03 квітня 2026 р. № 400/5217/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву відповідача про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, по справі
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005,
провизнання протиправним та скасування наказу від 05.02.2024 року № 36-о; поновлення на посаді; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Миколаївській області від 05.02.2024 року № 36-о;
- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника управління інфраструктури та бухгалтерського обліку - головного бухгалтера Головного управління ДПС у Миколаївській області;
- стягнути з Головного управління ДПС у Миколаївській області середній заробіток за час вимушеного прогулу, а саме за період з 05.02.2024 року по дату ухвалення судового рішення.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.12.2024 року у задоволенні позову було відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2026 року рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.12.2024 року скасовано та ухвалено у справі нове рішення про задоволення позову:
визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДПС у Миколаївській області «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 » від 05 лютого 2024 року № 36-о;
- поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника управління інфраструктури та бухгалтерського обліку - головного бухгалтера Головного управління ДПС у Миколаївській області з 06.02.2024 року;
- стягнуто з Головного управління ДПС у Миколаївській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, а саме за період з 06.02.024 року по 09.02.2026 року, розміром 413 332,50 грн.
На виконання резолютивної частини постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду 16.03.2026 року видані виконавчі листи.
19.03.2026 року від відповідача надійшла заява про визнання виконавчого листа про поновлення позивача на посаді таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування заяви зазначено, що на виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2026 року у справі № 400/5217/24 та відповідно до ч. 1 ст. 235 КЗпП України, ГУ ДПС у Миколаївській області наказом від 16.02.2026 року № 43-о «Про виконання рішення суду та поновлення на посаді ОСОБА_1 », серед іншого, скасовано наказ ГУ ДПС у Миколаївській області від 05.02.2024 року № 36-о «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 », поновлено ОСОБА_1 з 06.02.2024 року на посаді начальника управління інфраструктури та бухгалтерського обліку - головного бухгалтера ГУ ДПС у Миколаївській області.
Отже, станом на дату видачі виконавчого листа, 16.03.2026 року, ГУ ДПС у Миколаївській області добровільно виконало постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2026 року у справі № 400/5217/24 в частині скасування наказу від 05.02.2024 № 36-о «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 » та поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника управління інфраструктури та бухгалтерського обліку - головного бухгалтера ГУ ДПС у Миколаївській області з 06.02.2024 року.
Позивач надав заперечення на заяву, у яких зазначив, що відповідачем вручено йому наказ від 16.02.2026 року № 44-о «Про виконання рішення суду та поновлення на посаді ОСОБА_1 », згідно якого поновлено ОСОБА_1 з 06.02.2024 року на посаді начальника управління інфраструктури та бухгалтерського обліку - головного бухгалтера Головного управління ДПС у Миколаївській області.
При цьому, 24.02.2026 року позивач направив на адресу відповідача Запит на публічну інформацію з проханням направити на мою електронну адресу штатний розпис ГУ ДПС у Миколаївській області станом на 16.02.2026 року.
Разом із відповіддю на запит від 03.03.2026 року № 15/ЗПІ/14-29-10-08 та від 02.03.2026 року №13/ЗПІ/14-29-10-08 позивач отримав копію штатного розпису, в якому відсутня посада, на яку його поновлено відповідним наказом.
Позивач стверджує, що роботодавець зобов'язаний або повернути та ввести скорочену посаду до чинного штатного розпису підприємства, або призначити незаконно звільненого працівника на рівнозначну посаду.
Таким чином, на думку позивача, виконання рішення суду не відбулось та його не поновлено на посаді.
Представники сторін надали клопотання про розгляд заяви за наявними матеріалами.
Згідно ч. 3 ст. 374 КАС України неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.
Дослідивши заяву та додані до неї докази, суд встановив наступне:
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 374 КАС України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Відповідно до правової позиції, викладеної у поставі Верховного Суду від 15.11.2020 року у справі №752/2391/17, наведені в статті 374 КАС України підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові і процесуально-правові.
До матеріальних підстав відносяться випадки відсутності обов'язку боржника через його припинення, добровільне виконання боржником чи іншою особою.
Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема:
- видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню);
- коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню;
- видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа;
- помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване;
- видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката;
- пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
Під іншими причинами, за роз'ясненнями згаданого узагальнення, слід розуміти випадки, коли в апеляційному чи касаційному порядку або ж у зв'язку з нововиявленими обставинами скасовано чи змінено рішення суду, а виконавчий лист ще не виконаний.
Виконавчий лист від 16.03.2026 року в адміністративній справі № 400/5217/24 про поновлення позивача на посаді виданий з метою забезпечення примусового виконання П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2026 року.
Разом з цим, з наданих до заяви пояснень та доказів судом встановлено, що 16.02.2026 року Головним управлінням ДПС у Миколаївській області прийнято наказ № 43-о «Про виконання рішення суду та поновлення на посаді ОСОБА_1 », згідно п. 1 та 2 якого скасовано наказ про звільнення позивача від 05.02.2024 року № 36-о та поновлено позивача з 06.02.2024 року на посаді начальника управління інфраструктури та бухгалтерського обліку - головного бухгалтера Головного управління ДПС у Миколаївській області.
Вказаним наказом також ухвалено виплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу, забезпечити позивача робочим місцем та проводити табелювання обліку робочого часу позивача.
Щодо зауважень позивача до штатного розпису, суд враховує, що відповідачем було надано позивачу пропозицію на переведення на посади державної служби від 16.02.2026 року та те, що отриманий позивачем штатний розпис на 2026 рік складений 16.01.2026 року, до поновлення позивача на посаді наказом від 16.02.2026 року.
Крім того, відповідно до наказу Головного управління ДПС у Миколаївській області від 16.02.2026 року № 44-о «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 », припинено державну службу позивача та звільнено його з 16.02.2026 року з посади начальника управління інфраструктури та бухгалтерського обліку - головного бухгалтера Головного управління ДПС у Миколаївській області, за угодою сторін, за заявою позивача від 16.02.2026 року.
Отже, вказані зауваження позивача судом не враховуються.
З урахуванням зазначено суд робить висновок, що рішення П'ятого апеляційного адміністративного суду в частині поновлення на посаді було виконане відповідачем (боржником) самостійно, а саме: позивача поновлено на посаді, у зв'язку з чим видан відповідний наказ.
Враховуючи викладене, наявні підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Керуючись статтям 248, 374 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Заяву Головного управління ДПС у Миколаївській області - задовольнити.
2. Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий лист Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.03.2026 року у справі № 400/5217/24 про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника управління інфраструктури та бухгалтерського обліку - головного бухгалтера Головного управління ДПС у Миколаївській області з 06.02.2024 року.
Ухвалу може бути оскаржено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ст. 256 КАС України.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення в порядку, визначеному ст. 295-297 з урахуванням п. 15.5 Перехідних положень КАС України.
Суддя О.В. Малих