Справа № 420/8034/26
03 квітня 2026 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Дубровна В.А, перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
встановила:
До суду з позовом звернувся ОСОБА_1 ( далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області ( далі - відповідач), яким просить
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 79% до 70% суми грошового забезпечення з 01.01.2018 року.
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, які полягають у відмові перерахувати пенсію ОСОБА_1 з 1 квітня 2019 року за новою довідкою про розмір грошового забезпечення, виданою Головним управлянням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області України № 66 05-401/6601/2 від 19.01.2026 року.
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 1 квітня 2019 року за новою довідкою про розмір грошового забезпечення, виданою Головним управлянням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області України № 66 05-401/6601/2 від 19.01.2026 року розрахувавши основний розмір пенсії у розмірі 79% від суми грошового забезпечення.
Відповідно до ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, серед іншого, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху.
Ознайомившись з позовом та доданими до нього документами, суддя вказує про таке.
Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Приписи абзацу 1 частини 2 статті 122 КАС України визначають, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Оскільки в межах даної справи, позивач вважає порушеним його право на отримання пенсії в належному розмірі, то таке право також не є абсолютним і його захист може бути обмежений строком звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів, встановленим процесуальним законом.
Це, насамперед, зумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків зумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними, оскільки реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.
Як вбачається з позову, то одним із спірних питань у даній справі є правомірність зменшення позивачу відсоткового показника розміру його пенсії з 79 % до 70 % грошового забезпечення при здійсненні перерахунку з 01 січня 2018 року на підстави постанови КМУ № 103.
При цьому, підставою звернення до суду з вказаною вимогою є лист-відповідь ГУ ПФУ в Херсонській області, датований 09 лютого 2026 року.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а дійшла висновку, що норми, зокрема, статті 46 Закону № 1058-IV (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії) підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов: 1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом; 2) ці суми мають бути невиплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
В межах даних спірних правовідносин, спірний відсотковий показник ( 70 %) основного розміру пенсії позивача з 2018 року фактично не нараховувався, тому відсутні підстави для застосування норми щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18, від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а, від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах та дійшла наступного правового висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
На теперішній час практика Верховного Суду з вказаного процесуального питання є сталою та підтримується в інших постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, зокрема, у постанові від 08.08.2024 р. у справі № 460/19702/23, від 22.10.2024 р. у справі № 520/37664/23, від 15.07.2025 р. у справі № 520/11316/23 тощо.
З огляду на вказані висновки Верховного Суду, пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від неї самої, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.
За таких обставин отримання позивачем листа ГУ ПФУ від 09.02.2026 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в цьому випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти через майже 8 років з моменту, коли отримав пенсію у меншому, на його думку, розмірі.
Враховуючи зазначене, а також те, що позивач звернувся до суду з цим позовом 24.03.2026 р., його права можуть бути захищені судом з 24.09.2025 - тобто в межах шестимісячного строку, встановленого частиною другою статті 122 КАС України, а не з 01.01.2018 р. в частині перерахунку пенсії з врахуванням 70 % основного розміру пенсії.
Частиною 1 ст. 123 КАС України передбачено, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 статті 169 КАС України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на викладене, позовна заява відповідно до ч.1 ст.169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків.
Керуючись ст.ст.160, 161,ч. 1 ст. 169 КАС України,
ухвалила:
Позовну заяву залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, а саме, надати заяву про поновлення строку звернення до суду з позовними вимогами, які охоплюють період з 24.09.2025 р. по 23.03.2026 року із обов'язковим зазначенням обставин, які можуть бути враховані судом, як поважні для поновлення пропущеного строку із наданням відповідних доказів.
Копію цієї ухвали надіслати позивачу.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В.А. Дубровна