Справа № 947/45667/25
Провадження № 2-о/185/153/26
26 березня 2026 року суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Юдіна С.Г., розглянувши заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за заявою подружжя, -
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 23 грудня 2025 року цивільну справи за заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за заявою подружжя передано за підсудністю на розгляд до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 березня 2026 року головуючим суддею у даній цивільній справі визначено суддю Юдіну С.Г. Ознайомившись з матеріалами справи, приходжу до такого.
Відповідно до ч.3 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України у порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.
Згідно з ч. 3 ст. 294 ЦПК України, передбачено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту, крім іншого про реєстрацію шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення.
Згідно з ч. 1 ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
Згідно з ч. 8 ст. 187 ЦПК України суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
Так, з урахуванням вимог ч. 8 ст. 187 ЦПК України Київський районний суд м. Одеси у підсистемі ЕСІТС «Електронний суд» сформував запит за параметрами пошуку « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 » та « ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ».
Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру, вбачається, що за вказаними параметрами, а саме: особу « ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 », не знайдено, а « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 » зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Судом отриманий доступ до єдиної інформаційної системи соціальної сфери щодо інформації про внутрішньо переміщених осіб і зроблений відповідний запит стосовно заявника для отримання офіційної та актуальної інформації з цього приводу.
Так, з відповіді № 2490932 від 20.03.2026 з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери вбачається, що заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , з 22.11.2025 зареєстрований як ВПО за адресою: АДРЕСА_2 , тобто саме ця адреса і є його адресою проживання.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Як роз'яснив Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.
Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як вбачається з висновку Верховного Суду у Постанові від 14.08.2024 року у справі № 607/5535/22 особи, які залишили або покинули своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації та стали на облік як внутрішньо переміщені особи можуть звертатися з позовами до судів за місцем фактичного проживання/перебування. Таким чином, якщо особа-переселенець зареєструвалася на новому місці як ВПО (внутрішньо переміщена особа), то маючи відповідну довідку про взяття на облік, переселенець може звертатись з позовом до суду у місці свого тимчасового перебування. Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. Згідно з частиною 1 статті 5 Закону довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону. У постанові від 29 липня 2019 року у справі №409/2636/17 Верховний Суд вказав на те, що, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, необхідно також враховувати імперативні положення спеціального Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», згідно зі статтею 5 якого довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Частиною 9 ст. 187 ЦПК України передбачено, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
З огляду на вищевикладене, враховуючи що з 22.11.2025 та на час вирішення судом питання про відкриття провадження у даній справі заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований як ВПО за адресою: АДРЕСА_2 , тобто саме ця адреса і є його адресою проживання, суд приходить до висновку про те, що дана справа належить до територіальної підсудності Пересипського районного суду міста Одеси.
Аналогічні висновки щодо зареєстрованого місця перебування особи за місцем взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи наведені в постановах Верховного Суду від 01.05.2024 у справі № 297/2195/22 та від 14.08.2024 у справі № 607/5535/22.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 27, 31, 260-261, 353-354 ЦПК України, -
Передати за підсудністю цивільну справу за заявою заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за заявою подружжя до Пересипського районного суду міста Одеси.
Після спливу строку на апеляційне оскарження копію ухвали разом з матеріалами справи направити до Пересипського районного суду міста Одеси.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому ухвалу не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.
Ухвала знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя С. Г. Юдіна