Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 299/1540/26
Номер провадження 2-з/299/8/26
06.04.2026 року м. Виноградів
Суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області Леньо В.В., при секретарі Казимірська Н.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної зави,
03.04.2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, згідно якої просить:
1. Накласти арешт на нерухоме майно - нежитлове приміщення - магазин “ ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_2 на праві приватної власності.
2.Заборонити ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії щодо відчуження зазначеного майна, у тому числі укладати договори купівлі-продажу, дарування, міни тощо.
3.Заборонити державним реєстраторам, нотаріусам та іншим суб'єктам державної реєстрації вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо зазначеного нерухомого майна.
Подана заява мотивована тим, що заявниця перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 з 30 травня 1998 року.
Чоловіку на праві приватної власності належить приміщення - магазину “ ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Це нежитлове приміщення він успадкував після смерті батька, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 22.11.2019 року, виданим приватним нотаріусом С.М. Стойкою.
У зазначеному приміщенні здійснює підприємницьку діяльність як фізична особа-підприємець у сфері хлібопекарського виробництва.
Частина цієї діяльності організована за рахунок грантових коштів, що підтверджується відповідними документами, зокрема:
заявою за №NNM588 від 04.09.2024 року на отримання гранту на власну справу;
- бізнес-планом;
- заявою про приєднання до Договору про надання мікрогранту від 17.10.2024 року;
- договором поставки № 01-11\24 від 01.11. 2024 року;
- специфікацією до договору поставки від 01.11. 2024року;
- актом приймання-передачі товару та документації від 01.11. 2024 р.;
- видатковою накладною №4 від 01.11. 2024 року про придбання майна на суму 250 000 гривень згідно отриманого гранду;
- випискою з рахунку;
- інформаційною пам'яткою для грантоутримачів від 25.11.2024 року.
За рахунок отриманого гранту заявницею придбано обладнання, яке знаходиться у спірному приміщенні та використовується у господарській діяльності.
Відповідно до умов грантового договору вона зобов'язана здійснювати підприємницьку діяльність за визначеним місцем, забезпечити створення робочих місць та дотримуватись інших умов договору.
За договором мікрогранту отримала кошти на суму 250000 гривень на покупку обладнання для випікання хлібобулочних виробів. У договорі та в пам'ятці прописано, що вона зобов'язана протягом 24 місяців з моменту отримання коштів забезпечити роботою двох працівників. Мною прийнято двох найманих працівників.
При поданні заяви на отриманім мікрогранту, бізнес-плану зазначила, що місце підприємницької діяльності - АДРЕСА_1 .
Обов'язковою умовою Договору про надання мікрогранту є створення протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку робочих місць у кількості 2 осіб. Кошти на рахунок перераховані 04.11.2024 року.
05.11. 2024 року за перераховані кошти купила тістоміс 60 л., ферментаційну камеру на суму 250000 гривень. Прийняла в 6-тимісячний строк двох працівників. 25.11.2024 року підписала інформаційну пам'ятку як грантоотримувач, якою попереджена, що у випадку порушення договору буде нести відповідальність.
Разом з тим ОСОБА_2 , який є власником зазначеного приміщення, вживає активних дій щодо відчуження спірного майна, що підтверджується розміщенням оголошення про продаж на веб-сайті ОЛХ. Крім того, намагається вплинути на найманих працівників, примусив написати заяви на звільнення, створив перепони в користуванні приміщенням.
За таких обставин існує реальна, а не гіпотетична загроза відчуження майна третім особам, що унеможливить або істотно ускладнить виконання рішення суду.
Відчуження спірного приміщення призведе до втрати придбаного за грантові кошти обладнання, що фактично унеможливить виконання умов грантового договору та спричинить обов'язок повернення коштів, що завдасть мені значної матеріальної шкоди.
Виконання майбутнього рішення суду буде істотно ускладнене або неможливе.
Має намір в 10-ти денний строк звернутись до Виноградівського районного суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном, визнання права користування приміщенням та захист права на здійснення підприємницької діяльності.
Спірне нерухоме майно є безпосереднім предметом майбутнього спору.
З огляду на викладене, існує реальна загроза відчуження спірного майна та порушення права майбутнього позивача.
Дослідивши подану заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви та додані до неї матеріали, суд приходить до наступного.
У відповідності до положень частини 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Інститут забезпечення позову дає можливість суду до ухвалення рішення по суті вжити заходів щодо забезпечення заявленого позову у певних визначених випадках, враховуючи чітко визначені підстави.
Відповідно до ч. 2 ст. 151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Відповідно ст. 150 ЦПК України позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;
2) забороною вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання;
5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;
6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;
7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору;
8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;
9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» також роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позов, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Разом з тим подана заява про забезпечення позову до подання позовної заяви зазначеним вимогам не відповідає.
З поданої заяви та доданих документів не можливо встановити, між ким існує спір та чи існує він взагалі.
Обгрунтовуючи необхідність накладення арешту на нерухоме майно з забороною відчуження заявник ОСОБА_1 вказує, що бажає звернутися до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном, визнання права користування приміщенням та захист права на здійснення підприємницької діяльності.
Разом з тим, до заяви про забезпечення доказів жодного документу на підтвердження права користування вказаним нежитловим приміщенням як фізична особа підприємець (договір оренди чи договір безоплатного користування майном) заявник не долучила.
Зазначаючи про наявність перешкод у користування майном для здійснення підприємницької діяльності, докази такого не надала.
Роздруківка з інтернет сайта ОЛХ про продаж майна не може розцінюватися як беззперечна підстава для накладення арешту на майно, оскільки таке оголошення може бути розміщено будь-якою особою відносно будь-якого майна.
Доводи заявниці на обґрунтування вимог заяви про те, що ОСОБА_2 має намір відчужити нежитлове приміщення є виключно припущенням.
Фактично заявник звернувся до суду не із заявою про забезпечення позову а з виключно з вимогою про накладення арешту на майно.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, не має достатніх підстав вважати, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду.
Доводів про те, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, жодних не зазначено.
За вказаних обставин клопотання про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.149-153 ЦПК України, суд -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної зави - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Головуючий Леньо В. В.