ЄУН 174/428/26
н/п 3/174/123/2026
03 квітня 2026 року м.Вільногірськ
Суддя Вільногірського міського суду Дніпропетровської області Данилюк Т.М., розглянувши матеріали, які надійшли з ВП №4 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності по ст.124, 122-4 КУпАП відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
якому, згідно ст.268 КУпАП, роз'яснені його права та обов'язки,-
Постановою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 02.04.2026, справи про адміністративні правопорушення ЄУН 174/428/26 (н/п 3/174/123/2026), відносно ОСОБА_1 по ст.124 КУпАП та ЄУН 174/429/26 (н/п 3/174/124/2026) відносно ОСОБА_1 по ст.122-4 КУпАП об'єднані в одне провадження. Справі присвоєно ЄУН 174/428/26 (н/п 3/174/123/2026).
23.03.2026, о 10:30 год., в м.Вільногірськ, Кам'янського району Дніпропетровської області по провулку Соборний, 2, ОСОБА_1 керував автомобілем CHERY AMULET н.з. НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом не впевнився в безпечності маневру, скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_2 , в результаті чого останній було завдано фізичного болю, тілесних ушкоджень не отримала, від медичної допомоги відмовилась. ОСОБА_1 залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, чим порушив п.2.10.а ПДР.
Дії ОСОБА_1 , посадовою особою кваліфіковано за ст.122-4 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення визнав.
Крім визнання вини ОСОБА_1 , його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 622059 від 23.03.2026, в якому викладені обставини адміністративного правопорушення (а.с.20); рапортом інспектора СРПП ВП № 4 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Мільтиха Д. від 23.03.2026 (а.с.22); письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 (а.с.24); письмовими поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 (а.с.25)
Суд приймає вищезазначені докази, у якості допустимих доказів по справі, оскількивони підтверджені, отримані в законний спосіб, логічно взаємопов'язані, узгоджуються між собою та взаємно доповнюють один одного.
Таким чином, ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст.122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення - залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні,
Обставин, які пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , при судовому розгляді справи не встановлено.
Врахувавши обставини справи, особу правопорушника, суддя дійшов висновку, що ОСОБА_1 , необхідно притягнути до адміністративної відповідальності та накласти адміністративне стягнення у розмірі встановленому санкцією ст. 122-4 КУпАП, а саме штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Судовий збір у розмірі 665,60 грн., підлягає стягненню з ОСОБА_1 , на користь держави.
Відповідно до протоколу серії ЕПР № 622046 по факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП - 23.03.2026, о 10:30 год., в м.Вільногірськ, Кам'янського району Дніпропетровської області по провулку Соборний, 2, ОСОБА_1 керував автомобілем CHERY AMULET н.з. НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом не впевнився в безпечності маневру, скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_2 , в результаті чого останній було завдано фізичного болю, тілесних ушкоджень не отримала, від медичної допомоги відмовилась. Транспортний засіб пошкоджень не отримав. ОСОБА_1 чим порушив п. 10.9 ПДР.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст.124 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення визнав.
Вислухавши ОСОБА_1 , дослідивши письмові матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП, суддя дійшов висновку, що провадження по справі підлягає закриттю по наступним підставам.
Так, протокол про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам ст.256 КУпАП та в ньому має бути зазначено, в тому числі: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Згідно ст.254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Таким чином, складання протоколу є процесуальною дією суб'єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності, тобто фіксація адміністративного правопорушення відбувається саме під час складення адміністративного протоколу, яким, за змістом вимог ст.256, ч.1 ст.257 КУпАП, і визначаються межі судового розгляду по справі, тобто питання наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення суд вирішує лише у межах протоколу, складеного відносно конкретної особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Положеннями ст.280 КУпАП регламентовано, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оцінюючи зазначені докази, суд бере до уваги, що протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення. Однак, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовними та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, і являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи. Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
В постанові КАС ВС від 08.07.2020 (справа № 463/1352/16-а) вказано, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та вини особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведення невинуватості цієї особи.
В постанові КАС ВС від 27.06.2019 (справа № 560/751/17) зазначено, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення, передбаченого Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За змістом ст.124 КУпАП об'єктивна сторона правопорушення, характеризується діями спрямованими на порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Спричинення тілесних ушкоджень згідно диспозиції ст. 124 КУпАП не зазначено як кваліфікуюча ознака.
В свою чергу в протоколі про адміністративне правопорушення посадової особою, яка його складала зазначено - транспортний засіб пошкоджень не отримав.
Таким, чином, оскільки діями ОСОБА_1 не спричинені пошкодження, які зазначені в диспозиції ст. 124 КУпАП, тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбачений ст. 124 КУпАП, що є підставою до закриття провадження по справі.
Таким чином, притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності здійснено працівником поліції з порушеннями вищевказаних норм, об'єктивна та суб'єктивна сторони правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, в його діях при складанні протоколу посадовою особою не встановлені, достатніх та допустимих доказів на підтвердження його винної поведінки не надано, а відтак його винуватість у вчиненні вказаного правопорушення поза розумним сумнівом не доведена, тому, в межах складеного протоколу, склад правопорушення, передбачений ст.124 КУпАП, в діях ОСОБА_1 відсутній, а провадження по справі підлягає закриттю, згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Судовий збір стягненню з ОСОБА_1 не підлягає.
Керуючись ст.ст. 40-1, 122-4, 124, 247, 283, 284, 287, 289, 294 КУпАП, суддя,-
ОСОБА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення і піддати адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) гривень.
Перерахування провести на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 665 гривень 60 копійок.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 по ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Вільногірський міський суд Дніпропетровської області.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно ст.308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Постанова про накладення адміністративного стягнення звертається до виконання органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Строк пред'явлення документа для виконання - протягом 3 місяців з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя підпис Т.М. Данилюк