03 квітня 2026 р. Справа № 480/8277/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Любчич Л.В.,
Суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04.12.2025, головуючий суддя І інстанції: О.А. Прилипчук, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40602, по справі № 480/8277/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач, апелянт 1) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - ГУ ПФУ в Сумській області, відповідач, апелянт 2), в якому просив:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Сумській області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення мінімального розміру пенсії (14166) з 01.03.2025 на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році»;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Сумській області здійснити ОСОБА_1 з 01.03.2025 індексацію пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбачену частиною третьою статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» шляхом збільшення мінімального розміру пенсії (14166) з 01.03.2025 на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році».
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Сумській області щодо не проведення ОСОБА_1 індексації пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2025 рік, з якої сплачено страхові внески, та які враховуються для обчислення пенсії у розмірі 1,115.
Зобов'язано ГУ ПФУ в Сумській області здійснити ОСОБА_1 індексацію (збільшення) пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбаченої частиною третьою статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, починаючи з 01.03.2025 на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просив скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04.12.2025 щодо непроведення з 01.03.2025 ОСОБА_1 індексації пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2025 рік, з якої сплачено страхові внески, та які враховуються для обчислення пенсії у розмірі 1,115, та зобов'язання ГУ ПФУ в Сумській області здійснити індексацію (збільшення) пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбаченої частиною третьою статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, починаючи з 01.03.2025 на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт 1 зазначив, що позовні вимоги ОСОБА_1 стосувались визнання протиправними дій та зобов'язання відповідача здійснити індексацію пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбачену частиною третьою статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» шляхом збільшення мінімального розміру пенсії (14166) з 01.03.2025 на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», враховуючи, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, не може перевищувати 1500 гривень, та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, а аж ніяк не здійснення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні 2025 рік, з якої сплачено страхові внески, та які враховуються для обчислення пенсії у розмірі 1,115. Зазначене пов'язане з тим, що відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розміри пенсій по інвалідності, що настали внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються у мінімальному розмірі, а не в залежності від показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески у відповідності до частини другої статті 42 Закону №1058-IV, який вже належать індексації у 2025 році із застосовуванням коефіцієнта збільшення 1,115.
Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу позивача не скористався, що відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Водночас, ГУ ПФУ в Сумській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, теж подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, та невідповідність висновків суду обставинам справи просило скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04.12.2025 та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт 2 зазначив, що оскільки розмір пенсiї позивача перерахований на виконання рiшення суду, а судом не зобов'язано проведення iндексацiї, проводити перерахунок пенсiї позивачу пiдстави вiдсутнi. Пенсiя перерахована та виплачується згiдно з чинним законодавством.
Крім того, відповідач вважає, що судом не взято до уваги той факт, що позивачем пропущено строк для звернення до суду з вимогами, оскільки про факт обмеження позивачу розміру пенсії з 01.03.2024 останньому не могло не бути відомо принаймні з квітня 2024 року, тобто з моменту отримання пенсії за березень 2024 року. До суду за захистом свого порушеного права позивач звернувся 28.10.2025, враховуючи вимоги п. 2 ч. 2 ст. 122 КАС України шестимісячний строк для захисту свого порушеного права позивачем пропущено, заяви про поновлення пропущеного строку позивач не надавав суду.
Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що відповідно до частини 4 статті 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
На підставі положень частини 1 статті 308, пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у ній доказами та в межах доводів та вимог апеляційних скарг.
Колегія суддів вислухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянти посилаються в апеляційних скаргах, прийшла до висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено обставини справи, які знайшли своє підтвердження в суді апеляційної інстанції.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Сумській області та отримує пенсію по інвалідності 3 групи, яка пов'язана з аварією на ЧАЕС, в розмірі відшкодування фактичних збитків відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 у справі № 480/10430/24, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2025, визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Сумській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії виходячи із шести мінімальних пенсії за віком та зобов'язано ГУ ПФУ в Сумській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію, починаючи з 16.10.2024 в розмірі шести мінімальних пенсій за віком, урахувавши всі передбачені законодавством підвищення і доплати, та з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання рішення суду відповідачем було здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , яка з 16.10.2024 складає 15209,00 грн.
Позивач через представника звернувся до відповідача із заявою від 10.09.2025 щодо проведення індексації пенсії з 01.03.2025 шляхом збільшення мінімального розміру пенсії (14166 грн) на коефіцієнт індексації 1,115.
Листом від 10.10.2025 № 9592/Г-1800-25 ГУ ПФУ в Сумській області повідомлено позивача, що на виконання рішення суду від 17.02.2025 у справі № 480/10430/24 здійснено перерахунок його пенсії по інвалідності, що з 16.10.2024 становить 15209,00 грн. Оскільки розмір пенсії перераховано на виконання рішення суду, а судом не зобов'язано проведення індексації, то для проведення індексації пенсії ОСОБА_1 підстави відсутні.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення індексації пенсії по інвалідності внаслідок аварії на ЧАЕС на коефіцієнт 1,115 з 01.03.2025, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що постановою Кабінету Міністрів України № 209 від 25.02.2025 передбачено індексацію пенсій на коефіцієнт збільшення 1,115, в тому числі і пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, які передбачені частиною третьою статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а тому відмова позивачу в такій індексації з боку відповідача є протиправною.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову з огляду на таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-XII (далі - Закон № 1282-XII).
Відповідно до статті 1 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
За змістом частини 1 статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.
Положеннями статті 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 № 2017-III (далі - Закон № 2017-III) передбачено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо, зокрема, індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Згідно з частиною 2 статті 19 Закону № 2017-III державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Щодо підстав для проведення індексації, що відповідно до частини 1 статті 4 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
За змістом частини 5 статті 2 Закону № 1282-XII індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
З метою забезпечення ефективної реалізації права громадян на перерахунок їх пенсії 20 лютого 2019 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», якою, серед іншого, затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок).
Пунктом 4 Порядку визначено формулу, за якою визначається коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Також передбачено, що перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня.
25 лютого 2025 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» (далі - Постанова № 209), пунктом 1 якої встановлено, що з 01.03.2025 перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,115.
Підпунктом 3 пункту 2 Постанови № 209 передбачено, що з 01.03.2025 розміри пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбачені частиною третьою статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», підвищені відповідно до підпункту 3 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови.
Відповідно до пункту 3 Постанови № 209 розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.
З вищезазначеного вбачається, що Постановою № 209 передбачено індексацію пенсій на коефіцієнт збільшення 1,115, в тому числі і пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, які передбачені частиною 3 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відмова позивачу у здійсненні індексації пенсії є протиправною.
Доводи апеляційної скарги відповідача зазначеного не спростовують.
Щодо посилання ГУ ПФУ в Сумській області на пропуск позивачем строку звернення до суду колегія суддів зазначає таке.
Апелянт 2 зазначає, що про факт обмеження позивачу розміру пенсії з 01.03.2024 останньому не могло не бути відомо принаймні з квітня 2024 року, тобто з моменту отримання пенсії за березень 2024 року, однак до суду за захистом свого порушеного права позивач звернувся лише 28.10.2025.
Колегія суддів зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що позовні вимоги ОСОБА_1 стосуються індексації його пенсії з 01.03.2025, а не обмеження пенсії максимальним розміром з 01.03.2024.
Крім того, позивачу було проведеного перерахунок пенсії на виконання рішення суду у справі № 480/10430/24 лише 03.06.2025, тобто до цієї дати ОСОБА_1 не знав і не міг знати, що відповідач не проведе індексацію його пенсії відповідно до вимог Постанови № 209.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що позивач звернувся до суду в межах строку звернення до суду, передбаченого частиною 2 статті 122 КАС України, а отже відповідні доводи відповідача є необґрунтованими.
Таким чином, з урахуванням всього вищезазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ГУ ПФУ в Сумській області є необґрунтованою і не підлягає задоволенню.
Щодо апеляційної скарги позивача колегія суддів вважає її частково обґрунтованою з огляду на таке.
Колегія суддів вважає слушними доводи апелянта 1 про те, що відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розміри пенсій по інвалідності, що настали внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються у мінімальному розмірі, а не в залежності від показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески у відповідності до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що пенсія позивачу була перерахована на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 у справі № 480/10430/24, яким зобов'язано ГУ ПФУ в Сумській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію, починаючи з 16.10.2024 в розмірі шести мінімальних пенсій за віком, урахувавши всі передбачені законодавством підвищення і доплати, та з урахуванням раніше виплачених сум. Тобто, з 16.10.2024 пенсія позивача складає 15209,00 грн (6*2361 + 284,70 + 708,30 + 50).
Водночас суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 зобов'язав відповідача здійснити позивачу індексацію (збільшення) пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбаченої частиною третьою статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, починаючи з 01.03.2025 на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 відповідно до пункту 1 Постанови № 209 та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії.
Колегія суддів зазначає, що Конституційний Суд України у Рішенні від 30.01.2003 № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).
Отже, ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи в адміністративному суді має відповідати таким вимогам: забезпечувати максимально дієве поновлення порушених прав за існуючого законодавчого регулювання; бути адекватним фактичним обставинам справи; не суперечити суті позовних вимог, визначених особою, що звернулася до суду; узгоджуватися повною мірою з обов'язком суб'єкта владних повноважень діяти виключно у межах, порядку та способу, передбаченого законом.
Подібний правовий підхід щодо вибору ефективного способу захисту застосовано Верховним Судом, зокрема, у постановах від 09.11.2018 у справі № 263/15749/16-а, від 20.12.2018 у справі № 524/3878/16-а, від 22.03.2019 у справі № 815/6832/15, від 01.10.2019 у справі № 826/3943/16, від 31.03.2020 у справі № 826/14837/16, від 15.06.2021 у справі № 200/12944/19-а, від 23.12.2021 у справі № 480/4737/19, від 08.02.2022 у справі № 160/6762/21.
Крім того, у судовій практиці сформульована стала правова позиція, яка полягає у тому, що ефективним вважається такий спосіб захисту, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) відшкодування шкоди, заподіяної порушенням права; обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів, повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає завданню адміністративного судочинства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 705/552/15-а; постанови Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 826/14016/16, від 11.02.2019 у справі № 2а-204/12, від 15.07.2019 у справі № 420/5625/18, від 11.02.2020 у справі № 0940/2394/18, від 01.06.2022 у справі № 620/5996/21, від 25.10.2022 у справі № 200/13288/21).
Згідно з частиною 4 статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Аналіз положень КАС України також дає підстави для висновку, що ефективність судового захисту прав та інтересів особи в адміністративному судочинстві включає ефективність розгляду та вирішення справи, ефективність способу захисту, ефективність судового рішення та ефективність його виконання. Всі ці складові можна охопити єдиним терміном «ефективне правосуддя», що виступає еталоном для оцінки судової гілки влади та є запорукою довіри до неї з боку громадян, а також інших суб'єктів.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає, що з метою ефективного захисту прав позивача апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню, а саме в частині способу захисту прав позивача та вважає, що належним способом захисту прав ОСОБА_1 буде зобов'язання ГУ ПФУ в Сумській області здійснити йому з 01.03.2025 індексацію пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбачену частиною третьою статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» шляхом збільшення мінімального розміру пенсії (14166) з 01.03.2025 на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році».
При цьому колегія суддів наголошує, що, як було зазначено вище, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що бездіяльність відповідача щодо не проведення позивачу індексації пенсії відповідно до Постанови № 209 є протиправною проте помилково визначив спосіб захисту порушеного права.
Ухвалюючи це судове рішення, колегія суддів керується положеннями статті 322 КАС України, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини, а саме рішенням «Серявін та інші проти України», та пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень.
Відповідно до пункту 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Положеннями пункту 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів передбачено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищезазначене, дослідивши фактичні обставини та питання права, які лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття цього судового рішення.
Згідно з частинами 1-3 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
За змістом частини 2 статті 317 КАС України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Скасувати абзац третій резолютивної частини рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2025 року по справі № 480/8277/25.
Ухвалити постанову, якою в скасованій частині позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити ОСОБА_1 з 01.03.2025 індексацію пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбачену частиною третьою статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» шляхом збільшення мінімального розміру пенсії (14166) з 01.03.2025 на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році».
В іншій частини рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2025 року по справі № 480/8277/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Л.В. Любчич
Судді О.А. Спаскін О.В. Присяжнюк