про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі
без проведення судового засідання
02 квітня 2026 року м. Київ № 320/13128/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Перепелиця А.М., ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про визнання протиправним та скасування рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про визнання протиправним та скасування рішення, в якому просить:
- визнати протиправним і скасувати з моменту прийняття рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 22.02.2026 №І-015/2026, яким вирішено: скаргу судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_2 - задовольнити; рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області у складі дисциплінарної палати від 23.10.2025 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 - скасувати; ухвалити нове рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 ; матеріали дисциплінарної справи направити до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області на стадію розгляду дисциплінарної справи - з дня його прийняття.
Спір виник з публічно-правових відносин та, відповідно до ст.19 КАС України, належить до юрисдикції адміністративних судів і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим ст.160, 161 та 172 КАС України, та подана з дотриманням правил підсудності особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.
Підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, немає.
У тексті позовної заяви позивачем заявлено клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та про участь позивача ОСОБА_1 в усіх судових засіданнях в судовій справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів.
Надаючи оцінку наведеній позиції позивача щодо порядку розгляду справи, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту двадцятого частини першої статті 4 КАС України, адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Пунктом десятим частини шостої статті 12 КАС України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з частиною першою статті 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності, а частиною другою статті 257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Тобто, виключний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, міститься в частині четвертій статті 257 КАС України.
Окрім того, судом враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Аксен проти Німеччини", заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі "Варела Ассаліно проти Португалії", заява № 64336/01).
Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
ЄСПЛ вказав на те, що відмову в проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.
Суд погоджується з такою позицією щодо Європейського суду з прав людини щодо застосування пункту 1 статті 6 Конвенції.
Окрім того, суд наголошує, що жодне право учасника справи на висловлення своєї позиції не порушується, оскільки положення КАС України передбачають можливість викласти учасниками справи свою думку та надати відповідні докази шляхом надання відповіді на відзив, заперечень, відзиву, додаткових пояснень, доказів тощо.
Розглянувши та проаналізувавши наявні матеріали справи, враховуючи характер спірних правовідносин, предмет та підстави позову, склад учасників справи, а також враховуючи, що позивачем не було наведено належних та об'єктивних доказів, з яких вбачалась би необхідність призначення судового засідання, суд наразі не вбачає обґрунтованих підстав для призначення розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Крім того, суд зауважує, що якщо в подальшому, під час розгляду справи, суд дійде висновку про необхідність витребування доказів, заслуховування пояснень сторін, тощо, судом будуть вчинені необхідні дії для всебічного, повного та об'єктивного розгляду, в т.ч. з урахуванням можливості з власної ініціативи призначити судове засідання або перейти до розгляду в порядку загального провадження.
Відповідно до положень ст.257 КАС України, справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. У зв'язку з цим, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про участь у судових засіданнях в режимі ВКЗ.
Окрім того, з урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне зазначити, що трансляція судових засідань у справі технічними засобами Київського окружного адміністративного суду до мережі Інтернет на YouTube канал «Судова влада України» здійснюватися не буде.
У тексті позовної заяви позивачем також заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, в якій остання просить суд визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду з позовною заявою та поновити пропущений процесуальний строк.
Дослідивши зміст клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, суд вважає обґрунтованими доводи позивача щодо причин пропуску строку звернення до суду, а надані докази поважності причин пропуску строку звернення до суду у своїй сукупності слід визнати достатніми для висновку про необхідність поновлення позивачу строку звернення до суду із цим позовом.
Досліджуючи матеріали позовної заяви судом також встановлено, що позивачем заявлено клопотання про витребування доказів, відповідно до якого останній просить суд витребувати у відповідача ВКДКА матеріали дисциплінарної справи відносно адвоката Криворучко Лариси Сергіївни (свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю №229 від 16.11.2011).
Частиною четвртою статті 77 КАС України встановлено, що докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини третьої статті 80 КАС України, про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Для повного та всебічного з'ясування обставин справи, суд доходить висновку про необхідність витребування з відповідача належним чином засвідчених копії усіх матеріалів дисциплінарної справи відносно адвоката Криворучко Лариси Сергіївни.
Визнавши подані матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, керуючись статтями 171, 243, 248, 257, 259-262 КАС України, суд, -
1. Відмовити в задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за участі сторін.
2. Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду ОСОБА_1 .
3. Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з адміністративним позовом.
4. Відкрити провадження в адміністративній справі.
5. Справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Розгляд, формування та зберігання справи буде здійснюватися в електронній формі.
6. Витребувати з Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належним чином засвідчені копії усіх матеріалів дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
7. Витребувані судом матеріали надати суду у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали через підсистему (модуль) Єдиної судової-телекомунікаційної системи Електронний суд.
8. Запропонувати відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін через підсистему (модуль) Єдиної судової-телекомунікаційної системи Електронний суд.
Роз'яснити відповідачу, що відповідно до ч.3, 4 ст.162 КАС України до відзиву мають бути додані документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.
9. Запропонувати позивачу протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати до суду відповідь на відзив та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін через підсистему (модуль) Єдиної судової-телекомунікаційної системи Електронний суд.
10. Запропонувати відповідачу подати до суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзивчерез підсистему (модуль) Єдиної судової-телекомунікаційної системи Електронний суд.
11. Роз'яснити сторонами, що всі документи необхідно подавати в електронній формі за допомогою підсистем (модулів) ЄСІТС: Електронний кабінет, Електронний суд, за допомогою яких також можливо ознайомитися з матеріалами електронної справи.
12. Роз'яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/.
13. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Перепелиця А.М.