Справа №186/337/26
Провадження №1-кп/0186/344/26
06 квітня 2026 року м.Шахтарське.
Шахтарський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретар - ОСОБА_2 ,
з участю: прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м.Шахтарському в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12025041380000704 від 02 грудня 2025 року, по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м.Селидове, Донецької області, освіта середня - спеціальна, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 , на обліку у лікарів нарколога та психіатра неперебуваючого, несудимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України - Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX постановлено введення в Україні воєнний стан iз 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який продовжено Указом Президента України №14128 від 21 жовтня 2025 року на 90 діб, тобто до 03 лютого 2026 року.
22 листопада 2025 року о 01 годині 26 хвилин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись за місцем проживання потерпілого - ОСОБА_6 , діючи умисно, розуміючи протиправний характер своїх дій, їх караність, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, переслідуючи корисливий мотив, незаконно, таємно, з метою викрадення чужого майна, за допомогою мобільного телефону ОСОБА_6 , з сім-карткою мобільного оператора ПрАТ «Водафон», на якому встановлений мобільний додаток до автоматизованої системи Інтернет-банкінгу «Monobank», знаючи пароль доступу клієнта банку ОСОБА_6 , без дозволу та відому останнього, здійснив вхід до автоматизованої системи Інтернет-банкінгу «Monobank» та в подальшому здійснив один переказ грошових коштів в розмірі 40 000 гривень з рахунку ( НОМЕР_1 ), належного ОСОБА_6 , на банківську карту «Ощадбанк» НОМЕР_2 , належну ОСОБА_5 , за що з карти ОСОБА_6 , надавачем послуг «Monobank» було стягнуто комісію в розмірі 1497 гривень 67 копійок.
В подальшому ОСОБА_5 обернув грошові кошти на власну користь, завдавши цим потерпілому - ОСОБА_6 , матеріального збитку на загальну суму 41 497 гривень 67 копійок.
16 лютого 2026 року між прокурором Шахтарської окружної прокуратури Дніпропетровської області - ОСОБА_3 , якій, на підставі ст.37 КПК України, надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12025041380000704 від 02 грудня 2025 року, з одного боку, та підозрюваним у цьому провадженні - ОСОБА_5 , з участю захисника - адвоката - ОСОБА_4 , з іншого боку, з письмової згоди потерпілого - ОСОБА_6 , на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України, в приміщенні Шахтарської окружної прокуратури Дніпропетровської області за адресою: вул.Шахтарської Слави, буд.№16, м.Шахтарського, Синельниківського району, Дніпропетровської області, укладено угоду про визнання винуватості, за умовами якої: підозрюваний - ОСОБА_5 , під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні, передбаченому ч.4 ст.185 КК України, та зобов'язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні; сторони при призначенні покарання врахували, що потерпілий - ОСОБА_6 , претензій до підозрюваного не має, матеріальний збиток відшкодований, надав письмову згоду прокурору на укладення угоди про визнання винуватості з підозрюваним - ОСОБА_5 , і погодилися на призначення покарання останньому по ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк п'ять років, на підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 , від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням та покладенням обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
Згідно ч.3 ст.75 КК України тривалість іспитового строку та обов'язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом.
В угоді також передбачені наслідки укладення угоди, її затвердження та невиконання, які роз'яснені ОСОБА_5 .
Прокурор у підготовчому судовому засіданні угоду про визнання винуватості підтримала, просить її затвердити та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років, на підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням і покладенням обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
Потерпілий - ОСОБА_6 , подав суду заяву з проханням розглянути справу відносно ОСОБА_5 в його відсутність, не заперечує, щоб угода, укладена між прокурором та обвинуваченим, була затверджена та призначене покарання, згідно вказаної угоди, збитки, завдані крадіжкою, повністю відшкодовані, претензій морального та матеріального характеру до ОСОБА_5 не має.
Обвинувачений - ОСОБА_5 , винним себе в пред'явленому йому обвинуваченні признав повністю, від дачі показань відмовився, щиро розкаюється в скоєному, дуже шкодує, що так вчинив, просив угоду про визнання винуватості затвердити та призначити йому покарання, передбачене угодою.
Захисник обвинуваченого в підготовчому судовому засіданні просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене сторонами покарання в виді позбавлення волі на строк п'ять років, на підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, призначивши мінімальний іспитовий строк.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до п.2 ст.468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких і тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Пунктом 1 ч.3 ст.314 КПК України визначено, що при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
В підготовчому судовому засіданні судом встановлено, що ОСОБА_5 , обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Сторони добровільно уклали угоду про визнання винуватості, зміст якої відповідає вимогам ст.472 КПК України, Закону України про кримінальну відповідальність, в тому числі, щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення та щодо узгодженої міри покарання, яка передбачена санкцією ч.4 ст.185 КК України.
Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, переконався, що кваліфікація дій обвинуваченого є правильною, оскільки ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Укладення угоди про визнання винуватості є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
При цьому, судом з'ясовано, що обвинувачений - ОСОБА_5 , повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені ч.4 ст.474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст.476 КПК України.
Відповідно до ч.5 ст.65 КК України, у випадку затвердження вироком угоди про примирення або про визнання вини суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.
На підставі ст.65 КК України, п.1 Постанови Пленуму ВССУ № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» під час призначення покарання у кожному конкретному випадку суд має враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винуватого та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Міра покарання, яка узгоджена сторонами, є достатньою для виправлення обвинуваченого та відповідає загальним засадам призначення покарання.
Крім того, при призначенні покарання враховано, що ОСОБА_5 є таким, що раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, шкода потерпілому відшкодована.
Відповідно до вимог ст.475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Підстави для відмови у затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачені положеннями ч.7 ст. 474 КПК України, відсутні.
Таким чином, за наслідками розгляду угоди про визнання винуватості під час підготовчого судового провадження, суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши доводи сторін кримінального провадження, приходить до висновку про наявність правових підстав для прийняття рішення про затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченим, призначення ОСОБА_5 узгодженої сторонами міри покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та ухвалення обвинувального вироку.
Так як укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, обвинувачений відмовився від здійснення права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а саме: від допиту під час судового розгляду свідків обвинувачення, подання клопотання про виклик свідків і подання доказів, що свідчать на його користь; що ОСОБА_5 скоїв тяжкий злочин, щиро розкаявся в скоєному, шкода потерпілому відшкодована, тобто угода відповідає вимогам цього Кодексу, закону та ухваленню вироку, тому суд вважає за можливе затвердити угоду про визнання винуватості і призначити ОСОБА_5 покарання по ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк п'ять років, на підставі ст.75 КК України звільнити його від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням та покладенням обов'язків, передбачених ст.76 КК України, що буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобіганню вчинення нових кримінальних правопорушень, як ним, так і іншими особами.
Кваліфікація скоєного ОСОБА_5 по ч.4 ст.185 КК України правильна, за ознакою - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
Обставини, які пом'якшують покарання, передбачені ст.66 КК України, - щире каяття.
Обставини, які обтяжують покарання, передбачені ст.67 КК України, - відсутні.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Долю речових доказів і документів суд вирішує у відповідність ст.100 КПК України: копію паспорта на ім'я ОСОБА_6 на одному аркуші, квитанцію №614С-0332В-4731-5САТ від 22 листопада 2025 року, визнані документами, слід залишити при матеріалах кримінального провадження.
Процесуальні витрати відсутні.
Запобіжний захід до ОСОБА_5 не застосовувався.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374, 394, 468, 469, 472, 473, 474, 475 КПК України, - суд
Затвердити укладену 16 лютого 2026 року між прокурором Шахтарської окружної прокуратури Дніпропетровської області - ОСОБА_3 , якій, на підставі ст.37 КПК України, надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12025041380000704 від 02 грудня 2025 року, з одного боку, та підозрюваним у цьому провадженні - ОСОБА_5 , з участю захисника - адвоката - ОСОБА_4 , з іншого боку, з письмової згоди потерпілого - ОСОБА_6 , на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України, в приміщенні Шахтарської окружної прокуратури Дніпропетровської області за адресою: вул.Шахтарської Слави, буд.№16, м.Шахтарського, Синельниківського району, Дніпропетровської області угоду про визнання винуватості, за умовами якої: підозрюваний - ОСОБА_5 , під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні, передбаченому ч.4 ст.185 КК України, та зобов'язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні; сторони при призначенні покарання врахували, що потерпілий - ОСОБА_6 , претензій до підозрюваного не має, матеріальний збиток відшкодований, надав письмову згоду прокурору на укладення угоди про визнання винуватості з підозрюваним - ОСОБА_5 , і погодилися на призначення покарання останньому по ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк п'ять років, на підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням і покладенням обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
Згідно ч.3 ст.75 КК України тривалість іспитового строку та обов'язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом.
В угоді також передбачені наслідки укладення угоди, її затвердження та невиконання, які роз'яснені ОСОБА_5 .
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку, тривалістю в один рік, не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов'язки.
У відповідність пунктів 1, 2 ч.1 ст.76 КК України - покласти на ОСОБА_5 обов'язки:
• періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
• повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Речові докази і документи: копію паспорту на ім'я ОСОБА_6 на одному аркуші, квитанцію №614С-0332В-4731-5САТ від 22 листопада 2025 року, визнані документами, - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Процесуальні витрати відсутні.
Запобіжний захід до ОСОБА_5 не застосовувався.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції - після його проголошення.
Вирок Шахтарського міського суду Дніпропетровської області на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Шахтарський міський суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення:
1) обвинуваченим, його захисником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без їх згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі, нероз'яснення їм наслідків укладення угоди;
2) потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; не роз'яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 цього Кодексу;
3)прокурором виключно з підстав призначення покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому, згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу, угода не може бути укладена.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_7