Справа № 420/31242/25
03 квітня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ" до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ" (далі - позивач) звернулося з позовною заявою до Одеської митниці (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500130/2025/000006/2 від 17.04.2025 р.;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці № UA500130/2025/000065 від 17.04.2025 р.;
- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500130/2025/000007/2 від 24.04.2025 р.;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці № UA500130/2025/000067 від 24.04.2025 р.
Позовні вимоги мотивує тим, що 23.01.2024 р. між ТОВ "САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ" та ЕМ SALT GROUP LTD укладено контракт № 23012024. На підставі вказаного контракту та супроводжувальних документів ЕМ SALT GROUP LTD здійснила на адресу ТОВ "САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ" поставку солі на підставі інвойсів від 26.09.2024 р. № 11924, від 06.12.2024 р. № 221124. Позивач звертався до відповідача з відповідними митними деклараціями, за результатами перевірки яких митним органом були прийняті рішення про коригування митної вартості та картки відмов в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які визнані протиправними та скасовані в судовому порядку у справах № 420/36558/24, № 420/3829/25. В подальшому було виявлено надлишки солі в межах поставки за інвойсом від 26.09.2024 р. № 11924 у кількості 117,02 м. т, за інвойсом від 06.12.2024 р. № 221124 - 107,52 м. т, у зв'язку з чим позивачем розпочато процедуру митного оформлення товару, де при визначенні ціни митної вартості надлишку товару взята за основу ціна відповідно до договору від 23.01.2024 р. № 23012024. Під час декларування вказаного товару позивачем відповідно до ст.ст.57, 58 МК України визначено митну вартість товарів за основним методом, а саме, за ціною контракту. З метою митного оформлення товарів та на підтвердження заявленої митної вартості товарів позивачем надано до митного органу повний пакет документів, передбачений ст.53 МК України. Проте, за результатами розгляду поданих документів митний орган відмовив позивачу у митному оформленні (випуску) товару за заявленою декларантом митною вартістю, у зв'язку з чим оформив картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500130/2025/000065, № UA500130/2025/000067 з причин винесення рішень про коригування митної вартості товарів від 17.04.2025 р. № UA500130/2025/000006/2, від 24.04.2025 р. № UA500130/2025/000007/2, якими за резервним методом скориговано митну вартість товару. Вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів прийнято з порушенням вимог МК України, так як вони не містить передбачених законодавством відомостей про підстави невизнання заявленої митної вартості, обґрунтованих підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості. При цьому, позивач не погоджується з обставинами, на які вказує в оскаржуваних рішеннях відповідач, оскільки вони жодним чином не спростовують митної вартості, яка визначена позивачем у поданих митних деклараціях, і не є підставою для здійснення коригування її вартості. Зауважує, що обставини щодо визначення митної вартості товару за ціною договору (за основним методом) не підлягають доказуванню, так як в межах справ № 420/36558/24 та № 420/3829/25 встановлено протиправність дій відповідача в частині застосування визначення митної вартості товару не за основним методом. З огляду на викладене вважає, що висновок митного органу щодо не підтвердження ТОВ "САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ" числового значення складових митної вартості товару, заявленого за основним методом його визначення, є безпідставним, так як позивачем надано всі обов'язкові документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України.
Ухвалою від 15.09.2025 р. відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та відповідачу надано п'ятнадцятиденний строк для подання до суду відзиву на позовну заяву.
03.10.2025 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, декларантом до митниці було подано митні декларації для здійснення митного оформлення товарів від 07.04.2025 р. № 25UA500130006013U3, від 18.04.2025 р. № 25UA500130006735U1. Декларантом обрано основний метод визначення митної вартості товару - за ціною договору. Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару, який надійшов на адресу позивача, та перевірки документів, поданих до митниці, встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Так, поставка товару здійснювалась на підставі договору від 23.01.2024 р. № 23012024, укладеного між компанією EM SALT GROUP LTD (Продавець) та ТОВ "САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ" (Покупець). Відповідно до п.8.1 контракту приймання товарів включає контроль кількості та якості вхідних товарів: за кількістю відповідно до кількості в основному товаросупровідному документів; за якістю: за параметрами згідно Специфікації. Згідно пунктів 8.2, 10.1, 10.2 контракту: претензії щодо відмови від товару протягом 7 днів після доставки в порт розвантаження на склад Продавця. Усі претензії, пов'язані з кількістю товару, повинні бути пред'явлені протягом 7 днів після отримання товару Покупцем (17 жовтня 2024 товар вивільнено у вільний обіг). У митного органу відсутні документальні відомості щодо виконання зазначених умов контракту покупцем, а також щодо чітких причин виникнення надлишку - чи погрішності при завантажені (одні умови контракту) або набором вологи (інші умови) та зазначення кількості товару в частині появи такого надлишку. З заявлений за ЕМД від 07.04.2025 р. № 25UA500130006013U3, від 18.04.2025 р. № 25UA500130006735U1 товар в режимі ІМ40 розглядається як в рамках виконання зобов'язань та умов, передбачених контрактом від 23.01.2024 р. № 23012024. Декларантом у графі 44 ЕМ надано документ під назвою "Спец № 1 до інв. № 11924" та "Спец № 1 до інв. № 221124", але за кодом проформи інвойс (0325). Зазначений документ підписаний виключно покупцем, заповнений виключно українською мовою, що не відповідає вимогам пунктів 13.2 та 13.3 контракту. Адже, декларантом заявлено надлишок як невід'ємну частину партії товарів згідно інвойсів № 11924 від 26.09.2024 р. та № 221124 від 06.12.2024 р. Відповідно до п.7.2 договору передбачено, що умови оплати товару фіксуються в рахунках-фактурах (рахунках-проформах) і можуть бути змінені за згодою сторін, за винятком форс-мажорних або важких ситуацій, що склалися на продавця. Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої ст.58 МК України. У наданому документі, неузгодженого та не підписаного Продавцем під кодом 0325, відсутні умови оплати. Враховуючи зазначене, заявлений рівень вартості не обчислюється як ціна, що підлягає сплаті. Згідно відомостей коносаменту від 26.09.2024 р., від 06.12.2024 р. № 01 та карго маніфесту, на якому прибув оцінюваний товар, наявні відомості Freight payable AS PER CHARTER PARTY, відповідно до вимог статей 53 та 335 МК України товаросупровідні документи надані не в повному обсязі, оскільки не надано договір Charter Party як невід'ємну його частину. Відповідно до Правил Інкотермс 2010 умови поставки CFR (вартість і фрахт) означають, що продавець здійснив поставку товару на борт судна або забезпечив надання товару, що вже поставлений таким чином. Ризик втрати чи пошкодження товару переходить, коли товар вже знаходиться на борту судна. Продавець не має жодного зобов'язання перед покупцем щодо укладання контракту (договору) страхування. Проте продавець зобов'язаний на прохання, на ризик і за рахунок покупця надати покупцю інформацію, необхідну для отримання страхування. Разом з тим, ТОВ "САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ" надано інформацію за поставкою партії товарів, що у вартість товару включена вартість страхування товару на умовах поставки CFR (як обов'язок продавця). Відповідно до п.8 ч.2 ст.53 МК України документами, що підтверджують митну вартість товару, є страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, якщо таке страхування здійснювалось. Зауважує, що страхові документи подаються незалежно від того, ким саме здійснювалось страхування, а тому відсутність таких документів не дає можливості впевнитись в достовірності заявлених відомостей щодо вартості оцінюваного товару. За ЕМД № 25UA500130006013U3, № 25UA500130006735U1 страховий поліс не надано. У зв'язку з цим, позивачу було запропоновано надати додаткові документи: 1) додатки до контракту; 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про страхування; 5) виписку з бухгалтерської документації; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант листами повідомив митний орган про відмову від подання додаткових документів. Таким чином, у визначений законом час, декларантом не спростовані наявні розбіжності у наданих документах відповідно до умов, зазначених у ст.53 МК України. Тому митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів із застосуванням наявної в митниці інформації щодо аналогічних (подібних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. З огляду на викладене, оскаржувані рішення є правомірними і підстави для їх скасування відсутні.
03.10.2025 р. від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначає по безпідставність викладених у ньому обставин, оскільки зауваження митного органу носять формальний характер та не спростовують доводи позивача.
08.10.2025 р. від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких наполягає на правомірності оскаржуваних рішень.
Ухвалою від 01.04.2026 р. відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.
Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 23.01.2024 р. між ЕМ SALT GROUP LTD (Продавець) та ТОВ "САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ" (Покупець) укладено контракт № 23012024, за умовами якого Продавець зобов'язується продати, а Покупець зобов'язується придбати різні види соляної продукції, зазначені в накладних. Країною призначення Товару є Україна (п.п.1.1, 1.2 контракту).
Пунктами 2.1-2.3 контракту встановлено, що вид, кількість, ціна та вартість Товару будуть узгоджені між Продавцем та Покупцем і описані в Рахунку-факту, який виставляється на кожну окрему поставку та також є невід'ємною частиною цього Контракту. Сторони можуть взаємно передбачити знижки на окрему доставку Товару. Вартість Товару з урахуванням знижки вказується в рахунку-фактурі. Вартість Товару включає упаковку та реєстрацію супровідних окументів, гарантійне обслуговування, якщо інше положення Інкотермс не погоджено в рахунках-фактурах.
Згідно п.3.1 контракту загальна сума контракту: загальна вартість усіх сплачених рахунків (рахунків-проформ) за цим Договором.
За приписами п.5.2 контракту до кожної партії товару Продавець зобов'язаний надати наступні документи: проформа - рахунок-проформа; рахунок-фактура; пакувальний лист; сертифікат походження; сертифікат якості; сертифікат здоров'я; експортна декларація; коносамент.
Відповідно до п.6.2 контракту умови поставки та страхування за Контрактом будуть визначені Продавцем та Покупцем для кожної поставки в Інвойсі відповідно до ІНКОТЕРМС-2010. Сторони можуть домовитися про умови доставки EXW, FOB, FCA, CFR, CIF, якщо інше не обумовлено в рахунках-фактурах.
Пунктом 7.2 контракту встановлено, що умови оплати товару фіксуються в рахунках-фактурах (рахунках-проформах) і можуть бути змінені за згодою сторін, за винятком форс-мажорних або важких ситуацій, що склалися на Продавця. Усі додаткові умови (за наявності) фіксуються в кожному рахунку-фактурі для кожної окремої поставки.
02.09.2024 р. сторонами підписано додаткову угоду № 1, якою внесено зміни до розділу 2 Договору доповнивши його пунктом 2.4. та викласти його в наступній редакції:
"Сторони допускають похибку у вазі поставленого Товару у рамках 2 (двох) відсотків від заявленої ваги у супровідних документах. При цьому нестача буде компенсована Продавцем у наступних поставках шляхом надання знижки, а надлишок буде вважатись таким, що не підлягає додатковій оплаті".
На виконання умов контракту ЕМ SALT GROUP LTD у вересні та листопаді 2024 року поставлено ТОВ "САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ" товар відповідно до інвойсів:
- від 26.09.2024 р. № 11924 - сіль для промислового використання (технічна сіль (0-4 мм) насипом) кількістю 6500 т загальною вартістю 211250 доларів США;
- від 06.12.2024 р. № 221124 - сіль для промислового використання (технічна сіль (0-4 мм) насипом) кількістю 8200 т загальною вартістю 266500 доларів США.
Для здійснення митного оформлення товарів позивачем було подано МД від 08.10.2024 р. № 24UA500130025956U2, МД від 16.12.2024 р. № 24UA500130031073U6, за результатами перевірки яких Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості від 17.10.2024 р. № UA500130/2024/000041/3, від 17.12.2024 р. № UА500130/2024/000049/1.
Позивач вказані рішення оскаржив до суду і рішеннями Одеського окружного адміністративного суду від 16.01.2025 р. у справі № 420/36558/24 та від 30.03.2025 р. у справі № 420/3829/25, які набрали законної сили, визнано протиправними та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів від 17.10.2024 р. № UA500130/2024/000041/3, від 17.12.2024 р. № UА500130/2024/000049/1.
В подальшому в межах поставки за інвойсами від 26.09.204 р. № 11924 та від 06.12.2024 р. експедитором ТОВ "ПОРТСАЙД" було виявлено та зафіксовано надлишок солі у кількості 117,02 м. т та 107,52 м. т, що підтверджується актами від 07.11.2024 р. № 202-65.10/57, від 17.01.2025 р. № 202-65.10/16.
З метою митного оформлення надлишків солі декларантом подано митні декларацію для здійснення митного оформлення зазначеного товару від 07.04.2025 р. № 25UA500130006013U3 та від 18.04.2025 р. № 25UA500130006735U1. Митна вартість товару визначена декларантом самостійно за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Для здійснення митного оформлення та підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом надані наступні документи:
- щодо МД від 07.04.2025 р. № 25UA500130006013U3: сертифікат якості від 26.09.2024 р. № Є20241246; пакувальний лист від 22.09.2024 р.; специфікацію від 26.09.2024 р. № 11924; коносамент від 26.09.2024 р. № 01; вантажний маніфест від 26.09.2024 р. б/н; сертифікат про походження товару від 30.09.2024 р. № А 0738283; висновок про вартісні характеристики товару від 03.10.2024 р. № 3-2/579; зовнішньоекономічний договір від 23.01.2024 р. № 23012024; додаткову угоду від 02.09.2024 р. № 1; акт від 07.11.2024 р. № 202-65.10/57; акти зважування від 08.11.2024 р. № 39, № 41, № 42, № 43, № 44, № 45; акт зважування порожнього авто від 08.11.2024 р.; сертифікат кількості від 26.09.2024 р. № Є20241249; сертифікат пломбування від 26.09.2024 р. № Є20241250; лист ТОВ "ПОРТСАЙД" від 07.11.2024 р. № 8123; лист ТОВ "САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ", лист постачальника від 29.01.2025 р. № 1222; рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.01.2025 р. у справі № 420/36558/24; ухвала П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24.03.2025 р. у справі № 420/36558/24; копію митної декларації країни відправлення від 22.09.2024 р. № 99614-1-351-2024 з перекладом на українську мову;
- щодо МД 18.04.2025 р. № 25UA500130006735U1: сертифікат якості від 12.10.2024 р. б/н; специфікацію від 06.12.2024 р. № 221124; коносамент від 06.12.2024 р. № 01; вантажний маніфест від 06.12.2024 р. б/н; висновок про вартісні характеристики товару від 16.12.2024 р. № 3-2/681; зовнішньоекономічний договір від 23.01.2024 р. № 23012024; додаткову угоду від 02.09.2024 р. № 1; заяву ТОВ "САЙЛЕНД-ІНВЕСТ"; звіт про обстеження від 06.12.2024 р. № EGCI20242698; звіт про опломбування та розпломбування від 06.12.2024 р. № EGCI20242698, акт від 17.01.2024 р. № 202-65.10/16; акти зважування від 22.01.2025 р. № 1, № 2, № 3, № 4, № 5; лист ТОВ "САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ" від 18.04.2025 р. № 56; рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.01.2025 р. у справі № 420/36558/24; ухвала П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24.03.2025 р. у справі № 420/36558/24; копію митної декларації країни відправлення від 04.12.2024 р. № 121783-1-351-2024 з перекладом на українську мову.
За результатами перевірки МД від 07.04.2025 р. № 25UA500130006013U3, МД від 18.04.2025 р. № 25UA500130006735U1 та поданих до неї документів, сформовані повідомлення, в якому вказано, що в поданих документах містяться розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та витребувано додаткові документи: 1) додатки до контракту; 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про страхування; 5) виписку з бухгалтерської документації; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Декларантом 17.04.2025 р. та 23.04.2025 р. було надіслано пояснення щодо встановлених розбіжностей та повідомлено, що інші документи надаватися не будуть.
Відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 17.04.2025 р. № UA500130/2025/000006/2, від 24.04.2025 р. № UA500130/2025/000007/2.
У рішеннях про коригування митної вартості зазначено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості товарів. Так, поставка товару здійснювалась на підставі договору від 23.01.2024 р. № 23012024, укладеного між компанією EM SALT GROUP LTD (Продавець) та ТОВ "САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ" (Покупець). Відповідно до п.8.1 контракту приймання товарів включає контроль кількості та якості вхідних товарів: за кількістю відповідно до кількості в основному товаросупровідному документів; за якістю: за параметрами згідно Специфікації. Згідно пунктів 8.2, 10.1, 10.2 контракту: претензії щодо відмови від товару протягом 7 днів після доставки в порт розвантаження на склад Продавця. Усі претензії, пов'язані з кількістю товару, повинні бути пред'явлені протягом 7 днів після отримання товару Покупцем (17 жовтня 2024 товар вивільнено у вільний обіг). У митного органу відсутні документальні відомості щодо виконання зазначених умов контракту покупцем, а також щодо чітких причин виникнення надлишку - чи погрішності при завантажені (одні умови контракту) або набором вологи (інші умови) та зазначення кількості товару в частині появи такого надлишку. З заявлений за ЕМД від 07.04.2025 р. № 25UA500130006013U3, від 18.04.2025 р. № 25UA500130006735U1 товар в режимі ІМ40 розглядається як в рамках виконання зобов'язань та умов, передбачених контрактом від 23.01.2024 р. № 23012024. Декларантом у графі 44 ЕМ надано документ під назвою "Спец № 1 до інв. № 11924" та "Спец № 1 до інв. № 221124", але за кодом проформи інвойс (0325). Зазначений документ підписаний виключно покупцем, заповнений виключно українською мовою, що не відповідає вимогам пунктів 13.2 та 13.3 контракту. Адже, декларантом заявлено надлишок як невід'ємну частину партії товарів згідно інвойсів № 11924 від 26.09.2024 р. та № 221124 від 06.12.2024 р. Відповідно до п.7.2 договору передбачено, що умови оплати товару фіксуються в рахунках-фактурах (рахунках-проформах) і можуть бути змінені за згодою сторін, за винятком форс-мажорних або важких ситуацій, що склалися на продавця. Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої ст.58 МК України. У наданому документі, неузгодженого та не підписаного Продавцем під кодом 0325, відсутні умови оплати. Враховуючи зазначене, заявлений рівень вартості не обчислюється як ціна, що підлягає сплаті. Згідно відомостей коносаменту від 26.09.2024 р., від 06.12.2024 р. № 01 та карго маніфесту, на якому прибув оцінюваний товар, наявні відомості Freight payable AS PER CHARTER PARTY, відповідно до вимог статей 53 та 335 МК України товаросупровідні документи надані не в повному обсязі, оскільки не надано договір Charter Party як невід'ємну його частину. Відповідно до Правил Інкотермс 2010 умови поставки CFR (вартість і фрахт) означають, що продавець здійснив поставку товару на борт судна або забезпечив надання товару, що вже поставлений таким чином. Ризик втрати чи пошкодження товару переходить, коли товар вже знаходиться на борту судна. Продавець не має жодного зобов'язання перед покупцем щодо укладання контракту (договору) страхування. Проте продавець зобов'язаний на прохання, на ризик і за рахунок покупця надати покупцю інформацію, необхідну для отримання страхування. Разом з тим, ТОВ "САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ" надано інформацію за поставкою партії товарів, що у вартість товару включена вартість страхування товару на умовах поставки CFR (як обов'язок продавця). Відповідно до п.8 ч.2 ст.53 МК України документами, що підтверджують митну вартість товару, є страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, якщо таке страхування здійснювалось. Страхові документи подаються незалежно від того, ким саме здійснювалось страхування, а тому відсутність таких документів не дає можливості впевнитись в достовірності заявлених відомостей щодо вартості оцінюваного товару. За ЕМД № 25UA500130006013U3, № 25UA500130006735U1 страховий поліс не надано. Митним органом відповідно до п.5 ст.54, частини 3 статті 53 МКУ декларанта було зобов'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) додатки до контракту; 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про страхування; 5) виписку з бухгалтерської документації; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант листами повідомив митний орган про відмову від подання додаткових документів. Таким чином, у визначений законом час, декларантом не спростовані наявні розбіжності у наданих документах відповідно до умов, зазначених у ст.53 МК України. Митну вартість товару скориговано за резервним методом відповідно до ст.64 МК України.
У зв'язку з прийняттям рішень про коригування митної вартості товарів 17.04.2025 р. № UA500130/2025/000006/2, від 24.04.2025 р. № UA500130/2025/000007/2, відповідачем сформовано карти відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500130/2025/000065, № UA500130/2025/000067.
Вважаючи дані рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду із позовною заявою про їх скасування.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.
Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно ч.ч.4, 5 ст.58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
У відповідності до ч.3 ст.318 МК України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Частиною 1 статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.
При декларуванні товарів позивач визначив їх митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.
Згідно ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з ч.2 ст.53 МК України, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Зокрема, ст.58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Разом з тим, відповідно до вимог ст.57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
Тобто, відповідно до норм Митного кодексу України митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Відповідно до ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Також згідно ч.6 ст.53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митного органу є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.
Як вбачається зі змісту оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів, підставою для їх прийняття стало встановлення відповідачем тієї обставини, що в поданих документах містяться розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари:
- у митного органу відсутні відомості щодо виконання п.п.8.2, 10.1, 10.2 контракту щодо направлення позивачем претензій відносно кількості та якості товару, а також щодо чітких причин виникнення надлишку - чи погрішності при завантаженні або набором вологи та зазначенням кількості товару в частині появи такого надлишку;
- декларантом у графі 44 ЕМД надано документ під назвою "Спец № 1 до інв. № 11924" та "Спец № 1 до інв. № 221124", але за кодом інвойс (0325), який підписаний виключно покупцем, заповнений виключно українською мовою, що не відповідає вимогам п.п.13.2, 13.3 контракту, та в якому відсутні умови оплати;
- згідно відомостей коносаменту від 26.09.2024 р., від 06.12.2024 р. № 01 та карго маніфесту, на якому прибув оцінюваний товар, наявні відомості Freight payable AS PER CHARTER PARTY, відповідно до вимог статей 53 та 335 МК України товаросупровідні документи надані не в повному обсязі, оскільки не надано договір Charter Party як невід'ємну його частину;
- поставка здійснювалась на умова CFR. але страховий поліс не надано.
Стосовно доводів відповідача щодо не надання інформації про направлення претензій, то суд зауважує, що до повноважень митного органу не входить перевірка виконання сторонами договору його умов, зокрема в частині направлення покупцем продавцю претензій. Митний орган уповноважений на перевірку правильності визначення митної вартості товару на підставі поданих декларантом документів.
Щодо виявленої розбіжності позивач у листах від 17.04.2025 р., від 23.04.2025 р. пояснив, що оскільки поставка товару відбувалася насипом на судно без пакування, то це могло зумовити погрішності при завантажені даного товару та набором вологи такого виду товару.
Суд зазначає, що на випадок похибки у вагах або в сторону збільшення або в сторону зменшення, між сторонами 02.09.2024 р. укладено додаткову угоду до контракту від 23.01.2024 р. № 23012024, відповідно якої внесено зміни до розділу 2 Договору доповнивши його пунктом 2.4 та викласти його в наступній редакції: "Сторони допускають похибки у вазі поставленого Товару у рамках 2 (два) відсотків від заявленої ваги у супровідних документах. При цьому нестача буде компенсована Продавцем у наступних поставках шляхом надання знижки, а надлишок буде вважатись таким, що не підлягає додатковій оплаті".
Виходячи із наявних у митного органу документів, відповідачу було відомо, що поставка, яка відбувалася за контрактом від 23.01.2024 р. № 23012024 на підставі інвойсів від 26.09.2024 р. № 11924 та від 06.12.2024 р. № 221124, здійснювалась у кількості 6500 т та 8200 т, проте, у зв'язку із тим, що навантаження товару здійснювалась насипом без пакування на борт судна та при морському перевезені ввібрало в себе вологу, наслідком чого стало виявлення по факту розвантаження судна надлишку у кількості 117 т та 107,520 т, що підтверджується листом експедитора ТОВ "ПОРТСАЙД" від 07.11.2024 р. № 8123 і зафіксовано актами від 07.11.2024 р. № 202-65.10/57, від 17.01.2024 р. № 202-65.10/16.
Виявлений надлишок за фактом поставки по інвойсах від 26.09.2024 р. № 11924, від 06.12.2024 р. № 221124 становить узгоджену сторонами похибку у розмірі 2% від кількості товару, а тому, виходячи із договірних умов контракту, не підлягає додатковій оплаті постачальнику.
Також з матеріалів справи вбачається, що за фактом виявлення надлишку товару ТОВ "САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ" зверталося до постачальника EM SALT GROUP LTD, який листом від 29.01.2025 р. № 1222 повідомив, що надлишок товару слід розглядати як похибку при навантаженні та не має жодних претензій до Покупця (ТОВ "САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ") у зв'язку з виявленим після розвантаженням залишку товару.
Оскільки товар (сіль) було поставлено за інвойсами від 26.09.2024 р. № 11924, від 06.12.2024 р. № 221124, то позивачем обґрунтовано визначив її митну вартість за ціною, вказаною в інвойсах, у розмірі 32,5 дол. США за тону.
При цьому, правильність визначення митної вартості товару (солі) за такою ціною вже підтверджено рішеннями Одеського окружного адміністративного суду від 16.01.2025 р. у справі № 420/36558/24, від 30.03.2025 р. у справі № 420/3829/25, які набрали законної сили.
Таким чином, вказані зауваження митного органу є необґрунтованими та не впливають на визначення митної вартості товару за ціною договору.
Щодо ненадання товаросупровідних документів, то у листах від 17.04.2025 р., від 23.04.2025 р. позивач пояснив, що ним надано до митного оформлення примірники коносаментів від 26.09.2024 р. № 01, від 06.12.2024 р. № 01, наявні у його розпорядженні.
Як вже зазначалося, товар (сіль), митне оформлення якого здійснювалося за МД від 07.04.2025 р. № 25UA500130006013U3, МД від 18.04.2025 р. № 25UA500130006735U1, це надлишок товару, поставка якого здійснювалася за інвойсами від 26.09.2024 р. № 11924, від 06.12.2024 р. № 221124, та митне оформлення яких вже здійснено (з урахуванням судовим рішень від 16.01.2025 р. у справі № 420/36558/24, від 30.03.2025 р. у справі № 420/3829/25), у зв'язку з чим у ТОВ "САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ" і не було можливості надати інвойси при митному оформленні залишків товару. Між тим, для ідентифікації товару позивачем було надано специфікації № 1 до інвойсів від 26.09.2024 р. № 11924, від 06.12.2024 р. № 221124, що жодним чином не свідчить про наявність розбіжностей у поданий документах.
Суд відхиляє доводи відповідача про ненадання договору Charter Party, так як поставка товару здійснювалася на умовах CFR (вартість і фрахт), тобто поставка товару здійснюється за рахунок продавця, а отже в його обов'язки входить питання стосовно доставки товару покупцю. За таких умов, покупець не зобов'язаний витребувати у продавця договір Charter Party, який не має жодного відношення до ТОВ "САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ", оскільки укладається із третьою особою, розрахунки із яким продавець здійснює самостійно, і вартість за що вже включено у вартість товару.
Щодо тверджень митного органу про ненадання інформації про страхування товару та страхового полісу, суд зазначає, що згідно інвойсів від 26.09.2024 р. № 11924, від 06.12.2024 р. № 221124 поставка товару здійснюється на умовах CFR PIVDENNIY.
Відповідно до "Інкотермс 2010" CFR (cost and Freight) - "Вартість і фрахт" означає, що продавець поставляє товар на борт судна або надає поставлений таким чином товар. При цьому, продавець зобов'язаний укласти договір та оплатити всі витрати та фрахт, необхідні для доставки товару до вказаного порту призначення.
Враховуючи вказані положення, у розумінні "Інкотермс 2010" термін "Фрахт" передбачає обов'язок продавця оплатити фрахт та витрати, необхідні для доставки товару в порт призначення, застрахувати товар, здійснити пакування товару, за винятком випадків, коли в певній галузі торгівлі зазвичай здійснюється перевезення такого виду товару без упаковки.
Тобто, у вартість товару включена вартість страхування товару на правилах CFR, які, в свою чергу, покладені на продавця товару. За умовами поставки товару CFR у покупця відсутній обов'язок надання до митного органу документів на підтвердження вартості страхування товару, оскільки вказане не впливає на митну вартість товару.
Тому вказані зауваженні відповідача є безпідставними.
Отже, суд відхиляє вищевказані доводи відповідача про наявність сумніву у заявленій позивачем митній вартості товару з підстав, наведених у спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів, оскільки надані позивачем до митного органу вище перелічені документи, підтверджують ціну товару та жодних розбіжностей не містять.
Разом із тим підставою для коригування відповідачем митної вартості товарів слугувала інформація з цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби щодо митного оформлення ідентичних товарів з вищим рівнем митної вартості.
Однак формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Дана правова позиція сформована в постановах Верховного Суду від 15.02.2024 у справі № 815/5838/17, від 05.05.2022 р. у справі № 2040/6019/18, від 19.11.2024 р. у справі № 420/23588/23, від 31.07.2018 р. у справі № 814/1253/14, від 04.09.2018 р. у справі № 814/2659/16, від 04.09.2018 р. у справі № 818/1186/17.
Відповідач не довів, що позивач сплатив за товар іншу суму ніж та, яка заявлена у якості митної вартості товару.
Враховуючи викладене, позивачем для митного оформлення були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості.
З урахуванням викладеного, рішення про коригування митної вартості товарів від 17.04.2025 р. № UA500130/2025/000006/2, від 24.04.2025 р. № UA500130/2025/000007/2 не відповідають ознакам правомірності та обґрунтованості, а тому підлягають скасуванню.
Оскільки за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про протиправність рішень про коригування митної вартості товарів від 17.04.2025 р. № UA500130/2025/000006/2, від 24.04.2025 р. № UA500130/2025/000007/2, то і прийняті на їх підставі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 17.04.2025 р. № UA500130/2025/000065, від 24.04.2025 р. № UA500130/2025/000067 також є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).
Відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в недостовірності наданої інформації. В той же час позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх вимог.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про протиправність рішень про коригування митної вартості товарів від 17.04.2025 р. № UA500130/2025/000006/2, від 24.04.2025 р. № UA500130/2025/000007/2 та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 17.04.2025 р. № UA500130/2025/000065, від 24.04.2025 р. № UA500130/2025/000067, а тому позовні вимоги ТОВ "САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ" підлягають задоволенню у повному обсязі.
Приписами ч.1 ст.139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ "САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ", то з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2422,40 грн.
Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд -
вирішив:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ" (03189, м.Київ, вул.Вільямса Академіка, буд.6-Д, офіс 43, код ЄДРПОУ 43751339) до Одеської митниці (65078, м.Одеса, вул.Лип Івана та Юрія, буд.21-А, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 17.04.2025 р. № UA500130/2025/000006/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 17.04.2025 р. № UA500130/2025/000065.
Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 24.04.2025 р. № UA500130/2025/000007/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці від 24.04.2025 р. № UA500130/2025/000067.
Стягнути з Одеської митниці (65078, м.Одеса, вул.Лип Івана та Юрія, 21-А, код ЄДРПОУ 44005631) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ" (03189, м.Київ, вул.Вільямса Академіка, буд.6-Д, офіс 43, код ЄДРПОУ 43751339) судовий збір у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.І. Бездрабко