Номер провадження: 22-ц/813/1010/26
Справа № 493/1911/23
Головуючий у першій інстанції Тітова Т.П.
Доповідач Таварткіладзе О. М.
17.03.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Таварткіладзе О.М.,
суддів: Вадовської Л.М., Сєвєрової Є.С.,
за участю секретаря судового засідання: Чередник К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Приватного підприємства «Левчик» на ухвалу Балтського районного суду Одеської області від 12 вересня 2025 року за клопотанням представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Балтський Хлібороб» - адвоката Другакова Дениса Олеговича про призначення судової технічної експертизи у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Балтський Хлібороб» до Приватного підприємства «Левчик», ОСОБА_1 про визнання відсутнім права оренди земельних ділянок, -
У провадженні Балтського районного суду Одеської області перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Балтський Хлібороб» до Приватного підприємства «Левчик», ОСОБА_1 про визнання відсутнім права оренди земельних ділянок.
Ухвалою Балтського районного суду Одеської області від 02.04.2025 року призначена судова почеркознавча експертиза, проведення якої доручене експертам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз.
28.05.2025 року на адресу суду повернулася цивільна справа разом клопотанням експерта Одеського науково-дослідницького інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Косигіної Н. про надання додаткових матеріалів та вчинення інших дій, пов'язаних із проведенням судової почеркознавчої експертизи, а саме надання вільних зразків підпису ОСОБА_1 у оригіналах, максимально наближених за часом виконання до об'єктів дослідження та надання експериментальних зразків її підпису у вигляді запису її прізвища «ОСОБА_1», виконані на лінії графлення таким саме пишучим приладом, що і об'єкти дослідження.
У судовому засіданні відповідач та її представник - адвокат Рудаченко А.О. пояснили, що вільних зразків почерку і підпису ОСОБА_1 немає, тому вважали за можливе повторне надіслання експерту матеріалів справи для проведення експертизи за наявними матеріалами справи.
У судовому засіданні представник відповідача ПП «Левчик» - адвокат Танірвердієв А.Д. та представник позивача ТОВ «Балтський Хлібороб» - адвокат Другаков Д.О. вважали за доцільне проведення експертизи для вирішення поставлених ухвалою від 02.04.2025 року питань, та вважають за можливе повторне надіслання експерту матеріалів справи для проведення експертизи за наявними матеріалами справи. Зобов'язуються оплатити вартість експертизи згідно наданих рахунків.
Крім того, у судовому засіданні представник позивача ТОВ «Балтський Хлібороб» - адвокат Другаков Д.О. заявив клопотання про призначення судової технічної експертизи.
У судовому засіданні представник відповідача ПП «Левчик» - адвокат Танірвердієв А.Д. просив відмовити у задоволенні клопотання представника позивача, оскільки позивачу необхідно довести тільки актуальність його права оренди. Крім того вважав, що позивач не позбавлений можливості заявити вказане клопотання після проведення вже призначеної судом експертизи.
Ухвалою Балтського районного суду Одеської області від 12 вересня 2025 року клопотання експерта Одеського науково-дослідницького інституту судових експертиз про надання додаткових матеріалів та вчинення інших дій, пов'язаних із проведенням судової почеркознавчої експертизи задоволено частково.
Клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи та судової технічної експертизи - задоволено.
Призначено у цивільній справі за позовом ТОВ «Балтський Хлібороб» до ПП «Левчик», ОСОБА_1 про визнання відсутнім права оренди земельних ділянок судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено такі питання:
- Чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у додатковій угоді до договору оренди землі від 10.11.2017 року, укладеної між ТОВ «Балтський Хлібороб» та ОСОБА_1 , строком до 31.12.2027 року, щодо земельної ділянки, кадастровий номер 5120682200:01:001:0284, площею 2,58 га, розділ додаткової угоди «Місцезнаходження та реквізити Сторін», графа «Орендодавець», рядок «Підпис», ОСОБА_1 , чи іншою особою? (конверт з надписом оригінали документів)?
- Чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у додатковій угоді до договору оренди землі від 10.11.2017 року, укладеної між ТОВ «Балтський Хлібороб» та ОСОБА_1 , строком до 31.12.2027 року, щодо земельної ділянки, кадастровий номер 5120682200:01:001:0285, площею 2,58 га, розділ додаткової угоди «Місцезнаходження та реквізити Сторін», графа «Орендодавець», рядок «Підпис», ОСОБА_1 , чи іншою особою? (конверт з надписом оригінали документів)?
- Чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 в договорі оренди земельної ділянки б/н від 25.06.2020 року, укладеного між ПП«ЛЕВЧИК» та ОСОБА_1 , строком на 15 років, щодо земельної ділянки, кадастровий номер 5120682200:01:001:0285, площею 2,58 га, розділ договору «Реквізити та підписи сторін», графа «ОРЕНДОДАВЕЦЬ», рядок «Підпис» ОСОБА_1 , чи іншою особою (конверт з надписом оригінали документів)?
- Чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 в договорі оренди земельної ділянки б/н від 25.06.2020 року, укладеного між ПП«ЛЕВЧИК» та ОСОБА_1 , строком на 15 років, щодо земельної ділянки, кадастровий номер 5120682200:01:001:0284, площею 2,58 га, розділ договору «Реквізити та підписи сторін», графа «ОРЕНДОДАВЕЦЬ», рядок «Підпис» ОСОБА_1 , чи іншою особою (конверт з надписом оригінали документів)?
Призначено у справі судову технічну експертизу, на вирішення якої постановлено наступні питання:
- Чи виготовлявся договір оренди земельної ділянки б/н від 25.06.2020 року з кадастровим номером 5120682200:01:001:0284 на 4-х аркушах як єдиний документ одночасно, чи була заміна аркушів документа (а саме останніх аркушів договору з підписами сторін)?
- Чи виготовлявся договір оренди земельної ділянки б/н від 25.06.2020 року з кадастровим номером 5120682200:01:001:0285 на 4-х аркушах як єдиний документ одночасно, чи була заміна аркушів документа (а саме останніх аркушів договору з підписами сторін)?
Проведення експертизи доручено експертам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз, що розташований по вул. Рішельєвська, 8, м. Одеса, та попереджено експертів про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України.
Надано для проведення експертизи:
- матеріали цивільної справи № 493/1911/23;
- експериментальні зразки почерку ОСОБА_1 (т. 2 а.с. 231-258, т. 3 а.с. 81-90);
- вільні зразки почерку ОСОБА_1 у відомості № 3 на видачу соняшнику в розрахунок орендної плати за 2016 рік під порядковим номером 202 (конверт з надписом оригінали документів);
- вільні зразки почерку ОСОБА_1 у відомості № 2 на видачу соняшнику в розрахунок орендної плати за 2016 рік під порядковим номером 202 (конверт з надписом оригінали документів);
- вільні зразки почерку ОСОБА_1 у відомості на видачу орендної плати за землю за 2017 рік під порядковим номером 1 (конверт з надписом оригінали документів);
- вільні зразки почерку ОСОБА_1 у відомості на виплату готівки за серпень 2020 року під порядковими номерами 7 та 8 (конверт з надписом оригінали документів).
Дозволено експертам використовувати в якості вільних зразків почерку ОСОБА_1 її підпис та прізвище, ім'я, по батькові, які містяться в розписці учасника справи, сторони в цивільному процесі про отримання та ознайомлення з пам'яткою про права та обов'язки від 05.03.2025 року (т. 2 а.с. 230), довідковому листі від 05.03.2025 року (т. 3 а.с. 4).
Оплату за проведення почеркознавчої експертизи покладено на відповідача ПП «Левчик» та позивача ТОВ «Балтський Хлібороб» в рівних частинах, а оплату за проведення технічної експертизи покладено на позивача ТОВ «Балтський Хлібороб».
На час проведення експертизи провадження у справі зупинено.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду, Приватне підприємство «Левчик» звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Балтського районного суду Одеської області від 12 вересня 2025 року в частині призначення судової технічної експертизи скасувати та ухвалити у цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що предметом позову у справі № 493/1911/23 - є визнання відсутнім права ПП «ЛЕВЧИК» оренди земельної ділянки. При цьому підстава позову - наявність відповідного права користування (оренди) у ТОВ «БАЛТСЬКИЙ ХЛІБОРОБ». Отже, ТОВ «БАЛТСЬКИЙ ХЛІБОРОБ» у межах справи № 493/1911/23 потрібно лише довести наявність у нього актуального права оренди спірної земельної ділянки, незалежно від обставин укладення ОСОБА_1 договору оренди з ПП «ЛЕВЧИК» та/або іншою особою, тобто відповіді на поставлені у межах судової технічної експертизи запитання не складають предмет доказування.
До того ж відповіді на 2 поставлених запитання у межах судової технічної експертизи не сприятимуть правильному вирішенню спору, оскільки вони не мають значення для справи. Окремо звертає увагу, що ані клопотання ТОВ «БАЛТСЬКИЙ ХЛІБОРОБ», ані Ухвала не містять конкретного обґрунтування значення відповідей на 2 поставлених запитання у межах судової технічної експертизи для з'ясування належних обставин у справі № 493/1911/23. Таким чином, Ухвала в частині призначення технічної експертизи, на вирішення якої поставлено 2 питання, не відповідає вимогам ЦПК України
Будучи в розумінні ст.ст. 128, 130 ЦПК України належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, на 17.03.2026 року на 15:30 год. в судове засідання представник Приватного підприємства «Левчик» не з'явився.
17.03.2026 року на адресу суду надійшла заява від представника Приватного підприємства «Левчик» - Шаповал Олександра Анатолійовича про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю особистого прибуття представника.
Від представника ОСОБА_1 адвоката Рудаченко Андрія Олександровича надійшла заява про розгляд справи без їх участі
Присутній в судовому засіданні в режимі відеоконференції представник ТОВ «Балтський Хлібороб» - Другаков Денис Олегович не заперечував проти розгляду справи за фактичної явки.
Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Проаналізувавши подане клопотання про відкладення, колегія суддів дійшла до висновку про відмову у його задоволенні, як належним чином не обґрунтоване, оскільки до поданого клопотання представником не додано жодного доказу неможливості прибути у судове засідання.
За таких обставин, колегія суддів не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наведених у цій постанові підстав.
Відповідно до ч.1,2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ч.1 п.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Із матеріалів справи вбачається, що ухвала суду в частині призначення судової почеркознавчої експертизи, ніким із сторін в установленому законом порядку не оскаржується, тому в цій частині ухвала суду не є предметом перегляду судом апеляційної інстанції згідно положень ч. 1 ст. 367 ЦПК України та п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» № 12 від 24.10.2008 року.
Предметом апеляційного розгляду є ухвала суду в частині призначення судової технічної експертизи.
Призначаючи у справі судову технічну експертизу, на вирішення якої постановлено питання: чи виготовлявся договір оренди земельної ділянки б/н від 25.06.2020 року з кадастровим номером 5120682200:01:001:0284 на 4-х аркушах як єдиний документ одночасно, чи була заміна аркушів документа (а саме останніх аркушів договору з підписами сторін),чи виготовлявся договір оренди земельної ділянки б/н від 25.06.2020 року з кадастровим номером 5120682200:01:001:0285 на 4-х аркушах як єдиний документ одночасно, чи була заміна аркушів документа (а саме останніх аркушів договору з підписами сторін), суд першої інстанції виходив з того, що як і почеркознавча експертиза, це також стосується предмету доказування.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» передбачено, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.
Частиною першою статті 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб.
Приписами частини третьої статті 12 та частини першої статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Докази мають бути належними, тобто такими, які містять інформацію щодо предмета доказування (ст. 77 ЦПК); допустимими, тобто одержаними з дотриманням встановленого порядку, а обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 78); достовірними, а саме на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79) та достатніми, тобто які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК).
При цьому, питання про достатність доказів має вирішуватись з урахуванням характеру спору, його важливості для кожної сторони, а також передбачуваних наслідків ухвалення судового рішення по суті спору.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 12 ЦПК України, суд зберігаючи об'єктивність та неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Порядок призначення експертизи судом регулюється §6 глави 5 розділу І ЦПК України.
Так, відповідно до частини першої статті 102 ЦПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Частиною другою статті 102 ЦПК України встановлено, що предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Відповідно до ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.
При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.
Згідно з ч. 1 ст. 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Балтський Хлібороб» звернулося до суду з позовом до Приватного підприємства «Левчик», ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації та визнання права оренди.
Ухвалою суду від 01.10.2024 року заяву представника позивача ТОВ «Балтський Хлібороб» - адвоката Другакова Д.О. про зміну предмету позову, в якій він просить визнати відсутнім зареєстроване за ПП «Левчик» право оренди на земельну ділянку площею 2,5822 га, кадастровий номер 5120682200:01:001:0284, та на земельну ділянку площею 2,5821 га, кадастровий номер 5120682200:01:001:0285, розташованих на території Кармалюківської сільської ради Балтського (наразі Подільського) району Одеської області, прийнято до розгляду.
Тобто, предметом позову є визнання відсутнім зареєстрованого за ПП «Левчик» права оренди на земельну ділянку площею 2,5822 га, кадастровий номер 5120682200:01:001:0284, та на земельну ділянку площею 2,5821 га, кадастровий номер 5120682200:01:001:0285.
Крім того, ухвалою суду від 12.08.2024 року клопотання представника позивача ТОВ «Балтський Хлібороб» адвоката Другакова Дениса Олеговича про витребування доказів задоволено частково.
Витребувано у Приватного підприємства «Левчик»:
- оригінал договору оренди земельної ділянки б/н від 25.06.2020 з кадастровим номером 5120682200:01:001:0284, укладеного між Приватним підприємством «Левчик» та ОСОБА_1 ;
- оригінал договору оренди земельної ділянки б/н від 25.06.2020 з кадастровим номером 5120682200:01:001:0285, укладеного між Приватним підприємством «Левчик» та ОСОБА_1 .
11.02.2025 року Приватне підприємство «Левчик» надало суду оригінали вищевказаних договорів про оренду земельних ділянок.
При цьому, за обставинами цієї справи, ОСОБА_1 заперечує факт підписання договорів оренди земельних ділянок від 25.06.2020 року між нею та ПП «Левчик».
Пунктом 1.2.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26 грудня 2012 року № 1950/5) передбачено, що основними видами експертизи, крім інших, є технічна експертиза документів.
Відповідно до п. 3.1. Розділу ІІ Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, технічна експертиза документів поділяється на експертизу реквізитів документів, експертизу друкарських форм та експертизу матеріалів документів.
Відповідно до п. 3.2. Розділу ІІ Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, основними завданнями технічної експертизи реквізитів документів є: установлення фактів і способів унесення змін до документів (підчистка, травлення, дописка, переклеювання фотокарток, літер тощо) та виявлення їх первинного змісту, для проведення дослідження щодо встановлення факту внесення змін у первинний зміст документів надаються оригінали документів; виявлення залитих, замазаних, вицвілих та інших слабо видимих або невидимих текстів (зображень) на різних матеріалах, а також текстів (зображень) на обгорілих та згорілих документах за умови, що папір, на якому вони зображені, не перетворився на попіл; установлення виду та ідентифікація приладів письма за штрихами; визначення відносної давності виконання документа або його фрагментів, а також послідовності нанесення штрихів, що перетинаються; установлення цілого за частинами документа; установлення документа, виготовленого шляхом монтажу із застосуванням копіювально-розмножувальної та комп'ютерної техніки; ідентифікація особи, яка надрукувала машинописний текст, виготовила зображення відтиску печатки за особливостями навичок виконавця.
Відповідно до п. 3.3. Розділу ІІ Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, основними завданнями експертизи друкарських форм є: установлення особливостей виготовлення друкарських засобів (форм) і відображення їх у відбитках; установлення належності літер певному комплекту шрифту; установлення типу, системи, марки, моделі та інших класифікаційних категорій друкарської техніки (друкарські машинки, касові, телеграфні, інші літерно-цифрові апарати), ідентифікація цих засобів за відбитками їх знаків; установлення зміни первинного тексту документа, виконаного на друкарській машинці; установлення типу та ідентифікація комп'ютерної і копіювально-розмножувальної техніки за виготовленими за їх допомогою матеріальними документами; установлення способу нанесення відтисків печаток, штампів, факсиміле; ідентифікація печаток, штампів, факсиміле тощо за їх відтисками; відповідність часу нанесення відтисків печаток, штампів даті виготовлення документа; для дослідження документів щодо ідентифікації печаток, штампів (у тому числі факсиміле) та встановлення відповідності часу нанесення відтисків печаток, штампів даті виготовлення документа надаються оригінали документів.
Відповідно до п. 3.4. Розділу ІІ Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, основними завданнями експертизи матеріалів документів є: установлення роду, виду (іншої класифікаційної категорії) матеріалів, на яких і за допомогою яких виконувався (виготовлявся) документ (папір, барвники, клейкі речовини тощо), та їх спільної (різної) родової (групової) належності; визначення абсолютного часу виконання штрихів рукописних записів у документах.
Оскаржуваною ухвалою на вирішення експертів поставлено питання:
- Чи виготовлявся договір оренди земельної ділянки б/н від 25.06.2020 року з кадастровим номером 5120682200:01:001:0284 на 4-х аркушах як єдиний документ одночасно, чи була заміна аркушів документа (а саме останніх аркушів договору з підписами сторін)?
- Чи виготовлявся договір оренди земельної ділянки б/н від 25.06.2020 року з кадастровим номером 5120682200:01:001:0285 на 4-х аркушах як єдиний документ одночасно, чи була заміна аркушів документа (а саме останніх аркушів договору з підписами сторін)?
Колегія суддів звертає увагу на те, що у разі, коли необхідність експертного висновку обумовлена обставинами, викладеними у позовній заяві, чи поданими доказами, суд має призначити експертизу, враховуючи при цьому думку осіб, які беруть участь у справі. Тобто, діючим цивільним процесуальним законодавством передбачена можливість призначення, у разі необхідності, експертизи у справі на стадії судового розгляду.
Таким чином, перевіривши оскаржувану ухвалу в контексті доводів апеляційної скарги колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції відповідає вищезазначеним нормам процесуального законодавства, зважаючи на те, що основним обґрунтуванням підстав звернення до суду із позовом ТОВ «Балтський Хлібороб» визнання відсутнім зареєстрованого за ПП «Левчик» права оренди на земельну ділянку площею 2,5822 га, кадастровий номер 5120682200:01:001:0284, та на земельну ділянку площею 2,5821 га, кадастровий номер 5120682200:01:001:0285.
Оскільки експертне дослідження договорів оренди земельних ділянок б/н від 25.06.2020 року є ключовим доказовим фактором для підтвердження фальсифікацій та встановлення дійсної волі сторін, проведення судової технічної експертизи є єдиним можливим способом об'єктивного встановлення істини у справі. Досягнення завдань цивільного судочинства забезпечується, зокрема, за допомогою доказування - одного із основоположних елементів правосуддя.
Колегія суддів приходить до висновку, що суд вірно виходив з того, що зважаючи на предмет позову, для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідне проведення технічної експертизи документів, а саме: договорів оренди земельних ділянок б/н від 25.06.2020 року.
Колегія суддів наголошує на тому, що судова експертиза призначається у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Доводи апеляційної скарги про те, що відповіді на поставлені у межах судової технічної експертизи запитання не складають предмет доказування, колегія суддів відхиляє, оскільки вказані обставини в контексті цього спору є істотними, так як можуть підтвердити або спростувати наявність підстав для визнання відсутнім зареєстрованого за ПП «Левчик» права оренди на земельну ділянку площею 2,5822 га, кадастровий номер 5120682200:01:001:0284, та на земельну ділянку площею 2,5821 га, кадастровий номер 5120682200:01:001:0285, та відповідно вплинути на результат розгляду позову, а з'ясування питання про те, чи дійсно вказані договори були єдиним документом одночасно, чи була заміна аркушів документавходить до компетенції експерта і без з'ясування цього питання не можливо вирішити спір по суті.
Апеляційний суд зазначає, що суд не вправі позбавляти дозволених законом та обраних сторонами засобів доказування, оскільки за такої ситуації це порушить їх права у цивільному процесі, свідчитиме про порушення принципу диспозитивності та об'єктивного судового розгляду.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Зазначений Висновок також звертає увагу на те, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).
Таким чином, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, ухвала суду - без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 383 ЦПК України, Одеський апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Левчик» - залишити без задоволення.
Ухвалу Балтського районного суду Одеської області від 12 вересня 2025 року - залишити без змін.
Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та подальшому оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено: 02.04.2026 року.
Головуючий О.М. Таварткіладзе
Судді: Л.М. Вадовська
Є.С. Сєвєрова