Справа № 199/1402/26
(2/199/3069/26)
Іменем України
06.04.2026
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра в особі судді Спаї В.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,
Позивач звернулася до суду з даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що вона т є донькою відповідача та є студенткою Університету Лотарингії: навчається на факультеті «Гуманітарні та Соціальні науки - НАНСІ» за спеціальністю «Психолог», здобуває освіту на денній формі навчання та потребує у зв'язку з цим матеріальної допомоги.
Як зазначається позивачем при зверненні до суду, вона та її матір проживають у Франції, та саме матір забезпечує утримання двох дітей, втім, її дохід є недостатнім для покриття всіх витрат на навчання та проживання доньки у Франції, за умовами французького законодавства студентам денної форми навчання дозволяється працювати лише обмежену кількість годин, що не дає можливості позивачу забезпечувати себе самостійно.
Предмет позову становить вимога про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів в розмірі 1/6 частки заробітку (доходу) у зв'язку з продовженням нею навчання:
-за минулий період: з 09 лютого 2023 р. по 08 лютого 2026 р. у межах трирічної давності згідно зі ст. 257 ЦК України;
-на майбутнє: з 09.02.2026 р. до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення 23 років (до 10.11.2026 р.).
Відповідач не скористався правом надання відзиву на позовну заяву.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Як встановлено судом, позивач є донькою відповідача, що підтверджується відповідним свідоцтвом про народження.
Судом на підставі довідки з місця навчання встановлено, що позивач навчається в Університеті Лотарингії: навчається на факультеті «Гуманітарні та Соціальні науки - НАНСІ» за спеціальністю «Психолог», здобуває освіту на денній формі навчання, офіційно зарахована на 2025/2025 р.р.
Відповідач несе військову службу, отримує дохід, що підтверджується відповіддю від 02.04.2026 р. з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи.
Сторони у цій справі не досягли згоди з питання утримання повнолітньої доньки (позивача), яка продовжує навчання.
Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України).
Дослідив докази, надані у порядку ст.ст. 76-80, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, в межах заявлених суду позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для його задоволення частково, враховуючи наступне.
Статтею 199 СК України передбачений обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Отже, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Як встановлено судом, позивач досягла повноліття, продовжує навчання на денній формі навчання, потребує матеріальної допомоги.
Доказів виконання відповідачем вказаного вище обов'язку суду не надано.
Згідно зі ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання (ч. 3 ст. 199 СК України).
Вочевидь, що нормальне існування людини, функціонування її організму та збереження її здоров'я потребує матеріальних цінностей (грошових коштів) для придбання набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних потреб людини. Матеріальних цінностей потребує навіть мінімально прийнятий рівень життя (ч. 3 ст. 82 ЦПК України).
Як встановлено судом, повнолітня ОСОБА_1 продовжує навчання, мешкає у Франції разом з матір'ю, потребує матеріальної допомоги, у зв'язку з чим для суду наявні підстави для задоволення вимог позивача та стягнення аліментів з відповідача на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання.
В той же час щодо розміру аліментів, які стягуватимуться, то згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
За ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1)стан здоров'я та матеріальне становище ОСОБА_1 (відомості про стан здоров'я відсутні, позивач не отримує доходу);
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів (відповідач несе військову службу та отримує дохід);
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина (докази відсутні); ;
3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав (докази відсутні);
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів (докази відсутні).
У постанові від 13.04.2021 р. у справі №308/4214/18 Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду зазначив, що статетю 199 СК України передбачено обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов'язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що відповідач може надавати матеріальну допомогу в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, у зв'язку з чим для суду наявні підстави для задоволення позову.
Стосовно періоду стягнення аліментів, то позивач звернулася до суду 10.02.2026 р., відтак, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову (ч. 1 ст. 201, ч. 1 ст. 191 СК України).
Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
На виконання п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.
Стосовно вимоги позову про стягнення аліментівза минулий період: з 09 лютого 2023 р. по 08 лютого 2026 р. у межах трирічної давності згідно зі ст. 257 ЦК України, то для суду відсутні підстави для її задоволення, враховуючи наступне.
До відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу (ч. 1 ст. 201 СК України).
Відповідно до статті 191 СК України аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.
Аналіз наведеної норми закону дає підстави для висновку, що для стягнення аліментів за минулий час позивач повинен довести:
1) вжиття заходів щодо одержання аліментів з відповідача; 2) ухилення відповідача від надання утримання дитині.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).
Вимоги щодо доказів визначені у ст.ст. 76 - 80 ЦПК України.
Як встановлено судом, позивач не надала належних і допустимих доказів, що вона вживала заходів щодо одержання аліментів з відповідача, а останній ухилявся від їх сплати,тому суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вимог в цій частині.
Стосовно вимоги позову про стягнення аліментів на майбутнє: з 09.02.2026 р. до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення 23 років (до ІНФОРМАЦІЯ_1 ), то період стягнення аліментів з відповідача на користь позивача визначений судом з урахуванням наданого позивачем доказу щодо періоду навчання та здобуття другого освітнього рівня вищої освіти - ступеню магістр.
За умови вступу позивача до аспірантури та продовження навчання до досягнення 23 років, права позивача (за умови їх порушення) підлягають окремого судового захисту шляхом подання іншого позову.
Керуючись ч. 1 та ч. 3 ст. 3, ст. 13, ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 19, ст. 23, ст.ст. 76-80, 89, п. 2 ч. 1 та ч. 3 ст. 258, ст.ст. 264 - 265, 273, п. 1 ч. 1 ст. 274, ст. 279, п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, задовольнити частково.
Стягувати щомісяця з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 . АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання останньої в розмірі 1/6 частки заробітку (доходу) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 . АДРЕСА_1 ) до припинення навчання, тобто до 30 червня 2026 р. включно, починаючи стягнення з 10.02.2026 р.
В задоволенні решти вимог позову відмовити.
Рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Судові витрати (судовий збір) компенсувати за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Дата складення повного судового рішення 06.04.2026 р.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.В.Спаї