Справа №523/18711/14-к
Провадження №1-кп/523/21/26
02 квітня 2026 року м. Одеса
Пересипський районний суд міста Одеси під головуванням судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , в присутності обвинуваченої, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі об'єднанні обвинувальні акти за звинуваченням ОСОБА_6 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 4 ст. 186 КК України, -
В провадженні Пересипського районного суду міста Одеси перебувають об'єднанні обвинувальні акти за звинуваченням ОСОБА_6 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 4 ст. 186 КК України.
Прокурором було подано письмове клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_6 оскільки вона скоїла тяжкі злочини, не працевлаштована, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків, крім того з місця скоєння злочину зникла, а також певний час перековувалась від суду, тому є наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Захисник ОСОБА_5 заперечував проти клопотання прокурора та просив змінити його підзахисній міру запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, оскільки обвинувачена ОСОБА_6 потребує лікування.
Дослідивши матеріали справи, вивчивши клопотання прокурора, вислухавши думку захисника - адвоката ОСОБА_5 , який просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора, обвинувачену ОСОБА_6 , яка просила змінити їй запобіжний захід на домашній арешт, відповідно до чого, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Разом з тим, згідно ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Зі змісту положень ч. 4 ст. 176 вказаного Кодексу, запобіжні заходи під час судового провадження застосовуються судом за клопотанням прокурора, а зі ст. 178 цього Кодексу слідує, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності визначені цією нормою закону обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей; дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів; розмір майнової шкоди та інше.
Стаття 177 КПК України, встановлює, що наряду з іншим, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Разом з цим, ст. 178 КПК України передбачає, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інше.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу, суд враховує вимоги ст. 29 Конституції України, ст. 9 Загальної Декларації прав людини, ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст. 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.
Наведені обставини у контексті Конституційних та Конвенційних принципів поваги до особистої свободи людини, з огляду на не встановлення й не доведення прокурором в судовому засіданні наявності підстав для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою конкретної особи, їх обґрунтованості та достатності, уявляє собою порушення вимог п. 4 ст. 5 Конвенції, а також унеможливлюють за відсутності належного письмового клопотання сторони обвинувачення суду дійти висновку про наявність підстав для продовження такого запобіжного заходу.
З огляду на п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до особи, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років.
Таким чином, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 331 КПК України, підстави ст. 177 КПК України, обставини передбачені ст. 178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченому кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченій ОСОБА_7 у разі визнання винуватою, з метою запобігти незаконним діям, а саме переховуватись від правосуддя, впливати на свідків, потерпілих та можливості скоєння нових правопорушень, думки учасників процесу, суд вважає за доцільне частково задовольнити клопотання прокурора та продовжити відносно обвинуваченої ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Враховуючи положення ч. 3 ст. 183 КПК України, а також обставини вчиненого кримінального правопорушення, суд вважає за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 177, 178, 183, 331, 369-372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_6 на 60 (шістдесят) діб, - задовольнити частково.
Продовжити у відношенні обвинуваченої ОСОБА_6 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «ОСІ», на 60 (шістдесят) діб, тобто до 02.06.2026 року включно.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченою ОСОБА_6 обов'язків, передбачених КПК України у розмірі - 50 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних громадян, що становить 166 400 гривень.
Підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу. Підозрюваний, обвинувачений звільняються з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на обвинувачену ОСОБА_6 обов'язки строком на 60 діб, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
-прибувати за кожною вимогою до прокурора або суду;
-не відлучатися з населеного пункту в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду;
-повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;
-утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілими по справі.
Роз'яснити підозрюваному (обвинуваченому), що відповідно до ч.ч. 8, 10, 11 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою
Копію ухвали направити в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» - для виконання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії.
Суддя ОСОБА_1