Справа № 202/10851/25
Провадження № 2/202/1450/2026
06 квітня 2026 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд міста Дніпра в складі:
головуючого судді Доценко С.І.,
за участі секретаря Тарасової К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів неправомірно виплаченої допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, -
Представник Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів неправомірно виплаченої допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.
В обґрунтування позову позивач посилався на те, що 06.06.2023 ОСОБА_1 звернувся до Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради про взяття його на облік як внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування: АДРЕСА_1 .
Відповідно до п. 5, 6 Порядку № 509 відповідач були включені до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, про що видана довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 1239-5002999286 від 06.06.2023.
06.06.2023 відповідач особисто звернувся до Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради із заявою про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам та одночасно надав довідку МСЕК від 05.05.2023 згідно якої йому встановлено 2 групу інвалідності загального захворювання на строк до 01.06.2024 року.
Рішенням управління від 07.06.2023 відповідачу було призначено допомогу з 01.06.2023 в розмірі 3000,00 грн щомісячно.
В подальшому, у зв'язку з закінченням терміну дії медичної довідки виплата допомоги здійснювалась на центральному рівні з 01.09.2024 р. в розмірі 2 000 грн щомісячно.
Утім, в результаті верифікації за даними програмного забезпечення Єдиної інформаційної системи соціальної сфери виявлено перетин (виїзд) кордону відповідачем 14.08.2023 року.
Рішенням управління від 04.03.2025 року припинено виплату відповідачу з 01.10.2023 за результатами верифікації та визначено розмір надміру виплачених коштів за період з 01.10.2023 по 31.12.2024, що становить 41 000 грн.
Зважаючи на вищезазначене, враховуючи норми п. 6 Порядку № 332, відповідач не мала права на отримання допомоги з 01.10.2023 по 31.12.2024.
Сума коштів, яка підлягає поверненню відповідачем за період з 01.10.2023 по 31.12.2024 складає 41 000,00 грн.
04.09.2025 за вих. №8/13-359 на адресу відповідача рекомендованим листом було направлено повідомлення про необхідність повернення надміру сплачених коштів. Зазначений лист повернувся до управління з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
До теперішнього часу відповідач надміру виплачені йому кошти не повернув, а тому позивач звернувся до суду.
Ухвалою суду від 12.11.2025 року у справі було відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача у судове засідання не з'явилась, натомість в матеріалах справи наявна заява представника позивача про розгляд справи без її участі, позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі та не заперечує про ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про розгляд справи, про причини неявки суд не повідомив. У встановлений судом строк відзив на позов чи зустрічний позов не подав.
При таких обставинах, враховуючи позицію представника позивача, судом проведено заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.
Дослідивши наявні в справі докази, та надавши їм відповідну оцінку суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
06.06.2023 року ОСОБА_1 звернувся до Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради із заявою № 1579 про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.
Рішенням 51239-44544108-2023-1 про призначення допомоги переміщеним особам на проживання від 07.06.2023 ОСОБА_1 було призначено допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам з 01.06.2023 в розмірі 3 000,00 грн.
06.06.2023 ОСОБА_1 було включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, про що йому було видано довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 1239-5002799286 від 06.06.2023.
В результаті верифікації за даними програмного забезпечення Єдиної інформаційної системи соціальної сфери позивачем було виявлено перетин (виїзд) кордону ОСОБА_1 14.08.2023.
Рішенням Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради від 04.03.2025 ОСОБА_1 було припинено виплату допомоги з 01.10.2023 за результатами верифікації ( особа перебувала за кордоном більш як 30 календарних днів підряд сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги). Завізовано переплату з 01.10.2023 по 31.12.2024 у сумі 41 000,00 грн.
09.04.2025 на адресу відповідача було направлено повідомлення рекомендованим листом про повернення надміру виплачених коштів допомоги в сумі 41 000,00 грн. Лист повернувся за закінченням терміну зберігання.
Призначення допомоги здійснюється відповідно до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 332 (далі Порядку №332).
Згідно п. 1 Порядку №332 (в редакції чинні на час виникнення спірних правовідносин) допомога призначається для забезпечення соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб із числа незахищених верств населення та стимулювання до працевлаштування внутрішньо переміщених осіб працездатного віку. Призначення і виплата допомоги здійснюються з дотриманням вимог Закону України «Про адміністративну процедуру».
Відповідно до п. 3 Порядку №332 з 1 листопада 2023 допомога призначається на шість місяців на сім'ю, яка вперше звернулася за призначенням допомоги, та виплачується щомісяця одному з членів сім'ї (далі - уповноважена особа) у такому розмірі: для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень; для інших осіб - 2000 гривень.
Допомога призначається на кожного члена сім'ї (далі - отримувач), відомості про якого включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.
Для призначення допомоги внутрішньо переміщена особа або уповноважена особа подає заяву про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за формою згідно з додатком 1 (далі - заява). Така заява подається структурному підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві державної (військової) адміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради (далі - орган соціального захисту населення) або уповноваженій особі виконавчого органу сільської, селищної, міської ради чи центру надання адміністративних послуг за місцем обліку внутрішньо переміщеної особи із використанням функціоналу Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (за технічної можливості) та електронних систем Мінсоцполітики (п. 4 Порядку №332).
Згідно п. 5 Порядку №332 Допомога призначається внутрішньо переміщеним особам: які перемістилися (повторно перемістилися) з 1 січня 2022 року з територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції (далі - перелік територій), щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації; у яких житлове приміщення знищене або пошкоджене (до ступеня непридатного для проживання) та інформація про яке внесена до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі - Реєстр пошкодженого та знищеного майна) (за технічної можливості), або щодо якого подано документальне підтвердження органом місцевого самоврядування, а в разі його відсутності - обласною державною (військовою) адміністрацією факту пошкодження/знищення житлового приміщення внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації.
Пунктом 6 Порядку №332 встановлено, якщо отримувач або уповноважена особа повернувся до покинутого місця проживання, виїхав на тимчасове чи постійне місце проживання за кордон або перебуває за кордоном більш як 30 календарних днів підряд чи більш як 60 календарних днів сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги, він зобов'язаний повідомити про такі обставини органу соціального захисту населення/уповноваженій особі виконавчого органу сільської, селищної, міської ради/центру надання адміністративних послуг за місцем перебування на обліку або надіслати заяву з використанням засобів поштового/електронного зв'язку (за технічної можливості з накладенням кваліфікованого електронного підпису або використанням засобів електронної ідентифікації з високим або середнім рівнем довіри відповідно до вимог Закону України Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги).
За наявності технічної можливості отримувач допомоги за наявності реєстраційного номера облікової картки платника податків подає повідомлення про відмову від допомоги засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія).
Відповідно до абз. 2 п. 8 Порядку №332 нарахування та виплата допомоги уповноваженій особі або отримувачу припиняється та більше не призначається/поновлюється починаючи з місяця, що настає за місяцем, в якому стало відомо щодо її повернення до покинутого місця проживання, або з місяця виїзду за кордон на постійне проживання, або з місяця, що настає за місяцем, у якому строк перебування за кордоном перевищує 30 календарних днів підряд чи 60 календарних днів сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги, або 60 та 90 календарних днів відповідно, в разі прийняття рішення про збільшення зазначеного строку за наявності обґрунтованих причин..
Обґрунтованими причинами вважаються службове відрядження, оздоровлення дітей, супроводження дітей під час участі в міжнародних змаганнях або участь у відповідних змаганнях, стажування, навчання, лікування, реабілітація, хвороба особи або члена сім'ї, смерть членів її сім'ї та родичів, догляд за хворою дитиною віком до 18 років, відвідування закладів охорони здоров'я, судових та правоохоронних органів, через які особа не за власним бажанням могла бути відсутньою за місцем проживання/перебування, що підтверджується документально.
Уповноважена особа зобов'язана протягом 14 календарних днів після виникнення змін, які впливають на визначення права на отримання допомоги, поінформувати про це засобами поштового/електронного зв'язку (за технічної можливості з накладенням електронного підпису або використанням засобів електронної ідентифікації з високим або середнім рівнем довіри відповідно до вимог Закону України Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги) орган соціального захисту населення, уповноважену особу виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або центр надання адміністративних послуг (п. 9 Порядку №332).
Згідно п. 29 Порядку №332 у разі неправомірної або повторної виплати отримувачу допомоги за певний період суми такої виплаченої допомоги повертаються отримувачем добровільно або за вимогою органу соціального захисту населення.
Орган соціального захисту населення з моменту виявлення факту надміру перерахованої (виплаченої) допомоги визначає обсяг неправомірно або повторно отриманих коштів та протягом 30 робочих днів повідомляє про це уповноваженій особі або отримувачу шляхом надсилання повідомлення з використанням засобів поштового/ електронного зв'язку (із застосуванням засобів електронного сповіщення Єдиної системи (за технічної можливості)/засобами мобільного зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
Орган соціального захисту населення має право здійснити перерахунок надміру виплачених коштів допомоги отримувачу за рахунок наступних виплат.
У разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки орган соціального захисту населення вирішує питання про їх стягнення в судовому порядку.
Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно зі статтею 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.
Отже, законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі не добросовісності зі сторони набувача виплати.
При цьому правильність здійснених розрахунків за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.
Наведене узгоджується із висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі №753/15556/15-ц (провадження №14-445цс18), постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі №607/4570/17-ц (провадження № 61-29030св18).
Згідно до ч. 1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За положеннями ст.5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси юридичних осіб у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За змістом ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Враховуючи викладене, а також те, що доказів повернення коштів чи спростування вказаних обставин, на час розгляду справи відповідачем не надано суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню позовні вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 на користь Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради надміру виплачену допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам у розмірі 41 000 грн.
Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача підлягають також стягненню на користь позивача понесені ним судові витрати в розмірі 2 422, 40 грн
Керуючись ст.2, 10, 12, 76, 81, 89, 133, 141, 263-265, 273, 280-282 ЦПК України,-
Позов Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів неправомірно виплаченої допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради неправомірно виплачену допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам за період з 01.10.2023 по 31.12.2024 у розмірі 41 000 ( сорок одна тисяча ) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте Індустріальним районним судом міста Дніпра за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Датою рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 06.04.2026 року.
Суддя С. І. Доценко