Справа № 209/10428/25
Провадження № 2/209/324/26
іменем України
"06" квітня 2026 р. м. Кам'янське
Дніпровський районний суд міста Кам'янського у складі:
головуючого судді Лобарчук О.О.,
за участі секретаря Золотих Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кам'янське Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Короткий зміст позовних вимог
Представник ТОВ «Юніт Капітал» М. Хлопкова звернулась до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором №160665 від 15.11.2024 року в розмірі 40491,27 грн., яка складається з: 22892,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 16798,27 грн. - заборгованість за відсотками, 801,00 грн. заборгованість за комісією, а також понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що 15.11.2024 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 160665 на суму 22 892,00 грн.
Під час реєстрації, відповідно до встановленого порядку та інструкцій, розміщених на сайті Кредитодавця, Відповідач пройшов процедури встановлення особи та підтвердження її достовірності, надавши необхідні персональні дані для укладення Кредитного договору. Первісний кредитор здійснив ідентифікацію та верифікацію Позичальника на підставі отриманих від нього відомостей та документів, а також за допомогою системи BankID НБУ, що було передбачено та погоджено умовами Кредитного договору.
Позичальник приєднався до публічної частини, прийняв умови індивідуальної частини та графіку платежів, що разом становлять єдиний Кредитний договір, шляхом підписання індивідуальної частини електронним підписом 26082e0b, що відповідно до вимог законодавства є належним та допустимим доказом укладення правочину між сторонами.
На виконання умов Кредитного договору, 15.11.2024 Первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням на платіжну картку № НОМЕР_3 Відповідача, що, в свою чергу, свідчить доказом того, що Відповідач прийняв пропозицію Первісного кредитора. Кредитодавець виконав свої зобов'язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі, що підтверджується Довідкою про перерахування коштів.
16.04.2025 року Первісний Кредитор та Позивач уклали Договір факторингу № 16042025, згідно умов якого, Позивач набув право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.
Таким чином, відповідно до Реєстру прав вимог № 1 від 16.04.2025 року до Договору Факторингу 1 та Акту приймання-передачі Реєстру прав вимог № 1 від 16.04.2025 року до Договору факторингу 1, до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача.
Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить - 41291,27 грн., яка складається з: 22 892,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 16 798,27 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 801,00 грн - заборгованість по комісії; 800,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).
Процесуальні дії у справі.
Відповідно до ч.4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ст.274 ч. 1 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою від 30 січня 2026 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.(а.с.11)
Ухвалою від 04 березня 2026 року задоволено клопотання представника позивача М.Хлопкової про витребування доказів.
06 квітня 2026 року судом винесено ухвалу про заочний розгляд справи.
Заяви (клопотання) учасників справи.
Представник позивача М. Хлопкова в судове засідання не з'явилась, письмово просила суд провести розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. Своїм правом надати суду заяву про розгляд справи за його відсутності не скористався. Відзив на позовну заяву не подав.
Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв'язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Суд, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, дав оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об'єктивному та всебічному з'ясування обставин справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 15.11.2024 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 160665 на суму 22 892,00 грн.
Під час реєстрації, відповідно до встановленого порядку та інструкцій, розміщених на сайті Кредитодавця, Відповідач пройшов процедури встановлення особи та підтвердження її достовірності, надавши необхідні персональні дані для укладення Кредитного договору. Первісний кредитор здійснив ідентифікацію та верифікацію Позичальника на підставі отриманих від нього відомостей та документів, а також за допомогою системи BankID НБУ, що було передбачено та погоджено умовами Кредитного договору.
Позичальник приєднався до публічної частини, прийняв умови індивідуальної частини та графіку платежів, що разом становлять єдиний Кредитний договір, шляхом підписання індивідуальної частини електронним підписом 26082e0b, що відповідно до вимог законодавства є належним та допустимим доказом укладення правочину між сторонами.
На виконання умов Кредитного договору, 15.11.2024 року Первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням на платіжну картку № НОМЕР_3 Відповідача, що, в свою чергу, свідчить доказом того, що Відповідач прийняв пропозицію Первісного кредитора. Кредитодавець виконав свої зобов'язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі, що підтверджується Довідкою про перерахування коштів.
16.04.2025 року Первісний Кредитор та Позивач уклали Договір факторингу № 16042025, згідно умов якого, Позивач набув право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.
Таким чином, відповідно до Реєстру прав вимог № 1 від 16.04.2025 року до Договору Факторингу 1 та Акту приймання-передачі Реєстру прав вимог № 1 від 16.04.2025 року до Договору факторингу 1, до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача.
Виписки з особового рахунку за Кредитним договором № 160665 від 15.11.2024 року, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 , станом на 01.11.2025 року становить 40491,27 грн., яка складається з: 22 892,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 16 798,27 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 801,00 грн. - заборгованість по комісії.
На виконання ухвали суду від АТ "ПУМБ" до суду надійшла інформація про те, що в Банку на ім'я ОСОБА_1 , РОНКПП НОМЕР_2 , була випущена банківська платіжна картка НОМЕР_3 до рахунку № НОМЕР_4 у гривні. В Банку на ім'я ОСОБА_1 , РОНКПП НОМЕР_5 , закріплений фінансовий номер телефону: НОМЕР_6 , на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій за платіжною карткою № НОМЕР_7 . В результаті аналізу операцій, здійснених по карті НОМЕР_8, яка відкрита на ім'я ОСОБА_1 , РОНКПП НОМЕР_5 , за період з 15.11.2024 року по 20.11.2024 року була виявлена операція по надходженню грошових коштів у сумі 19000,36 грн. через сервіс іншого банку.
Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк ... зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів на встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно ч. 1 ст. 1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Відповідач не надав суду заперечень на позов та будь-яких доказів на їх підтвердження.
Оскільки позивачем надано достатні та належні докази на підтвердження істотного порушення відповідачем умов кредитного договору та існування заборгованості, зазначеної в позовній заяві, а також враховуючи позицію відповідача, який не оспорив ні суму позову, ні підстав, з яких позов заявлений, суд задовольняє заявлений позов у повному обсязі.
Вирішуючи спір в частині відшкодування витрат на правничу допомогу, суд приходить до наступного висновку.
За приписами п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, в тому числі, на правничу допомогу.
Частиною 1 ст. 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
З урахуванням вище зазначеного, суд вважає, що понесені позивачем витрати підтверджені належними доказами, відповідають критеріям розумності, співмірності та ґрунтується на вимогах закону, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати у вигляді витрат про сплату судового збору в розмірі 2422,40 гривень, та витрат на професійну правничу допомогу у повному обсязі, в розмірі 7000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 526, 611, 629, 634, 638, 639, 1049, 1050, 1054, 1077, 1082 ЦК України, ст.ст. 12-13, 76, 81, 82, 141, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», ЄДРПОУ 43541163, заборгованість за кредитним договором №1606655 від 15.11.2024 року у розмірі 40491 (сорок тисяч чотириста дев'яносто одна гривня) 27 коп., з яких: 22 892,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 16 798,27 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 801,00 грн. - заборгованість по комісії.
Стягнути зОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», ЄДРПОУ 43541163 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,00 грн. та 7000,00 грн. в рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу, а всього 9422 (дев'ять тисяч чотириста двадцять дві гривні) 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.289 ЦПК України, а саме, заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Повний текст рішення складений - 06 квітня 2026 року.
Суддя О.О. Лобарчук