справа № 489/719/26 провадження №2/489/1184/26
Іменем України
06 квітня 2026 року м. Миколаїв
Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Коваленка І.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомленням учасників справи (в письмовому провадженні) цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» (далі - ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ») до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості
встановив:
У лютому 2026 року ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» через систему «Електронний суд» звернулось до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 1884890 від 06.05.2021 в розмірі 9790,00 грн. та понесені судові витрати, які складаються судового збору в сумі 2662,40 грн. та 10500,00 грн. витрат правничої допомоги.
Як на підставу позовних вимог вказано, що 06.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» (далі - ТОВ «Лінеура Україна»), правонаступником якого на підставі договору факторингу № 02-24122001 від 245.12.2021 є ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1884890, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит в розмірі 3000,00 грн., строком на 30 днів зі сплатою стандартної процентної ставки 1 % на добу.
Через порушення відповідачем грошових зобов'язань станом на 24.11.2025 заборгованість за кредитним договором складає 9790,00 грн., яка складається із 3000,00 грн. простроченої заборгованості за кредитом та 6790,00 грн. за процентами.
Посилаючись на наведені обставини та те, що відповідач в позасудовому порядку заборгованість не погасила, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення вказаної заборгованості.
26.02.2026 через систему «Електронний суд» відповідач через свого представника надала заяву про закриття провадження у справі на підставі пункт 2 частини першої статті 255 ЦПК України у зв'язку із відсутністю предмету спору, так як вона 26.02.2026 добровільно погасила заборгованість.
06.03.2026 через систему «Електронний суд» представник відповідача надала відзив на позовну заяву в якому просила відмовити в задоволені позовної вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1884890 від 06.05.2021 в сумі 9790,00 грн у зв'язку із добровільним виконанням відповідачем заявленої до неї вимоги, а також відмовити у стягненні з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 10500,00 грн.
10.03.2026 через систему «Електронний суд» ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» надало відповідь на відзив в якому просить стягнути з відповідача понесені Товариством судові витрати.
Ухвалою Інгульського районного суду міста Миколаєва від 06.02.2026 справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи.
Ухвалою суду від 04.03.2026 відмовлено в задоволенні заяви представника відповідача про закриття провадження у справі.
Про розгляд справи сторони повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини п'ятої статті 279 ЦПК України не надходило.
Згідно статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За частиною п'ятою статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.
Суд, дослідивши матеріали справи та встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.
Із матеріалів справи встановлено, що 06.05.2021 між ТОВ «Лінеура України» та ОСОБА_1 у електронній формі укладено Договір № 1884890 про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит в розмірі 3000,00 грн., строком на 30 днів зі сплатою стандартної процентної ставки 1 % на добу.
24.12.2021 між ТОВ «Лінеура України» та ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу № 02-24122001, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» набуло право вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників, зокрема і по договору № 1884890 від 06.05.2021, позичальником по якому є ОСОБА_1 .
Через порушення відповідачем грошових зобов'язань станом на 24.11.2025 заборгованість за кредитним договором складає 9790,00 грн., яка складається із 3000,00 грн. простроченої заборгованості за кредитом та 6790,00 грн. за процентами.
24.1.2025 на адресу відповідача ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» було направлено вимогу про виконання зобов'язань за кредитним договором в загальному розмірі 9790,00 грн. у строк 30 днів з дня отримання вимоги.
Так як вимога відповідачем не була виконана, позивач звернувся до суду про стягнення вказаної заборгованості в судовому порядку.
У ході розгляду справи 26.02.2026 відповідач погасила заборгованість по кредитному договору у розмірі 9790,00 грн., що підтвердила квитанцією АТ КБ «ПриватБанк» №2.547895537.1 від 26.02.2026.
Обставини щодо укладення кредитного договору, відповідність умов договору законодавству, отримання відповідачем кредитних коштів та погашення заборгованості в ході розгляду справи сторонами не оспорюються.
Правове обґрунтування та мотиви суду.
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зокрема, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Згідно статей 512, 514 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, у тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом
Статтею 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Судом встановлено, що кредитний договір відповідачем було укладено у формі електронного документу, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», та в договорі його сторони узгодили усі істотні умови, необхідні для такого правочину, які відповідали їх внутрішній волі.
Відповідно до умов кредитного договору відповідач отримала кредит у розмірі 3000,00 грн., який зобов'язалася погасити в порядку та строки, передбачені цим договором, але свої зобов'язання не виконала та погасила заборгованість після звернення позивача, який є новим кредитором, до суду про стягнення заборгованості в судовому порядку.
Отже, так як відповідач порушила грошові зобов'язання, звернення позивача до суд з позовом про стягнення заборгованості є правомірним, оскільки його права та інтереси були порушені відповідачем.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20, (провадження № 61-3438сво21) заначив, що якщо предмет спору став відсутнім після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають низку передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема: шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.
Між тим, враховуючи, що відповідач заборгованість погасила в ході розгляду справи в повному розмірі, а позивач із заявою про залишення позову без розгляду, відмови від позову, укладення мирової угоди тощо до суду не звертався, відповідно в задоволенні вимоги про стягнення заборгованості слід відмовити, так як заборгованість повністю погашена.
При вирішенні розподілу судових витрат суд виходить з наступного.
Відповідно до положень частини першої, третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною дев'ятою статті 141 ЦПК України передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
З аналізу наведеної норми слідує, що сторона має право заявити вимоги про компенсацію здійснених нею витрат, пов'язаних з розглядом справи, лише у разі неправильних дій іншої сторони, а покладення таких витрат на таку сторону є правом, а не обов'язком, суду.
У даному випадку, спір виник через порушення відповідачем зобов'язань по кредитному договору, а саме не погашення в строк, передбачений договором, тіла кредиту та сплати нарахованих процентів, внаслідок чого позивач вимушений був звернутися до суду за захистом порушеного права.
За такого, суд вважає, що понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню з відповідача.
Отже, на підставі частини дев'ятої статті 141 ЦПК України з відповідача, якою не було подано до суду заяви про визнання позову про стягнення заборгованості за кредитним договором, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2662,40 грн., сплата якого підтверджена платіжною інструкцією № 3 10572 від 16.01.2026.
Витрати на правову допомогу в розмірі 10500,00 грн. позивач підтвердив: договором про надання правової допомогли від 29.12.2023, укладеного між ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» та адвокатом Пархомчуком С.В.; додатковою угодою № 2 від 29.12.2025 до договором про надання правової допомогли від 29.12.2023; довіреністю ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» від 29.12.2025 на уповноваження адвоката Пархомчука С.В. представляти інтереси Товариства в судах; Актом про отримання правої допомоги від 19.02.2026 на загальну вартість послуги 10500,00 грн. (згідно якого акту послуга включає: зустріч та консультація щодо перспективи судового врегулювання кредитної заборгованості по боржнику ОСОБА_1 за 1 годину послуги становить 2000,00 грн.; складання та подання до суду позовної заяви з додатками та моніторинг судової практики за 2,5 години становить 5000,00 грн.; інші клопотання, заяви та моніторинг Єдиного державного реєстру судових рішень за 1,5 години становить 3000,00 грн., канцелярські витрати на виготовлення копій документів, відправка поштової кореспонденції - 500,00 грн.); рахунком адвоката Пархомчука С.В. № 19.02.2026-43 від 19.02.2026 про оплату правничої допомоги вартістю 10500,00 грн.
Оцінюючи подані позивачем докази на підтвердження понесених ним витрат на правничу допомогу суд вважає, що зазначені витрати на правничу допомога адвоката, які включають послуги зустріч та консультація щодо перспективи судового врегулювання кредитної заборгованості, складання та подання до суду позовної заяви, складання інших клопотань та заяв і моніторинг Єдиного державного реєстру судових рішень зводяться до єдиної дії - підготовка та подання до суду позовної заяви і за своєю суттю не можуть бути віднесені до правової допомоги, як окремі послуги.
Також суд зазначає, що понесені позивачем канцелярські витрати в сумі 500,0 грн. не підтверджені відповідним розрахунком та відповідними квитанціями, а додана до позову чек АТ «Укрпошта» на суму 2774,00 грн. стосується відправлення кореспонденції 19 адресатам, що не надає суду можливості визначити реальну вартість послуги поштового оператора з відправки кореспонденції відповідачу.
За таких обставин, надавши оцінку доказам щодо понесених витрат позивачем на професійну правничу допомогу, врахувавши складність справи, яка не складною, суть спору (про стягнення заборгованості), характер послуг, розгляд справи в порядку спрощеного провадження, погашення заборгованості відповідачем та невизнання нею витрат на правничу допомогу, а також необхідність дотримання критерію розумності та справедливості, суд дійшов висновку, що співмірним, розумним та необхідним у межах розгляду цієї справи в суді є розмір судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн.
Керуючись статями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд
ухвалив:
У задоволенні позовної вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості - відмовити.
Стягнути ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» судовий збір в сумі 2662,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн., всього 5662,40 грн. (п'ять тисяч шістсот шістдесят дві гривні 40 коп.).
У іншій частині вимог про стягнення правничої допомоги відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ», код ЄДРПОУ 42228158, юридична адреса: м. Київ, вул.Кирилівська,82, офіс 7;
відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1
Повний текст судового рішення складено 06.04.2026.
Суддя І.В.Коваленко