1Справа № 335/2185/26 2-а/335/60/2026
30 березня 2026 року м. Запоріжжя
Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Макарова В.О., розглянувши у порядку письмового позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 про визнання протиправними дії та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Тивоненка Д.Р., звернувся до суду з заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 , в якому просить: скасувати постанову № 1158 видану 02.06.2025 року про адміністративне правопорушення, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 гривен; справу про адміністративне правопорушення щодо позивача за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - закрити; стягнути на користь позивача витрати по сплаті судового збору та на професійну правничу допомогу в повному обсязі за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1; стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 5 682,29 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказав, що позивач дізнався про існування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку коли 30.01.2026 отримав повідомлення в банківський застосунок, що його рахунок було арештовано. Шляхом перевірки Єдиного реєстру боржників 30.01.2026 представнику стала відомо, що у провадженні Центрального ВДВС у місті Запоріжжі Дніпровського МУ МЮ України перебуває виконавче провадження № 79979353. У відповідь на адвокатський запит, ДВС 03.02.2026 було повідомлено, що на виконанні у відділі перебуває виконавче провадження № 79979353 з примусового виконання постанови № 1158 виданої 02.06.2025 ІНФОРМАЦІЯ_3 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу на користь держави в розмірі 34 000,00 грн. Крім того, відповідач пред'явив постанову до примусового виконання лише після 22.12.2025, а ДВС зареєстрував заяву 12.01.2026. Не зважаючи на те, що виконавче провадження з примусового виконання спірної постанови було відкрито 19.01.2026 року, однак, державний виконавець не надсилав на адресу місця реєстрації позивача жодних постанов про відкриття провадження тощо.
04.02.2026 позивач дізнався про наявність спірної постанови та ознайомився із її текстом, та після ознайомлення із спірною постановою адвокатом було підготовлено у найкоротший строк даний адміністративний позов.
В оскаржуваній постанові підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності слугувало те, що «Під час загальної мобілізації, громадянин ОСОБА_4 . Порушуючи вимоги абзацу 6 пункту 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абзацу 2 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий облік і військову службу», підпункту 10-1 пункту 1 Додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів. затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року N1487, пункту 22 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації. на особливий період».. будучи зобов'язаним з дня набрання чинності Указу Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження протягом 60 днів починаючи з 18 травня 2024 року до 16 липня 2024 року включно, не в повному обсязі уточнив свої персональні дані. а саме відомості про результати медичних оглядів. що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку. Враховуючи, що вищезазначені дії (бездіяльність) скоєні в умовах особливого періоду, то громадянин ОСОБА_4 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення».
Позивач у повній мірі не погоджується із доводами викладеними у оскаржуваній постанові, вважає її такою, що прийнята з порушенням приписів діючого законодавства України та такою, що підлягає скасуванню, а провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 201 КУпАП підлягає закриттю.
Вказує, що з 31.08.2009 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 . У травні 2025 року позивач був доставлений представниками поліції до приміщення відповідача, де його тримали там певний час, пізніше через наявність медичних документів та захворювань відпустили та вручили направлення на ВЛК та повістку. Під час перебування в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 про наявність у позивача порушення «не в повному обсязі уточнення своїх персональних даних, а саме відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку» представниками відповідача не повідомляли.
Представник звертає увагу суду, що на виконання вимог закону 12.07.2024 об 16:52:19 через ЦНАП позивач оновив свої персональні дані у повному обсязі (саме у тому обсягу, який на той час держава в особі уповноважених органів - ЦНАП, ТЦК та СП, запитувала у військовозобов'язаних), що підтверджується описом документів, що подаються для отримання адміністративної послуги, справа № 1/24-08/67148.
Пізніше, позивач до винесення спірної постанови оновив свої дані шляхом реєстрації в застосунку «Резерв+», а саме 21.04.2025.
Оскільки з 31.08.2009 позивач перебуває на військовому обліку у відповідача, та 18.09.2019 комісією при ЦОРВК був визнаний обмежено придатним, на переконання позивача інформація про «результати медичних оглядів» повинна міститься і міститься з 18.09.2019 в особовій справі позивача, яка зберігається в приміщенні відповідача. Як наслідок, він і не зобов'язаний був повідомляти про «результати медичних оглядів», адже вони були не змінними, і знаходяться в особовій справі позивача.
На переконання представника позивача, враховуючи примітку до ст. 210 Положення статтец 210, 210-1 цього Кодексу, уповноважені особи ІНФОРМАЦІЯ_3 станом на 02.06.2025, перевіряючи реєстр «Оберіг», могли пересвідчись про наявність усіх необхідних персональних даних позивача, який з 18.09.2019 мав результат медичного огляду та 12.07.2024 оновив свої персональні дані у повному обсязі. Як наслідок, відповідачами протиправно не застосовано до спірних правовідносин примітку до ст. 210 КУпАП.
При цьому, склад вчиненого його довірителем правопорушення неправильно кваліфіковано за ч. 3 ст. 210 КУпАП оскільки не уточнення персональних даних відповідно до Закону № 3633-ІХ є складом іншого правопорушення, передбаченого ст. 201-1 КУпАП. Тому, в діях позивача відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Також зауважено, що в оскаржуваній постанові відповідачами невірно зазначено норми законодавства (чітко з конкретним посиланням, зокрема, на абзац), які начебто порушив позивач. Правопорушення за ст. 210-1 КУпАП (у випадку вірної кваліфікації відповідачами правопорушення) настає за не уточнення протягом 60 днів своїх персональних даних, отже, законодавець визначив імперативний обов'язок військовозобов'язаним уточнити свої дані, і відповідальність може наставати лише за не уточнення, але ж ніяк не за уточнення «не в повному обсязі». Тому вважає, що відповідачі на власний розсуд помилково тлумачать норми законодавства.
На думку представника, оскільки позивач є заброньованим, і у випадку «не повного уточнення персональних даних» у реєстрі «Оберіг» щодо останнього містився би напис про порушення правил військового обліку, як наслідок, бронювання через «дію» було б неможливим.
У постанові не зазначено, чи повідомлений належним чином про розгляд справи позивач, а також сама спірна постанова не відповідає вимогам Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом МОУ № 1 від 01.01.2024, оскільки не містить частини про її отримання та підпису особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Разом з тим, не зважаючи на відсутність інформації у спірній постанові про її отримання позивачем, останньому примірник спірної постанови не було вручено, як і не було його надіслано на адресу місця реєстрації позивач.
Окрім цього, враховуючи вимоги ст. 38 КУпАП, відповідачі не мали права притягати позивача до відповідальності у зв'язку із закінченням строків притягнення.
Відповідачі в порушення вимог законодавства не вручили та не надіслали спірну постанову позивачу, тому ними допущено явні порушення під час складання спірної постанови.
Також, посадовою особою відповідачем-2 не враховано усі обставини, що мають значення для прийняття рішення по справі, передбачені ст. 280 КУпАП. В порушення вимог ст. 283 КУпАП у оскаржуваній постанові не чітко зазначено нормативний акт, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення, тобто не конкретизовано норму законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, яка порушена позивачем. Таким чином, враховуючи вищевикладене, сторона позивача вважає, що спірна постанова підлягає скасуванню.
Ухвалою Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 05.03.2026 визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами позовного провадження з повідомленням сторін та урахуванням особливостей щодо розгляду в окремих категоріях термінових адміністративних справ. Призначено судове засідання у справі.
12.03.2026 представником ІНФОРМАЦІЯ_1 через систему «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, вважає оскаржувану постанову законною та обґрунтованою.
Сторона відповідача зазначає, що під час складання протоколу № 1158 від 21.05.2025 про адміністративне правопорушення, громадянина ОСОБА_1 ознайомлено з правами та обов'язками особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в тому числі зі змістом статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення та статті 63 Конституції України. Будь-яких заяв та клопотань від громадянина ОСОБА_1 не надходило. Доказом підтвердження присутності громадянина ОСОБА_1 при складанні протоколу про адміністративне правопорушення № 1158 від 21.05.2025 є той факт, що останній власноруч поставив свій підпис у самому протоколі. За результатами розгляду матеріалів справи № 1158 від 21.05.2025 про адміністративне правопорушення за ознаками частини третьої статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, винесена постанова № 1158 від 02.06.2025 за справою про адміністративне правопорушення про притягнення громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до адміністративної відповідальності і накладення на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень. Згідно даних Єдиного електронного реєстру військовозобов'язаних «Оберіг» громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_5 з 18.09.2019. Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України затвердженого Наказом МОУ від 14.08.2008 № 402 визначено, що під час дії воєнного стану висновок ВЛК діє один рік. Під час складання протоколу № 1158 від 21.05.2025 відомості про проходження позивачем військово-лікарської комісії у відповідача були відсутні. Відповідно до пункту 22 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» Резервісти та військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування. До персональних відомостей відповідно до пункту 17-1 статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» відносяться результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення ступеню придатності виконання військового обов'язку. Отже, притягнення позивача до адміністративної відповідальності як порушника законодавства, є законним та обґрунтованим, так як позивач не уточнив відомості про стан здоров'я та не пройшов вчасно військово-лікарську комісію. Докази виконання військового обов'язку позивач до суду не надав. На час розгляду адміністративної справи громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не був діючим військовослужбовцем. Враховуючи викладене, сторона відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
16.03.2026 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив за змістом якої, позивач підтримує позицію викладену у позовній заяві, вважає відзив таким, що не спростовує обставин та фактів викладених у позові.
У судове засідання сторони не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Частиною 5 ст. 205 КАС України визначено, що у разі неявки позивача у судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи.
Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч. 9 ст. 205 КАС України).
З урахуванням положень ст.205 КАС України, належного повідомлення осіб, що не прибули у судове засідання, та відсутності перешкод для розгляду справи у судовому засіданні без сторін, суд постановляє про розгляд справи у письмовому провадженні без участі сторін.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 з 31.08.2009 року перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Згідно тимчасового посвідчення № НОМЕР_2 , 18.09.2019 ОСОБА_1 комісією при ЦОРКВ визнано обмежено придатним ст. 64в.
21.05.2025 стрільцем ІНФОРМАЦІЯ_6 солдатом ОСОБА_5 складено протокол № 1158 про адміністративне правопорушення, згідно якого, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не в повному обсязі уточнив свої персональні дані у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку, чим порушив вимоги абзацу 2 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», підпункту 10-1 пункту 1 Додатку 2 до «Порядку організації та введення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративне правопорушення. ОСОБА_1 роз'яснено його права та обов'язки, а також повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення о 11 годині 00 хвилин 02.06.2025 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 , другий примірник протоколу отримав особисто 21.05.2026.
02.06.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_6 винесено постанову № 1158 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 .
Згідно оскарженої постанови: «Під час загальної мобілізації, громадянин ОСОБА_4 , порушуючи вимоги абзацу 6 пункту 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абзацу 2 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий облік і військову службу», підпункту 10-1 пункту 1 Додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, пункту 22 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» будучи зобов'язаним з дня набрання чинності Указу Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження протягом 60 днів починаючи з 18 травня 2024 року до 16 липня 2024 року включно, не в повному обсязі уточнив свої персональні дані, а саме відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку.»
На підставі постанови № 1158 у справі про адміністративне правопорушення від 02.06.2025 за частиною 3 статті 210 КУпАП позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За правилами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У п. 1 ст. 247 КУпАП визначено, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Ст. 283 КУпАП закріплено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Згідно із статтею 235 Кодексу України про адміністративні правопорушення, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Положеннями ст. 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває до теперішнього часу.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 № 2232-XII (далі Закону № 2232-ХІІ).
За положеннями частини 10 статті 1 Закону № 2232-ХІІ, в редакції закону № 3633-IX від 11.04.2024 р., який набрав чинності 18.05.2024 р.: громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Статтею 210 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період у вигляді штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 210-1 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Судом встановлено, що адміністративне стягнення накладено на позивача за неуточнення з 18 травня 2024 року до 16 липня 2024 року включно в повному обсязі своїх персональних даних, а саме відомостей про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку.
Приписом Закону № 3543-ХІІ встановлено обов'язок громадян -військовозобов'язаних протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Згідно з ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Згідно пп.10-1 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (Додаток 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487), призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Положеннями п. 1 ч. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №3633-ІХ від 11.04.2024 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набрав чинності 18 травня 2024 року, визначено, що під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 65/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 03.03.2022 №2105-IX, громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані у разі перебування на території України шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Абз. 6 ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», визначено способи, якими військовозобов'язані зобов'язані уточнити протягом встановлено шестидесятиденного строку свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
До персональних відомостей відповідно до пункту 17-1 статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» відносяться результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення ступеню придатності виконання військового обов'язку.
Отже, чинним законодавством України визначено 60-денний строк для уточнення облікових даних, останній день якого припадав на 16.07.2024, а також три способи, якими громадяни України, які перебувають на території України та які перебувають на військовому обліку, повинні були уточнити свої персональні дані з 18.05.2024 по 16.07.2024 включно, а саме: через центр надання адміністративних послуг; через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста; у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Тобто, позивач мав уточнити дані з 18.05.2024 по 16.07.2024 включно.
При цьому, суд зауважує, що явка позивача в будь-який інший день після 17.07.2024 утворює склад такого правопорушення.
З огляду на це, днем вчинення правопорушення, передбаченого статтею 210 КУпАП, є день, коли позивачем не вчинені дії, які він повинен вчинити у визначений законом строк.
Позивач ОСОБА_1 , оскаржуючи постанову № 1158 від 02.06.2025, не надав суду належних та допустимих доказів, що підтверджують викладені в позовній заяві обставини, зокрема, що протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», тобто в період з 18.05.2024 по 16.07.2024 включно, він уточнив свої військово-облікові дані відповідно до підпункту 1 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України №3633-ІХ, а саме: адресу проживання, номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані, у разі перебування на території України шляхом самостійного прибуття до ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до ЦНАП, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Водночас, з витягу з особистого електронного кабінету позивача системи «Резерв +», вбачається, що датою уточнення даних позивача є 21.04.2025.
Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що зважаючи на дату оновлення даних після 21.04.2023, в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Слід зауважити, що відомостей відносно того, що позивач не має статусу військовозобов'язаного матеріали даної адміністративної справи не містять.
Сторона позивача у позові стверджувала, що позивач вчасно через ЦНАП оновив свої облікові дані. Суд критично ставиться до цих тверджень, оскільки не надано доказів (витягу) зі ЦНАПу про оновлення таких даних.
Згідно з долученого до позову опису документів, що подаються для отримання адміністративних послуг, вбачається, що ОСОБА_1 12.07.2024 намагався та особисто подав документи до ЦНАП для оновлення даних.
Однак, у наданому суду перелік документів не зазначено.
Витягу з ЦНАП ОСОБА_1 не надано.
Листок - перелік документів, наданий позивачем без надання відповідного витягу, або довідки чи іншого офіційного підтвердження не можуть бути прийняті судом як беззаперечний доказ оновлення його даних, а лише вказує на те, що він намагався уточнити дані через ЦНАП. Вказаний листок не підтверджує ту обставину, що позивач оновив свої військово-облікові дані у спосіб, визначений законом.
Також позивачем не надано жодних медичних документів, які б підтверджували проходження ним військово-лікарської комісії, що є прямим обов'язком військовозобов'язаного.
Позивачем не долучено до матеріалів позовної заяви будь-яких доказів того, що ним уточнено свої військово-облікові дані у відповідний період.
Отже, твердження позивача про виконання ним обов'язку щодо військового обліку не знайшли свого належного документального підтвердження під час судового розгляду.
Відсутність таких підтверджуючих документів, а також власні пояснення позивача щодо дати останнього проходження ВЛК у 2019 році, обґрунтовано стали підставою для висновку відповідача про порушення позивачем правил військового обліку, що є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, в умовах особливого періоду.
Пояснення ОСОБА_1 , що він 18.09.2019 пройшов комісію при ЦОРВК та вказана інформація наявна у відповідача, а тому не повинен був їх поновлювати, свідчить, що він свідомо проігнорував вимогу Закону, тож з прямим умислом вчинив адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Крім цього, доводи представника позивача про закінчення строків притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, не заслуговують на увагу, оскільки саме правопорушення було виявлено відповідачем 21.05.2025 про, що складено протокол та згодом 02.06.2025 постанову.
Відповідно до ч. 9 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
На підставі матеріалів справи суд приходить до висновку, що факт вчинення позивачем правопорушення було виявлено 21.05.2025, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності винесена 02.06.2025, тобто в межах строку, встановленого ч. 7 ст. 38 КУпАП, а тому ОСОБА_1 правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності саме за ч. 3 ст. 210 КУпАП в межах строку накладення адміністративного стягнення.
Враховуючи встановлені обставини, суд вважає, що відповідач при винесенні оскаржуваної постанови діяв у межах наданих йому повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства. Факт порушення позивачем абзацу 6 пункту 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абзацу 2 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий облік і військову службу», підпункту 10-1 пункту 1 Додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, пункту 22 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» знайшов своє підтвердження, а накладене адміністративне стягнення відповідає санкції ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Санкцією ч. 3 ст. 210 КУпАП передбачає адміністративне стягнення у виді штрафу, зокрема щодо громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто на ОСОБА_1 накладено стягнення у межах санкції ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Відповідно до ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.
Зі змісту постанови № 1158 від 02.06.2025 вбачається, що ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідає санкції вказаної статті закону.
Положеннями частин 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд відхиляє доводи представника позивача щодо відсутності у відповідача права притягнути його до відповідальності на підставі ч. 3 ст. 210 КУпАП, з огляду на приписи примітки до ст. 210 КУпАП, згідно із якою положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, а також наявність у позивача відстрочки, оскільки чинне законодавство зобов'язувало саме позивача вчинити певні дії і уточнити свої персональні дані у встановлений строк, які могли бути вчинені тільки ним особисто у один із визначених способів, відтак держатель Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів може перевірити чи уточнив військовозобов'язаний свої персональні дані, але обов'язок такого уточнення покладається на військовозобов'язаного, яким є позивач.
Отже, враховуючи вимоги вищевказаних нормативно-правових актів, військовозобов'язані повинні були до 16.07.2024 уточнити свої персональні облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Тотожний правовий висновок викладені у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2025 року в справі № 161/18916/24, де колегія суддів виснувала, що покликання апелянта на те, що згідно даних військового квитка він з 04.12.2007 перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних відповідача, а тому йому не потрібно було оновлювати дані, то зазначене жодним чином не позбавляє останнього обов'язку оновити свої дані у строк, визначений законодавством (адреса, телефон, електронна пошта тощо). Таким чином, доводи скаржника позивача про неправильну кваліфікацію його дій за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП є помилковими, оскільки фактично саме вимогами законодавства України про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію визначено обов'язок громадян України щодо уточнення військово-облікових персональних даних у відповідності до підпункту 1 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 3633-ІХ. Колегія суддів звертає увагу на те, що Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» (в редакції Закону України № 3633-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку») окремо виділяє обов'язок громадян України щодо уточнення персональних даних та обов'язок громадян України виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
При цьому, судом не приймаються до уваги твердження сторони позивача, щодо того, що у резолютивній частині оскаржуваної постанови відсутні дані про отримання копії постанови та підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки згідно вимог ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Усі із зазначених реквізитів постанови по справі про адміністративне правопорушення в оскаржуваній постанові наявні.
При цьому, судом не встановлено порушень процедури, які б могли вплинути на кінцевий результат розгляду відповідачем питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
З приводу посилань представника позивача у позові на не зазначення в оскаржуваній постанові чіткого нормативного акту, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення, тобто не конкретизовано норму законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, яка порушена позивачем, суд зазначає наступне.
Шостий апеляційний адміністративний суд у своєму рішенні від 30.08.2023 у справі 711/12/23 вказав, що окремі недоліки індивідуального акту за можливості встановлення його суті і змісту не можуть мати безумовним наслідком його скасування.
Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».
Аналогічну позицію висловив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 13.10.2020 у справі № 815/2503/16.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11 травня 2022 року у справі № 400/1510/19, від 5 липня 2022 року у справі № 522/3740/20, від 27 вересня 2022 року у справі № 320/1510/20, від 3 жовтня 2022 року у справі № 400/1510/19, від 1 листопада 2022року у справі № 640/6452/19 та від 18 січня 2023 року у справі № 500/26/22.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 16.03.2023 по справі № 400/4409 21 зазначив, що визнання протиправним рішення (дії, бездіяльності) суб'єкта владних повноважень, яке спрямоване на захист суспільних інтересів, внаслідок застосування судами надмірного формалізму може призвести до таких наслідків, як, зокрема нанесення суттєвої шкоди суспільним інтересам або уникнення правопорушником обов'язку виконувати або дотримуватися законодавства.
В зв'язку з цим, відсутність в постанові вказівки про порушення п.п. 10-1 п. 1 додатку 2 до порядку № 1487 та пункту 22 Порядку № 560, а зазначення лише підпункту 10-1 пункту 1 Додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, пункту 22 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», з огляду на те, що в самому рішенні конкретизовано суть вчиненого порушення - неуточнення з 18 травня 2024 року до 16 липня 2024 року включно в повному обсязі своїх персональних даних, а саме відомостей про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку є незначним процедурним порушенням, яке не може бути достатньою підставою для скасування спірної постанови.
Інші доводи позивача є безпідставними та спрямовані лише на уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення та не спростовують наявності у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Доводи викладені у апеляційній скарзі Відповідач надавши суду належні та допустимі докази, які підтверджують винуватість ОСОБА_1 у порушенні правил військового обліку, довів правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, що є достатньою підставою для відмови в задоволенні позову.
З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем не спростована правомірність оскаржуваного рішення відповідача про притягнення його до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в межах санкції даної норми закону про адміністративну відповідальність.
З'ясувавши всі обставини справи, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування або зміни відсутні. Позовна заява не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Зважаючи на те, що у задоволенні позовних вимог відмовлено, відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати, позивачу не відшкодовуються.
Керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 6, 9, 14, 72, 74, 76, 90, 139, 241-246, 255, 268, 271, 286, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 про визнання протиправними дії та скасування постанови про адміністративне правопорушення - залишити без задоволення.
Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_6 № 1158 від 02.06.2025 за справою про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП залишити без змін.
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення відповідно до ч. 4 ст.286 КАС України.
Згідно ч. 4 ст. 250 КАС України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, ухвалення рішення, винесеного у письмовому провадженні, суд підписує рішення без його проголошення.
Дата складання повного тексту рішення 30.03.2026.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідач: начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 полковник ОСОБА_7 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .
Суддя В.О. Макаров