Справа № 202/2193/26
Провадження № 1-кс/202/1946/2026
Іменем України
06 квітня 2026 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання слідчого СВ ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджено з прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 , про тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні №42026042010000013 від 06.02.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України, -
До Індустріального районного суду міста Дніпра надійшло клопотання слідчого СВ ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджено з прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 , про тимчасовий доступ до речей і документів.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що СВ ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42026042010000013 від 06.02.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що рішенням ІНФОРМАЦІЯ_1 від 18.09.1992 року №1276 зареєстровано ПКВФ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », єдиним засновником якого є ОСОБА_5 . Рішенням засновника ПКВФ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 18.09.1992 року директором підприємства призначено Особу, кримінальне провадження щодо якої за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч.1 ст. 366 КК України закрито ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_3 від 19.08.2022 року на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України та звільнено від кримінальної відповідальності на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Так встановлено, що 01.07.2004 року Особа, як директор ПКВФ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » уклала з потерпілим ОСОБА_6 договір доручення №1 про закупівлю пічного мазуту марки М-100 у кількості 1776 т на суму не більше 959 040 грн, після чого потерпілим на її ім'я надано Доручення, видано довіреність для виконання умов договору та передано Особі кошти в сумі 959 040 грн., на підтвердження надходження цих коштів до каси фірми остання надала потерпілому квитанцію до прибуткового ордеру №41 від 01.07.2004 року.
В подальшому директор ПКВФ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » дійшла висновку про неможливість виконання умов договору через різке збільшення ринкових цін на мазут, а тому вирішила їх привласнити, для чого розробила план відповідно до якого ці кошти не були оприбутковані до каси фірми і залишились у її володінні та розпорядженні. При цьому нею було прийнято рішення не виконувати умов Договору доручення щодо прийняття рішення Довірителем про зміну або припинення договору та передачі коштів третій особі, яка має забезпечити їх утримання для подальшої можливості володіти та розпоряджатися цими коштами. Згідно з положеннями договору у випадку умисного невиконання його умов відповідальність покладалась на фірму « ІНФОРМАЦІЯ_2 », яку за задумом Особи в подальшому планувалось ліквідувати шляхом проведення процедури банкрутства через штучне створення незадовільного фінансового стану, внаслідок чого заборгованість перед ОСОБА_6 була би визнана безнадійною і неповернута останньому.
Усвідомлюючи неможливість реалізувати цей план одноосібно Особа залучила до його вчинення в якості пособника засновника ПКВФ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » - ОСОБА_5 , якому запропонувала посприяти у привласненні вказаних коштів шляхом їх переховування на що останній погодився.
Надалі, Особа, діючи у співучасті з ОСОБА_5 , з метою привласнити кошти ОСОБА_6 в особливо великому розмірі, зловживаючи службовим становищем з метою збагачення, уклала від імені ПКВФ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » удаваний правочин з ОСОБА_5 , а саме - договір зберігання № 01-Х грошових коштів ОСОБА_6 , та відповідно до акту приймання-передачі цінностей на зберігання від 01.07.2004 року, який є додатком до вищевказаного договору, ОСОБА_5 нібито отримав від Особи на зберігання кошти потерпілого в сумі 959 040 грн, унаслідок чого останні отримали можливість розпоряджатися ними на власний розсуд.
У подальшому, впродовж серпня - жовтня 2004 року Особа повернула ОСОБА_6 частину коштів в сумі 442 000 грн. Інша частина коштів у сумі 516 970, 81 грн, що є особливо великим розміром, залишилась у володінні ОСОБА_5 , які він потерпілому не повернув і розпорядився ним на власний розсуд.
Надалі, рішенням ІНФОРМАЦІЯ_4 від 20 червня 2011 року у справі №60417/2-154/11, яке набрало законної сили 30.06.2011 року, було частково задоволено цивільний позов ОСОБА_6 та витребувано з незаконного володіння ОСОБА_5 на його користь 516 970, 81 грн.
У зазначений строк ОСОБА_5 рішення суду не виконав. Протягом 2011-2018 років ОСОБА_6 не було повернуто грошових коштів, хоча суд прийшов до висновку, що ОСОБА_5 мав можливості для повернення цієї суми потерпілому, однак цього не зробив.
Обвинувальним вироком ІНФОРМАЦІЯ_3 від 15.12.2023 року у справі № 199/2784/22 (1-кп/199/80/23) ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 382, ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, який, в свою чергу, залишено без змін постановою касаційного кримінального суду ІНФОРМАЦІЯ_5 у справі №199/2784/22 від 11.03.2025 року.
06.02.2026 року надійшла заява від ОСОБА_6 про те, що ОСОБА_7 та ОСОБА_5 легалізували майно, одержане злочинним шляхом, а саме грошові кошти ОСОБА_6 у великому розмірі.
На підставі викладеного, слідчий просив надати дозвіл на проведення тимчасового доступу до документів, а саме - кримінальної справи, внесеної до ЄРДР за №12018040660000327 від 23.02.2018, у судовій справі №199/2784/22 (1-кп/199/80/23), що перебуває у володінні ІНФОРМАЦІЯ_6 , юридична адреса та фактична адреса: АДРЕСА_1 , з можливістю ознайомлення та отримання належним чином засвідчених копій матеріалів вищевказаної судової справи.
Слідчий надав заяву, в котрій просив клопотання задовольнити та розглянути без його участі.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_6 до суду не з'явився, був повідомлений про дату та час проведення судового засідання.
Дослідивши матеріали клопотання, приходжу до висновку, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Встановлено, що СВ ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42026042010000013 від 06.02.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України.
Рішенням ІНФОРМАЦІЯ_4 від 20.06.2011 року у справі №60417/2-154/11, яке набрало законної сили 30.06.2011 року, було частково задоволено цивільний позов ОСОБА_6 та витребувано з незаконного володіння ОСОБА_5 на його користь 516 970, 81 грн.
Вироком ІНФОРМАЦІЯ_3 від 15.12.2023 року, у справі № 199/2784/22 (1-кп/199/80/23), ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 382, ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, який залишено без змін постановою касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі №199/2784/22 від 11.03.2025 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 КПК України, сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу. Слідчий має право звернутися із зазначеним клопотанням за погодженням з прокурором.
Відповідно до ч. 5 ст. 163 КПК України, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Відповідно до ст. 165 КПК України, особа, яка зазначена в ухвалі слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів як володілець речей або документів, зобов'язана надати тимчасовий доступ до зазначених в ухвалі речей і документів особі, зазначеній у відповідній ухвалі слідчого судді, суду. Зазначена в ухвалі слідчого судді, суду особа зобов'язана пред'явити особі, яка зазначена в ухвалі як володілець речей і документів, оригінал ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів та вручити її копію. Особа, яка пред'являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів, зобов'язана залишити володільцю речей і документів опис речей і документів, які були вилучені на виконання ухвали слідчого судді, суду. На вимогу володільця особою, яка пред'являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів, має бути залишено копію вилучених документів. Копії вилучених документів виготовляються з використанням копіювальної техніки, електронних засобів володільця (за його згодою) або копіювальної техніки, електронних засобів особи, яка пред'являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів.
З огляду на наведене, клопотання слідчого СВ ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджено з прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 , про тимчасовий доступ до документів, а саме - кримінальної справи, внесеної до ЄРДР за №12018040660000327 від 23.02.2018, у судовій справі №199/2784/22 (1-кп/199/80/23), що перебуває у володінні ІНФОРМАЦІЯ_6 , юридична адреса та фактична адреса: АДРЕСА_1 , з можливістю ознайомлення та отримання належним чином засвідчених копій матеріалів вищевказаної судової справи, підлягає задоволенню, оскільки документи до яких планується отримати тимчасовий доступ, можуть мати суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні та у подальшому можуть бути використані як доказ.
Фіксування процесуальної дії за допомогою технічного засобу під час розгляду клопотання не здійснювалося, у зв'язку із неприбуттям в судове засідання всіх осіб, що відповідає вимогам ч. 4 ст. 107 КПК України.
Керуючись ст. ст. 110, 131-132, 159-160, 162-166, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджено з прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 , про тимчасовий доступ до речей і документів задовольнити.
Надати начальнику слідчого відділення СВ Дніпровського РУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області майору поліції ОСОБА_8 , старшому слідчому СВ Дніпровського РУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області капітану поліції ОСОБА_9 , слідчому СВ Дніпровського РУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області капітану поліції ОСОБА_10 , слідчому СВ Дніпровського РУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанту поліції ОСОБА_3 , а також групі прокурорів у кримінальному провадженні №42026042010000013 від 06.02.2026, дозвіл на проведення тимчасового доступу до документів, а саме кримінальної справи, внесеної до ЄРДР за №12018040660000327 від 23.02.2018, у судовій справі №199/2784/22 (1-кп/199/80/23), що перебуває у володінні ІНФОРМАЦІЯ_6 , юридична адреса та фактична адреса: АДРЕСА_1 , з можливістю ознайомлення та отримання належним чином засвідчених копій матеріалів вищевказаної судової справи.
Строк дії ухвали визначити до 06 червня 2026 року включно.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1