Справа №: 398/2100/26
провадження №: 1-кс/398/377/26
Іменем України
"03" квітня 2026 р.
Слідчий суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_3 , про арешт майна в межах кримінального провадження №12026121060000520 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.03.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.246 Кримінального кодексу України,
Слідчий звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно, в рамках кримінального провадження № 12026121060000520 від 31.03.2026 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.246 Кримінального кодексу України.
В обґрунтування вимог клопотання вказав, що 30.03.2026 року близько о 13 годині 35 хвилин ОСОБА_5 , керуючи транспортним засобом марки «САЗ», д.н.з. « НОМЕР_1 », рухаючись по вул.Захисників України в с.Червона Кам'янка Олександрійського району Кіровоградської області, незаконно, тобто без будь-яких документів, що б підтверджували законність зрубу деревини, і його транспортування, перевозив 8 складометрів деревини породу «дуб», «ясен», «берест», об'ємом 5.6 м3, чим вчинив незаконне перевезення незаконно зрубаних дерев.
Відсутність у ОСОБА_5 документів щодо джерел походження зрубаної деревини, а також, відсутність дозвільних документів на її транспортування, дають усі підстави вважати, що дана деревина зрубана незаконно на території Попельнастівської територіальної громади Олександрійського району Кіровоградської області та наявні ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, тобто незаконна порубка дерев, перевезення, незаконно зрубаних дерев, що заподіяли істотну шкоду.
30.03.2026 року проведено огляд місця події, на території біля домоволодіння АДРЕСА_1 , де виявлено вантажний автомобіль марки «САЗ» д.н.з. НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , в кузові якого перебувала зрубана деревина. Будь-яких документів, щодо походження даної деревини, а також, щодо законності транспортування, на місці події, не виявлено. Поряд з цим, із залученням відповідного спеціаліста проведено детальний огляд зрубаної деревини, що перебувала у кузові транспортного засобу, та встановлено її складометр, породу, об'єм. Зокрема, у кузові виявлено 8 складометрів деревини породу «дуб», «ясен», «берест» об'ємом 5.6 м3.
За результатами огляду місця події, тимчасово вилучено:
1)транспортний засіб марки «САЗ» д.н.з. НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , що перебуває у власності ОСОБА_6 (відповідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серійний номер НОМЕР_3 ) та користуванні ОСОБА_5 , що підтверджується протоколами огляду місця події від 30.03.2026 і поясненнями останнього;
2)зрубану деревину порід «дуб», «ясен», «берест» у кількості 8 складометрів об'ємом 5,6 м3, що перебувало у користуванні ОСОБА_5 , що підтверджується протоколами огляду місця події від 30.03.2026 і поясненнями останнього;
3)свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серійний номер НОМЕР_3 та ключ запалювання транспортного засобу марки «САЗ», д.н.з. НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , що перебуває у власності ОСОБА_6 (відповідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серійний номер НОМЕР_3 ) та користуванні ОСОБА_5 , що підтверджується протоколами огляду місця події від 30.03.2026 і поясненнями останнього. Дане свідоцтво і ключ поміщенні до спеціального пакету НПУ №ICR0217231.
З урахуванням відсутності у ОСОБА_5 документів щодо джерел походження зрубаної деревини, а також, відсутність у останнього дозвільних документів на її транспортування, є усі підстави вважати, що дана 8 складометрів деревини породу «дуб», «ясен», «берест» об'ємом 5.6 м3 була зрубана незаконно на території Попельнастівської територіальної громади Олександрійського району Кіровоградської області, а тому дана деревина є предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України.
Тим часом, транспортний засіб марки «САЗ», д.н.з. НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_6 , відповідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серійний номер НОМЕР_3 , та яким користується ОСОБА_5 , є засобом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, оскільки слугує не тільки засобом переміщення незаконно зрубаної деревини з місця порубки, а також, за допомогою даного автомобіля здійснювалась незаконне транспортування деревини, які раніше було зрубана незаконно. В свою чергу ключ запалювання і свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, є предметом і документом, без яких є неможливим здійснення використання самого транспортного засобу, наявність яких, містять відомості про особу, яка може мати відношення до незаконної порубки.
Одночасно, перебування незаконно зрубаної деревини в кузові автомобіля, підтверджує, що даний транспортний засіб зберігає на собі сліди кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, оскільки в кузові знаходиться деревина, законність джерел якої не підтверджено.
31.03.2026 року слідчим прийнято рішення про визнання тимчасово вилученого майна речовим доказом у кримінальному провадженні №12026121060000520 від 31.03.2026 року, за ч.1 ст.246 КК України.
На даний час, органу досудового розслідування необхідно проведення ряду судових експертиз та слідчих дій із використанням даних речових доказів, зокрема: додатково огляду із залученням відповідних спеціалістів, для виявлення наявності ознак біологічних зразків, які б могли вказати на осіб, що мають відношення до незаконної порубки; наявності в автомобілі системи навігації, яка б містила відомості про транспортування даної деревини.
З метою забезпечення збереження речових доказів слідчий звернувся із клопотанням до суду.
В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання та просили його задовольнити.
Володілець майна в судове засідання не з'явився.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання про арешт майна.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання та дослідивши додані до нього матеріали кримінального провадження, оцінивши в сукупності всі обставини, дійшов висновку.
Слідчим суддею встановлено, що органом поліції проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026121060000520 від 31.03.2026 року, за ч.1 ст.246 КК України, що підтверджується витягом з ЄРДР.
Згідно зі ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.
Частиною 1 статті 171 КПК України передбачено загальний порядок звернення прокурора, слідчого за погодженням з прокурором, а також цивільного позивача з клопотанням про арешт майна до слідчого судді.
Відповідно до ч.1 ст.64-2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи.
Згідно з ч.2 ст. 64-2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.
Стаття 64-2 КПК України, яка була введена до Кримінального процесуального кодексу України відповідно до Закону України від 18.02.2016 № 1019-VIII «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо виконання рекомендацій, які містяться у шостій доповіді Європейської комісії про стан виконання Україною Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, стосовно удосконалення процедури арешту майна та інституту спеціальної конфіскації» є спеціальною нормою по відношенню до норм ст. 171 КПК України.
Разом з тим, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови в задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна.
Таким чином, системний аналіз викладених норм КПК України дає підстави слідчому судді дійти до висновку, що з клопотанням про арешт майна третіх осіб, щодо майна яких вирішується питання про арешт, має право звернутися виключно прокурор.
Слідчим суддею встановлено, що слідчий просить накласти арешт на майно, вилучене під час огляду 30.03.2026 року, згідно протоколу огляду місця події, яке відповідно до положень ч.2 ст.168 КПК України було тимчасово вилучене та поміщене на зберігання на територію Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області, відповідно до рапорту слідчого СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області від 30.03.2026 року.
У клопотанні слідчого зазначено, що транспортний засіб марки «САЗ», д.н.з. НОМЕР_1 , перебуває у власності ОСОБА_6 , користувачем є ОСОБА_5 , проте не визначено процесуальний статус осіб, на майно яких слідчий просить накласти арешт.
Як вбачається з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, в кримінальному провадженні №12026121060000520 підозра жодній особі не повідомлена, юридичних осіб, щодо яких здійснюється це кримінальне провадження - не вказано.
Враховуючи викладене, у зв'язку з тим, що в цьому кримінальному провадженні на час звернення до слідчого судді відсутні підозрювані та юридичні особи, щодо яких здійснюється провадження, майно, на яке слідчий просить накласти арешт, вважається майном третьої особи, а тому з клопотанням про його арешт, відповідно до ст. 64-2 КПК України, повинен звертатися виключно прокурор.
Звернення з клопотанням про арешт майна неналежною особою може в подальшому призвести до визнання доказів, отриманих в результаті проведення слідчих дій, недопустимими.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Всупереч вказаній нормі закону в клопотанні про арешт майна, окрім зазначення підстав і мети арешту майна, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, не вказано наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч.1 ст. 170 КПК України, не встановлено належність 8 складометрів деревини породу «дуб», «ясен», «берест» об'ємом 5.6 м3, та не надано документів, які підтверджують право власності на це майно, та не зазначено конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження третіми особами таким майном.
Слідчий суддя не наділений процесуальними повноваженнями самостійно визначати обґрунтування необхідності арешту майна та наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч.1 ст. 170 КПК України.
Відповідно до частини третьої статті 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, всупереч вимогам ч. 2 ст. 64-2, ч. 1 ст. 171 КПК України, подано особою, яка в даному випадку немає повноважень на звернення з таким клопотанням, а також зміст клопотання не відповідає вимогам ч. 2 ст. 171 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 309 КПК України ухвала слідчого судді про повернення клопотання про арешт майна для усунення недоліків в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 36, 37, 64-2, 132, 168, 169, 171, 172, 309 КПК України, слідчий суддя,
постановив:
Клопотання слідчого СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 , про накладення арешту на виявлені та вилучені об'єкти в ході огляду місця події 30.03.2026 в межах кримінального провадження №12026121060000520 від 31.03.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України - повернути прокурору Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_3 та встановити строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Повний текст ухвали проголошено 06.04.2026 року о 13:45 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1