через призму критеріїв, встановлених частинами другою-третьою статті 141 ЦПК України, та враховуючи обсяг виконаних адвокатом робіт, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Оцінивши надані позивачем докази на підтвердження розміру понесених ним судових витрат, ураховуючи складність справи, ціну позову, обсяг виконаної адвокатом роботи в контексті критерію реальності адвокатських витрат, керуючись принципами справедливості та верховенства права, суд дійшов висновку про задоволення заяви ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" та стягнення із відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6000 гр.
Керуючись ст. ст. 141, 263-265, 268, 280-283 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" (м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4, літера А, оф. 10) заборгованість за кредитним договором в розмірі 34 835 (тридцять чотири тисячі вісімсот тридцять п'ять) гривень 13 коп.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" (м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4, літера А, оф. 10) судовий збір в розмірі 2422, 40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 гривень.
Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст. 284-285 ЦПК України.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд-якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя С.Л. Шаренко