465/10996/25
2/465/274/26
про закриття провадження у справі
03.04.2026 м. Львів
Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді - Мартьянової С.М.
при секретарі судового засідання - Штокало С.-М. Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львів позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В провадженні Франківського районного суду м. Львов перебуває вищевказана цивільна справа.
Ухвалою судді від 09.01.2026 відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі. Призначено проведення засідання.
26.01.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшла заява про закриття провадження у справі, в якій останній вказує, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 23.09.2025 відкрито провадження у справі №914/2683/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 , а ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.11.2025 у справі № 914/2683/25 було затверджено план реструктуризації боргів ОСОБА_1 .
Зазначає, що він звертаючись до Господарського суду Львівської області з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, включив до переліку кредиторів ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», звернувши увагу на наявність в нього грошових зобов'язань перед кредитором. Вважає, що спір про стягнення із нього заборгованості, має розглядатися у межах справи про його неплатоспроможність Господарським судом Львівської області.
При цьому, зазначає, що позивач станом на дату затвердження плану реструктуризації боргів у справі №914/2683/25 Господарського суду Львівської області не скористався своїм правом на пред'явлення вимог до боржника, як конкурсний кредитор, а тому його вимоги вважаються погашеними та наявні підстави для відмови у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
З огляду на викладене відповідач просить суд закрити провадження у справі у зв'язку із тим, що справу не належить розглядати за правилами цивільного судочинства та оскільки кредитор не скористався своїм правом на пред'явлення вимог до боржника до затвердження плану реструктуризації боргів боржника.
У судове засідання представник позивача ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» не з'явився, однак в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без участі представника позивача.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
У зв'язку з неявкою учасників справи, відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 1 ст. 19 ЦПК України, передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
Пунктом 4 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Будь-якого виключення з цього правила Прикінцеві та Перехідні положення Кодексу України з процедур банкрутства не містять.
Отже, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства по своїй суті та змісту встановлює виключну підсудність всіх справ за участі боржника стосовно якого відкрито провадження у справі про неплатоспроможність в межах справи про банкрутство.
Відповідно до ч. 1 ст. 120 Кодексу України з процедур банкрутства, наслідками відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника:
1) пред'явлення кредиторами вимог до боржника та задоволення таких вимог може відбуватися лише в межах провадження у справі про неплатоспроможність та у порядку, передбаченому цим Кодексом;
2) арешт майна боржника та інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про неплатоспроможність, а попередньо накладені арешти та обмеження можуть бути зняті на підставі ухвали господарського суду;
3) припиняється нарахування штрафів та інших фінансових санкцій, а також відсотків за зобов'язаннями боржника;
4) здійснення корпоративних прав боржника та реалізація майнових прав відбуваються з урахуванням обмежень, встановлених цим Кодексом;
5) вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів;
6) строк виконання всіх грошових зобов'язань боржника вважається таким, що настав;
7) будь-яке відчуження та розпорядження майном боржника здійснюються виключно в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства Господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про його банкрутство не висунуто вимог.
Системний аналіз положень Кодексу України з процедур банкрутства дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону про банкрутство мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.
Норми Кодексу України з процедур банкрутства передбачають концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.
Отже, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів полягає в тому, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом, який розглядає справу про банкрутство, без порушення нових справ з метою судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів (висновок про застосування норм права, який викладений у постанові Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі №922/928/17).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі №607/6254/15-ц викладено правовий висновок про те, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.
Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 23.09.2025 у справі № 914/2683/25, відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 . Введено процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 . Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Белінську Н.О.
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 18.11.2025 у справі № 914/2683/25, затверджено план реструктуризації боргів ОСОБА_1 .
Як вбачається з матеріалів цивільної справи №465/10996/25 ТзОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 17.01.2025, яка станом на 05.10.2025, складає 30484,05 грн. Тобто, підставою позову у даній цивільній справі є стягнення заборгованості за кредитним договором, зобов'язання за яким виникло до дня відкриття провадження у справі про банкрутство (до 23.09.2025).
Таким чином, з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, а саме 23.09.2025 та виключно в межах провадження у справі №914/2683/25 про неплатоспроможність та у порядку, передбаченому цим Кодексом здійснюється пред'явлення вимог кредиторами до боржника та задоволення таких вимог.
Також, судом враховано, що ухвалою Господарського суду у справі №914/2683/25 введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника і на час постановлення цієї ухвали в справі №914/2683/25 зазначений мораторій не скасований.
Подання позовної заяви ТзОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до Франківського районного суду м. Львова про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором №726615021 від 17.01.2025 не відповідає вимогам встановленим Кодексом України з процедур банкрутства та не може бути розглянуто по суті Франківського районного суду м. Львова.
Відповідно до ч. 1 ст. 255 Цивільного процесуального кодексу України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Таким чином, на підставі викладеного, суд приходить до висновку, що правовідносини, які виникли між сторонами у справі підлягають розгляду за правилами Кодексу України з процедур банкрутства, а тому клопотання про закриття провадження у справі, у зв'язку із тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства є підставним, обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Роз'яснити позивачу, що його вимоги можуть бути предметом розгляду в межах провадження у справі про неплатоспроможність та у порядку, передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства.
Окрім цього, згідно з ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Згідно ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю (ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір»).
Як вбачається із наявної у матеріалах справи платіжної інструкції АТ «ОТП Банк» №2796 від 20.11.2025, позивачем ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» сплачено судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 422,40 гривень.
Відтак, враховуючи, що суд прийшов до висновку про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч.1 ст. 255 ЦПК України, вважаю за необхідне повернути позивачу судовий збір у розмірі 2 422,40 гривень на підставі п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст. 255, 256, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суд,
Провадження у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Роз'яснити позивачу, що його вимоги можуть бути предметом розгляду в господарському суді в межах провадження у справі про неплатоспроможність та у порядку, передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 39700642, адреса місця знаходження: 14017, м. Чернігів, вул. Жабинського, б. 13) судовий збір, сплачений за платіжною інструкцією №2796 від 20.11.2025 в розмірі 2422,40 грн (одержувач: ГУК Львів/Франківський р-н/22030101, код отримувача: 38008294).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 03.04.2026
Суддя Мартьянова С.М.