Ухвала від 03.04.2026 по справі 334/3051/26

Дата документу 03.04.2026

Справа № 334/3051/26

Провадження № 1-кс/334/949/26

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2026 року м. Запоріжжя

Дніпровський районний суд міста Запоріжжя в складі слідчої судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання дізнавача сектору дізнання Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12026087050000089 від 12.03.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Дніпровського районного суду міста Запоріжжя 02.04.2026 року надійшло клопотання дізнавача сектору дізнання Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12026087050000089 від 12.03.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

Клопотання мотивовано тим, що сектором дізнання Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026087050000089 від 12.03.2026 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, розпочате за фактом вчинення шахрайських дій відносно ОСОБА_5 .

Досудовим розслідуванням встановлено, що 11.03.2026 до Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області надійшла заява від ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що невстановлена особа, шахрайським шляхом, а саме шляхом обману, під приводом продажу автомобіля, використовуючи платформу «Олх», а саме акаунт «Avto Mur» н.т. НОМЕР_1 , заволоділа грошовими коштами потерпілої, які вона 07.03.2026 в період часу з 11:15 год. до 11:32 год. перебуваючи у відділенні ПриватБанк за адресою: м. Запоріжжя, вул. Інженерна, 1Д, через термінал здійснила три грошові перекази на банківську картку Ощадбанк НОМЕР_2 на загальну суму 86238,04 грн, після чого автомобіль не доставила, чим заявниці було спричинено матеріальний збиток на загальну суму 86238,04 гривень (ЄО 7977 від 11.03.2026).

В ході досудового розслідування в якості потерпілої допитано ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка повідомила, що 06.03.2026 вона знаходилась вдома, за місцем свого мешкання. Переглядаючи соціальну платформу «OLX», вона хотіла придбати автомобіль «Opel Vivaro L2H1 Design Edition 2.0», побачила об'яву, що продається такий автомобіль. Зайшла на цю об'яву (ID оголошення - 913784746) Продавець - AVTO MUR. Вартість яка була в об'яві - 202 864 грн. Прочитавши опис, згідно якого, всі технічні характеристики її влаштували, вона вирішила зі свого номеру мобільного телефону: НОМЕР_3 подзвонити на номер телефону, який був вказаний в об'яві: НОМЕР_1 . Трубку взяв чоловік, назвався ОСОБА_7 . Розповів, що займається перегоном автомобілів, що може пригнати вищевказане авто до міста Запоріжжя. Потерпілу все влаштувало та він їй повідомив, що треба здійснити передплату на номер банківської картки, яку він продиктував: НОМЕР_2 , у розмірі 88000 грн. На що потерпіла погодилась, та на наступний день, 07.03.2026, близько 11:00 пішла до відділення «ПриватБанку», яке розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Інженерна 1Д, а саме до терміналу. Так, об 11:15:33 вона через термінал, а саме через мобільний телефон чоловіка ОСОБА_8 НОМЕР_4 провела першу транзакцію у розмірі 29999 грн на банківську картку АТ «Ощад Банк» НОМЕР_2 . Об 11:24:51 провела другу транзакцію у розмірі 29999 грн на банківську картку АТ «Ощад Банк» НОМЕР_2 . Об 11:32:43 провела третю транзакцію у розмірі 28000 грн на банківську картку АТ «Ощад Банк» НОМЕР_2 . Після чого, потерпіла подзвонила продавцю ОСОБА_7 , та повідомила, що гроші вона переказала, він сказав, що гроші на картку прийшли, та очікувати авто в продовж 3 діб. Далі, 08.03.2026 потерпіла вирішила подзвонити знову йому, аби дізнатись, інформацію, щодо авто, про те його мобільний телефон був вимкнений. Також вирішила одразу написати йому у месенджер «Viber» але і там було тихо, ніхто не відповідав. Після чого потерпіла вирішила написати заяву до поліції. Вказаним правопорушенням, потерпілій завдано матеріальний збиток у сумі 86238,04 гривень.

Таким чином, існують достатні підстави вважати, що грошові кошти в сумі 86238,04 гривень, зараховані на банківську карту ОСОБА_9 № НОМЕР_2 , відкриту в АТ «Ощад Банк», одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України. Ураховуючи вищевикладене, на теперішній час, з метою забезпечення повного, об'єктивного та неупередженого досудового розслідування, а також забезпечення збереження коштів, одержаних внаслідок вчинення кримінального правопорушення, на даний час у дізнавача виникла необхідність у накладенні арешту на грошові кошти, які знаходяться на банківській картці третьої особи із забороною здійснення видаткових операцій, у зв'язку з чим дізнавач просить суд: 1)накласти арешт на грошові кошти у розмірі 86238,04 гривень, які знаходяться на банківській картці ОСОБА_9 в Акціонерному Товаристві АТ «Ощадбанк», ЄРДПОУ 00032129, який розташовується за юридичною адресою: м. Київ, вул. Госпітальна б. 12-Г, до якого прив'язана банківська картка № НОМЕР_2 , емітована на ім'я ОСОБА_9 , заборонивши здійснення видаткових операцій. 2) зобов'язати банківську установу, а саме АТ «Ощад Банк»ЄРДПОУ 00032129, який розташовується за юридичною адресою: м. Київ, вул. Госпітальна б. 12-Г, надати завірені належним чином відомості про залишок грошових коштів на банківській картці № НОМЕР_2 , емітована на ім'я ОСОБА_9 на момент оголошення ухвали.

У судовому засіданні дізнавач та прокурор не з'явились, 02.04.2026 року дізнавач ОСОБА_3 подав через канцелярію суду заяву про розгляд клопотання без його участі.

Представник АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_9 у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду клопотання повідомлялися у встановленому законом порядку, їх неприбуття не є перешкодою для розгляду клопотання, що передбачено ч. 1 ст. 172 КПК України. При цьому, клопотання дізнавача в частині розгляду клопотання без участі АТ «Ощадбанк» та власника рахунку з метою забезпечення арешту грошових коштів, недопущення їх виведення, перерахування та привласнення їх невстановленими особами, після інформування про мету органу досудового розслідування забезпечити кримінальне провадження відповідним заходом, передбаченим кримінально-процесуальним законодавством задоволенню не підлягає, оскільки стороною, яка подала клопотання, не доведена наявна достатність підстав вважати, що це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, оцінивши докази, які у них містяться, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1 ст. 131 КПК України).

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

При застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження має бути забезпечено дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню (ст. 3 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

У випадку необхідності забезпечення збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК України).

Частиною 1 ст. 170 КПК України передбачено, що слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.

На переконання слідчого судді, дізнавачем не доведено необхідності накладення арешту на зазначені в клопотанні банківські картки, зокрема не доведено відповідність зазначених карток критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

Частиною 1 ст. 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду.

Зупинення видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, а також в інших випадках, передбачених договором, Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», іншими законами та/або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку. Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, якщо арешт накладено без встановлення такої суми або якщо інше передбачено договором, законом чи умовами такого обтяження (ч. 2 ст. 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність»).

Отже, зупинення видаткових операцій за рахунками здійснюється в разі накладення арешту на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, а не на банківські картки, які є платіжним інструментом.

При цьому, дізнавачем у клопотанні взагалі не доведено, кому належить банківський рахунок, не з'ясовний рух грошових коштів на вказаному банківському рахунку, та залишок коштів, а також їх призначення.

З огляду на викладене, клопотання дізнавача задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 107, 131, 132, 167, 170, 172, 173,309 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання дізнавача сектору дізнання Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12026087050000089 від 12.03.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,- відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, а у випадку, якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Слідчий суддя: ОСОБА_1

Попередній документ
135436902
Наступний документ
135436904
Інформація про рішення:
№ рішення: 135436903
№ справи: 334/3051/26
Дата рішення: 03.04.2026
Дата публікації: 07.04.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Дніпровський районний суд міста Запоріжжя
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (03.04.2026)
Дата надходження: 02.04.2026
Предмет позову: -
Розклад засідань:
03.04.2026 14:00 Ленінський районний суд м. Запоріжжя
Учасники справи:
головуючий суддя:
КОЛОМАРЕНКО КРІСТІНА АНАТОЛІЇВНА
суддя-доповідач:
КОЛОМАРЕНКО КРІСТІНА АНАТОЛІЇВНА