Справа № 461/2239/26
Провадження № 1-кс/461/1960/26
31.03.2026 року м. Львів
Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м. Львові погоджене із прокурором першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 , клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівської області ОСОБА_4 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026140000000214 від 05.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, -
Слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівської області ОСОБА_4 , за погодженням прокурора першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до суду із клопотанням, в якому просить накласти арешт у кримінальному провадженні № 12026140000000214 від 05.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, на майно, вилучене 30.03.2026 під час проведення огляду на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова, за адресою: м. Львів, вул. Конюшина, 30, а саме: сіль технічну, яку поміщено до спеціального пакету NPU5535418.
В обґрунтування внесеного клопотання покликається на те, що 30.03.2026 на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова, за адресою: м. Львів, вул. Конюшина, 30 проведено огляд. Під час огляду було виявлено та вилучено згідно вимог ДСТУ 4886.1:2007 «Правила відбирання і готування проб»: сіль технічну, яку поміщено до спеціального пакету NPU5535418.
30.03.2026 слідчим винесено постанову про визнання вище вказаної солі технічної речовим доказом у кримінальному провадженні № 12026140000000214 від 05.03.2026.
З огляду на обставини вчинення кримінального правопорушення, на даний час в органу досудового розслідування існує сукупність підстав вважати, що вилучена під час огляду технічна сіль є речовим доказом у вказаному вище кримінальному провадженні, оскільки може бути предметом вчинення кримінального правопорушення та містить інформацію щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.
Тому є необхідним долучення вище перелічених предметів до матеріалів кримінального провадження з метою використання їх у доказуванні, отриманні постійного безперешкодного доступу до них, недопущенні їх відчуження, зміни або знищення, а також проведення ряду судових експертиз, досліджень та інших слідчих дій, необхідність у яких може виникнути у ході проведення досудового розслідування.
Слідчий у судове засідання не з'явився, оскільки згідно клопотання просить проводити розгляд клопотання про арешт майна без його участі, клопотання підтримує та просить таке задоволити в повному обсязі, а також без участі власника (володільця) майна, з метою забезпечення арешту майна та запобігання можливості відчуження вказаного майна до розгляду даного клопотання по суті.
Вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості щодо якого до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026140000000214 від 05.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що згідно інформації офіційного майданчика державних публічних закупівель «Prozorro» та опрацювання отриманих світлокопій документів, встановлено, що органами місцевого самоврядування м. Львова здійснено закупівлю та в подальшому укладення відповідних договорів щодо закупівлі товару: Сіль технічна. ДК 021:2015 - 14410000-8 - Кам'яна сіль.
Серед іншого, серед іншого, Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради (ЄДРПОУ 04056115) уклала договір №212/Т/25 від 13.11.25 із ФОП ОСОБА_5 (код за ДРФО НОМЕР_1 ), ідентифікатор закупівлі UA-2025-10-22-014837-a очікуваною вартістю 2 988 390,00 грн. (1830 м3. - вартість 1 м3. - 1633 грн.).
Окрім цього, Шевченківська районна адміністрація передала, а ФОП ОСОБА_5 прийняв майно - Спеціалізовану хімічну продукцію - матеріали протиожеледні фрикційні у кількості 1830 метрів кубічних згідно Акту №1 від 26.11.2025 прийому-передачі на безоплатне відповідальне зберігання (матеріали протиожеледні фрикційні), відповідно до договору №212/Зб/25 від 13.11.2025.
Згідно умов цього договору, зазначений товар ФОП ОСОБА_5 зберігає за адресою: АДРЕСА_1 та забезпечує наявність для зберігання майна територію, що охороняється та виключає доступ сторонніх осіб до майна.
30.03.2026 на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова, за адресою: м. Львів, вул. Конюшина, 30 проведено огляд. Під час огляду було виявлено та вилучено згідно вимог ДСТУ 4886.1:2007 «Правила відбирання і готування проб»: сіль технічну, яку поміщено до спеціального пакету NPU5535418.
30.03.2026 слідчим винесено постанову про визнання вище вказаної солі технічної речовим доказом у кримінальному провадженні № 12026140000000214 від 05.03.2026.
У відповідності до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Арешт на вище вказане майно, як тимчасово вилученого майна є розумним та співрозмірним обмеженням права власності щодо виконання завдання кримінального провадження відповідно до ст. 2 КПК України.
Таким чином, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого.
Завдання, для виконання якого слідчий звертається із клопотанням може бути виконане.
Незастосування арешту майна із позбавленням права на відчуження та розпорядження, може привести до настання наслідків, які перешкоджатимуть збереженню речових доказів.
Оцінюючи надані стороною обвинувачення докази слідчий суддя вважає їх належними та допустимими, їх сукупність та взаємозв'язок між ними достатній для прийняття процесуального рішення про арешт.
Враховуючи вищевикладене, а також правову підставу для арешту майна, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наявність об'єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи, а також з метою збереження речових доказів, вважаю, що клопотання підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170, 172, 173 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівської області ОСОБА_4 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026140000000214 від 05.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України - задоволити.
Накласти арешт у кримінальному провадженні № 12026140000000214 від 05.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, на майно, вилучене 30.03.2026 під час проведення огляду на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова, за адресою: м. Львів, вул. Конюшина, 30, а саме: сіль технічну, яку поміщено до спеціального пакету NPU5535418.
Виконання ухвали покласти на слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівської області ОСОБА_6 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особами, які не викликались до суду - протягом п'яти днів з дня її отримання.
Слідчий суддя ОСОБА_1