15 квітня 2024 року № 320/18050/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Терлецька О.О.,
при секретарі судового засідання Карпенко Д.С.,
за участю:
представника позивача - Залуніна К.В.,
представника відповідача - Шевченко М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Ф" до Головного управління ДПС у Київській області , про визнання протиправною бездіяльність,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Ф" з позовом до Головного управління ДПС у Київській області в якому просить суд:
1. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Київській області щодо повернення надміру сплачених грошових коштів з податку на додану вартість у розмірі 2 647 457,72 грн., шляхом їх зарахування на поточний рахунок ТОВ "ФОЗЗІ-Ф".
2. Зобов'язати Головне управління ДПС у Київській області надати відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про повернення надміру сплачених грошових коштів з податку на додану вартість у розмірі 2 647 457,72 грн., шляхом їх зарахування на поточний рахунок НОМЕР_1 платника податків ТОВ "ФОЗЗІ-Ф" (код з ЄДРПОУ 32276210) в установі банку ПАТ «БАНК ВОСТОК», код банку 307123.
В обґрунтування вимог позивач зазначає, що податкові повідомленнями-рішеннями в зв'язку з якими позивачем було сплачено 2 647 457,72 грн скасовані постановою Киьвського окружного адміністративного суду від 25.04.2017 у справі 810/4165/15.
Заперечення відповідача у відзиві зводяться до того, що 2 647 457,72 грн було сплачено позивачем в ході розгляду кримінальної справи № 369/5890/17 Києво-Святошинським судом Київської області яким в зв'язку зі сплатою вищевказаної суми було звільнено від кримінальної відповідальності "ОСОБА_5". Разом з тим, відповідач не спростовує той факт, що кримінальне провадження в рамках якого відбулась сплата спірної суми позивачем було відкрито внаслідок податкового повідомлення-рішення скасовного постановою Киьвського окружного адміністративного суду від 25.04.2017 у справі 810/4165/15.
Від відповідача надійшла заява про залишення позову без розгляду в зв'язку з пропуском шестимісячного строку зверення до суду.
Від позивача надійшли заперечення де вказано, що вчинене правопорушення є триваючим, а також наголошує на праві повернення надмірно сплачених коштів протягом 1095 днів з чим погодужується суд та відмовляє в задоволенні заяви відповідача про залишення позову без розгляду.
Дослідивши обставини справи та оцінивши доводи сторін суд зазначає наступне.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, надміру сплачені грошові зобов'язання - це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Порядок повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань встановлений статтею 43 Податкового кодексу України та Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787.
Пунктом 43.1 статті 43 Податкового кодексу України встановлено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
Відповідно до пункту 43.3 статті 43 Податкового кодексу України обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Положеннями пунктів 43.4, 43.5 статті 43 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.
Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митих політику.
Виходячи з аналізу наведених правових норм, обов'язковою умовою для подання контролюючим органом органу, що здійснює казначейське обслуговування, висновку про повернення коштів, є подання платником податків податковому органу заяви про повернення коштів протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Відповідно до позиція викладеної у постанові Касаційний адміністративний суд Верховного суду від 12 вересня 2018 року (№К/9901 /50640/18) 820/3607/17.
Обов'язковою умовою для повернення сум грошового зобов'язання є: подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення надміру сплаченої суми, але за умови наявності надміру сплачених грошових зобов'язань та відсутності податкового боргу.
Всі ці умови Позивачем дотримано, а саме:
1. Заява подана протягом 1095 днів.
Відповідно до п. 102.5 ПК України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем виникнення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
Положеннями п. 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України передбачено, що на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу. Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2023 № 383 «Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 р. № 338 і постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236» дію карантину та всіх заходів, спрямованих проти СОVID-19 продовжено до 30 червня 2023.
Оскільки перебіг строку давності для подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань зупиненно - за таких обставин заява про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань подається у строки, визначені ПК України.
2. Наявна переплата у ІКП.
Факт існування у Позивача переплати з акцизного податку, станом на 17.05.2023, підтверджується наявністю переплати в інтегрованій картці платника податку Позивача. Роздруківка додається.
3. Податковий борг відсутній.
Відсутність податкового боргу підтверджується даними в інтегрованій картці платника податку Позивача. Роздруківка додається.
4. Кошти повертаються на розрахунковий рахунок.
Твердження ГУ ДПС у Київській області (у листі від 24.09.2021 №35072/6/10- 36-18-13), що повернення ПДВ, перерахованого на бюджетний рахунок, відбувається включно на рахунок платника в системі електронного адміністрування ПДВ - суперечить податковому законодавству, роз'ясненням органів ДПС, судовій практиці і не призведе до повернення надмірно сплачено ПДВ підприємству.
Так, переплата, повернена з бюджету на ПДВ-рахунок, не змінює значення ПопРах і не збільшує ліміт для реєстрації податкової накладної. Оскільки за правилами п. 200-1.3 ПК України значення ПопРах збільшується тільки на суму поповнень, що перераховуються на електронний ПДВ-рахунок платником з власного поточного рахунку (ЗІР 101.17, лист ДФСУ від 29.12.2018 р. № 5496/ІПК/10-36-12-01, лист ДФСУ від 29.12.2018 р. № 5496/ІПК/10-36-12-01, лист ГУ ДФСум. Києві від 15.05.2019 р. № 2175/ІПК/26-15-12-01-18). БЗ 101.17).
В той же час, при поверненні коштів з ПДВ-рахунку на суму повернення зменшується регліміт (через показник ПопРах) - відразу на дату подання заяви Д4 (п. 200-1.6 ПК України).
Положеннями п. 21 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінет міністрів України від 16.10.2014 № 569, передбачено, що перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися, якщо таке зменшення загальної суми поповнення електронного рахунка (ПопРах) не призведе до формування від'ємного значення суми податку, визначеної відповідно до пункту 9 цього Порядку (Накл).
Враховуючи, що у ТОВ «Фоззі-Ф» зараз 71 тис. грн. реєстраційного ліміту з ПДВ, тому не вистачить реєстраційного ліміту з ПДВ, аби повернути 2,6 млн. грн. у запропонований ГУ ДПС у Київській області спосіб.
Аналогічних висновків дійшов Шостий апеляційний адміністративний СУДУ У постанові від 25.05.2021 № 640/10651/20 та Восьмий апеляційний адміністративний суд у постанові від 06.04.2021 № 300/2617/20. У своїх судових рішеннях апеляційні суди зазначили: з огляду на те, що матеріалами справи підтверджується, що грошові зобов'язання з ПДВ були сплачені до Державного бюджету з поточного розрахункового рахунку позивача в банку, а не з рахунку в СЕА ПДВ, отже, правила п. 43.4-1 ПК України на даний випадок не поширюються, і відмова податкового органу у здійсненні такого повернення не відповідає вимогам норм ПК України.
5. Справа 810/4165/15 жодного відношення до повернення коштів немає.
У травні 2015 року посадовими особами Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведено позапланову документальну виїзну перевірку з питань дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Ф" вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2013, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.03.2015.
За результатами перевірки складено акт від 08.06.2015 № 182/10-13-22-01- 21/32276210 (далі акт перевірки), в якому зафіксовано, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Ф" під час декларування податкових зобов'язань за господарськими операціями з придбання у його контрагентів - Товариства з обмеженою відповідальністю "Лібра-Трейд", Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімус Альянс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Роялфрут Україна", Товариства з обмеженою відповідальністю "Бат Трейд Ліга", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрутовий Дім Імперіал ВН", Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія БТС", Приватного підприємства "Камелот еквіпмент" товарів та послуг не дотримано, зокрема, вимог підпунктів 14.1.27, 14.1.36 пункту 4.1 статті 14, пунктів 138.1, 138.2, 138.4, підпункту 138.10.3 пункту 138.10 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств за 2014 рік, на загальну суму 13654972,00 грн та завищення податкового кредиту за березень-серпень, жовтень-грудень 2014 року на суму 2744814,00 грн.
На підставі акта перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 19.08.2015 № 0002732200 та 19.08.2015 № 0002742200, якими відповідно до приписів підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств у розмірі 3686843,00 грн, з яких: 2457895,00 грн за основним платежем, 1228948,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями та податок на додану вартість у розмірі 4117221,00грн, з яких: 2744814,00 грн за основним платежем, 1372407,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.
Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями Позивач оскаржив їх до суду.
Зазначені вище податкові повідомленнями-рішеннями скасовані постановою Київського окружного адміністративного суду від 25.04.2017 у справі 810/4165/15.
Отже підстав для відмові або не повернення коштів Позивачу Відповідачем немає. Проте Відповідач безпідставно не повертає надмірно сплачені кошти у розмірі 2 647 457,72 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України до судових витрат належить судовий збір. Позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 26840,00 грн, що підтверджується відповідною квитанцією.
Статтею 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Київській області щодо повернення надміру сплачених грошових коштів з податку на додану вартість у розмірі 2 647 457,72 грн., шляхом їх зарахування на поточний рахунок ТОВ "ФОЗЗІ-Ф".
3. Зобов'язати Головне управління ДПС у Київській області надати відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про повернення надміру сплачених грошових коштів з податку на додану вартість у розмірі 2 647 457,72 грн., шляхом їх зарахування на поточний рахунок НОМЕР_1 платника податків ТОВ "ФОЗЗІ-Ф" (код з ЄДРПОУ 32276210) в установі банку ПАТ «БАНК ВОСТОК», код банку 307123.
4. Стягнути з Головного управління ДПС у Київській області на користь ТОВ "ФОЗЗІ-Ф" (код з ЄДРПОУ 32276210) витрати зі сплати судового збору в розмірі 26840 (двадцяти шісти тисяч восьмиста сорока) гривень.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Терлецька О.О.
Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 03 квітня 2026 р.