Справа № 638/9940/25
Провадження № 2/638/1551/26
03 квітня 2026 року Шевченківський районний суд м. Харкова
у складі головуючого судді: Хайкіна В.М.,
за участю секретаря: Мажукіної Г.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Ізюмського комунального підприємства теплових мереж до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги,-
28.05.2025 року до Шевченківського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява Ізюмського комунального підприємства теплових мереж в особі представника - Савіна О.С. до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги, згідно прохальної частини якої просить суд: стягнути в солідарному порядку з відповідачів на користь позивача заборгованість за надані послуги в розмірі 12 954,22 грн. та сплачений судовий збір у розмірі 1 514,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до рішення Ізюмської міської ради Харківської області №1864 від 31.05.2013 року, Ізюмське комунальне підприємство теплових мереж визначено виконавцем послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання. На ОСОБА_1 відкрито абонентський рахунок № НОМЕР_1 для оплати послуг, що надає позивач. Разом із ОСОБА_1 мешкає та отримує послугу з постачання теплової енергії ОСОБА_2 . Послуга споживачам надається належним чином, оскільки жодних зауважень на адресу позивача не надходило. Проте, відповідачі не виконують свої обов'язки та не сплачують вартість наданих послуг, внаслідок чого утворилась заборгованість за період з жовтня 2020 року по лютий 2022 року у розмірі 12 954,22 грн., у зв'язку із чим позивач звернувся до суду із даним позовом.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 17.06.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Зауважень щодо спрощеного розгляду справи до суду не надходило.
Відповідачі відзиву на позовну заяву, який би відповідав вимогам статті 178 ЦПК України, чи будь-яких письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів, заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову, до суду не надали.
Суд, дослідивши доводи позивача, викладені у позові, та оцінивши докази, представлені в матеріалах справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Частиною 1 статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 15 ЦК України визначено право кожної особи та захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
Отже, об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес і саме воно є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Такі способи захисту передбачені статтею 16 ЦК України.
Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів.
Стаття 11 Цивільного кодексу України передбачає різні підстави виникнення цивільних прав і обов'язків. Крім договорів і інших угод цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Матеріалами справи встановлено, що відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до рішення Ізюмської міської ради №1864 від 13.05.2013 року, Ізюмське комунальне підприємство теплових мереж визначено виробником та виконавцем житлово-комунальних послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання.
Згідно з рішенням Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області №1085 від 19.10.2021 року, встановлено Ізюмському комунальному підприємству теплових мереж тарифи на теплову енергію.
На ім'я ОСОБА_1 відкрито абонентський рахунок № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
За даним особовим рахунком наявна заборгованість за період з жовтня 2020 року по лютий 2022 року у розмірі 12 954,22 грн.
Суд зазначає, що відносини, які виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках врегульовані положеннями Закону № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги».
Норми цього Закону застосовуються з урахуванням особливостей, встановлених законами, що регулюють відносини у сферах постачання та розподілу електричної енергії і природного газу, постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
За визначенням термінів, наведеним у частині 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»:
2) виконавець комунальної послуги - суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору;
5) житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг;
6) індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги;
10) норми споживання комунальних послуг - кількісні показники споживання комунальних послуг, які використовуються для розрахунків за спожиті комунальні послуги у випадках, передбачених законодавством.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є, окрім іншого, споживачі (індивідуальні та колективні) та виконавці комунальних послуг (пункт 1, 3 частини 1 статті 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача на отримання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо кореспондує визначений пункт 5 частини 2 статті 7 цього Закону обов'язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону (частина 1 статті 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Позивач у справі, як виконавець комунальних послуг, надає послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання згідно з положеннями Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 (далі - Правила №830), що регулюють відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг, і фізичною та юридичною особою, яка отримує або має намір отримувати послуги з постачання теплової енергії.
Відповідно до п. 35 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 (далі - Правила №830) розрахунковим періодом для оплати спожитої послуги є календарний місяць. Оплата послуги здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиту послугу), якщо інший порядок та строки не визначені договором. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів.
Згідно з п. 45 Правил №830 індивідуальний споживач зобов'язаний: оплачувати надану послугу за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, та вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені договором.
Ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону (ст. 10 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
Згідно з п. 13 Правил № 830 послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України “Про житлово-комунальні послуги».
Законом України «Про теплопостачання» визначено, що товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.
Суд приходить висновку, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Частиною 1 статті 68 ЖК України визначено, що наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
За приписами частини 1 статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (частина 1 статті 611 ЦК України).
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Позивачем виконано свої зобов'язання щодо надання послуг з теплопостачання, а відповідачі по справі зобов'язані оплатити надані послуги. Така правова позиція викладена в ухвалах ВССУ від 20 листопада 2013 року по справі № 6-29503св13, від 17 вересня 2014 року по справі № 6-6707св14 та в ухвалі від 15 жовтня 2014 року по справі № 6-29394св14.
Відповідачі не виконували свої обов'язки, у зв'язку з чим виникла заборгованість за користування житлово-комунальними послугами, що підтверджується розрахунком заборгованості.
Суду не надано та не зазначено про існування доказів того, що відповідачі відмовлялись від споживання послуг з теплопостачання у встановленому порядку, чи звертались до позивача щодо проведення перерахунку у разі можливої відсутності тривалий час в квартирі та не споживання послуг або з претензіями щодо невиконання ним зобов'язань щодо постачання послуг, або надання неякісних послуг суду.
Матеріалами справи підтверджено, що Ізюмське комунальне підприємство теплових мереж постачало відповідачам теплову енергію, які її одержували і не відмовлялись від неї у встановленому законом порядку, внаслідок чого у відповідачів виник обов'язок оплачувати спожиту теплову енергія.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості за комунальні послуги у загальному розмірі 12 954,22 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню, оскільки відповідачі будучи зобов'язаною своєчасно сплачувати плату за отримані послуги, в односторонньому порядку припинили виконувати взяті на себе зобов'язання, не сплачують заборгованість добровільно, суд приходить до висновку, що виникла заборгованість підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача.
Відповідачі відзиву на позовну заяву суду не надали, на спростування викладених позивачем у позовній заяві обставин, від відповідачів будь-яких заперечень та доказів на адресу суду не надходило.
Таким чином, позовні вимоги Ізюмського комунального підприємства теплових мереж про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При поданні позовної заяви, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3 028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією, а тому вказана сума підлягає до стягнення з відповідачів на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 625, 629 ЦК України, ст.ст.12,13, 141, 263,264,265,280 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Ізюмського комунального підприємства теплових мереж до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Ізюмського комунального підприємства теплових мереж (код ЄДРПОУ 32284148, місцезнаходження: Харківська область, м. Ізюм, пр. Незалежності, 33) заборгованість за надані послуги в розмірі 12 954 (дванадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят чотири) грн. 22 коп.
Стягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Ізюмського комунального підприємства теплових мереж (код ЄДРПОУ 32284148, місцезнаходження: Харківська область, м. Ізюм, пр. Незалежності, 33) витрати по сплаті судового збору в 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. по 1 514,00 грн. з кожного.
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий суддя: