Справа № 420/23807/25
30 березня 2026 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Марина П.П.,
за участю секретаря Бушанської В.І.
за участю сторін:
від позивача - Глущенко І.О.
від відповідача - Гордієнко Є.В.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання представника Головного управління ДПС у Київській області про залишення позову без розгляду
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛАРК ПРАЙМ» до Головного управління ДПС у Київській області, в якому просить:
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Київській області №35196/0707 від 22.07.2024 форми «В4»;
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Київській області №35197/0707 від 22.07.2024 форми «Р».
Ухвалою суду від 10.09.2025 року відкрито провадження та вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 17.11.2025 року клопотання представника відповідача - Головного управління ДПС у Київській області - задоволено. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛАРК ПРАЙМ» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - залишено без розгляду.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2026 року апеляційну скаргу адвоката Глущенко Інни Олексіївни в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛАРК ПРАЙМ» на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2025 року - задоволено. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2025 року про залишення позову без розгляду по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛАРК ПРАЙМ» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - скасовано. Справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛАРК ПРАЙМ» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Представником відповідача подано клопотання про залишення адміністративного позову залишити без розгляду, в обґрунтування якого зазначено, що на підставі матеріалів перевірки Головним управлінням ДПС у Київській області прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 22.07.2024 №35196/0707, №35197/0707 позивач не скористався своїм правом та не оскаржив спірні податкові повідомлення рішення до ДПС України. При цьому оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 22.07.2024 №35196/0707, №35197/0707 було направлено відповідачем рекомендованим листом засобами поштового зв'язку на адресу позивача, та отримано ним особисто 05.08.2024, що підтверджується корінцем рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (копія надається). Виходячи з приписів статті 42 Податкового кодексу України оскаржувані податкові повідомлення - рішення направлені на адресу позивача рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення та вважаються належним чином врученими відповідно до вимог чинного законодавства саме 05.08.2024.
Представник Головного управління ДПС у Київській області зазначає, що у постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19 Верховний Суд сформулював правовий висновок, відповідно до якого норма п.56.18. ст.56 Податкового кодексу України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми п.56.19 ст.56 Податкового кодексу України. Водночас норма п. 56.19 ст. 56 Податкового кодексу України є спеціальною щодо норми ч.4 ст.122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абз. 3 п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до п.56.17 цієї статті. Позивач звернувся з позовною заявою лише 17.07.2025 (з наявної інформації відображеної в Електронному кабінеті в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі), тобто з пропущеним шестимісячним строком на оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення.
Також за твердженням представника відповідача, з матеріалів справи вбачається, що представник позивача, а саме адвокат Глущенко І.О. (що є представником Позивача по справі №420/23807/25) зверталась до Головного управління ДПС у Київській області з адвокатським запитом про надання належним чином завірених копій матеріалів перевірки Позивача (акту, наказу, направлення, податкових повідомлень - рішень) та отримала їх ніби то лише в липні 2025 року. На підставі чого вважає, що строк на подачу позовної зави не пропущено. Однак, позивач отримав податкові повідомлення-рішення від 22.07.2024 №35196/0707, №35197/0707, які направлено рекомендованим листом засобами поштового зв'язку на адресу Позивача, було отримано особисто 05.08.2024 (копія рекомендованого листа з повідомлення про вручення надається). Тому твердження позивача, що він не отримував оскаржувані податкові повідомлення - рішення є хибними, такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Разом з тим, згідно витягу ЄДР, заміна керівника ТОВ «Сіларк Прайм» відбулась у травні 2025 року. Однак, за період з 05.08.2024 по 08.05.2025 протягом восьми місяців (що теж перевищує 6 місячний термін на звернення до суду) попереднім керівником теж не подавались позови до суду про визнання протиправним та скасування оскаржуваних податкових повідолень - рішень. З урахуванням зазначеного, попереднім керівником ТОВ «Сіларк Прайм» теж пропущено шестимісячний строк на звернення з такою позовною заявою до суду. Тому, вказана обставина жодним чином не спростовує доводи відповідача, а навпаки підтверджує триваючу пасивну поведінку керівних осіб позивача, не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. Отже, з 05.08.2024 обчислюється строк звернення позивача до суду з позовом щодо оскарження податкових повідомлень-рішень від 22.07.2024 № №35196/0707, 35197/0707.
Враховуючи, що звернення позивача до суду з даним позовом відбулось 17.07.2025 року, а отже звернення позивача до суду із цим позовом відбулось з порушенням строку, встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України (шестимісячний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів).
Крім того, щодо доводів представника позивача стосовно того, що новий власник підприємства вступив на посаду лише у травні 2025 року, а ППР були вручені коли право власності було у попередніх власників, зазначаємо, що перехід права власності від однієї особи до іншої жодним чином не змінює дати, коли, в даному випадку ТОВ «СІЛАРК ПРАЙМ», стало відомо про прийняття оскаржуваних податкових повідомлень рішень, оскільки обов'язок збереження первинної документації, документації бухгалтерського та податкового обліку покладається саме на платника податків. Податкові зобов'язання залишаються за самим товариством, незалежно від змін у його складі учасників чи керівництва.
Розглянувши клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист визначеним законом шляхом.
За змістом частини третьої статті 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; забезпечення права на апеляційний перегляд справи та на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.
Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
Вирішуючи питання про дотримання строку звернення до суду у кожному конкретному випадку, необхідно виходити не лише з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, але й з об'єктивної можливості особи знати про такі факти.
Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли їй стало відомо про прийняття певного рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, внаслідок чого відбулося порушення прав, свобод чи інтересів особи. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дії, і у неї не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові по справі № 380/2355/20 від 28 травня 2021 року.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до Постанови Верховного суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 11.10.2019 року №640/20468/18 (К/9901/16396/19) було надано правову оцінку щодо застосування строку звернення до суду у подібних правовідносинах. Так, Верховний Суд дійшов наступного висновку: «Отже, із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертою статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов'язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:
а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;
б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.
При цьому, позивачем не наведено жодної підстави, яка б об'єктивно перешкоджала (утворювала обставини непереборної сили) йому звернутися до суду у строк із даними вимогами.
Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду із заявою, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, в межах кожної конкретної справи, суд повинен надати оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
З огляду на викладене суд вважає, що позовні вимоги пред'явлені до суду з порушенням шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, оскільки позов Товариства подано до суду 17.07.2025, а податкові повідомлення - рішення вважаються врученими 05.08.2024.
Обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом «Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt», згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.
З урахуванням наведеного, реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
При вирішенні питання про залишення позову без розгляду, суд, з метою забезпечення надання позивачу можливості повідомити про інші причини поважності пропуску строку на звернення до суду, вважає за необхідне залишити адміністративний позову без руху.
Відповідно до ч. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Керуючись ст.ст. 122, 123, 160, 161, 169, 171 КАС України, суддя
Клопотання представника Головного управління ДПС у Київській області про залишення позову без розгляду - задовольнити частково.
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛАРК ПРАЙМ» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність у 10-денний строк з дня отримання повного тексту ухвали суду усунути недоліки та роз'яснити, що в іншому випадку позов буде залишений без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 03.04.2026.
Суддя П.П. Марин