03 квітня 2026 р. справа № 400/11166/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулась з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачці зарахувати період роботи з 09.07.01 р. до 28.02.25 р. до стажу для обчислення пенсії у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.91 р. № 1788-ХІІ та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 15.04.25 р., з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати відповідача зарахувати позивачці період роботи з 09.07.01 р. до 28.02.25 р. до стажу для обчислення пенсії у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.91 р. № 1788-ХІІ та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії позивачці, починаючи з 15.04.25 р., з урахуванням раніше виплачених сум.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивачка зазначила, що з 09.07.01 р. і по теперішній час працює в Горожанському психоневрологічному інтернаті на посаді сестри медичної вищої категорії, що підтверджується трудовою книжкою серії НОМЕР_1 та довідкою від 02.07.25 р. № 268/04, копії яких додаються, період роботи в якому підлягає зарахуванню до стажу при обчисленні пенсії в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.91 р. № 1788-ХІІ. Однак, з протоколу перерахунку пенсії вбачається, що період роботи в Горожанському психоневрологічному інтернаті з 09.07.01 р. до 28.02.25 р. (дата останнього перерахунку пенсії як працюючому пенсіонеру) відповідач зараховує до страхового стажу для обчислення пенсії позивачки в одинарному розмірі. Листом від 01.08.25 р. на заяву позивачки було відмовлено у зарахуванні цього стажу у подвійному розмірі. Такі дії вважає протиправними та просить задовольнити позов в повному обсязі.
Від відповідача надійшов відзив, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що до страхового стажу в подвійному розмірі можливо зараховувати періоди роботи по 31.12.03 р., а проводити обчислення стажу в подвійному розмірі після 01.01.04 р. немає правових підстав. Крім того, відповідач вважає, що оскільки психоневрологічні будинки інтернати не належать до закладів охорони здоров'я, то підстави для зарахування періоду роботи позивачки з 09.07.01 р. до 28.02.25 р. до страхового стажу в подвійному розмірі відсутні.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Позивачка перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.03 р. (далі - Закон №1058-IV).
При цьому, починаючи з 09.07.01 р. і по теперішній час позивачка працює в Горожанському психоневрологічному інтернаті на посаді сестри медичної вищої категорії, що підтверджується трудовою книжкою серії НОМЕР_1 та довідкою від 02.07.25 р. № 268/04.
З протоколу перерахунку пенсії вбачається, що період роботи в Горожанському психоневрологічному інтернаті з 09.07.01 р. до 28.02.25 р. (дата останнього перерахунку пенсії як працюючому пенсіонеру) відповідач зараховує до страхового стажу для обчислення пенсії позивачки в одинарному розмірі.
Позивачка звернулась до відповідача із заявою через свого представника з проханням зарахувати період роботи з 09.07.01 р. до 28.02.25 р. до стажу для обчислення пенсії у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону № 1788-ХІІ та у зв'язку з цим здійснити перерахунок пенсії.
Листом від 01.08.25 р. № 1400-0307-8/65843 відповідач відмовив позивачці у зарахуванні спірного стажу у подвійному розмірі та повідомив, що стаж роботи на пільгових умовах за Списком № 2 дає право на призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку та чинним законодавством не передбачено його зарахування до страхового стажу в пільговому обчисленні.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 р. № 1058-IV (далі - Закон № 1058) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Статтею 24 Закону № 1058-IV, визначено, що страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до частини 2 цієї ж статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
За правилами частини 4 статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 р. № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до статті 60 Закону № 1788-XII, робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Отже, Законом № 1788-ХІІ передбачена можливість зарахування до стажу у подвійному розмірі роботи, зокрема, у закладах з надання психіатричної допомоги. При цьому чинне законодавство не містить вичерпного переліку закладів з надання психіатричної допомоги.
За приписами статті 1 Закону України «Про психіатричну допомогу» від 22.02.00 р. № 1489-III (далі - Закон № 1489-ІІІ): психіатрична допомога - комплекс спеціальних заходів, спрямованих на обстеження стану психічного здоров'я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медичну та психологічну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, у тому числі внаслідок вживання психоактивних речовин; фахівець - медичний працівник (лікар, медична сестра, фельдшер), психолог, соціальний працівник та інший працівник, який має відповідну освіту та спеціальну кваліфікацію і бере участь у наданні психіатричної допомоги; заклад з надання психіатричної допомоги - психіатричний, наркологічний чи інший спеціалізований заклад охорони здоров'я, центр, відділення, кабінет тощо, інші заклади та установи будь-якої форми власності, діяльність яких пов'язана з наданням психіатричної допомоги.
Згідно з Переліком закладів охорони здоров'я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України 28.10.02 р. № 385, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.11.02 р. за № 892/7180, до закладів охорони здоров'я відносяться: лікувально-профілактичні заклади (лікарняні заклади, багатопрофільні, однопрофільні, спеціалізовані, особливого типу, амбулаторно-поліклінічні заклади, заклади переливання крові, швидкої та екстреної медичної допомоги, санаторно курортні заклади); санітарно-профілактичні заклади; фармацевтичні (аптечні) заклади; інші заклади; заклади медико-соціального захисту; установи/заклади системи соціального захисту населення.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 1489-ІІІ законодавство України про психіатричну допомогу базується на Конституції України і складається з Основ законодавства України про охорону здоров'я, цього Закону та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до них. Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону № 1489-ІІІ професійні права, обов'язки лікаря-психіатра, інших працівників, які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, у тому числі здійснюють догляд за особами, які страждають на психічні розлади, при наданні психіатричної допомоги встановлюються Основами законодавства України про охорону здоров'я, цим Законом та іншими законами. Лікар-психіатр, інші працівники, які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, здійснюють догляд за особами, які страждають на психічні розлади, мають право на пільги, встановлені законодавством України для осіб, зайнятих на важких роботах та з шкідливими і небезпечними умовами праці.
Відповідно до Типового положення про психоневрологічний інтернат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.12.16 р. № 957 (далі - Положення), психоневрологічний інтернат (далі - інтернат) є стаціонарним інтернатним закладом для соціального захисту, що утворюється для тимчасового або постійного проживання/перебування осіб із стійкими інтелектуальними та/або психічними порушеннями, які за станом здоров'я потребують стороннього догляду, соціально-побутового обслуговування, надання медичної допомоги, соціальних послуг та комплексу реабілітаційних заходів і яким згідно з висновком лікарської комісії за участю лікаря-психіатра не протипоказане перебування в інтернаті (далі - підопічні).
Відповідно до п. 5 Положення основними завданнями інтернату є: 1) забезпечення прав та інтересів підопічних, створення належних умов для проживання/перебування, соціально-побутового обслуговування, денної зайнятості (заняття творчістю, дозвілля, навчання, добровільна праця тощо) та надання медичної допомоги підопічним; 2) надання соціальних послуг підопічним (стаціонарний догляд, соціальна реабілітація, представництво інтересів).
Таким чином, установа Горожанський психоневрологічний інтернат, в якій позивачка починаючи з 09.07.2001 по теперішній час займає посаду сестри медичної вищої категорії, є юридичною особою, стаціонарним інтернатним закладом для соціального захисту, предметом діяльності якого є надання послуг догляду із забезпеченням проживання, в тому числі дорослих і літніх людей, які потребують догляду через психічні захворювання.
Так, записами трудової книжки позивачки серії НОМЕР_1 та довідкою від 02.07.25 р. № 268/04 підтверджується, що у спірний період з 09.07.01 р. до 28.02.25 р. позивачка працювала в Горожанському психоневрологічному інтернаті, на теперішній час працює у цьому інтернаті на посаді сестри медичної вищої категорії.
З огляду на вищезазначені норми та з урахуванням наданих позивачкою доказів, суд доходить висновку, що період роботи позивачки з 09.07.01 р. до 28.02.25 р. підлягає зарахуванню до стажу для обчислення пенсії у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.91 р. № 1788-ХІІ.
Щодо посилань відповідача на відсутність підстав такого зарахування після 01.01.04 р., слід зазначити таке.
Частиною 4 статті 24 Закону № 1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Редакція статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є чинною на теперішній час.
Стаття 24 Закону № 1058-IV не скасовує статтю 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та не зупиняє її дію.
Таким чином, зарахування стажу в подвійному розмірі, передбачене статтею 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», не пов'язано з набранням чинності Закону № 1058-IV, а тому, не обмежується наявним стажем роботи до 1 січня 2004 р.
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 20.04.22 р. у справі № 214/3705/17, від 27.04.23 р. у справі № 160/14078/22, від 20.04.22 р. у справі № 214/3705/17, у яких суди дійшли висновку про правомірність зарахування до страхового стажу в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону № 1788-ХІІ періоди роботи позивачів в інфекційних закладах після 01.01.04 р., тобто після дати набрання чинності Законом № 1058-IV.
Таким чином, суд відхиляє посилання відповідача на те, що пільговий стаж позивачки за спірний період не підлягає врахуванню в подвійному розмірі з підстав набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У зв'язку з цим, суд доходить висновку про протиправність дій щодо відмови позивачці у зарахуванні до її стажу в подвійному розмірі спірного періоду роботи з 09.07.01 р. до 28.02.25 р. і належним способом відновлення порушеного права позивачки є обраний позивачкою спосіб, а саме шляхом зобов'язання відповідача зарахувати позивачці період роботи з 09.07.01 р. до 28.02.25 р. до стажу для обчислення пенсії у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.91 р. № 1788-ХІІ та провести перерахунок і виплату пенсії з 15.04.25 р., з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судовим витратами у справі є судовий збір, який позивачка сплатила у розмірі 968,96 грн., доказів понесення інших судових витрат учасники справи суду не подавали.
Отже, з урахуванням задоволення позовних вимог судові витрати у виді судового збору присуджуються позивачці в розмірі 968,96 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246, 262 КАС України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, ЄДРПОУ 13844159), задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, ЄДРПОУ 13844159) щодо відмови ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) у зарахуванні періоду роботи з 09.07.01 р. до 28.02.25 р. до стажу для обчислення пенсії у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.91 р. № 1788-ХІІ та у проведенні перерахунку, виплати перерахованої пенсії з 15.04.25 р., з урахуванням раніше виплачених сум.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, ЄДРПОУ 13844159) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) період роботи з 09.07.01 р. до 28.02.25 р. до стажу для обчислення пенсії у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.91 р. № 1788-ХІІ та провести перерахунок і виплату перерахованої пенсії з 15.04.25 р., з урахуванням раніше виплачених сум.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, ЄДРПОУ 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в сумі 968,96 грн. (дев'ятсот шістдесят вісім гривень дев'яносто шість копійок).
5. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А. О. Мороз