Справа № 758/12563/24
№ 2/183/3134/26
06 квітня 2026 року місто Самар Дніпропетровської області
Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді - Дубовенко І.Г., з участю секретаря судового засідання - Чабаненка Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування,
За участю представника відповідача - адвоката Яцюк Н.М., суд -
04 жовтня 2024 року позивач звернувся до Подільського районного суду міста Києва із вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилається на те, що 10 вересня 2022 року, ОСОБА_1 , керуючи транспорти засобом «DAEWOO», державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснив зіткнення з транспортним засобом «GEELY» державний номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, завдані збитки, постраждалих немає. Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 21 жовтня 2022 року відповідача визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення.
Дані з Єдиної центральної бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України не містять відомостей про те, що на момент дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб «DAEWOO», державний номерний знак НОМЕР_1 , не був забезпечений договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Потерпілий своєчасно звернувся на адресу позивача із повідомленням про настання ДТП та із заявою про виплату страхового відшкодування, вартість відновлювального ремонту автомобіля потерпілого, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становила 161000 грн.
У зв'язку із настанням події, передбаченої ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивачем виплачено відшкодування потерпілій стороні, у зв'язку з чим право регресної вимоги виникло на суму 161000 грн. а також на суму витрат на збір документів 1650 грн. Позивач звернувся до відповідача із проханням добровільно компенсувати завдані збитки, але сума відшкодування сплачена не була, що змусило позивача звернутися із позовом до суду. Зазначену суму, а також судові витрати позивач просить стягнути з відповідача.
Відповідачем поданий відзив на позовну заяву у якому зазначено, що відповідач є учасником бойових дій на підставі ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» користується пільгами, а тому обов'язок щодо відшкодування завданих збитків покладений на МТСБУ.
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 16 жовтня цивільну справу було передано Новомосковському (нині Самарівському) міськрайонному суду Дніпропетровської області для розгляду за підсудністю.
Ухвалою суду від 15 листопада 2024 року було прийнято позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін і відкрите провадження у справі.
Заочним рішенням від 03 лютого 2025 року позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 задоволені частково, стягнути суму у розмірі 160000 грн виплаченого страхового відшкодування, а також судові витрати у розмірі 3028 грн, а всього 163028 гривень; у задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
30 вересня 2025 року ухвалою Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області заочне рішення від 03 лютого 2025 року скасоване, справу призначено до судового розгляду.
У судове засідання представник позивача не з'явився, у своїй заяві просить справу розглянути без представника позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому позовні вимоги позивача не визнав, у позові МТСБУ просить відмовити з огляду на те, що відповідач є учасником бойових дій на підставі ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» користується пільгами, а тому обов'язок щодо відшкодування завданих збитків покладений на МТСБУ.
Суд, дослідивши мотиви позову, заяви по суті сторін, зібрані письмові докази, дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з установлених у судовому засіданні таких обставин.
Судом установлено, що 10 вересня 2022 року, о 13-30 годині, у місті Київ, по вулиці Стеценка, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем «DAEWOO», державний номерний знак НОМЕР_1 , який не був уважним, та не вибрав безпечного інтервалу, допустив зіткнення з автомобілем «GEELY» державний номерний знак НОМЕР_2 , унаслідок чого автомобілі отримали механічні ушкодження, чим порушив вимоги п. 2.3.(б), п. 13.1 Правил дорожнього руху, в результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження та спричинені збитки.
Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 21 жовтня 2022 року у справі № 759/12357/22, ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
Вартість відновлювального ремонту автомобіля GEELY Emgrand, державний номерний знак НОМЕР_2 , в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до звіту №8632/10/22 про оцінку автомобіля від 04 січня 2023 року, складає 215647,37 грн.
21 грудня 2022 року ПП «НВП «Прайм Груп» подало позивачеві повідомлення про настання страхового випадку та заяву про виплату грошового відшкодування за матеріальну шкоду, завдану відповідачем в порядку ст. 35, пп. а) ст.41.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
На підставі платіжного доручення № 580073 від 23 січня 2023 року позивачем було сплачено 1650,00 грн на рахунок ТОВ «Сател Груп» за оплату послуг експерта, на підставі платіжного доручення № 657475 від 25 січня 2023 року позивачем було сплачено 160000 грн на рахунок ПП «НВП «Прайм Груп» в рахунок відшкодування шкоди.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач є учасником бойових дій, йому видано відповідне посвідчення серія НОМЕР_3 від 20 квітня 2016 року, має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій. На час дорожньо-транспортної пригоди відповідач керував транспортним засіб марки «DAEWOO», державний номерний знак НОМЕР_1 , маючи при собі посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію на вказаний транспортний засіб, що також вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення № 759/12357/22 наданих у копіях стороною відповідача, а отже ОСОБА_1 мав необхідні правові підстави для експлуатації вказаного автомобіля.
Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Як встановлено вимогами ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Статтею 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Згідно зі ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до п.п. «а» п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» М(Т)СБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Частинами 1 та 2 ст. 1187 ЦК України визначено, що джерелом підвищеної небезпеки є, зокрема, діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі, володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Відповідно до ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.
Згідно з п.п. 38.2.1 п. 38.2 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.
Положеннями пункту 13.1. статті 13 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-IV, в редакції, що діяла на час виникнення правовідносин, що стосуються предмету спору, зазначено, що учасники бойових дій з урахуванням офіційного тлумачення положень пункту 13.1 статті 13 див. в Рішенні Конституційного Суду № 7- рп/2014 від 23.12.2014) учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та особи з інвалідністю внаслідок війни, що визначені законом, особи з інвалідністю I групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним особі з інвалідністю I групи, у її присутності, звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.
Крім того, пунктом 38.2. статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-IV, в редакції, що діяла на час виникнення правовідносин, що стосуються предмету спору, передбачено, що МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов: до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.
За таких обставин, виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, оскільки законодавством, яке було чинним на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено заборону подання МТСБУ регресного позову до учасників бойових дій, до яких віднесено відповідача. А тому у задоволенні позовних вимог належить відмовити.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 274, 280-282 ЦПК України, суд -
У задоволенні позову Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
Позивач: Моторне (транспортне) страхове бюро України (код ЄДРПОУ 21647131, адреса місцезнаходження: 02154, м. Київ, Русанівський бульвар, будинок 8, адреса для листування: 01001, м. Київ, вул. Малопідвальна, 10 офіс 2, електронна пошта: 063708@ukr.net).
Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , електронна пошта: невідома).
Повний текс рішення складений і підписаний 06 квітня 2026 року.
Суддя І.Г. Дубовенко