Справа № 185/8365/25
Провадження № 3/185/7/26
іменем України
01 квітня 2026 року м.Павлоград
Суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Чернявська І.Г., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Відділення поліції №1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
До Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 (протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №397708 від 20.07.2025 року) для розгляду.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 №397708 від 20.07.2025 року, вбачається, що 20.07.2025 року о 22 годині 45 хвилин в с. Богуслав Павлоградського району по вул. Першотравнева, гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає в Вінницькій області, Гайсинський район, с. Ситківці, вул. Лісова, буд. 6, керував транспортним засобом Opel Omega д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: порушення координації рухів, млява мова, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, а саме: за допомогою газоаналізатора драгер алкотестер або в спеціалізованому медичному закладі гр. ОСОБА_2 відмовився під відеофіксацію на службову бодікамеру 798477, 797623, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Букур М.Є., в судовому засіданні просив закрити справу за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення та надав письмові заперечення на протокол про адміністративне правопорушення. Зазначив, що при складанні протоколу поліцейськими було порушено інструкцію, долучене відео не спочатку, тобто не є безперервним, працівники поліції не повідомили причини зупинки, не зафіксовано самого факту відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Суд, вислухавши пояснення, дослідивши докази по справі, доходить висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого
ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.
Згідно з положеннями статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, а також вирішення її відповідно до закону, забезпечення виконання винесеної постанови.
За правилами статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 підтверджується доказами, що містяться в справі про адміністративне правопорушення: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №397708 від 20.07.2025; фактичними даними, що містяться на дисках з відеоматеріалами, доданими до протоколу про адміністративне правопорушення; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 20.07.2025; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; рапортом; відомостями ГСЦ МВС відносно ОСОБА_1 .
Вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений відповідно до вимог ст. 254, 255, 256 КУпАП.
Поліцейські, виявивши у водія ознаки сп'яніння (алкогольного або наркотичного), який свідчить про зниження уваги та швидкості реакції водія, з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, зобов'язані вчинити дії по перевірці стану водія на предмет перевірки дотримання водієм вимог підпунктів "а" та "б" пункту 2.9 Правил дорожнього руху України, а водій відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху повинен на вимогу працівника поліції - пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Отже, проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов'язком водія, а не його правом.
Даючи оцінку зібраним доказам в їх сукупності, суд вважає, що адміністративне правопорушення мало місце внаслідок порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_1 відповідно до якого, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного сп'яніння.
Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена ст. 130 КУпАП. Відповідно до положень п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015р. (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння, згідно з п.3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Відповідно до п.4 розділу І Інструкції : ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само й ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого прядку огляду на стан сп'яніння.
Згідно з ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно з ч. 4 ст. 266 КУпАП, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Відповідно до п. 2 розділу II Інструкції, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.
Матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_1 зі сторони працівників поліції було необ'єктивне ставлення. Ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду тощо) ОСОБА_1 суду не надано.
Поліцейськими протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №397708 від 20.07.2025, відносно ОСОБА_1 складений в установленому законом порядку, відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, розділам II, IX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Всебічно дослідивши обставини справи, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 280 КУпАП, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів з точки зору їх достатності та взаємозв'язку, суддя прийшов до висновку про те, що вони дають можливості дійти поза розумним сумнівом обґрунтованого висновку щодо відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі.
Таким чином, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Заперечення захисника щодо відмови від проходження медичного огляду, суд оцінює критично, оскільки будь-які об'єктивні причини, умови крайньої необхідності, які б вказували на поважність невиконання ОСОБА_1 , як водієм своїх обов'язків, передбачених законодавством України щодо проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки або закладі охорони здоров'я не встановлено. На неодноразові пропозиції щодо проходження огляду стан алкогольного сп'яніння, зафіксовані на відеозаписі, ОСОБА_2 кожного разу уникав відповіді, інші дані, які б підтверджували бажання проходження медичного огляду ОСОБА_1 , відсутні.
Суд зазначає, що факт відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння за своїм правовим змістом є правопорушенням, а не процесуальною дією, яка дозволяє виявити волевиявлення особи, яка підозрюється у керуванні транспортним засобом у стані сп'яніння щодо її бажання проходити огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'янінням у встановленому законом порядку.
Відтак, доводи захисника ОСОБА_1 про відсутність у діях складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу.
Твердження захисника стосовно того, щодо матеріалів справи долучено компакт- диск, на якому міститься фрагменти відеозапису з камери працівника поліції, що на думку захисника свідчить про те, що працівники поліції під час проведення відеозйомки процедури складання адміністративного матеріалу порушили принцип безперервності її застосування, а тому такий відеозапис не може бути належним та допустимим доказом, не є слушними, так як на ньому зафіксовано правопорушення, сама якість зйомки є достатньою та такою, що виключає жодні сумніви щодо оцінки тих подій, які на запису зафіксовано, а саме керування транспортним засобом та факт відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об'єктивно зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення.
Враховуючи наявність зафіксованих відеокамерами поліцейських відомостей, у суду відсутні правові та фактичні підстави ставити під сумнів відомості протоколу про адміністративне правопорушення. Зазначені відомості походять з різних джерел, логічно та послідовно доповнюють та не суперечать один одному, що свідчить про їх об'єктивність.
Також, суд критично оцінює доводи захисника щодо відсутності законних підстав у працівників поліції зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 , вимоги працівників патрульної поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, оскільки вказані твердження спростовуються повідомленням працівника патрульної поліції, відповідно до якого під час відпрацювання звернення громадян було зупинено автомобіль Опель Омега д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , про що було повідомлено водія, що зафіксовано на долученому до матеріалів відеозапису з бодікамери.
Поряд з цим, належить взяти до уваги те, що відповідно до ст.267 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, може бути оскаржено заінтересованою особою у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який застосував ці заходи, або до суду.
Однак, як було встановлено дії службової особи, що складала протокол та фіксувала правопорушення, в порядку передбаченому чинним законодавством, не оскаржувалися в порядку ст.267 КУпАП . Отже, твердження щодо неправомірності дій працівників поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не відповідають дійсності та є суб'єктивними, оскільки незаконність їх дій не встановлена будь-якими судовим рішенням або висновком компетентного органу.
За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об'єктивно зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення.
Щодо видачі направлення водію на проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі КНП «ПЛІЛ» ПМР, не заслуговують на увагу, оскільки в суду відсутні будь-які докази того, що даний медичний заклад не надає безоплатно послуги з встановлення стану сп'яніння.
Крім того, обов'язкове вручення направлення на огляд законом не передбачено, такий документ є лише підставою для проведення огляду в закладі охорони здоров'я та надається лікарю вказаного закладу, від якого ОСОБА_2 відмовився.
Суд зауважує, що принцип верховенства права вимагає врахування соціального контексту, в якому застосовується правова норма, а також реальних суспільних відносин, що склалися.
Відхиляються судом посилання захисника на відсутність у ОСОБА_1 ознак сп'яніння.
Зміст Інструкції дає підстави для висновку, що виявлення таких ознак сп'яніння покладається саме на поліцейських, а їх виявлення є підставою для проведення огляду водія з метою встановлення стану сп'яніння.
Крім того, судом встановлено, що працівником поліції при складанні вищевказаного протоколу була помилково зазначена дата вчинення правопорушення - 20.07.2035 року, а також орган який склав протокол, однак, з дослідженого протоколу, який складений 20.07.2025 року та доданих до нього письмових доказів, які також були складені 20.07.2025 року, слідує, що події мали місце - 20.07.2025 року, а уповноваженою особою яка склала протокол є інспектор відділення поліції №1 Павлоградський РВП ГУНП в Дніпропетровській області, а тому суд констатує, що датою вчинення водієм ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за протоколом серії ЕПР1 №397708 від 20.07.2025 року є 20.07.2025 року, складений інспектором відділення поліції №1 Павлоградський РВП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенантом Савіновим Євгенієм Олександровичем.
Інші доводи адвоката Букура М.Є., є суб'єктивними та необґрунтованими, оскільки не підтверджуються матеріалами справи.
Отже, зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини.
Обставини, що обтяжують чи пом'якшують адміністративну відповідальність за адміністративне правопорушення, не встановлені.
Суд, звертає увагу, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про наявність правових підстав до накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Крім того, в порядку ст. 40? КУпАП з правопорушника на користь держави підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 605,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 33, 40?, 130, 283, 284 КУпАП, суд -
ухвалив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1(один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанову може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає чинності після закінчення строку на її оскарження та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
Суддя І. Г. Чернявська