Справа № 219/12187/20
1-кп/212/210/26
про закриття кримінального провадження
та звільнення від кримінальної відповідальності
06 квітня 2026 року м. Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши кримінальне провадження №12020055150000549 від 09.12.2020 року по обвинуваченню
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,-
встановив:
В провадженні Покровського районного суду міста Кривого Рогу перебуває кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12020055150000549 від 09.12.2020року, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, вчиненого 08 грудня 2020 року о 19 годинні 00 хвилин.
06 квітня 2026 року за вхідним номером ЕП - №2541 від захисника - адвоката ОСОБА_4 надійшло клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності в порядку ст.49 КК України, та про закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності.
Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти закриття кримінального провадження, у зв'язку із закінченням строків давності та зазначив, що це обов'язок суду закрити кримінальне провадження та звільнити від кримінальної відповідальності обвинувачених за зазначеними обставинами.
Від потерпілої ОСОБА_6 за вхідним номером ЕП-2060 від 20.03.2026 року надійшла заява, в якій зазначено, що вона не заперечую щодо закриття кримінального провадження відносно обвинуваченого, у зв'язку закінченням строків давності.
Суд, перевіривши матеріали кримінального провадження, вислухавши сторону захисту, що заявили та підтримали клопотання, думку інших учасників кримінального провадження, вважає, що існують законні підстави для звільнення від кримінальної відповідальності.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.
За змістом зазначеної норми звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності застосовується за таких умов: 1) вчинення особою злочину; 2) з дня вчинення злочину до набрання вироком законної сили минули визначені ч. 1ст. 49 КК України строки давності; 3) особа не ухилялася від досудового слідства або суду; 4) особа до закінчення зазначених у ч. 1ст. 49 КК України строків не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину.
Звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язком суду у разі настання обставин, передбачених ч.1 ст.49 КК України та за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності.
Відповідно до приписів п. 1 ч. 2 ст.284, ч. 3 ст.285, ч. 4 ст.286, ч. 3 ст.288 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом сторона кримінального провадження звертається до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання та, у випадку встановлення передбачених уст. 49 КК України підстав і відсутності заперечень з боку обвинуваченого, закрити кримінальне провадження, звільнивши особу від кримінальної відповідальності. Відповідне рішення судом приймається у формі ухвали.
Отже системне тлумачення норм кримінального та процесуального закону свідчить про те, що до особи можуть бути застосовані положення ст.49 КК України у випадках, передбачених цією статтею та за наявності клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності. При цьому таке клопотання подається стороною кримінального провадження, а не виключно підозрюваним, обвинуваченим або засудженим. Разом з тим кримінальний процесуальний кодекс вказує на обов'язковість згоди обвинуваченого на звільнення його саме від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.
Злочин, передбачений за ч.1 ст.125 КК України, належить до кримінального проступку, а, отже, строк давності притягнення особи до кримінальної відповідальності відповідно до ст. 49 КК України, становить два роки.
Положеннями п.1ч. 1 ст. 49 КК визначено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.
За правилами п.1 ч. 2 ст. 284 КПК у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності суд закриває кримінальне провадження, а згідно з ч. 8 вказаної статті закриття кримінального провадження на підставі, передбаченій п. 1 ч. 2 цієї ж статті, не допускається лише у випадку, коли підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. У цьому разі розгляд кримінального провадження продовжується в загальному порядку.
Положеннями ч. 4 ст. 286 КПК визначено, що в разі, якщо під час здійснення судового провадження сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Тобто, встановивши обставини, що дають підстави для закриття провадження, суд повинен їх дослідити і в разі згоди особи ухвалити рішення про її звільнення від кримінальної відповідальності.
Наведені норми закону вказують на те, що звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є обов'язковим. Суд, установивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності на цій підставі, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження - досудове розслідування, підготовче судове засідання, судовий розгляд провадження судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 288 КПК суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Суд зауважує, що звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК є безумовним, оскільки приводом для нього є саме закінчення передбачених законом України про кримінальну відповідальність строків, наданих державі для доведення вини особи у вчиненні кримінального правопорушення та притягнення її до кримінальної відповідальності у встановленому кримінальним процесуальним законом порядку.
Особа звільняється судом від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності незалежно, зокрема від наявності чи відсутності факту примирення з потерпілим, відшкодування шкоди, щирого каяття тощо, тобто, по суті, від особи взагалі не вимагається визнання своєї винуватості шляхом здійснення будь-яких активних дій. Також при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі положень ст. 49 КК від суду не вимагається встановлення факту, що певне правопорушення мало місце, чи факту вчинення конкретною особою певного кримінального правопорушення. Специфіка інституту звільнення особи від кримінальної відповідальності саме й полягає в тому, що за наявності визначених у законі умов особа звільняється від такої відповідальності, а кримінальне провадження закривається, раніше від тієї стадії, коли вказані факти можуть та/чи мають бути належним чином встановлені, доведені, підтверджені. Зазначене узгоджується з висновками, викладеними, зокрема у постанові об'єднаної палати ККС ВС від 12 вересня 2022 року у справі № 203/241/17, постанові ККС ВС від 27 листопада 2024 у справі № 757/11993/22.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 18.02.2025 у справі № 712/8174/23, зазначено, що у результаті закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК за ініціативою та згодою особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, суд не може і не повинен констатувати факт вчинення цією особою кримінально-караного діяння. Адже кримінальний процесуальний закон зобов'язує суд розглянути клопотання сторони захисту про таке звільнення невідкладно. У разі розгляду такого клопотання без проведення повного судового розгляду суд не може констатувати винуватість або навпаки невинуватість особи у вчиненні інкримінованого діяння.
Зазначене узгоджується з висновками, викладеними, зокрема у постанові Об'єднаної палати ККС Верховного Суду від 12.09.2022 року у справі № 203/241/17, постанові ККС Верховного Суду від 27.11.2024 у справі № 757/11993/22, в яких Верховний Суд виснував, що особа звільняється судом від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності незалежно, зокрема від наявності чи відсутності факту примирення з потерпілим, відшкодування шкоди, щирого каяття тощо, тобто, по суті, від особи взагалі не вимагається визнання своєї винуватості шляхом здійснення будь-яких активних дій. Також при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі положень ст.49 КК України та закриття кримінального провадження від суду не вимагається встановлення факту, що певне правопорушення мало місце, чи факту вчинення конкретною особою певного кримінального правопорушення. Специфіка інституту звільнення особи від кримінальної відповідальності саме й полягає в тому, що за наявності визначених у законі умов особа звільняється від такої відповідальності, а кримінальне провадження закривається, раніше від тієї стадії, коли вказані факти можуть та/чи мають бути належним чином встановлені, доведені, підтверджені.
Кримінальний процесуальний закон не зобов'язує суд під час розгляду клопотання про застосування ст. 49 КК України встановлювати фактичні обставини справи та перевіряти їх доказами, а розгляд клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності згідно зі ст. 286 ч. 4 КПК України є першочерговим для суду. У результаті закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України за ініціативою та згодою особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, суд не може і не повинен констатувати факт вчинення цією особою кримінально-караного діяння. Кримінальний процесуальний закон зобов'язує суд розглянути клопотання сторони захисту про таке звільнення невідкладно. У разі розгляду такого клопотання без проведення повного судового розгляду суд не може констатувати винуватість або навпаки невинуватість особи у вчиненні інкримінованого діяння. Такі висновки відповідають практиці касаційного кримінального суду в цьому питанні (постанови Верховного Суду від 12.02.2025 у справі № 758/6166/22, від 29.07.2021 у справі № 552/5595/18).
Така позиція Верховного Суду повністю відповідає тій, що висловив у своїй практиці Європейський суд з прав людини: національний суд не може констатувати вину після закриття справи за строками давності чи встановлювати факт вчинення кримінального правопорушення, інакше - це призведе до порушення презумпції невинуватості.
У справі Minelli v. Switzerland заявник не був притягнений до кримінальної відповідальності через закінчення строку давності. Однак швейцарський суд, ухвалюючи рішення про розподіл витрат, заявив, що коли провадження припиняється через закінчення строку давності, питання витрат залежить від рішення, яке було б винесено, якби не було застосовано строк давності. Суд заявив, що дуже ймовірно, якби строк давності не минув, заявник був би засуджений, тому зобов'язав його сплатити дві третини судових витрат.
ЄСПЛ встановив, що презумпція невинуватості порушується, якщо судове рішення, яке стосується обвинуваченого, “відображає думку про те, що він винен», навіть за відсутності офіційного засудження. Ці оцінки є “несумісними з повагою до презумпції невинуватості», оскільки вони були зроблені без попередньо доведеної вини заявника відповідно до закону, а тому порушують ч. 2 ст. 6 Конвенції.
У справі Pasquini v. San Marino (no. 2) суддя при вирішенні питання про цивільну компенсацію, стверджувала, що заявник злочинно привласнив кошти і не було сумнівів щодо наявності умислу. На думку ЄСПЛ, ця термінологія виходила за межі посилання на складові елементи злочину, що могли бути актуальними як для цивільної, так і для кримінальної відповідальності, але прямо вказувала на те, що дії заявника були рівнозначні діям, в яких його звинувачували у справі, закритою за строками давності. Відповідно, ЄСПЛ звернув увагу на необхідність особливої обережності у формулюваннях, які стосуються осіб, звільнених через закінчення строку давності, щоб уникнути порушення презумпції невинуватості.
Отже, виходячи із вищевказаних фактичних обставин справи, положень чинного законодавства та релевантної судової практики, застосування судом інституту звільнення від кримінальної відповідальності є імперативною підставою для закриття кримінального провадження.
При цьому постановляючи ухвалу про закриття кримінального провадження та вирішуючи одночасно з цим питання про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України без проведення повного судового розгляду суд не може як констатувати винуватість або навпаки невинуватість обвинувачених у вчиненні інкримінованого їм діяння, так і встановлювати факт вчинення ними такого кримінального правопорушення, інакше - це призведе до прямого порушення презумпції невинуватості.
У результаті закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК за ініціативою та згодою особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, суд не може і не повинен констатувати факт вчинення цією особою кримінально-караного діяння. Адже кримінальний процесуальний закон зобов'язує суд розглянути клопотання сторони захисту про таке звільнення невідкладно. У разі розгляду такого клопотання без проведення повного судового розгляду суд не може констатувати винуватість або навпаки невинуватість особи у вчиненні інкримінованого діяння.
Судом відповідно до ст.285 КПК України стороні захисту, що заявили клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, роз'яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності.
Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є виключно згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності. При цьому, визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов'язкової умови такого звільнення чинним законодавством не передбачено
Згідно матеріалів кримінального провадження, перебіг давності не зупинявся та не переривався, сторони кримінального провадження не надали судові відповідних доказів.
Крім того, суд вважає необхідним вирішити долю речових доказів в порядку ст. 100 КПК України, віднести судові витрати по кримінальному провадженню на рахунок держави, що не суперечать вимогам ст.ст.122-124 КПК України.
Керуючись ст.ст. 12, 44, 49 КК України, ст..ст. 284, 286, 288 КПК України, суд, -
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження - задовольнити.
Звільнити обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, на підставі п.3 ч.1 ст.49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження №42015040630000119 від 21.09.2015 року за обвинуваченням, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч.1 ст.125 КК України, закрити на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України, у зв'язку із звільненням обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
На ухвалу може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду через Покровський районний суд міста Кривого Рогу протягом семи діб з дня ії проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1