Справа № 314/1585/26
Провадження № 1-кс/314/399/2026
06.04.2026 м. Вільнянськ
Слідчий суддя Вільнянського районного суду Запорізької області ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вільнянськ скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого відділення поліції №2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області за матеріалами досудового розслідування №42023082060000070 від 31.07.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України,
за участю скаржника ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
слідчого ОСОБА_5 ,
До слідчого судді Вільнянського районного суду Запорізької області надійшли матеріали скарги ОСОБА_3 , відповідно до якої скаржник просить визнати бездіяльність слідчого відділення поліції №2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 , щодо не розгляду заяви ОСОБА_3 №312-26 від 14.01.2026 та зобов'язання слідчого вручити повідомлення про підозру.
В судовому засіданні скаржник підтримала скаргу.
Прокурор, слідчий заперечували відносно задоволення скарги.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали скарги, встановив наступні обставини.
Відповідно до ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені зокрема рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_3 подала скаргу №312-26 від 14.01.2026 до Запорізької окружної прокуратури, яка 15.01.2026 скерована за належністю до відділення поліції №2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області.
Відповідно до ст.56 КПК України, а саме ч. 1 протягом кримінального провадження потерпілий має право:
1) бути повідомленим про свої права та обов'язки, передбачені цим Кодексом;
2) знати сутність підозри та обвинувачення, бути повідомленим про обрання, зміну чи скасування щодо підозрюваного, обвинуваченого заходів забезпечення кримінального провадження та закінчення досудового розслідування;
3) подавати докази слідчому, прокурору, слідчому судді, суду;
4) заявляти відводи та клопотання;
5) за наявності відповідних підстав - на забезпечення безпеки щодо себе, близьких родичів чи членів своєї сім'ї, майна та житла;
6) давати пояснення, показання або відмовитися їх давати;
7) оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом;
8) мати представника та в будь-який момент кримінального провадження відмовитися від його послуг;
9) давати пояснення, показання рідною або іншою мовою, якою він вільно володіє, безоплатно за рахунок держави користуватися послугами перекладача в разі, якщо він не володіє державною мовою чи мовою, якою ведеться кримінальне провадження;
10) на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом;
11) знайомитися з матеріалами, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, в порядку, передбаченому цим Кодексом, у тому числі після відкриття матеріалів згідно зі статтею 290 цього Кодексу, а також знайомитися з матеріалами кримінального провадження, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, у випадку закриття цього провадження;
12) застосовувати з додержанням вимог цього Кодексу технічні засоби при проведенні процесуальних дій, в яких він бере участь. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд вправі заборонити потерпілому застосовувати технічні засоби при проведенні окремої процесуальної дії чи на певній стадії кримінального провадження з метою нерозголошення даних, які містять таємницю, що охороняється законом чи стосується інтимних сторін життя людини, про що виноситься (постановляється) вмотивована постанова (ухвала);
13) одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення у випадках, передбачених цим Кодексом;
14) користуватися іншими правами, передбаченими цим Кодексом.
Ч. 2. Під час досудового розслідування потерпілий має право:
1) на негайне прийняття і реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення, визнання його потерпілим;
2) отримувати від уповноваженого органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію;
3) подавати докази на підтвердження своєї заяви;
4) брати участь у слідчих (розшукових) та інших процесуальних діях, під час проведення яких ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дії, що заносяться до протоколу, а також знайомитися з протоколами слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, виконаних за його участі;
5) отримувати копії матеріалів, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, після закінчення досудового розслідування.
За визначенням ч.3 ст.93 КПК України сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.
Ініціювання стороною захисту, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді.
Відповідно до ст.220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Згідно з ч.3 ст.110 КПК України рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне.
Слідчим до слідчого судді не надано доказів прийняття процесуального рішення, в порядку визначеному ст.ст.110, 220 КПК України, за наслідками поданої до органу досудового розслідування заяви №312-26 від 14.01.2026.
Відповідно до ч.2 ст.307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути, зокрема, про зобов'язання вчинити певну дію.
Отже, слідчий суддя приходить до висновку, що відносно поданої заяви ОСОБА_3 №312-26 від 14.01.2026 мала місце бездіяльність слідчого, оскільки слідчому судді не надано доказів прийняття процесуального рішення, у зв'язку з чим скарга в частині бездіяльності підлягає задоволенню.
Відносно зобов'язання слідчого повідомити про підозру, слідчий суддя приходить до висновку, що питання повідомлення про підозру відносяться до дискреційних повноважень органу досудового розслідування, до повноважень слідчого судді не відносяться процесуальні повноваження щодо повідомлення особі про підозру та/або зобов'язання органу досудового розслідування здійснити повідомлення про підозру, у зв'язку з чим в задоволенні скарги в цій частині слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 303-304, 309 КПК України, слідчий суддя
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого відділення поліції №2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області за матеріалами досудового розслідування №42023082060000070 від 31.07.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України задовольнити частково.
Зобов'язати слідчого за кримінальним провадженням №42023082060000070 від 31.07.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, прийняти процесуальне рішення у виді постанови, в порядку визначеному ст.220 КПК України, за наслідками розгляду заяви ОСОБА_3 №312-26 від 14.01.2026.
В задоволенні іншої частини скарги відмовити.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1
06.04.2026