Справа № 442/2537/26
Провадження №3/442/531/2026
Іменем України
06 квітня 2026 року суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Нагірна О.Б., ознайомившись з матеріалами, які надійшли з Управління СБУ у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає по АДРЕСА_1 за ч.1 ст. 212-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Суд встановив, що ОСОБА_1 , як відповідальний за забезпечення режиму секретності в установі, в порушення вимог статей 21, 28 Закону та пунктів 41, 42, 116 порядку, взятого на себе письмового зобов?язання громадянина України у зв?язку з допуском до державної таємниці та посадової інструкції, не вжив заходів щодо охорони державної таємниці у військовій частині НОМЕР_1 відповідно до вимог режиму секретності та не здійснював постійного контролю за забезпеченням охорони державної таємниці в установі. Вказане призвело до порушень передбачених законодавством вимог щодо забезпечення режиму секретності у військовій частині НОМЕР_1 .
Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП, а саме не вжив заходів щодо забезпечення охорони та не забезпечив контроль за охороною державної таємниці.
В судове засідання ОСОБА_1 з'явився, вину визнав.
П. 6 ч. 1 ст. 212-2 КупАП передбачає адміністративну відповідальність за невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає у порушенні законодавства про державну таємницю, а саме вчиненні діянь зазначених пп. 1-9 ч. 1 коментованої статті.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Суб'єктами цього правопорушення можуть бути як посадові особи, так і громадяни.
Відомості, що становлять державну таємницю - це інформація у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки і охорони правопорядку, розголошення якої може завдати шкоди національній безпеці України і які рішенням державних експертів з питань таємниць визнано державною таємницею та включено до Зводу відомостей, що становлять державну таємницю (ЗВДТ). З моменту опублікування зазначеного Зводу (змін до нього) ці відомості підлягають охороні з боку держави як такі, що становлять державну таємницю, хоча б на цей час вони ще не були матеріалізовані.
Зовнішньою (матеріальною) ознакою віднесення документа, виробу або іншого матеріального носія інформації до предметів, що містять відомості, які становлять державну таємницю, є наданий йому гриф секретності - реквізит матеріального носія таємної інформації, який засвідчує ступінь її секретності («особливої важливості», «цілком таємно», «таємно»). Строк, протягом якого діє рішення про віднесення інформації до державної таємниці, встановлюється Державним експертом з питань таємниць, але не може перевищувати для зазначених видів інформації відповідно 5, 10, 30 і років. Проте після закінчення зазначеного строку його може бути подовжено.
Конкретні види інформації, яка належить до державної таємниці, перелічені у Законі України «Про державну таємницю». Ними є інформація у сфері: 1) оборони; 2) економіки, науки і техніки; 3) зовнішніх відносин; 4) у сфері державної безпеки та охорони правопорядку.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення стверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення № 62/26/272-15/43в від 16.03.2026, витягом з функціональних обов'язків працівників служби хорони державної таємниці НОМЕР_2 окремої бригади артилерійської розвідки « ІНФОРМАЦІЯ_2 ліс» , витягом з акту спеціальної експертизи наявності умов, необхідних для провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею в 15 окремій бригаді артилерійської розвідки «Чорний ліс» від 10.03.2026, зобов'язанням ОСОБА_1 у зв'язку з допуском до державної таємниці.
Таким чином, суддя доходить до висновку, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП, а саме: не вжив заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та не забезпечив контроль за охороною державної таємниці.
З врахуванням особи правопорушника, характеру вчиненого правопорушення, обтяжуючих та пом'якшуючих обставини, вважаю за необхідне накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 30-ти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять)грн.
Враховуючи, що особа має статус учасника бойових дій, відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд приходить до висновку про звільнення від сплати судового збору.
Керуючись статтями 124, 283, 284 КУпАП України, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 30-ти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять)грн.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду.
Суддя Нагірна О.Б.