03 квітня 2026 року Справа № 480/1343/26
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гелети С.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності та рішення протиправними, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , з урахуванням уточненої позовної заяви просить:
"- визнати протиправними рішення військової частини НОМЕР_1 та військової частини НОМЕР_2 у формі:
- відповіді в/ч НОМЕР_1 №5 від 06.01.2026 року на рапорт ОСОБА_1 від 05.12.2025 року;
- відповіді в/ч НОМЕР_2 № 24815 від 05.11.2025 року на рапорт від 14.08.2025 року, (зареєстрований 16.10.2025 року за вх. № 1707 П) та
- відповіді в/ч НОМЕР_2 № 1783/1/1618 від 05.02.2026 року на повторний рапорт від 15.01.2026 року
про відмову у виплаті додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн за період лікування та реабілітації з 26.10.2024 року по 06.06.2025 року (7 місяців 12 днів) внаслідок тяжкого поранення, отриманого під час захисту Батьківщини, та зобов'язати в/ч НОМЕР_1 та в/ч НОМЕР_2 солідарно виплатити цю винагороду в сумі 739 996 грн."
Судом відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Від представника військової частини НОМЕР_3 через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Дослідивши доводи клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, суд відмовляє у його задоволенні з наступних підстав.
Нормами частини першої статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Відповідно до положень частини другої зазначеної статті спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Згідно з вимогами статті 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються не тільки справи незначної складності, а і будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Частиною 4 ст. 257 КАС України передбачено категорію спорів, які не можуть бути розглянуті судом за правилами спрощеного позовного провадження.
Категорії спорів, які в обов'язковому порядку повинні бути розглянуті за правилами загального позовного провадження також визначені ч. 4 ст. 12 КАС України.
У даному випадку, предмет спору не підпадає ні під категорію спорів, передбачених як ч. 4 ст. 12 КАС України, ні ч. 4 ст. 257 КАС України. Враховуючи вищевикладене, КАС України передбачає можливість розгляду справи в спрощеному позовному провадженні не тільки справ незначної складності, а і інших справ, за виключенням категорій, передбачених ч. 4 ст. 12 та ч. 4 ст. 257 КАС України.
Як зазначено в постанові Верховного Суду від 28.10.2021 № 580/3388/19 адміністративне провадження № К/9901/16552/20, який враховується судом при розгляді заявленого клопотання, за загальним правилом, будь-яка справа може розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, окрім тих, які обов'язково повинні розглядатися за правилами загального позовного провадження (їх визначено частиною четвертою статті 12, частиною четвертою статті 257 КАС України).
При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі “Аксен проти Німеччини», заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі “Варела Ассаліно проти Португалії», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
ЄСПЛ вказав на те, що відмову в проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.
Слід звернути увагу на те, що суд в межах розгляду даної справи створив учасникам справи належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання копій всіх процесуальних документів, у яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо ознайомлюватися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог КАС України.
Кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов'язками, визначеними ст. 44 КАС України, із урахуванням норм, визначених главою 10 "Розгляд справ за правилами спрощеного позовного провадження" КАС України.
Бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.
При цьому позивачем не заявлено позовних вимог, які можуть бути розглянуті судом виключно за правилами загального позовного провадження.
Враховуючи характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників справи, суд доходить до висновку про те, що дана справа не вимагає проведення підготовчого провадження для повного та всебічного встановлення її обставин. З матеріалів адміністративного позову та клопотання позивача судом не встановлено обставин, які б потребували розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Крім цього, суд зазначає, що передбачені п.п. 2, 3 ч. 3 ст. 44 КАС України права учасників справи не обмежуються при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, оскільки, окрім іншого, сторони можуть висловлювати свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо предмета спору, подавати клопотання тощо письмово.
При відкритті провадження, суд дійшов висновку, що дану справу можливо розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику осіб, а також те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Керуючись ст.ст. 12, 171, 172, 248, 257, 260 КАС України, суд,
У задоволенні клопотання представника військової частини НОМЕР_2 про розгляд справи у порядку загального провадження - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С.М. Гелета