справа № 208/11729/25
провадження № 2/208/2096/26
(заочне)
16 березня 2026 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд міста Кам'янського, Дніпропетровської області, у складі:
головуючої судді: Кузнєцової А.С.,
за участю секретаря судового засідання: Вікторовської О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кам'янське в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та інфляційних витрат та 3% річних,-
На розгляд суду пред'явлено вказану позовну заяву, в якій представник ТОВ «Діджи Фінанс» просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 47 734,96 грн., що складається з: суми заборгованості - 36 478,38 грн., розміру 3% річних - 3 280,06 грн., інфляційних втрат - 7 976,52 грн.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що 28.12.2015 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк Миколаївський» було укладено Кредитний договір № 200422387, відповідно до умов кредитного договору позичальник отримала кредит у розмірі 15 550,00 грн., строком користування з 28.12.2015 р. по 28.12.2018 р. 20.07.2020 року на підставі угоди №7_БМ від 20.07.2020 року між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», який укладений за результатами публічних торгів лоту № GL16N618071, проведеного 15.06.2020 року. ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набув право вимоги за договорами. Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» є єдиним власником всіх прав вимоги за вищезазначеним Кредитним договором, у тому числі прав на отримання всіх платежів. В зв'язку з тим, що Позичальником належним чином не виконувались обов'язки щодо повернення кредиту, представник ТОВ «Діджи Фінанс», посилаючись на ст. 625 ЦК України, просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 200722387 від 28.12.2015 року та 3% річних та інфляційні витрати.
Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, що узгоджується з ч. 4 ст. 19, ст. 274 ЦПК України.
Сторони на виклик до суду не з'явилися.
Позивач ТОВ «Діджи Фінанс» про дату, час проведення судового засідання повідомлений належним чином відповіднодо ст.ст.128,130 ЦПК України, представником позивача при пред'явлені позову було визначено проводити розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримано.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, причини неявки невідомі, судом вжито максимальні заходи для її повідомлення про розгляд справи з дотриманням ст. ст. 128, 130 ЦПК України.
З огляду на вказане, в розумінні ст. 280 ЦПК України, наявні умови для проведення заочного розгляду справи. Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, - приходить до наступних висновків.
Матеріалами справи встановлено такі факти та відповідні правовідносини.
Судом встановлено, що 28.12.2015 року між ПАТ «БАНК МИХАЙЛІСЬКИЙ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 200422387, відповідно до умов кредитного договору позичальник отримала кредит у розмірі 15 550,00 грн., строком користування з 28.12.2015 року по 28.12.2018 рік. (а.с. 42).
Відповідно до розписки про отримання від 28.12.2015 року ОСОБА_1 , отримала платіжну картку за договором 200422387 (а.с.54).
23.05.2016 року рішенням правління НБУ України №14/БТ ПАТ «Банк Михайлівський» віднесено до категорії неплатоспроможних, та відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №812 була запроваджена процедура виведення ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» з ринку.
20.07.2020 року ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набув право вимоги за договорами укладеними з ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», на підставі публічних торгів лоту № GL16N618071, проведеного 15.06.2020 року.(а.с. 50 ).
Відповідно до реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, до договору №7_БМ від 20.07.2020 року, ТОВ «ДіДЖИ ФІНАНС» набув право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 200422387 у розмірі 36 478,38 грн. яка складається з 11 810,17 грн.- заборгованість за основним зобов'язанням, 24668,10 грн.- заборгованість за відостками (а.с.47).
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2020 року у справі № 910/11298/16 ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» визнаний єдиним та належним кредитором за договорами укладеними з позичальниками ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», в тому числі і за Кредитним договором № 200422387 (а.с.10-39)
29.12.2022 року приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Пиць А.А., було винесено постанову по виконавчому провадження №66483131 про закінчення виконавчого провадження, відповідно до якого ТОВ «ФК «Плеяда» було передано ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» документи отримані ним від ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» згідно з договором факторингу №1905 від 19.05.2016 року. Виконавчне провадження закінчено на підставі виконання в повному обсязі виконавчого документу № 910/11298/16 виданого 12.07.2021 року Господарським судом м.Києва (а.с. 40)
17.01.2023 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Київа Теляковським А.М., було винесено постанову по виконавчому провадженню № 66491947 про закінчення виконавчого провадження, відповідно до якого ТОВ «ФК «Фагор» було передано ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» документи отримані ним від ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» згідно з договором факторингу №1905 від 19.05.2016 року. Виконавчне провадження закінчено на підставі виконання в повному обсязі виконавчого документу № 910/11298/16 виданого 12.07.2021 року Господарським судом м.Києва (а.с. 41 ).
Відповідно до розрахунку 3% та інфляційних нарахувань, позивачем здійснено нарахування за період з 25.02.2019 р по 23.02.2022 р. на суму боргу 36 478,38 грн. Сума нарахування за період з 25.02.2019 р по 23.02.2022 р 3 % річних складає 3 280,06 грн, сума інфляційних нарахувань за цей же період складає 7 976,52 грн. (а.с.43 ).
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Ст. 4 ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
За змістом ч.1. ст. 626ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1.ст.628 626ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першоюстатті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частин першої, третьоїстатті 509 ЦК Українизобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно із частиною першоюстатті 1050 ЦК Україниякщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно достатті 625 цього Кодексу.
У разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка (пеня, штрафи) поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Згідно з статтею 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК Українидо нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 516 ЦК Українизаміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.
Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.
Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є у тому числі договори та інші правочини (ч. 2 ст. 11 ЦК України).
Згідно з ч. 5 ст. 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Правовий аналіз статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення. Зазначена позиція підтверджена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 04 червня 2019 року у справі №916/190/18 (провадження № 12-302гс18).
У постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18 зроблено правовий висновок про те, що, враховуючи положення частини другої статті 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції, а також 3 % річних є правом кредитора, яким він наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Невиконання боржником грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.
Такі висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2019 в справі №127/15672/16.
В справі, що розглядається, між ОСОБА_1 та ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» 28.12.2015 року було укладено Кредитний договір № 200422387.
Боржник ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором не виконавла в повному обсязі у зв'язку з чим утворилась заборгованість.
Суд враховує те, що Указом ПрезидентаУкраїни від24лютого 2022року №64/2022«Про введеннявоєнного станув Україні» у зв'язку з військовою агресією РФ проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого неодноразово продовжувався та триває дотепер.
15 березня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану». Відповідно до частини 3 Закону України № 2120-ІХ«Про внесеннязмін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктами 18 і 19.
Відповідно до положень п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
За таких підстав нарахування 3 % річних з та інфляційних втрат гідно зі ст.625 ЦК України у справі, що розглядається, здійснюється з урахуванням п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України в частині обмеження строку їх нарахування.
Звертаючись до суду, позивач просив стягнути інфляційні втрати та 3 % річних, нараховані за період з 25.02.2019 р по 23.02.2022 року, що не порушує вимог чинного законодавства.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості, інфляційних втрат та 3 % річних підлягають задоволенню.
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, резолютивна частина рішення суду повинна містити висновок суду про розподіл судових витрат. Розподіл судових витрат між сторонами відбувається за правилами статті 141 ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 625 ЦК України, ст.ст. 3,5,12,13,18, 258, 260, 265, 268, 273, 280, 283 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором та інфляційних витрат та 3% річних - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ,) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс»
- заборгованості в розмірі 47 734 (сорок сім тисяч сімсот тридцять чотири) гривні 96 копійок, що складається з: заборгованості за кредитним договором №200422387 від 28.12.2015 року - 36 478,38 грн, розміру 3% річних - 3 280,06 грн., інфляційних втрат - 47 734,96 грн.;
-сплачений судовий збір в розмірі 2 422 (Дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто до Дніпровського апеляційного суду.
Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення - 16.03.2026 року.
Відомості про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ««Діджи Фінанс»», м.Київ, вул.Авіаконструктора Ігоря Сікорського 8, код ЄДРПОУ 42649746.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ,місце реєстрації - АДРЕСА_1
Суддя А. С. Кузнєцова