Справа № 526/982/26
Провадження № 1-кс/526/116/2026
іменем України
05 квітня 2026 року слідчий суддя Гадяцького районного суду Полтавської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ відділення поліції № 1 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області про застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу - тримання під вартою відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Лука Лохвицького району Полтавської області, громадянки України, раніше не судимої, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1
підозрюваної у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
де сторонами є: прокурор ОСОБА_4 , слідчий ОСОБА_5 , захисник ОСОБА_6 , підозрювана ОСОБА_3
Слідчий разом з прокурором, що призначений в даному кримінальному провадженні, звернувся до суду з клопотанням про обрання заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу - тримання під вартою.
В обґрунтування доводів органами досудового розслідування вказано, що ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, вона може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків в цьому ж кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Прокурор підтримав подане клопотання та просить його задовольнити.
Захисник заперечував проти поданого клопотання, просить більш м'який запобіжний захід.
Підозрювана підтримала доводи захисника.
Слідчий суддя, вислухавши учасників та перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, прийшов до наступного.
Встановлено, що досудове розслідування розпочате відповідно до ст. 214 КПК України та внесено відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026170560000215 від 03.04.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Органами досудового розслідування виконані у повному обсязі вимоги ст. 42 КПК України, тобто ОСОБА_3 залучено до кримінального провадження у якості підозрюваної, про що свідчить вручення пам'ятки про їй процесуальні права та обов'язки, повідомлення про підозру. Затримана в порядку ст. 208 КПК України 03.04.2026.
Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Хайредінов проти України», ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція) гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи. Для того, щоб позбавлення свободи не вважалось свавільним, додержання національного закону при його застосуванні є недостатнім. Такий захід має бути необхідним за конкретних обставин. Таким чином, тримання під вартою у відповідності до підпункту (c) пункту 1 статті 5 Конвенції має задовольняти вимогу пропорційності. Тобто, суд повинен розглядати питання, чи взяття особи під варту конче необхідним та чи можуть інші, менш суворі заходи бути достатніми для досягнення цієї цілі.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Як вбачається з вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжних заходів повинно містити посилання на один або кілька ризиків, передбачених ст.ст. 177, 194 КПК України.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Частиною другою статті 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Метою і підставою тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду незаконно впливати на свідка у кримінальному провадженні перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення. Зокрема, при розгляді клопотання суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи.
Також, зважаючи на практику Європейського суду, враховую, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Слідчий суддя, перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, вважає, що слідчим надані переконливі докази, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: може переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки на початкових етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності очікування можливого суворого покарання в сукупності з обсягом доказів причетності підозрюваної до скоєння злочину, саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для неї переховуватися від органів досудового розслідування чи суду (це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини у справі "Ілійков проти Болгарії", в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування), може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки відсутні законні постійні джерела до існування, в тому числі відсутність працевлаштування та цінного майна у власності, може незаконно впливати на свідків, які є її знайомими та на даній стадії не всі допитані, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, враховуючи практику Європейського суду та положення ч. 1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, слідчий суддя бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле підозрюваної, її особисті та соціальні обставини життя, зв'язки з суспільством, та визнає, що тримання під варту в даному випадку відповідає характеру та тяжкості діяння, яке їй інкримінується, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу, тому не вбачає підстав для застосування менш суворих запобіжних заходів та вважає необхідним застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ст. 183 КПК України слідчий суддя не визначає розмір застави, оскільки кримінальне правопорушення спричинило загибель людини.
Керуючись ст.ст. 22, 28, 178, 183, 184, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ відділення поліції № 1 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області, погодженого з прокурором, про застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Полтавська установа виконання покарань №23»на строк до 60 діб, тобто - до 29 травня 2026 року включно.
Контроль за виконанням ухвали здійснює прокурор Гадяцького відділу Миргородської окружної прокуратури ОСОБА_4 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваною в той же строк, але з моменту вручення їй ухвали суду.
Слідчий суддя: ОСОБА_1