справа № 489/9757/25 провадження №2/489/576/26
Іменем України
06 квітня 2026 року м. Миколаїв
Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Коваленка І.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомленням учасників справи (в письмовому провадженні) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (далі - ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
встановив:
У грудні 2025 року через систему «Електронний суд» ТОВ «Коллект Центр» звернулося до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договорами №501222219 від26.12.2019, № CCNG-630960741 від 27.06.2018, № CCNG-630112198 від 25.03.2024 у розмірі 105673,83 грн. та понесені судові витрати на оплату судового збору в розмірі 2422,40 грн. і витрат на правничу допомогу 25000,00 грн.
Як на підставу позовних вимог вказано, що 26.12.2019 між АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «АЛЬФА-БАНК» (далі - АТ «АЛЬФА-БАНК») та ОСОБА_1 укладено Угоду № 501222219, відповідно до умов цього договору, відповідачу надано кредит у сумі 19026,51 грн. на строк до 26.12.2024 зі сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 21,99 % річних.
27.06.2018 між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ОСОБА_1 укладено Анкету-заяву № CCNG-630960741, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у сумі 2000000,00 грн. на строк до 27.06.2021 зі сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 35,99 % річних.
25.03.2014 між АТ «АЛЬФА-БАНК» ОСОБА_1 укладено Договір № CCNG630112198, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у сумі 75000,00 грн. на строк до 25.03.2016 зі сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 24 % річних.
Кредитодавець належним чином виконав свої зобов'язання за вказаними договорами, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договорів.
Відповідно до Протоколу №2/2022 від 18.08.2022 Позачергових загальних зборів акціонерів АТ «АЛЬФАБАНК», відповідно до умов яких, змінено найменування Банку з АТ «АЛЬФА-БАНК» на АТ «СЕНС БАНК».
17.05.2021 було укладено договір №2 відповідно до якого АТ «АЛЬФА-БАНК» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФЛЕКСІС» (далі - ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС») права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №501222219. 18.05.2021 укладено договір №18-05/2021, відповідно до якого ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (далі - ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ») права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №501222219. 10.01.2023 укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №501222219.
17.05.2021 було укладено договір №2 відповідно до якого АТ «АЛЬФА-БАНК» відступило на користь ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №CCNG-630960741. 18.05.2021 укладено договір №18-05/2021 відповідно до якого ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договорами №CCNG-630960741, №CCNG630112198. 10.01.2023 укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договорами №CCNG630960741, №CCNG630112198..
Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до відповідача за кредитними договорами №501222219, №CCNG-630960741, №CCNG-630112198.
Станом на сьогоднішній день заборгованість за договорами відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв'язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість.
Загальний розмір заборгованості за кредитом за договором №501222219 від 26.12.2019, що підлягає стягненню з відповідача станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 45214,32 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) 18669,81 грн.; за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 18491,00 грн.; за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) 8053,51 грн.
Загальний розмір заборгованості за договором №CCNG-630960741 від 27.06.2018, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 28654,88 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) 21451,91 грн.; за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 2199,82 грн.; за пенею та/або штрафами 3280,01 грн.; інфляційними збитками 1409,30 грн.; нарахованими трьома процентами річних 313,84 грн.
Загальний розмір заборгованості за договором №CCNG-630112198 від 25.03.2014, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 31804,63 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) 25022,81 грн.; за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 2122,48 грн.; за пенею та/або штрафами 3016,98 грн.; інфляційними збитками 1327,69 грн.; нарахованими трьома процентами річних 314,67 грн.
Загальний розмір заборгованості кредитними договорами, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 105673,83 грн.
Посилаючись на наведені обставини позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість.
23.02.2026 представник відповідача - адвокат Безсмертний С.М. через систему «Електронний суд» надав до суду відзив на позов та додаткові пояснення (за змістом аналогічні відзиву) в яких просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю та стягнути з позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 13000,00 грн.
В обґрунтування відзиву вказано, що що позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за Угодою № 501222219.
Згідно детального розрахунку заборгованості станом на 17.05.2021 загальний розмір заборгованості вказано 30389,57 грн., що складається з тіла кредиту в розмірі 16669,81 грн., заборгованості за відсотками в розмірі 5007,15 грн. та заборгованості по комісії в розмірі 6712,61 грн.
Однак, у позовній заяві, позивач вказує, що загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором №501222219 від 26.12.2019, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 45214,32 грн., з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) 18669,81 грн.; за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 18491,00 грн.; за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) 8053,51 грн.
Тобто, позивач самостійно змінив і розмір заборгованості в цілому, і розмір заборгованості по складових, таких як тіло кредиту, відсотки та комісія.
Позовна заява не містить зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, в тому числі: позовна заява не містить зазначення обґрунтованого математичного розрахунку заявлених до стягнення сум, формул розрахунку і арифметичних дій щодо кожної суми; пояснення використаних у розрахунках цифр з посиланням на відповідні докази чи інші розрахунки, які ґрунтуються на доказах, що надало б суду можливість надати правовий аналіз та перевірити правильність наданого позивачем розрахунку заборгованості.
Зважаючи на викладене, у зв'язку з не доведенням позивачем факту перерахування кредитних коштів з метою доведення виконання умов вищенаведеного договору, а також фактичного користування відповідачем кредитними коштами, належності банківських рахунків відповідачу, відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у заявленому в позові розмірі.
Матеріали справи не містять підтверджень, що Договір про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», який був чинним на дату укладення сторонами Угоди, розумів відповідач, ознайомився і погодився з ними, підписуючи Оферту. Навіть, роздруківка з сайту позивача також не може бути належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.
Згідно з правовими позиціями, після спливу строку кредиту право банку нараховувати договірні проценти припиняється. Однак, банк має право вимагати повернення всієї суми та нараховувати штрафні санкції (пеню), передбачені договором, або законну інфляцію та 3 % річних, якщо це прямо передбачено законодавством.
Зокрема, вищевказане підтверджено правовою позицією постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 року по справі N 910/4518/16 - «У разі порушення виконання зобов'язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за «користування кредитом» (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором». З врахуванням того, що позов було подано 04.06.2025.
Позивач не є банківською установою, отже згідно частини сьомої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» продовження строку користування кредитом здійснюється виключно шляхом укладення додаткового договору за домовленістю сторін.
Аналогічну позицію викладено також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 р. у справі N 202/4404/16-ц, від 04.07.2018 р. N 310/11534/13-ц.
Відповідно до умов Кредитного договору АТ «Альфа-Банк», розмір комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості, в відсотках від суми кредиту сплачується щомісячно. Розмір комісійної винагороди становить 2,40%.
Однак у кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з обслуговуванням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту.
Ураховуючи, що банк не зазначив та не надав доказів наявності переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору, то положення пункту Кредитного договору щодо обов'язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Аналогічних висновків у справі з подібними правовідносинами дійшов Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21.
Згідно виписки за рахунком за кредитним договором, відповідачкою було сплачено кошти в рахунок комісії за кредитним договором у розмірі 913,28 грн.
Враховуючи, що комісію за обслуговування кредитного договору було встановлено незаконно, то заборгованість по комісії не підлягає сплаті.
Крім цього, оскільки відповідачкою було сплачено за період дії кредитного договору 913,28 грн., які Банком було зараховано в сплату комісії за обслуговування кредитної заборгованості, що є незаконним, то ці кошти підлягають зарахуванню в рахунок погашення заборгованості по сумі кредиту та відсотках.
27.06.2018 між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ОСОБА_1 укладено Анкета-заява № CCNG-630960741.
Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору, а також те, що договором безпосередньо передбачена комісія за послуги, які згідно чинного на момент укладення правочину законодавства України мають надаватись безкоштовно, тому положення вказаного договору, щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати комісію за обслуговування кредиту є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №CCNG-630960741 від 27.06.2018., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 28654,88 грн.
Згідно виписки за рахунком за кредитним договором, відповідачкою було сплачено наступні кошти в рахунок розрахунково-касового обслуговування картки 20971,92 грн., в рахунок комісії за обслуговування картки - 1825,97 грн. та в рахунок плати за користування послугою SMS - 255,00 грн.
Включення в кредитний договір комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування основної картки та плати за користування послугою SMS, кошти на погашення яких списувались з рахунку клієнта (відповідача), суперечить положенням Закону України «Про захист прав споживачів», а тому ці кошти підлягають зарахуванню в рахунок погашення заборгованості по сумі кредиту та відсотках.
Відповідно до частини шостої статті Закону України «Про споживче кредитування», споживач не зобов'язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені у договорі про споживчий кредит.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутній договір/пункт договору укладений між позичальником і банком, який містить умови про нарахування овердрафту, а тому нарахована сума овердрафту в розмірі 12922,17 грн. була стягнута з позичальника незаконно.
Позивачем також не надано належних та допустимих доказів укладення між сторонами кредитного договору, а саме угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії.
Так, до матеріалів долучено копію Оферти на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії та анкети-заяви Акцепту АТ "Альфа-Банк" пропозиції на укладення Договору про банківське обслуговування фізичних осіб у АТ "Альфа-Банк".
Проте, укладення Угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії не рівнозначне Угоді про банківське обслуговування фізичних осіб.
25.03.2014 між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ОСОБА_1 укладено договір № CCNG-630112198.
Варто зазначити, що умовами кредитного договору, максимальний доступний розмір ліміту на час укладення Кредитного договору становив 1000,00 грн. Будь-яких доказів збільшення розміру вказаного ліміту (звернень Відповідачки до кредитора з проханням збільшити розмір кредитного ліміту, довідка Банку про зміну розміру кредитного ліміту) Позивачем не було надано.
Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору, а також те, що договором безпосередньо передбачена комісія за послуги, які згідно чинного на момент укладення правочину законодавства України мають надаватись безкоштовно, тому положення вказаного договору, щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати комісію за обслуговування кредиту є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Частиною восьмою статті 18 Закону України Про захист прав споживачів установлено, що нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.
Так, позичальник як слабша сторона, з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Зазначене узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі N 342/180/17-ц.
Зазначення у договорі двох строків кредитування призводить до неправильного, а то й різного тлумачення та розуміння його сторонами договору, зокрема, позичальником.
За змістом положень статей 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування». Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором. При цьому, частина четверта статті 18 Закону не містить застереження щодо незастосування зазначених положень пункту 5 частини третьої цієї статті до умови договорів про надання споживчого кредиту.
Так, нарахована сума по відсоткам за користування кредитом не відповідає вимогам чинного законодавства про захист прав споживачів. Крім того, передбачення в договорі такого високого розміру відсотків порушує принцип рівності сторін договору, учасником якого є відповідач як споживач, тим самим порушує його права споживача, тому вимога позивача про стягнення цієї суми заборгованості за відсотками, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим статтею 3, частиною третьою статті 509 та статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності, є несправедливо непомірним тягарем для відповідача та джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків позивачем, а наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення як засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання.
Представник відповідача також не погодився із розміром витрат на правничу допомогу, понесених позивачем, та одночасно просить стягнути з позивача на користь відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 13000,00 грн.
Ухвалою Інгульського районного суду міста Миколаєва від 10.12.26 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи.
Ухвалою суду від 06.02.2026 продовжено розгляд справи у зв'язку із повторним направленням відповідачем ухвали про відкриття провадження у справі та матеріалів позовної заяви.
Про розгляд справи сторони повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини п'ятої статті 279 ЦПК України не надходило.
Згідно статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За частиною п'ятою статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.
Суд, дослідивши матеріали справи та встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.
Із матеріалів справи встановлено, що 25.03.2014 ОСОБА_1 звернулася до ПАТ «Альфа-Банк» та підписала Анкету-заяву про акцепт Публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в рамках продукту «Максимум-готівка».
Пунктом 1 заяви відповідач ОСОБА_1 підтвердила, що ця Анкета-заява про акцепт Публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» є акцептуванням вказаної публічної пропозиції в розумінні статті 642 ЦК України, та беззаперечно підтвердила, що приймає пропозицію Банку на оформлення «Максимум-готівки» і їй зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення всі умови Договору, в т.ч. отримання і обслуговування картки. Також прийняла пропозицію Банку на використання в майбутньому аналогу власноручного підпису уповноваженої особи Банку та/або відтиску печатки Банку, що відтворені засобами копіювання, зразки яких наведені в цьому пункту для підписання Додатку Договору, що укладається в рамках продукту «Максимум-готівка», а також будь-яких інших додатків до Договору.
Також виявила бажання відкрити рахунок ЕПЗ в Банку та отримати картку. Отримати від Банку кредит шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії з лімітом в межах 75000,00 грн. по її рахунку ЕПЗ на умовах, що вказуються в Договорі та додатку до Договору, що підписується в рамках обслуговування продукту «Максимум-готівка» з урахуванням умов Публічної пропозиції.
Пунктом 6 анкети-заяви відповідач підтвердила, що підписанням Анкети-заяви про акцепт Публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб вона ознайомлена та згодна зі змістом Публічної пропозиції Банку, яка оприлюднена на Інтернет-сторінці Банку за електронною адресою: www.alfabank.com.ua, Правилами користування банківською карткою, Тарифами ПАТ «Альфа-Банк», які є невід'ємною частиною договору. Також беззаперечно підтвердила, що свій примірник Договору разом з усіма додатки отримала вдень укладення Договору.
25.03.2014 між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_2 було підписано Додаток до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (в рамках обслуговування продукту «Максимум-готівка» в якому його сторони погодили відкриття Банком відповідачу рахунку у валюті гривня та випуск міжнародної платіжної картки DMC Gold строком на 2 роки з моменту її випуску (до 25.03.2016).
За бажанням Клієнта, вираженим в анкеті-заяві про акцепт Публічної пропозиції, Банк надає Клієнту кредит шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії по рахунку в розмірі 75000,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 24 % річних. Погашення кредиту здійснюється, не менше суми обов'язкового мінімального платежу, який складає 7 % від суми заборгованості, мінімум 50,00 грн.
Перед укладенням кредитних договорів відповідач ознайомилася і писала паспорта споживчого кредиту, які містять, зокрема, інформацію щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту тощо.
Отримання відповідачем ОСОБА_1 кредиту по кредитному договору від 25.03.2014, користування нею кредитними коштами та часткове погашення заборгованості підтверджується випискою по рахунку за кредитною карткою World Debit Mastercard за період з 25.03.2014 по 04.03.2024.
Згідно виписки по рахунку витрати складають 71142,88 грн., надходження 71142,88 грн.
Із виписки по рахунку вбачається, що відповідач здійснювала часткове погашення заборгованості та із сплачених нею коштів в рахунок розрахунково-касового обслуговування картки зараховано 20971,94 грн., в рахунок комісії за обслуговування картки 1825,97 грн. та в рахунок плати за користування послугою SMS 255,00 грн. Інші сплачені відповідачем кошти зараховано на погашення заборгованості по кредиту та процентам.
Відповідно розрахунку первісного кредитора, складеного станом на 17.05.2021, загальний розмір заборгованості відповідача по кредитному договору від 25.03.2014 становив 28039,79 грн., яка складалася із 25022,81 грн. заборгованості по кредиту, 3016,98 грн. по процентам.
Згідно позову, станом на день формування позовної заяви заборгованість за договором №CCNG-630112198 від 25.03.2014 становить 31804,63 грн, з яких заборгованість за основним зобов'язанням (тілом кредиту) 25022,81 грн., нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 2122,48 грн., пенею та/або штрафами 3016,98 грн., інфляційними збитками 1327,69 грн. та трьома процентами річних 314,67 грн.
Також, 27.06.2018 та ОСОБА_1 підписала Анкету-заяву про акцепт Публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» та Оферту на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, якою запропонувала Банку відкрити їй поточний рахунок з електронним платіжним засобом у валюті гривня, випустити їй міжнародну платіжну картку MC DEBIT WORLD строком дії 3 роки з дати випуску картки (до 27.06.2021). Кредитування рахунку здійснити шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії лімітом у розмірі 200000,00 грн., зі сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 35,99 % річних.
Погашення кредиту зобов'язалася здійснювати щомісячно в розмірі не менше суми обов'язкового мінімального платежу, який складає 5 % від суми заборгованості, мінімум 50,00 грн.
На оферті міститься відмітка відповідача, засвідчена її особистим підписом про отримання нею 27.06.2018 Акцепту пропозиції на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії
Отримання відповідачем кредиту по кредитному договору від 27.06.2018 користування нею кредитними коштами та часткове погашення заборгованості підтверджується випискою по рахунку за кредитною карткою World Debit Mastercard за період з 27.06.2018 по 04.03.2024.
Згідно виписки по рахунку витрати складають 41971,84 грн., надходження 41971,84 грн.
Відповідно розрахунку первісного кредитора, складеного станом на 17.05.2021, загальний розмір заборгованості відповідача по кредитному договору від 27.06.2018 становив 24731,92 грн., яка складалася із 21050,35 грн. заборгованості по кредиту, 3280,01 грн. по процентам та 401,56 грн. овердрафту (несанкціонованої заборгованості).
Із виписки по рахунку та розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач здійснювала часткове погашення заборгованості та із сплачених нею коштів на погашення заборгованості по комісії зараховано 3584,20 грн., інші кошти погашення іншої заборгованості по договору.
Згідно позову, станом на день формування позовної заяви заборгованість за договором №CCNG-630960741 від 27.06.2018 становить 28654,88 грн, з яких заборгованість за основним зобов'язанням (тілом кредиту) 21451,91 грн., нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 2199,82 грн., пенею та/або штрафами 3280,01 грн., інфляційними збитками 1409,30 грн. та трьома процентами річних 313,84 грн.
Крім того, 26.12.2019 та ОСОБА_1 підписала Анкету-заяву про акцепт Публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» та Оферту на укладення угоди про надання кредиту № 501222219 обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, якою запропонувала Банку надати їй кредит у сумі 19026,51 грн. на строк до 26.12.2024 зі сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 21,99 % річних на строк 60 місяців (до 26.12.2024). За надання кредиту просила встановити Банку комісійну винагороду за: надання кредиту 0,00 % від суми кредиту, зазначеної і оферті на укладення Угоди; обслуговування кредиту 2,40 % від суми кредиту, зазначеної і оферті на укладення Угоди. Погашення кредиту зобов'язалася здійснювати щомісячно в розмірі не менше суми обов'язкового мінімального платежу, який складає 5 % від суми заборгованості, мінімум 50,00 грн.
26.12.2019 АТ «Альфа-Банк» акцептував оферту відповідача, що підтверджується Акцептом пропозиції на укладення угоди про надання кредиту № 501222219 обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії.
Видача відповідачу кредиту по кредитному договору від 26.12.2019 підтверджується меморіальним ордером № 3316362 від 26.12.2019 на суму 19026,51 грн. та випискою Банку з 26.12.2019 по 17.05.2021.
Із виписки по рахунку та розрахунку первісного кредитора вбачається, що відповідач здійснювала часткове погашення заборгованості, а саме в сумі 2083,00 грн., з яких на погашення комісії зараховано 913,28 грн., а різниця на погашення заборгованості по тілу кредиту та процентів.
Згідно детального розрахунку заборгованості, складеного первісним кредитором, станом на 17.05.2021 загальний розмір заборгованості за договором від 26.12.2019 вказано 30389,57 грн., що складається з тіла кредиту в розмірі 16669,81 грн., заборгованості за відсотками в розмірі 5007,15 грн. та заборгованості по комісії в розмірі 6712,61 грн.
Згідно позову, станом на день формування позовної заяви заборгованість становить 45214,32 грн., з яких заборгованість за основним зобов'язанням (тілом кредиту) 18669,81 грн., нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 18491,00 грн., процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) 8053,51 грн.
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов'язанні не вимагається, якщо інше не встановлене договором або законом.
Тобто відступлення права вимоги за змістом означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
При цьому у зв'язку із заміною кредитора у зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише суб'єктний склад у частині кредитора.
Набуття права грошової вимоги позивач підтвердив договором факторингу № 2 від 17.05.2021, укладеним між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС», відповідно до якого ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС» набуло права вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договорами №CCNG-630112198 від 25.03.2014, № CCNG-630960741 від 27.06.2018 та №501222219 від 26.12.2019, позичальником по яких є ОСОБА_1 .
В подальшому, на підставі договору факторингу № 18-05/21 від 18.05.2021 ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС» відступило право вимоги за кредитними договорами №CCNG-630112198 від 25.03.2014, № CCNG-630960741 від 27.06.2018 та №501222219 від 26.12.2019 ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», яке в сою чергу на підставі договору №10-01/2023 по відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 право вимоги за вказаним кредитними договорами відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР».
Із реєстру боржників до договору №10-01/2023 по відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 вбачається, що на дату набуття права вимоги ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість ОСОБА_1 :
- по договору №630112198 від 25.03.2014 становила 31804,63 грн., з якої 25022,81 грн. заборгованості по тілу кредиту, 2122,48 грн. по процентам, 0,00 грн., комісіях, 3016,98 грн. пенею та 1642,36 грн. відповідальності за порушення грошового зобов'язання згідно статті 625 ЦК України;
- по договору №630960741 від 27.06.2018 становила 28654,88 грн., з якої 21451,91 грн. заборгованості по тілу кредиту, 2199,82 грн. по процентам, 0,00 грн., комісіях, 3280,01 грн. пенею та 1723,14 грн. відповідальності за порушення грошового зобов'язання згідно статті 625 ЦК України;
- по договору №501222219 від 26.12.2019 становила 37160,81 грн., з якої 18669,81 грн. заборгованості по тілу кредиту, 18491,00 грн. по процентам, 0,00 грн., комісіях та 0,00 грн. відповідальності за порушення грошового зобов'язання згідно статті 625 ЦК України.
В установленому законом порядку договори факторингу та відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги недійсним не визнавався, а тому є чинним.
Таким чином, позивач в установленому законом порядку набув право вимоги до відповідача, а відтак є новим кредитором та має право вимагати погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нелажного виконання відповідачем взятих на себе грошових зобов'язань за кредитними договорами.
Правове обґрунтування та мотиви суду.
Відповідно до статей 205, 207 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).
Частиною першою статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За правилами статей 526, 530, 610 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (статі 611 ЦК України).
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено, що відповідач звернулася до первісного кредитора АТ «Альфа-Банк», яке в подальшому змінило своє найменування на АТ «Сенс Банк», та уклала в різний період три кредитних договори, відповідно до умов яких отримала кредити на споживчі цілі. Разом з тим, свої зобов'язання відповідач виконувала неналежним чином, внаслідок чого утворилася заборгованість, яку просить стягнути позивач, як новий кредитор.
Отримання відповідачем коштів в кредит та часткове погашення заборгованості по кредитним договорам представником відповідача підтверджено у відзиві.
Стосовно доводів представника відповідача про ненадання позивачем доказів акцепту Оферти відповідача на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 27.06.2018, що на думку представника свідчить про не доведення позивачем належними доказами укладення кредитного договору від 27.06.2018 суд вважає безпідставними, оскільки умови кредитного договору вказані в оферті відповідача, яка містить відмітку відповідача, засвідчену її особистим підписом про отримання нею 27.06.2018 Акцепту пропозиції на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії. Крім того, отримання відповідачем кредиту по вказаному договору та часткове виконання нею грошових зобов'язань підтверджується випискою по рахунку, яка є первинним бухгалтерським документом та належним доказом здійснення банківських операції. Тому, не долучення позивачем до позову тексту акцепту не може бути підставою вважати, що кредитний договір неукладений.
Таким чином, дослідженими судом доказами підтверджується укладення відповідачем ОСОБА_1 з первісними кредитором кредитних договорів, отримання нею грошових коштів в кредит та порушення грошових зобов'язань.
Стосовно заборгованості по кредитним договорам, яку просить стягнути з відповідача позивач, суд з нею в повній мірі не погоджується.
Із змісту кредитних договір вбачається, що ними передбачені умови про нарахування комісій, погашення заборгованості по яких первісний кредитор здійснив за рахунок сплачених відповідачем коштів.
Із розрахунків позивача також вбачається, що він просить стягнути з відповідача заборгованість за пенею та/або штрафами, за винятком кредитного договору від 26.12.2019.
Надаючи оцінку правомірності стягнення комісій та неустойки (штрафу/пені) суд виходить з наступного.
10.06.2017 набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв'язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено у такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення частин першої, другої, п'ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» (у редакції Закону, чинній станом на день укладення кредитних договорів від 27.06.2018 та 26.12.2019), загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» (у редакції Закону, чинній станом на день укладення кредитного договору від 27.06.2018 та 26.12.2019), до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця (у тому числі за ведення рахунків), які сплачуються споживачем, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, розраховані на дату укладення договору про споживчий кредит, які є обов'язковими для укладення договору про споживчий кредит, а також за послуги кредитного посередника (за наявності). У разі якщо витрати на додаткові чи супутні послуги кредитодавця, отримання яких є обов'язковим для укладення договору про споживчий кредит, або кредитного посередника (за наявності) не були включені до загальних витрат за споживчим кредитом, платежі за ці послуги не підлягають сплаті споживачем.
До загальних витрат за споживчим кредитом не включаються:
1) платежі, що підлягають сплаті споживачем у разі невиконання його обов'язків, передбачених договором про споживчий кредит;
2) платежі з оплати товарів (робіт, послуг), які споживач зобов'язаний здійснити незалежно від того, чи правочин укладено з оплатою за рахунок власних коштів споживача чи за рахунок споживчого кредиту.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеної у постанові від 06.112023 у справі № 204/224/21 (провадження 61-4202сво22), Верховний Суд відступив від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18.01.2023 у справі № 172/410/21 (провадження № 61-17842св21), зазначивши, що якщо у кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позичальнику та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Стаття 80 ЦПК України передбачає достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Отже, за змістом цих норм процесуального права сторона справи зобов'язана та має право довести обставини, на які вона посилається на підставі доказів, які вона надає самостійно або за допомогою суду.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина третя статті 13 ЦПК України).
Із виписки по рахунку за кредитною карткою World Debit Mastercard за період з 27.06.2018 по 04.03.2024 встановлено, що відповідач здійснювала часткове погашення заборгованості по кредитному договору від 27.06.2018 та із сплачених нею коштів в погашення заборгованості по комісії первісним кредитором зараховано 3584,20 грн.
Кредитні правовідносини первісного кредитора з ОСОБА_1 за договором від 27.06.2018 позивач підтвердив Анкетою-заявою про акцепт Публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» та офертою відповідача на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії з відміткою про отримання відповідачем акцепту кредитора.
Між тим, ні анкета-заява, ні оферта не містять умов щодо нарахування комісій, як і неустойки (штрафу/пені), яку просить стягнути позивач з відповідача в розмірі 3280,01 грн.
Тексту акцепту первісним кредитора оферти відповідача позивач не надав, що не надає суду можливості перевірити правомірність зарахування сплачених відповідачем коштів на погашення заборгованості по комісії, а також правомірність нарахування штрафних санкцій.
Так як доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а позивач не підтвердив належними доказами правомірність нарахування комісій та штрафних санкцій, відповідно підстави для стягнення з відповідача 3280,01 грн. заборгованості за пенею та/або штрафами відсутні, а кошти в сумі 3584,20 грн., які були зараховані первісним кредитором в рахунок погашення заборгованості по комісії, підлягають зарахуванню на погашення заборгованості за процентами (2199,82 грн.) та тіла кредиту 1384,38 грн. У зв'язку із цим, заборгованість відповідача по кредиту становитиме 20067,53 грн., по процентам - 0,00 грн.
Із розрахунку позивача вбачається, що він просить стягнути з відповідача грошові нарахування згідно частини другої статті 625 ЦК України, які складаються із 1409,30 грн. інфляційних втрат та 313,84 грн. трьох процентів річних, розрахунок яких здійснено за період з 30.08.2021 по 23.02.2022 (відповідає пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України») із заборгованості по тілу кредиту 21451,91 грн., що підтверджується розрахунком ТОВ «Вердикт Капітал» станом на 10.01.2023.
Так як суд дійшов висновку про зменшення заборгованості відповідача по тілу кредиту з 21451,91 грн. до 20067,53 грн., відповідно інфляційні втрати та три проценти річних мають розраховуватися з цієї заборгованості.
За розрахунком суду, за період з 30.08.2021 по 23.02.2022 інфляційні втрати складають 1318,36 грн., а три проценти річних - 293,59 грн.
Таким чином, заборгованість відповідача по кредитному договору №CCNG-630960741 від 27.06.2018 становить 21679,48 грн., з якої 20067,53 грн. заборгованість за тілом кредиту, 0,00 грн. процентам, 1318,36 грн. інфляційних втрат та 293,59 грн. трьох процентів річних.
Із виписки по рахунку за період з 26.12.2019 по 17.05.2021 встановлено, що відповідач здійснювала часткове погашення заборгованості по кредитному договору від 26.12.2019 та із сплачених нею коштів в погашення заборгованості по комісії первісним кредитором зараховано 913,28 грн.
Пунктом 1 оферти та акцепту на укладення угоди від 26.12.2019 ОСОБА_1 і АТ «Альфа-Банк» погодили, що під час користування кредитом Банк надаватиме їй послуги з розрахунково-касового обслуговування у порядку та на умовах, що визначені цим пунктом та договором, за надання яких встановлено комісійну винагороду, а саме:
(а) за надання кредиту 0,00% від суми кредиту, зазначеної в цьому акцепті на укладення угоди без ПДВ;
(б) за обслуговування кредиту 2,40 % від суми кредиту, зазначеної в цьому акцепті без ПДВ;
Комісійна винагорода за переказ коштів та приймання готівки з подальшим зарахуванням на рахунки в Банку сплачується згідно діючих Тарифів Банку. Тарифи є невід'ємною частиною Договору, та розміщені на сайті Банку www.alfabank.com.ua. Також сторони погодили визначення сум комісійної винагороди (платежу за розрахунково-касове обслуговування) в Додатку № 1, що є невід'ємною частиною кредитного Договору.
Отже матеріалами справи підтверджується, що у кредитному договорі банк зазначив та надав суду докази (виписка з рахунку) наявності банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позичальнику та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) із визначенням сторонами договору безпосередніх послуг за надання яких вона сплачується, тому положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є чинними, а доводи представника відповідача про недійсність умов годи щодо сплати позичальником комісії безпідставними.
Вимога про стягнення з відповідача неустойки (штрафу/пені) по цьому кредитному договору позивачем не заявлено.
Тому враховуючи наведене, суд вважає доведеною заборгованість відповідача по кредитному договору № 501222219 від 26.12.2019 в розмірі 45214,32 грн., заявленому позивачем до стягнення.
Із виписки по рахунку за кредитною карткою World Debit Mastercard за період з 25.03.2014 по 04.03.2024 вбачається, що відповідач здійснювала часткове погашення заборгованості по кредитному договору №CCNG-630112198 від 25.03.2014 та із сплачених нею коштів в рахунок розрахунково-касового обслуговування картки зараховано 20971,94 грн., в рахунок комісії за обслуговування картки 1825,97 грн. та в рахунок плати за користування послугою SMS 255,00 грн. Інші сплачені відповідачем кошти зараховано на погашення заборгованості по кредиту та процентам.
Згідно розрахунку позивача на дату його складання заборгованість по комісіям відсутня та наявна заборгованість за пенею та/або штрафами в розмірі 3016,98 грн., а також інфляційними збитками 1327,69 грн. та трьома процентами річних 314,67 грн.
Як вже зазначалося вище, 10.06.2017 набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», яким врегульовано право кредитора включати до загальних витрат за споживчим кредитом, зокрема комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
На дату укладення кредитного договору від 25.03.2014, спірні правовідносини були врегульовані законами України «Про банки і банківську діяльність» і «Про захист прав споживачів».
Згідно зі статтею 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами НБУ та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Пунктом 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затвердженихпостановою Правління НБУ від 10.05.2007 року № 168 (чинних на час укладення договору), визначено, що банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача, тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).
За положеннями абзацу 3 частини четвертоїстатті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цьогоЗакону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цьогоЗакону, є нікчемною.
Згідно із цим Законом послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (пункти 17 і 23 статті 1).
Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.
Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 06.09.2017 року по справі № 531/648/15-ц.
Враховуючи наведене правове обґрунтування, яке було чинним на дату укладення кредитного договору від 25.03.2014, суд вважає положення договору в частині встановлення банком комісій несправедливими, що є підставою для визнання таких положень недійсними з моменту їх укладення.
За такого, зараховані первісним кредитором в рахунок погашення заборгованості по розрахунково-касовому обслуговуванню картки, комісії за обслуговування картки та в рахунок плати за користування послугою SMS грошові кошти в розмірі 23052,91 грн. (20971,94 + 1825,97 +255,00), які були сплачені відповідачем, підлягають зарахуванню на погашення заборгованості по процентам (2122,48 грн.) та тіла кредиту (22830,43 грн.). У зв'язку із цим, заборгованість відповідача по кредиту становитиме 2192,38 грн., по процентам - 0,00 грн.
Щодо стягнення з відповідача заборгованості за пенею та/або штрафами в розмірі 3016,98 грн., підстави для цього відсутні через недоведеність, так як ні анкета-заява про акцепт публічної пропозиції, ні додаток до Договору про комплексе банківське обслуговування фізичних осіб (у рамках обслуговування продукту «Максимум-готівка», ні довідка про умови кредитування, які додані до позову, не містять умов про відповідальність позичальника за порушення зобов'язань.
Із розрахунку позивача вбачається, що він просить стягнути з відповідача грошові нарахування згідно частини другої статті 625 ЦК України, які складаються із 1327,69 грн. інфляційних втрат та 314,67 грн. трьох процентів річних, розрахунок яких здійснено за період з 24.09.2021 по 23.02.2022 (відповідає пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України») із заборгованості по тілу кредиту 25022,81 грн., що підтверджується розрахунком ТОВ «Вердикт Капітал» станом на 10.01.2023.
Так як суд дійшов висновку про зменшення заборгованості відповідача по тілу кредиту з 22830,43 грн. до 2192,38 грн., відповідно інфляційні втрати та три проценти річних мають розраховуватися з цієї заборгованості.
Тому за розрахунком суду за період з 24.09.2021 по 23.02.2022 інфляційні втрати складатимуть 116,33 грн., а три проценти річних 27,57 грн.
Таким чином, заборгованість відповідача по кредитному договору №CCNG-630112198 від 25.03.2014 становить 2336,28 грн., з якої 2192,38 грн. заборгованість за тілом кредиту, 0,00 грн. процентам, 116,33 грн. інфляційних втрат та 27,57 грн. трьох процентів річних.
Підсумовуючи наведене, через порушення відповідачем грошових зобов'язань за кредитивними договорами на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в загальному розмірі 69230,08 грн. (21679,48 + 45214,32 + 2336,28).
Інні доводи викладені у відзиві представником відповідача щодо невизнання заборгованості по кредитним договорам спростовуються дослідженими судом доказами.
Так як позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на підставі частини першої статті 41 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1586,91 грн. (2422,40 х 65,51%).
При розподілі витрат на правничу допомогу суд враховує наступне.
При зверненні з позовом ТОВ «Коллект Центр» у заяві зазначило про наявність судових витрат у виді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 25000,00 грн.
Положенням статті 137 ЦПК Українивстановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ятастатті 137 ЦПК України).
На підтвердження витрат на правничу допомогу представником ТОВ «Коллект Центр» надано:
- копію договору про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01 липня 2024 року, що укладений між ТОВ «Коллект Центрс» (Клієнт) та Адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс» (Адвокатське об'єднання). Відповідно до пункту 1.1 договору Клієнт доручає, а Адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором. Адвокатське об'єднання, на підставі звернення Клієнта, яке оформлено у формі заявки на надання юридичної допомоги, приймає на себе зобов'язання з надання юридичної допомоги;
- Прайс - лист АО «Лігал Ассістанс»;
- Заявку на надання юридичної допомоги № 2125 від 01.10.2025, відповідно до якої сторони за Договором № 02-07/2024 від 01.05.2025 погодили надання правових (юридичних) послуг Адвокатським об'єднанням товариству по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за трьома кредитними договорами, та зазначено, що послуга включає: надання усної консультації, одиниця виміру - година, кількість 2, вартість одиниці виміру - 2000,00 грн., ціна 4000,00 грн; послуга надання письмової консультації з вивченням документів, одиниця виміру 1, ввартість одиниці виміру 3000,00 грн., ціна 3000,00 грн; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду, одиниця виміру - година, кількість 6, вартість одиниці виміру - 3000,00 грн., ціна 18000,00 грн.;
- Витяг з Акта № 15 про надання юридичної допомоги від 31.10.2025, відповідно до якого ТОВ «Коллект Центр» та Адвокатське об'єднання «Лігал Ассістанс» погодили надання правових послуг, загальна вартість яких становить 25000,00 грн.
Частиною четвертою статті 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) зауважила, що суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Отже, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Тобто, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України.
Також суд враховує, що у відзиві на позовну заяву представник відповідача заперечував проти стягнення заявлених позивачем витрат на правничу допомогу з підстав того, що позов підписано та продано до суду особисто позивачем, а не Адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс», з яким укладено договір; матеріали справи не підтверджують факт надання правничої допомоги Адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс» та понесення позивачем витрат в розмірі 25000,00 грн.; заявка на надання юридичних послуг та витяг з Акту по наданню правової допомоги містять ознаки фотошопу.
Одночасно у відзиві представник відповідача просив стягнути з ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» на користь ОСОБА_3 витрати про оплаті послуг за надання правової допомоги у розмірі 13000,00 грн.
При цьому, представник відповідача не надав суду жодного доказу несення відповідачем витрат на правничу допомогу, передбаченого положеннями статті 137 ЦПК України.
Оцінюючи подані позивачем докази на підтвердження понесених ним витрат на правничу допомогу суд вважає, що зазначені витрати на правничу допомога адвоката, які включають послуги: надання усної консультації з вивченням документів та складання позовної заяви зводяться до єдиної дії - підготовка та подання до суду позовної заяви і за своєю суттю не можуть бути віднесені до правової допомоги, як окремі послуги.
За таких обставин, надавши оцінку доказам щодо понесених витрат позивачем на професійну правничу допомогу, врахувавши складність справи, яка стосується стягнення заборгованості за трьома кредитними договорами, суть спору (про стягнення заборгованості), характер послуг, розгляд справи в порядку спрощеного провадження, а також необхідність дотримання критерію розумності та справедливості, суд дійшов висновку, що співмірним, розумним та необхідним у межах розгляду цієї справи в суді є розмір судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 9000,00 грн.
Разом з тим, враховуючи часткове задоволення позовних вимог на підставі частини другої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в розмірі 5895,90 грн. (9000,00 х 65,51%).
Щодо витрат понесених відповідачем на правничу допомогу підстави для їх стягнення з позивача відсутні через недоведеність несення таких витрат.
Доводи представника відповідача про не підписання позову адвокатським об'єднанням, з урахуванням наданих суду доказів, не є підставою вважати, що правова допомога адвокатським об'єднанням позивачу не надавалася.
Керуючись статями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за кредитними договорами №CCNG-630112198 від 25.03.2014 в розмірі 2336,28 грн., №CCNG-630960741 від 27.06.2018 - 21679,48 грн., № 501222219 від 26.12.2019 - 45214,32 грн., всього 69230,08 грн. (шістдесят дев'ять тисяч двісті тридцять гривень 08 коп.), а також судовий збір в сумі 1586,91 грн. (одна тисяча п'ятсот вісімдесят шість гривень 91 коп..) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5895,90 грн. (п'ять тисяч вісімсот дев'яносто п'ять гривень 90 коп.).
У іншій частині позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» , код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306;
відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст судового рішення складено 06.04.2026.
Суддя І.В.Коваленко