Справа № 420/32877/25
23 березня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючої судді - Бойко О.Я.,
за участі:
секретаря - Петрової Д.А.
представниці позивача - Албул Т.В.
представниці відповідача - Гарбарук Д.Р..
розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень, вирішив адміністративний позов задовольнити.
І. Суть спору:
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом позивача, ОСОБА_1 , до відповідача, Головного управління ДПС в Одеській області, у якій позивач просить суд:
(1). Визнати протиправною та скасувати вимогу ГУ ДПС в Одеській області №Ф-5636-1532У від 09.05.2025 про сплату боргу.
(2). Визнати незаконною та скасувати вимогу ГУ ДПС про сплату боргу №6675/15-32-24-04-20 від 14.02.2025.
(3). Визнати незаконною та скасувати вимогу ГУ ДПС про сплату боргу №5636/1532 від 14.11.2025.
(4). Скасувати та визнати протиправними податкові повідомлення-рішення №6691/15-32-24-04-20 від 14.02.2025; №6684/15-32-24-04-20 від 14.02.2025; №6672/15-32-24-04-20 від 14.02.2025; №6671/15-32-24-04-20 від 14.02.2025; №6667/15-32-24-04-20 від 14.02.2025, №6682/15-32-24-04-20 від 14.02.2025; №6688/15-32-24-04-20 від 14.02.2025.
(5). Зобов'язати Головне Управління ДПС в Одеській області здійснити коригування даних інтегрованої картки платника ФОП ОСОБА_1 (РНОПП НОМЕР_1 ) шляхом вилучення відомостей про наявність податкового боргу в розмірі 955034 (дев'ятсот п'ятсот п'ятдесят тисяч тридцять чотири), 51 грн.
ІІ. Аргументи сторін
(а) Позиція позивача
Позивач вважає спірні рішення відповідача протиправними, оскільки вони прийняті на підставі перевірки, про яку платник не був повідомлений, результати якої йому не вручалися, а самі розрахунки податків не відповідають фактичним обставинам його діяльності у період воєнного стану.
Позивач стверджує, що не отримував жодних наказів про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, ані повідомлень про її початок.
Позивач вказує, що з початку агресії рф він вступив до лав ЗСУ. У цей час підприємницька діяльність не здійснювалася, а землі/майно були передані в суборенду або не використовувалися. Відповідачу було відомо про те, що позивач в періоді проведення перевірки перебував на військовій службі, проте при прийнятті спірних рішень, при повідомленні про проведення перевірки не врахував вказаний факт, не забезпечив належне вручення документів, пов'язаних із перевіркою.
Оскільки позивач не знав про перевірку, він був позбавлений права надати документи, що спростовують висновки податківців (зокрема, договори оренди, правоустановчі документи на майно). Відповідач не врахував передачу майна в користування іншим особам (суборенда), що змінює базу нарахування ПДФО, ЄСВ та ПДВ.
Як наслідок, висновки акта ґрунтуються лише на інформації з баз даних ДПС без аналізу реальних первинних документів, що порушує принцип об'єктивності прийняття спірних рішень.
(б) Позиція відповідача
Відповідач надав до суду відзив на адміністративний позов, в якому заперечував проти позовних вимог, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити.
В обґрунтування своїх заперечень зазначав, що через відсутність позивача за адресою реєстрації попередні спроби розпочати документальну планову виїзну перевірку були невдалими. Оскільки також платник не надав документи до перевірки, а податковий орган виконав законні вимоги щодо повідомлення за адресою реєстрації, перевірка вважається проведеною у повній відповідності до ст. 42 та ст. 77 ПКУ.
При проведенні перевірки податковий орган зафіксував комплексні порушення податкового законодавства, що призвели до значних донарахувань податкових зобов'язань. Зокрема: порушення строків подання декларації про майновий стан і доходи; заниження податку з доходів від підприємницької діяльності, неподання або несвоєчасне подання відомостей про об'єкти оподаткування (нерухомість, земельні ділянки, складські приміщення; неперерахування ПДФО до бюджету в терміни, встановлені законом; недоплата податку за найманих працівників; заниження бази нарахування ЄСВ (чистого доходу), військового збору та несвоєчасна сплата; неправомірне визначення податкових зобов'язань, заниження податку на додану вартість, відсутність реєстрації податкових накладних в ЄРПН; неподання на запити контролюючого органу документів.
ІІІ. Процесуальні дії у справі
03.10.2025 суд ухвалив повернути позивачеві без розгляду заяву про забезпечення позову.
20.10.2025 суд ухвалив відкрити загальне позовне провадження та призначив дату підготовчого судового засідання.
10.12.2025 суд ухвалою частково задовольнив заяву про забезпечення адміністративного позову. Зупинив стягнення у виконавчому провадження до набрання законної сили судовим рішенням.
24.02.2026 суд ухвалив прийняти заяву про збільшення позовних вимог, закрити підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті.
IV. Обставини, встановлені судом
Позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець в податковому органі з 06.08.2018 за адресою: АДРЕСА_1 .
23.09.2024 позивач подав до податкового органу відомості про про зміну місця реєстрації позивача, як платника податків. Адресу змінено на АДРЕСА_2 .
В періоді, що перевірявся, позивач перебував на загальній системі оподаткування та був платником ПДВ, платником податку з доходів фізичних осіб, єдиного соціального внеску, військового збору, плати за ліцензії, оренди землі.
Згідно з реєстраційними даними видами діяльності позивача зазначено вантажний автомобільний транспорт, допоміжна діяльність у рослинництві, інші види роздрібної торгівлі, вирощування зернових, бобових культур, надання в оренду машин, устаткування, вантажних автомобілів тощо.
Згідно з відомостями даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно у власності та оренді позивача перебували нежитлові будівлі, земельні ділянки, вантажні автомобілі, сільськогосподарська техніка.
Відповідно до військово квитка та довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30.05.2024 з 25.02.2022 позивач прийнятий на військову службу під час мобілізації та на даний час перебуває у відрядженні у військовій частині НОМЕР_2 .
06.09.2024 відповідач видав наказ № 8905-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 ». Період діяльності позивача, що належав до перевірки, - 06.08.2018 по 31.12.2023.
Разом із копією наказу відповідач направив повідомлення про проведення перевірки ( квитанція №6510406469042) на адресу АДРЕСА_1 .
13.09.2024 відповідач здійснив виїзд за адресою м.Березівка, вул. Яблунева, буд. 33 для проведення перевірки, однак перевірку не провів через відсутність платника.
16.09.2024 відповідач склав Акт № 5842/15-32-24-04-16 про неможливість проведення документальної планової виїзної перевірки у зв'язку з фізичною відсутністю платника податків (його представників).
16.10.2024 відповідач склав Акт № 6792/15-32-24-04-16 про неможливість проведення перевірки (повторно).
21.10.2024 відповідач направив запити до Головного управління Національної поліції в Одеській області (вих. № 22364/5/15-32-24-04-05 та № 20462/5/15-32-24-04-05) щодо встановлення місця знаходження платника податків. Відповідь відповідач на ці запити не отримав.
Оскільки попередні спроби розпочати перевірку (у вересні та жовтні) були невдалими через відсутність платника, 01.11.2024 відповідач видав Наказ № 11240-п про внесення змін до початкового наказу № 8905-п від 06.09.2024 про перенесення строків проведення перевірки з урахуванням нових даних про місце реєстрації .
05.11.2024 відповідач направив повідомлення № 1195/15-32-24-04-14 та копію наказу № 11240-п рекомендованим листом про вручення (номер квитанції 0600980073049) на нову адресу платника: АДРЕСА_2 . Вказаний лист повернуто поштою з відміткою: «Адресат відсутній».
На підставі наказу від 01.11.2024 відповідач з 09.12.2024 по 20.12.2024 провів документальну планову невиїздну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення і сплати Єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 06.08.2018 по 31.12.2023.
27.12.2024 за результатами перевірки склав акт №56774/15-32-24-04-15, в якому зафіксував порушення податкового законодавства, а саме:
1. Ненадання документів для перевірки, порушення граничних термінів надання декларації про майновий стан і доходи, заниження податку з доходів від підприємницької діяльності.
Нормативні акти: : п. 44.1 ст. 44, п. 85.2 ст. 85, п. 177.10 ст. 177 ; п. 167.1 ст. 167, п. 177.2, п. 177.15 ст. 177 ПК України; наказ МФУ №859 від 02.10.2015.
2. Неповідомлення відомостей про об'єкти оподаткування (нерухомість, земельні ділянки, складські приміщення).
Нормативні акти : абз. четвертий п. 63.3 ст. 63 ПК України.
3. Встановлення кредиторської заборгованості з ПДФО, яка не була перерахована до бюджету в терміни, встановлені законом; недоплата податку на доходи фізичних осіб по найманому працівнику.
Нормативні акти: п.п. 168.1.4, п. 168.1 ст. 168; п.п. 162.1.3 п. 162.1 ст. 162, п.п. 163.1.1 п.163.1 ст. 163, п. 164.1 ст. 164 ПК України.
4. Заниження бази нарахування ЄСВ (чистого доходу) та несвоєчасна сплата внеску.
Нормативні акти: ст.ст. 6, 7, 8, 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI.
5. Заниження або несвоєчасна сплата військового збору як з власних доходів підприємця, так і з доходів найманих працівників.
Нормативні акти: п.п. 1.2, п.п. 1.4 п. 16-1 підрозділу 10 Розділу XX «Перехідні положення» ПК України.
6. Неправомірне визначення податкових зобов'язань, заниження податку на додану вартість, відсутність реєстрації податкових накладних в ЄРПН.
Нормативні акти: п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 193.1 ст. 193, п. 200.1 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 ПК України.
7. Відмова або ігнорування запитів податкової про надання договорів оренди приміщень та правоустановчих документів на майно.
Нормативні акти та статті: п. 85.2 ст. 85 ПК України.
На підставі акту перевірки відповідач прийняв спірні податкові повідомлення-рішення. Також за результатами цієї перевірки в порядку донарахування ЄСВ відповідач сформував вимогу від 14.02.2025 №6675/15-32-24-04-20 на суму 681 910, 58 грн.
09.05.2025 відповідач на підставі даних ІКС в автоматичному режимі сформував вимогу про сплату боргу з єдиного внеску №Ф-6536-1532 на суму 955 165,39 грн., яка є складеною з попередньої вимоги від 14.02.2025.
На підставі вимоги про сплату боргу від 09.05.2025 Березівський відділ державної виконавчої служби у Березівському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) відкрив виконавче провадження №79149638 та постановою від 03.12.2025 наклав арешт на грошові кошти позивача.
02.07.2025 відповідач видав наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача у порядку контролю за правильністю висновків акті документальної перевірки від 27.12.2024 №56774/15-32-24-04-15, у зв'язку з неповним з'ясуванням питань під час перевірки, через невідповідність висновків в акті перевірки від 27.12.2024 та для об'єктивного висновку .
03.07.2025 відповідач на підставі цього наказу провів перевірку.
Висновки перевірки зазначив в акті від 16.07.2025 №37959/15-32-24-04-15.
У висновках акту відповідач зафіксував порушення податкового законодавства:
- заниження зобов'язань з ПДВ на загальну суму 76 161,19 грн. ( п. 185.1 ст. 185, п.187.1 ст. 187, п.193.1 ст. 193, п. 198.5 ст. 198, п.200.1 та п. 200.2 ст. 200 ПК України) в періоді: вересень 2018 р., січень 2019 р., січень, 2021 р., серпень 2021 р., вересень 2021 р. ;
- відсутність реєстрації податкових накладних в ЄРПН (п.198.5 ст.198 п.201.10 ст.201 ПК України) в листопаді 2020 р., червні 2021 р., серпні 2021 р., вересні 2021 р., жовтні 2021 р., листопаді 2021 р., грудень 2021 р., лютий 2022 р., березень 2022 р., серпень 2022 р., вересень 2022 р., жовтень 2022 р., листопад 2022 р., грудень 2022 р.
14.11.2025 відповідач в автоматичному режимі на підставі даних ІКС сформував податкову вимогу №Ф-5636-1532 на суму 273 254,81 грн., яка увійшла в склад суми заборгованості відображеної у вимозі про сплату боргу від 09.05.2025 №Ф-5636-1532.
V. Джерела права та висновки суду.
Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить до задоволення.
Свій висновок суд вмотивовує наступним чином.
До вказаних правовідносин суд застосовує такі норми права.
Згідно з п.75.1.2 Податкового кодексу України: “Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків».
Відповідно до 77.4. ст.77 Податкового кодексу України: “Про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки».
Особливості проведення документальної невиїзної перевірки регулює ст.79 ПК України.
Відповідно до п.79.1 цієї статті: “ Документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом».
Згідно з п. 79.2. ст.79 ПК України: “Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки».
Згідно з п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України : “ У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності».
Відповідно до п.42.2. ст.42 Податкового кодексу України: “ Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Згідно з п.69 розділу 10 перехідних положень Податкового кодексу України: “ Установити, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті».
Відповідно до п. 69.1. цієї статті “У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії або акцизного складу, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії або акцизні склади, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України».
Звертаючись до фактів цієї справи, предметом спору є питання щодо належного вручення позивачу наказу та повідомлення про проведення перевірки з пропозицією надати документи, за результатами якої були встановлені порушення податкового законодавства та винесені спірні рішення. Вирішення вказаного питання пов'язане та необхідне для встановлення обґрунтованості прийнятих податкових органом рішень.
Щодо податкової вимоги від 14.02.2025; податкової вимоги від 09.05.2025; податкових повідомлень - рішень №6691/15-32-24-04-20 від 14.02.2025; №6684/15-32-24-04-20 від 14.02.2025; №6672/15-32-24-04-20 від 14.02.2025; №6671/15-32-24-04-20 від 14.02.2025; №6667/15-32-24-04-20 від 14.02.2025; №6682/15-32-24-04-20 від 14.02.2025; №6688/15-32-24-04-20 від 14.02.2025 суд встановив, що вони були прийняті на підставі висновків акту перевірки від 27.12.2024.
Перевірка проводилася на підставі наказу від 01.11.2024.
З огляду на матеріали справи, відповідач надсилав наказ та повідомляв позивача про проведення перевірки разом з пропозицією надати документи, за адресою його реєстрації в податковому органі рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що є підставою для проведення перевірки.
Разом з тим, суд встановив, що на час проведення перевірки та надсилання пов'язаних з цим документів, позивач був мобілізований під час воєнного стану, проходив військову службу та був відряджений до військової частини.
Воєнний стан в Україні був введений Указом Президента від 24.02.2022 та діє до теперішнього часу. Цей фактор та факт мобілізації у будь-якому разі впливає на підхід до проведення перевірки та застосування податкової відповідальності. Зокрема, відповідно до пп. 69.35№ п. 69 розділу 10 перехідних положень Податкового кодексу України, діє тимчасова заборона на проведення документальних податкових перевірок, щодо платників податків, які зареєстровані на окупованих територіях або перебувають у зонах ведення бойових дій. Також відповідно до п. 69.1 ст.69 ПК України у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, вони звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Проведення перевірки позивача не підпадає під мораторій на її проведення, оскільки він зареєстрований на території, яка не є окупованою, та яка не є зоною ведення бойових дій. Разом з тим суд не може залишити поза увагою факт військової служби позивача під час мобілізації впродовж періоду воєнного стану та його відрядження до військової частини, що передбачає його постійне місцезнаходження за адресою дислокації військової частини. Цей факт, на думку суду, є об'єктивною причиною неотримання ним повідомлення про проведення перевірки разом з пропозицією надати усі необхідні для перевірки документи. Відповідно неможливість надати документи щодо господарської діяльності позивача, пов'язана з обставинами та подіями, які об'єктивно не залежали від його волі.
В цьому контексті суд звертає увагу, що в ст.10 Закону України “Про адміністративну процедуру» закріплений принцип добросовісності та розсудливості, метою якого є захист особи від недобросовісних та нерозсудливих рішень, що не узгоджуються з законами логіки, здоровим глуздом.
Відповідач не заперечує знаходження позивача на військовій службі під час проведення перевірки та надсилання йому поштою повідомлень, пов'язаних з перевіркою. Більше того про вказаний факт йому було відомо і під час проведення перевірки - про це відповідач самостійно зазначає в акті перевірки. Зокрема відповідач вказує, що він зробив запит до ЄДРФО та отримав інформацію про отримання позивачем доходів від ІНФОРМАЦІЯ_2 . Проте відповідач не звертався до вказаного органу із запитом щодо місцезнаходження позивача. Так само відповідач не заперечував проти тверджень позивача про те, що у податкового органу є інша контакта інформація позивача, якою він не скористався. Вказані обставини свідчать про недобросовісність дій відповідача.
Також проведення перевірки без документів, про необхідність надання яких позивач не знав, свідчить про необґрунтованість висновків відповідача.
Додатково суд звертає увагу, що про необґрунтованість висновків податкового органу в акті перевірки стверджує і безпосередньо відповідач. Саме через неповне з'ясування питань під час перевірки, через невідповідність висновків в акті перевірки від 27.12.2024 та для об'єктивного висновку відповідач призначив у порядку контролю за їх правильністю документальну позапланову невиїзну перевірку.
За результатами контрольної перевірки складений акт від 16.07.2025 №37959/15-32-24-04-15.
Так, в підсумковому акті від 16.07.2025 при проведенні перевірки дотримання вимог позивачем валютного, податкового та іншого законодавства за період з 06.08.2018 - 31.12.2023 у висновках відсутні раніше встановленні порушення строків подання декларації про майновий стан і доходи; заниження податку з доходів від підприємницької діяльності, неподання або несвоєчасне подання відомостей про об'єкти оподаткування (нерухомість, земельні ділянки, складські приміщення; неперерахування ПДФО до бюджету в терміни, встановлені законом; недоплата податку за найманих працівників; заниження бази нарахування ЄСВ (чистого доходу), військового збору та його несвоєчасна сплата, ненадання документів на запити. Відсутність зазначення цих порушень податкового законодавства у висновках підсумкового акту перевірки за період підприємницької діяльності позивача у період з 06.08.2018 по 31.12.2023 нівелює законність прийнятих рішень.
Таким чином, суд робить висновок про необґрунтованість висновків податкової перевірки, яка оформлена актом від 27.12.2024, відповідно про протиправність прийнятих на підставі цих висновків податкових повідомлень-рішень та вимог про донарахування ЄСВ від 14.02.2025 та 09.05.2025.
14.11.2025 відповідач сформував вимогу Ф-5636-1532 на підставі даних ІКС на суму 273 254,81 грн., яка увійшла у склад суми заборгованості відображеної у вимозі від 09.05.2025 №Ф-5636-1532 грн.
Жодного обґрунтування розміру суми боргу у цій вимозі відповідач до суду не надав.
Суд зазначає, що позивач знаходиться на загальній системі оподаткування та сплачує ЄСВ від чистої суми доходу.
З огляду на податкові декларації про майновий стан і доходи сума чистого доходу позивача складала:
за 2018 рік - 2463,63 грн.
за 2019 рік - 60000 грн.
за 2020 рік - 83760 грн.
Згідно з розрахунками, доданими до декларацій позивач сплачував за цей період ЄСВ відповідно до норм чинного законодавства.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» сума ЄСВ не може бути меншою мінімального страхового внеску. Якщо діяльність тимчасово не ведеться і відсутній дохід платник податку має право самостійно визначити базу нарахування. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Відповідно до акту перевірки від 27.12.2024 відповідач в суму чистого доходу додав суму витрат. Враховуючи, зроблений вище по тексту, висновок суду про необґрунтованість висновків цього акту та протиправність вимог, у склад яких увійшла вимога від 14.11.2025, суд вважає необґрунтованим донарахування ЄСВ, а саму вимогу протиправною та такою, що належить до скасування.
VI. Судові витрати
З урахуванням висновку суду про задоволення позовних вимог, суд здійснює розподіл судових витрат на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст 2, 139, 244-246 КАС України, суд -
1.Визнати протиправною та скасувати вимогу ГУ ДПС в Одеській області №Ф-5636-1532У від 09.05.2025 про сплату боргу.
2.Визнати протиправною та скасувати вимогу ГУ ДПС про сплату боргу №6675/15-32-24-04-20 від 14.02.2025.
3.Визнати незаконною та скасувати вимогу ГУ ДПС про сплату боргу №5636/1532 від 14.11.2025.
4.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №6691/15-32-24-04-20 від 14.02.2025; №6684/15-32-24-04-20 від 14.02.2025; №6672/15-32-24-04-20 від 14.02.2025; №6671/15-32-24-04-20 від 14.02.2025; №6667/15-32-24-04-20 від 14.02.2025; №6682/15-32-24-04-20 від 14.02.2025; №6688/15-32-24-04-20 від 14.02.2025.
5.Зобов'язати Головне Управління ДПС в Одеській області здійснити коригування даних інтегрованої картки платника ФОП ОСОБА_1 (РНОПП НОМЕР_1 ) шляхом вилучення відомостей про наявність податкового боргу в розмірі 955034 (дев'ятсот п'ятсот п'ятдесят тисяч тридцять чотири), 51 грн.
6.Стягнути з Головного Управління ДПС в Одеській області (ЄДРПОУ 44069166, 65044, м.Одеса, вул. Семінарська,5) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_3 ) судовий збір у сумі 9 551 (дев'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят одна), 65 грн.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Оскільки справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Оксана БОЙКО